Резерви економії матеріальних ресурсів

В умовах ринкової економіки ефективне використання матеріальних ресурсів має важливе значення для забезпечення конкурентоспроможності підприємства і покращення його фінансового стану. Економія матеріальних ресурсів забезпечує:

– зниження витрат сировини, матеріалів та палива що приносить виробництву додаткові економічні вигоди;

– економія матеріальних ресурсів, а також заміна матеріалів більш економічними видами сприяє збільшенню доходів, які отримують підприємства;

– мотивацію щодо використання нові техніки та передової технології;

– покращення використання виробничих потужностей та підвищенню продуктивності труда;

– зниження собівартості продукції, а також позитивно впливає на фінансовий стан підприємств.

Розрізняють джерела і шляхи економії матеріальних ресурсів. Джерела економії показують, за рахунок чого може бути досягнута економія. Шляхи чи напрямки економії визначають, яким чином та за допомогою яких заходів може бути досягнута економія.

На кожному підприємстві існують певні резерви економії матеріальних ресурсів. Під резервами слід розуміти можливості поліпшення використання матеріальних ресурсів, які виникали чи виникають, але ще не використані.

З погляду сфери виникнення і використання резервів економії матеріальних ресурсів вони можуть розподілятися на такі групи:

– загальнопромислові або міжгалузеві;

– внутрішньовиробничі (цехові, заводські, галузеві).

Міжгалузеві резерви — це такі резерви, мобілізація яких залежить від визначення раціональних виробничо-економічних зв'язків між провідними галузями промисловості. Ці резерви обумовлені особливостями розвитку окремих галузей промисловості й економічних районів. Разом з тим масштаби їх практичної мобілізації більш обмежені і поширюються здебільшого на взаємозалежні галузі чи промисловості.

До загальнопромислових – (міжгалузевих) резервів відносяться: впровадження нових ефективних способів і систем розробки родовищ корисних копалин, прогресивних технологічних процесів їх видобутку, збагачення і переробки з метою підвищення ступеня витягу корисних копалин з надр, забезпечення більш повної і комплексної переробки мінеральної сировини; розвиток спеціалізації, кооперування і комбінування в промисловості; створення і розвиток підприємств різних форм власності; підвищення якості вихідної сировини у галузях-виробниках з метою виконання задач по економії матеріальних ресурсів у галузях-споживачах; прискорення розвитку виробництва найбільш ефективних видів сировини і матеріалів.

До внутрішньовиробничих резервів відносяться можливості поліпшення використання матеріальних ресурсів, безпосередньо пов'язані з удосконаленням техніки, технології й організації процесів виробництва, освоєнням сучасних типів і моделей виробів, підвищенням якості продукції в конкретних галузях і підгалузях промисловості.

Залежно від характеру заходів основні напрямки реалізації резервів економії ресурсів у промисловості та на виробництві розподіляються на виробничо-технічні та організаційно-економічні.

До виробничо-технічних напрямків відносяться заходи, пов'язані з якісною підготовкою сировини до його промислового споживання; удосконаленням конструкції машин, обладнання та виробів; застосуванням більш економічних видів сировини, палива; впровадженням нової техніки та можливе зменшення технологічних відходів і втрат матеріальних ресурсів у процесі виробництва виробів з максимально можливим використанням вторинних матеріальних ресурсів.

Важливу роль відіграє використання вторинних сировинних, матеріальних і паливних ресурсів, регенерація (відновлення) сировини, основних і допоміжних матеріалів (мастильних, обтиральних), інструмента. Ця проблема особливо актуальна в сучасних умовах.

До основних організаційно-економічних напрямків економії матеріальних ресурсів відносяться: комплекси заходів, пов'язаних з підвищенням наукового рівня нормування та планування матеріалоємності продукції; розробкою та впровадженням технічно обґрунтованих норм і нормативів витрати матеріальних ресурсів; комплекси заходів, пов'язаних із встановленням прогресивних пропорцій, що полягають у прискореному розвитку виробництва нових, найбільше ефективних видів сировини та матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів.

Головний напрямок економії матеріальних ресурсів на кожному підприємстві – збільшення виходу кінцевої продукції з тієї ж самої кількості сировини і матеріалів на робочих місцях (у бригадах, ділянках, цехах). Збільшення виходу кінцевої продукції залежить від технічного оснащення виробництва, рівня кваліфікації працівників, досконалої організації матеріально-технічного забезпечення, кількості норм витрат і запасів матеріальних ресурсів, обґрунтованості їхнього рівня.

Велике значення в процесі економії матеріальних ресурсів має скорочення втрат у виробничому процесі, за рахунок якого можна досягти 15 — 20% всієї економії матеріальних ресурсів. Для цього необхідно забезпечити суворе дотримання правил збереження і перевезення продукції, раціонально підготовлювати паливо, сировину та матеріали до подальшої переробки в процесі виробництва, підвищувати увагу трудових колективів до питань якості праці і виробів, що випускаються.

Дата добавления: 2015-05-22