Методи оцінки вартості нематеріальних активів

У відповідності до Міжнародних стандартів для оцінки вартості окремих об’єктів інтелектуальної власності і нематеріальних активів в цілому використовують три основні підходи: витратний, прибутковий (дохідний) і ринковий. Найважливішим, найбільш розповсюдженим являється витратний підхід, сенс якого визначається в розрахунку витрат на відтворення нематеріальних активів.

Витратний підхід включає декілька методів (метод початкових витрат, метод вартості заміщення, метод відновленої вартості).

Прибутковий підхід включає метод капіталізації прибутку, метод дисконтування майбутніх грошових потоків.

Ринковий підхід включає метод зрівняльного аналізу продажу, метод звільнення від роялті.

Використовуючи метод початкових витрат, підприємство дотримується певного порядку розрахунку:

– виявляються усі фактичні витрати, пов’язанні із виготовленням або впровадженням об’єкта інтелектуальної власності;

– витрати корегуються (уточнюються) у відповідності до величини індексу цін на день оцінки;

– визначається початкова величина амортизації об’єктів інтелектуальної власності;

– вартість об’єктів інтелектуальної власності визначається як різниця між величиною уточнених витрат і нарахованою амортизацією.

При використанні методу вартості заміщення, максимальна вартість нематеріальних активів визначається мінімальною ціною, яку необхідно відшкодувати за придбання активу аналогічної корисності або споживної вартості.

На практиці найбільш привабливим способом розрахунку унікальних об’єктів нематеріальних активів являється метод відновленої вартості, яка визначається як сума витрат, необхідних для виготовлення точної копії активу який оцінюється.

Прибутковий (дохідний) метод використовується виходячи із того, що вартість об’єкта нематеріального активу може бути визначена як можливість дати прибуток у майбутньому. Прибутковий метод використовується спільно з методами капіталізації прибутку і методам дисконтування майбутніх грошових потоків.

Оцінка вартості нематеріальних активів за допомогою методу капіталізації прибутку включає три етапи:

– виявлення джерел і об’ємів чистого прибутку, які утворюються відповідним активом;

– визначення ставки капіталізації чистого прибутку;

– розрахунок вартості активу, шляхом ділення прибутку на ставку капіталізації.

При використанні методу дисконтування майбутніх грошових потоків додержується порядок:

– оцінюється майбутній об’єм грошових потоків, що складаються із чистого прибутку від використання об’єктів інтелектуальної власності і величина амортизації цього об’єкту;

– визначається ставка дисконтування;

– розраховується сумарна плинна вартість майбутнього прибутку;

– складається повний результат і вартість об’єкта інтелектуальної вартості, приведений до плинного періоду.

Ринковий підхід реалізується через використання методу зрівнювального аналізу продаж і методу звільнення від роялті.

Метод зрівнювального аналізу продажу здійснюється шляхом оцінки об’єкта інтелектуальної власності із вартістю аналогічних об’єктів, які реалізується на ринку.

При використанні методу зрівнювального аналізу підприємство:

– збирає інформацію відносно угод по реалізації аналогічних об’єктів інтелектуальної власності;

– визначає перелік показників по яким зрівнюються об’єкти інтелектуальної власності;

– корегує фактичні ціни угод відносно об’єктів інтелектуальної власності з урахуванням знань показників зрівнювання;

– визначає вартість об’єкта інтелектуальної власності на основі скорегованих фактичних даних по реальним угодам.

Використовуючи метод звільнення від роялті вартість активів визначається на основі умовного представлення, що вся використана підприємством інтелектуальна вартість йому не належить. Тоді частку своєї виручки підприємство повинно було б виплатити у вигляді винагороди (роялті) власникам цієї інтелектуальної власності.

Нематеріальні активи підлягають амортизації. Норма амортизаційних відрахувань встановлює підприємство в залежності від періоду використання окремого виду нематеріального реального активу. Відносно нематеріальних активів, де неможливо встановити період їх використання, норма амортизації визначається у розрахунку на 10 років, тобто 10% на рік.

Дата добавления: 2015-05-22