Значення трудових ресурсів у підвищенні ефективності виробництва

Трудові ресурси - це частина населення країни зі своєю сукупністю фізичних та духовних здібностей, які можуть бути використані в процесі праці. Трудові ресурси є одним із найважливіших елементів економічного потенціалу суспільства і характеризують максимально можливу чисельність працездатного населення.

До трудових ресурсів відноситься населення в працездатному віці (чоловіки 16 - 60 років і старші, жінки 16 - 55 років і старші, а також підлітки до 16 років, які працюють). До складу трудових ресурсів входять як зайняті у виробництві, так і потенційні працівники.

Основними критеріями віднесення населення до складу трудових ресурсів є вік і стан здоров'я. На практиці відрізняють загальну і професійну працездатність. Загальна працездатність визначається наявністю у людини фізичних, психофізіологічних, вікових даних, які вказують на можливість залучення її до праці без необхідної спеціальної підготовки. Професійна працездатність - це наявність здібностей до конкретного виду праці, які здобуваються в ході спеціальної підготовки.

Важливими показниками, які характеризують кількісний і якісний склад трудових ресурсів є: чисельність, вік, стать, освіта і залучення до навчання, зайнятість в національній економіці і розподіл по сферах і галузях, розміщення по території та ін.

Чисельність трудових ресурсів визначається таким чином: із загальної чисельності осіб працездатного віку виключають чисельність непрацюючих інвалідів I та II груп (працездатного віку), виключають також чисельність пен-сіонерів працездатного віку, які отримали пенсії за віком на пільгових умовах, і додають чисельність фактично працюючих підлітків і осіб пенсійного віку.

Аналіз використання трудових ресурсів можна проводити за трьома напрямками: за чисельністю, за часом роботи і продуктивністю праці. На рівні підприємства використання трудового потенціалу з точки зору чисельності характеризує коефіцієнт використання спискового складу:

На зміни якісного складу трудових ресурсів значно впливає вступ в працездатний вік нових поколінь молоді. В умовах розвитку науково-технічного прогресу зростає вимога до якості робочої сили, що призводить до зростання загального і професійного рівня трудових ресурсів, до зростання чисельності населення працездатного віку, зайнятого професійним навчанням.

Одним із найважливіших методів аналізу сучасних процесів, що складаються на ринку робочої сили, є балансовий метод. Баланс трудових ресурсів - найважливіший прогнозно-аналітичний документ. Він складається із чотирьох розділів: населення; трудові ресурси; розподіл трудових ресурсів; розподіл зайнятих.

До системи балансів трудових ресурсів належать:

- зведений баланс робочих місць і трудових ресурсів (звіт і план);

- баланс розрахунку додаткової потреби в робітниках і службовцях;

- балансовий розрахунок потреби в підготовці кваліфікованих робітників;

- баланс робочого часу, тощо.

У балансах трудових ресурсів знаходять відображення джерела формування трудових ресурсів, напрямки їх використання в системі суспільного розподілу праці. Він має величезне значення для вивчення соціальної структури суспільства, прогнозування попиту і пропозиції на ринку робочої сили.

Баланс трудових ресурсів являє собою систему статистичних показників, яка включає два взаємопов'язаних розділи. Перший розділ характеризує наявність і відтворюючий склад трудових ресурсів. Другий розділ відбиває розподіл трудових ресурсів за сферами і видами діяльності.

При складанні балансу трудових ресурсів зайняте населення групується за видами діяльності і формами власності. Це дає змогу аналізувати використання трудового потенціалу в кожній галузі і на підприємствах, досліджувати нові процеси і явища, які відбуваються в економіці.

У системі трудових балансів особливе місце відводиться трудовому потенціалу, який окреслює засоби, резерви, джерела, які можуть бути використані, а також можливості окремої особи, групи осіб, суспільства в інтересах вирішення певних ситуаційних проблем. Трудовий потенціал підприємства включає декілька статевовікових груп працівників, які мають різні потенційні можливості, якісно відрізняються освітнім та професійно-кваліфікаційним рівнем та стажем роботи за обраною спеціальністю.

При плануванні розвитку і розміщення виробництва практичне значення мають чисельність наявних трудових ресурсів та джерела їх поповнення. Але для ефективного функціонування національної економіки з постійним зростанням продуктивності праці недостатньо кількісного виміру трудових ресурсів. Не менш важливою є їх якісна характеристика: рівень освіти, професійно-кваліфікаційна підготовка, фізичний стан та ін.

Для забезпечення трудовими ресурсами різних виробництв потрібні фахівці певної кваліфікації і певної статі. Існує цілий ряд галузей виробництва де більш доцільним є використання праці чоловіків, а в інших - переважно жінок.

Тісний зв'язок населення на стадії споживання впливає на масштаби виробництва, структуру і якість товарів, призначених для споживання. У сучасних умовах становлення ринкових відносин в Україні джерелами поповнення трудових ресурсів є:

- молодь, яка вступає в працездатний вік;

- військовослужбовці, які вивільняються зі складу збройних сил в зв'язку із скороченням чисельності армії;

- за рахунок притока емігрантів.

Кількісні зміни чисельності трудових ресурсів характеризуються низкою показників - абсолютним приростом, темпами зростання і темпами приросту.

Абсолютний приріст визначається на початок і кінець розглядаючого періоду. Звичайно це рік або більший період часу.

Темп зростання обчислюється як відношення абсолютної чисельності трудових ресурсів на кінець даного періоду до їх величини на початок періоду. Якщо розглядаються темпи зростання за ряд років, то середньорічний темп визначається як середня геометрична величина за формулою:

Т_зр.сер = ,

де Т_зр.сер. - середньорічний темп зростання;

n – кількість років;

Ч₁ і Ч₂ - чисельність трудових ресурсів, відповідно на початок і кінець періоду.

Темп приросту розраховується за формулою:

Т_{пр. сер} =

де Т_пр.сер. - середньорічний темп приросту.

Кількісна оцінка тенденцій стану і використання трудових ресурсів дозволяє враховувати і визначати напрямки їх ефективного використання.

Дата добавления: 2015-05-22