Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Методи навчання. Теми лабораторних занять




План

План

План

План

План

План

План

План

План

План

Теми лабораторних занять

Теми практичних занять

№ з/п Назва теми Кількість годин
1. Не передбачено  
№ з/п Назва теми Кількість годин
1. Не передбачено  

 

8. Самостійна робота

№ з/п Назва теми Кількість годин
Змістовний модуль 1.  
1. Філософія науки та методологія фізики: взаємовплив і суперечності.  
РАЗОМ: 18 год.

5. ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ

Тема 1. Філософія науки: основні поняття та визначення.

1. Предмет і структура філософії науки.

2. Становлення наукового знання – від донаукового знання до наукового опису дійсності.

3. Наука, паранаука, теологія.

4. Специфіка наукового знання.

5. Поняття наукової теорії.

6. Наукові поняття і терміни.

7. Емпіричне і теоретичне в науковому пізнанні.

 

Тема 2.Наукова картина світу і наукова революція.

1. Визначення поняття наукової картини світу.

2. Закономірності становлення і розвитку наукової картини світу..

 

Тема 3. Методологія і логіка як розділи філософії науки.

1. Визначення поняття методології.

2. Методологічні принципи.

3. Основні рівні методології науки – філософська методологія, загальнонаукова методологія, конкретно-наукова методологія.

4. Емпіричні,теоретичні й логічні основи наукового знання.

 

Тема 4. Філософія науки в контексті діалогу раціональності та ірраціональності.

1. Поняття науки в філософії позитивізму.

2. Поняття верифікації та фальсифікації.

3. Проблема повноти та співвимірності теорій.

4. Феномен постмодерної науки.

 

Тема 5. Методологія науки в матеріалістичній філософії

1. Поняття науки в діалектико-матеріалістичній філософії.

2. Основні категорії і закони діалектичного матеріалізму в їх методологічному функціонуванні.

 

Тема 6. Сучасні проблеми філософії науки.

1. Наука і суспільство.

2. Проблема здійснення наукової революції в сучасній науці.

3. Поняття постнекласичної науки і постнекласичної картини світу.

4. Проблема єдності теоретичного знання.

5. Міждисциплінарний і комплексний характер сучасного наукового дослідження.

6. Методологічні проблеми сучасної науки.

6.ТЕМи і зміст семінарських (практичних, лабораторних) занять:

Тема 1. Філософські аспекти осмислення науки.

1. Наука як соціальний та історичний феномен.

2. Передумови становлення науки. Донаукові форми знання.

3. Основні аспекти існування науки: система знань, соціальний інститут, форма суспільної свідомості, виробництво й вид діяльності.

4. Місце науки в системі духовної культури. Основні функції науки.

5. Цілі та пріоритети науки. Позитивні та негативні фактори розвитку науки. Вплив науки на спосіб життєдіяльності сучасної людини.

 

Додаткові питання:

1. Основні тенденції розвитку наук.

2. Принципи класифікації наук.

3. Внутрішні фактори еволюції науки: ідеали, норми, цінності.

4. Глобальні регулятиви наукової діяльності: наукова картина світу, стиль мислення, науково-технічна політика суспільства.

5. Рух науки: школи, напрями, концепції, дослідницькі програми.

6. Наукознавство як наука про науку: проблеми, методи, напрями досліджень. Наука й філософія. Історія й філософія науки як етапи її самопізнання.

7. Детермінованість історії науки когнітивними факторами. Концепція «відносної самостійності науки». Парадокс існування взаємозв'язку практичної та пізнавальної діяльності поряд із поширенням процесів випередження теорією практики.

8. Проблема неоднозначності світоглядних інтерпретацій новітніх досягнень науки. Мотиваційний зміст інноваційного процесу в науці.

 

Література:

1. Антология мировой философии.- М., 1971. – Т.3. С.548-621.

2. Аристотель. Сочинения в 4-х томах.Том 3. Физика. - с.61-122.

3. Асмус В.Ф. Неокантианство.// Буржуазная философия кануна и начала империализма. - М., 1977.

4. Гайденко П.П. Эволюция понятия науки. Становление и развитие первых научных програм. М., 1980.

5. Грязнов Б.С., Дынин Б.С., Никитин Е.А. Теория и ее объект.- М., 1973.

6. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология // Вопр.филос. - 1992. - №7.

7. Декарт Р. Рассуждения о методе, чтобы всемерно исправлять свой разум и доискивать истину в науках. // Декарт Р. Соч. в 2-х томах, - М., 1989. - Т.1.

Тема 2. Наука в історії філософії.

1. Особливості виникнення та формування науково-теоретичного мислення. Філософські засади наукової проблематики.

2. Математичні надбання піфагорійської школи. Проблема нескінченності в постановці елеатів. Наукові програми Демокріта, Платона, Аристотеля.

3. Філософсько-теологічний контекст розвитку наукового мислення в середні віки.

4. Формування поняття науки Нового часу. Становлення класичного ідеалу наукової раціональності. Емпіризм та раціоналізм як його варіанти. Проблема методу в філософії Нового часу (Ф.Бекон, Р. Декарт, Г. Лейбніц, І. Ньютон).

5. Трансцендентальний спосіб обґрунтування І. Кантом можливості теоретичного природознавства.

6. Обґрунтування філософії як науки: Г. Гегель.

7. Марксистська концепція науки.

8. Позитивістська програма перетворення філософії. Неопозитивістський аналіз науки.

9. Феноменологічна філософія науки Е. Гусерля як спроба подолання кризи європейських наук.

10. Концепція історико-гуманітарного знання в герменевтичній філософії Г. Гадамера.

11. Структуралізм як методологія гуманітарного пізнання.

12. Аналіз історії розвитку наукового знання в епістемологічному неораціоналізмі М.Фуко.

 

Додаткові питання:

1. Обмеження наукової раціональності в контексті розвитку філософії XX ст. Ірраціоналізм як альтернатива раціоналізму в філософії й культурі.

2. Критика позитивізму К. Ясперсом, принцип множинності істини.

3. Модерністське розв'язання проблеми співвідношення релігії та науки в неотомізмі.

4. Свобода наукової творчості і моральні регулятиви розвитку наукового пізнання. Герменевтична онтологія М.Хайдеггера. Герменевтика символів П. Рікера.

 

Література:

1. Джемс У. Прагматизм. – Киев: “Украина”, 1995.

2. Дiльтей В. Виникнення герменевтики//Сучасна зарубiжна фiлософiя: Течiї i напрямки. Хрестоматiя. - К., 1996.

3. Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. - К., 1990.

4. Добронравова I.С. Наукова бачення мiсця людини в свiтi //Фiлософiя. Курс лекцiй. Лекцiя 14. - К., 1993.

5. Карнап Р. Преодоление метафизики логическим анализом языка //Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998.

6. Климонотович Н.Ю. Без формул о синергетике. - Минск: Вышайша школа, 1986.

7. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Синергетика как новое мировидение//Вопр. философии, 1992.- №12.

8. Крымский С.Б., Кузнецов В.И. Мировоззренческие категории в современном естествознании. - К., 1983.

9. Леви-Стросс К. Структурная антропология. - М., 1983.

10. Линде А.Д. Раздувающаяся Вселенная. - УФН, т.144, вып.2. окт.1994.

11. Малкольм Н. Мур и обыденный язык //Аналитическая философия ХХ века. - М., 1993.

12. Мамардашвили М. Кантовские вариации.- М., 1997.

 

Тема 3. Плюралізм методологій

1. Методологія індуктивізму.

2. Методологія конвенціоналізму.

3. Методологічний фальсифікаціонізм.

4. Методологія історизму.

 

Література:

1. Рикер П. Что меня занимает последние 30 лет // Историко-философский ежегодник-1990. - М., 1991.

2. Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре. // Культурология ХХ век. Антология.- М., 1995.

3. Роберт С. Коэн. Эрнст Мах. Физика, восприятие и философия науки. //Современная прогрессивная философская и социологическая мысль в США. - М., 1977.

4. Рожанский И.Д. Естественно-научные сочинения Аристотеля. //Аристотель. Соч. в 4-х тт. Том 3. - с.5-13.

5. Селларс У. Научный реализм или "миролюбивый" инструментализм? // Структура и развитие науки. - М., 1977.

6. Спенсер Г. Синтетическая философия. - К., 1997.

7. Степин В.С. Научное познание и ценности техногенной цивилизации //Вопр.филос. - 1989. - №10.

8. Степин В.С., Кузнецова Л.Ф. Научная картина мира в культуре техногенной цивилизации.- М. 1994.

7.завдання для самостійної роботи:

Тема: Філософія науки та методологія фізики: взаємовплив і суперечності.

  1. Філософія й методологія фізики:

· Глобальні наукові революції, становлення класичної фізики, перехід до некласичної фізики на початку XX ст.

· Еволюціонізм у сучасній фізичній картині світу. Світ як предмет фізичних теорій і космологічних сценаріїв. Світ, що самоорганізується як ціле і на різних рівнях його структурної організації.

· Проблеми простору і часу в історії філософії й фізики. Проблема незворотності часу в класичній, некласичній та сучасній фізиці. Проблема скінченності та нескінченності простору й часу в контексті космологічних уявлень класичних механістичних (Галілей, Ньютон Лаплас, Больцман) некласичних релятивістських (Ейнштейн, Мінковський, Фрідман, Амбарцумян) і постнекласичних (Вайнберг, Лінде) уявлень.

· Фізична реальність і типи фізичних об'єктів. Частинки й поля. Дальнодія і близькодія. Типи фундаментальних фізичних взаємодій та проблема їх єдності. Фізичні системи в механіці термодинаміці, квантовій, релятивістській і квантово-релятивістській фізиці.

· Філософські проблеми квантової теорії. Дискусія Н.Бора й А.Ейнштейна. Парадокс А.Ейнштейна, Подольського, Розена.

Індивідуальні завдання

Не передбачено

 

Основні форми навчального процесу при вивченні дисципліни «Філософія науки»:

· навчальні заняття;

· самостійна робота студентів;

· робота в науковій бібліотеці КДПУ імені В. Винниченка та мережі Інтернет;

· контрольні заходи.

 

Види навчальної роботи студентів:

· лекція з використанням структурно-логічних схем;

· семінарське заняття;

· консультація;

· залік.

 

У процесі вивчення дисципліни «Філософія науки» застосовуються наступні методи навчання:

За типом пізнавальної діяльності:

· пояснювально-ілюстративний;

· репродуктивний;

· проблемного викладу;

· дослідницький;

· відповідно до логіки пізнання:

· аналітичний;

· індуктивний;

· дедуктивний;

За основними етапами процесу:

· формування знань;

· формування умінь і навичок;

· застосування знань;

· узагальнення;

· закріплення;

· перевірка;

За системним підходом:

· стимулювання та мотивація;

· контроль та самоконтроль.

За джерелами знань:

· словесні – розповідь, пояснення, лекція;

· наочні – демонстрація, ілюстрація.

За рівнем самостійної розумової діяльності:

· проблемний;

· частково-пошуковий;

· дослідницький;

· метод проблемного викладання.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 535; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.048 сек.