Контрольні запитання. Головною структурною та функціональною одиницею ЦНС є спеціалізована нервова клітина - нейрон (неврон).Вона складається з тіла і відгалужень: аксона і

Головною структурною та функціональною одиницею ЦНС є спеціалізована нервова клітина - нейрон (неврон).Вона складається з тіла і відгалужень: аксона і дендритів. З аксонів складаються нерви, функція яких полягає у проведенні нервових імпульсів. Дендрити здійснюють звязок між нервовими клітинами.

Вивчи!

Зверни увагу!

Центрально-нервова регуляція трудової діяльності.

ТЕМА 2

2.1 Загальні відомості про будову нервової системи людини.

2.2 Нервові процеси та їх динаміка.

2.3 Основні принципи діяльності нервової системи людини.

2.4 Функції центральної нервової системи в процесі праці.

2.4.1 Рефлекторна функція.

2.4.2 Інтегративна функція.

2.4.3 координаційна функція.

При вивченні цієї теми необхідно перша за все з`ясувати,що таке нервова система людини, що є головною структурою та функціональною одиницею, які нервові процеси та їх динаміка, які закономірності взаємодії процесів. Необхідно також звернути увагу на основні принципи діяльності нервової системи людини, вивчити рефлекторну, інтегративну та координаційну функції ЦНС перевірити себе, запам`ятати поняття.

Нервова система людини складається з двох великих відділів; центральної (ЦНС), яка включає головний і спинний мозок; та периферійної нервової системи.

Функціями нейронів є сприймання подразнень, їх перероблення, передавання інформації (імпульсів) і формування відповідної реакції. Швидкість передачі інформації залежить від товщини аксона і коливається від 1 до 12 м/с. Основними властивостями нервової клітини є збудливість і провідність.

Діяльність нервової системи характеризується процесом збудження і гальмувння.

Збудження – це біологічний процес, який складається з нервових імпульсів і приводить в дію той чи інший орган або елемент.Для виникнення збудження мають значення сила подразника швидкість наростання подразнення і час дії.За силою подразники поділяються на підпорогові, порогові і надпорогові.

Гальмування – це біологічний процес, який знижує рівень активності фізіологічних систем. У стані гальмування нервова клітина не відповідає на імпульси, що надходять, і активно відновлює свої ресурси.Таким чином в кожній нервовій клітині процеси збудження і гальмування закономірно змінюються, являючи собою різні фази її діяльності.

Закономірності взаємодії процесів є їх сила, врівноваженість і рухливість, а також функціональна рухливість або лабільність збудливої тканини (нерва, м`яза).

Стан зниження функціональної рухливості отримав назву парабіозу,який маї три фази. Виникнення і розвиток фаз парабіозу характеризує зниження працездатності; виявляється в неадекватних діях працівника або у їх відсутності тоді, коли особливо необхідні активні дії; може призводити до помилок та аварій на виробництві.

Основні принципи такі: детермінізму, аналізу і синтезу; структурності; системності.

Основний елементарний акт діяльності нервової системи становить рефлекс.

Шлях, яким здійснюється рефлекс є рефлекторна дуга.

В різних відділах ЦНС для здійснення рефлексу або керування одніею з функцій організму група нейронів утворює нервовий центр, який має властивості.

Існують безумовні та умовні рефлекси.

Вища нервова діяльність людини базується на двох сигнальних системах:

- основою пнршої – є аналізатори. Аналізатор складається з трьох відділів;

- основою другої є мовно – руховий аналізатор.Джерелом подразнень є слова;

- у другосигнальній діяльності реалізується принцип моделювання дійсності за допомогою мови.

Мова підвищила здатність мозку відображати дійсність, забезпечила вищі форми

- аналізу і синтезу, абстрактне мислення, створила можливість для спілкування, нагромадження, використання і передачі життєвого досвіду, досягнень культури від покоління до покоління.

ЦНС виконує рефлекторну, інтегративну та координаційну функції.

Рефлекторна функція.

Рефлекторна функція повязана з участю ЦНС в реакціях організму на подразники. Жодна трудова дія не може початися без відповідної причини, тобто подразника, який сприймається органами почуттів.

Трудовий процес як умовно-рефлекторний характеризується особливостями.

Для трудової діяльности людини типовим є багаторазове повторення в певній послідовності умовних рефлексів, тобто системи, яку І. П. Павлав назвав динаічним стереотипом (РДС).

РДС реалізується на основі саморегуляцій. РДС виявляється у шаблонності, одноманітності виконання рухів і дій.

У формуванні РДС певну роль відіграють індивідуальні якості людини, але закріплення і підтримки залежать від об`єктивних умов.

Інтегративна функція.

Виконуючи інтегративнц функцію, ЦНС забезпечує злагоджене взаємодію всіх органів і систем організму, підтримання йго стійкого внутрішнього стану.

У трудовій діяльності реалізуються цілі фізіологічного та психологічного рівнів.

Одиницею інтегративної функції є функціональна система. Суть фізіологічної інтеграції розкрив академік П.К.Анохін.

Основою функціональної системи як цілісної діяльності організму є мета, засоби, результат.

Завдяки координаційній функції ЦНС здійснюється підпорядкування багатьох рефлексів одному, який має в данний момент найважливіше значення для організму.

В мозок надходить величезний потік інформації, вона спрямовується до виконавських нейронів, які безпосередньо повязані з робочими органами.

Спрямовуючись до виконавських нейронів, різні збудження стикаються на проміжних станціях і втягуються в нейрофізіологічний конфлікт за кінцевий шлях.

Одиницею координаційної функції є домінантна.

Дата добавления: 2015-05-22