Собівартість продукції

Фармацевтичних підприємствах України

Типова структура витрат на виробництво лікарських засобів на

Витрати	Структура, %
Матеріали
Оплата праці і нарахування
Амортизація
Загальновиробничі і адміністративні витрати

Угрупування витрат за статтями калькуляції буде розглянуто в наступному параграфі.

Витрати підприємства включаються в собівартість продукції.

Собівартість продукції як економічна категорія є грошовим виразом витрат на виробництво та реалізацію продукції.

Собівартість – комплексний економічний показник, який об’єднує в собі витрати уречевленої праці, тобто витрати на спожиті засоби виробництва, й витрати живої праці, тобто витрати на заробітну платню робітників підприємств, а також частину чистого прибутку суспільства, яка призначена на соціальне страхування, утримання пенсіонерів, безробітних та медичне страхування.

Собівартість є важливим узагальнюючим показником, який характеризує ефективність роботи підприємства. У ній відбиваються всі сторони виробничо-господарської діяльності підприємства. Собівартість служить базою ціни товару та її нижньою межею для виробника, щоб забезпечити процес відтворення виробництва. Підприємство не може встановлювати ціну, нижчу за собівартість, бо в такому разі воно матиме збитки.

У світовій практиці розрізняють наступні види собівартості.

Оптимальна собівартість. Установлюється за ідеальних умов виробництва. Визначити такі умови досить просто, але дотримуватись їх у практичній діяльності досить проблематично. Тому фактична собівартість завжди буде більше за оптимальну.

Нормативна собівартість – це собівартість, яка визначена заздалегідь на підставі попереднього технічного та економічного аналізу всіх параметрів виробництва. Аналізуються витрати на виробництво за останні п’ять років. Коригуючи отримані дані з урахуванням розширення виробництва, розраховують нормативну собівартість.

Бюджетна собівартість – попередньо скалькульована собівартість, яка розраховується у рамках бюджету підприємства на найближчий фінансовий рік.

Середня (довідкова) собівартість – базується на попередніх результатах. Величина її менш точна і ступінь ризику при її використанні зростає.

Відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” та положення (стандарту) бухгалтерського обліку “Витрати” собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормованих виробничих витрат.

Згідно із Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” та положення (стандарти) бухгалтерського обліку “Витрати” групування витрат за статтями калькуляції представлено на рисунку 12.6.

Собівартість реалізованої продукції складається з виробничої собівартості продукції, яка була реалізована у звітному періоді, нерозподілених загальновиробничих витрат та понаднормативних виробничих витрат (стандарт 16).

Собівартість реалізованої продукції складається з виробничої собівартості продукції, яка була реалізована у звітному періоді, нерозподілених загально виробничих витрат та понаднормативних виробничих витрат (стандарт 16).

До виробничої собівартості продукції належать:

– прямі матеріальні витрати;

– прямі витрати на оплату праці;

– інші прямі витрати (зокрема, відрахування на соціальні заходи);

– загальновиробничі витрати (зокрема, витрати на оплату праці апарату управління цехами, відрахування на соціальні заходи апарату управління, витрати на оплату службових відряджень та ін.; амортизація основних засобів виробничого призначення; витрати на удосконалення технології та організації виробництва; витрати на опалення, освітлення, водопостачання та інше утримання виробничих приміщень та ін).

До складу прямих матеріальних витрат входять вартість сировини та основних матеріалів, які утворюють основу виробленої продукції, покупних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

Рис.12.6 Класифікація витрат підприємства за статтями калькуляції

До складу прямих витрат на оплату праці включаються основна та додаткова заробітна плата робітників, які зайняті у виробництві продукції, і які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути віднесені до конкретного об’єкту витрат (наприклад, відрахування на соціальні заходи).

Зміст статті “Загальновиробничі витрати” буде розкрито нижче.

Витрати, які пов’язані з операційною діяльністю і не включаються до собівартості реалізованої продукції, розподіляються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

До адміністративних витрат належать:

– загальніокорпоративні витрати (організаційні витрати, представницькі витрати тощо);

– витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

– витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, водопостачання, охорона, каналізація);

– винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, щодо оцінки майна та ін.);

– витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

– амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використовування;

– податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові виплати (крім податків, зборів та обов’язкових виплат, які включаються у виробничу собівартість продукції);

– плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків.

До витрат на збут належать:

– витрати пакувальних матеріалів для готової продукції на складах;

– витрати на ремонт тари;

– оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торгівельним агентам та працівникам, підрозділів, які забезпечують збут;

– витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

– витрати на предпродажну підготовку товарів;

– витрати на відрядження працівникам, які зайняті збутом;

– витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних оборотних активів, пов’язаних із збутом готової продукції;

– витрати на транспортування та страхування готової продукції, транспортно-експлуатаційні та інші послуги, які пов’язані з транспортуванням продукції відповідно до умов угоди поставки;

– витрати на гарантійний ремонт та гарантійне обслуговування;

– інші витрати, пов’язані із збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

До інших операційних витрат належать:

– витрати на дослідження та розробки відповідно до стандарту 8 “Нематеріальні активи”;

– собівартість реалізованої іноземної валюти;

– собівартість реалізованих виробничих запасів;

– сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування в резерв по сумнівним боргам;

– втрати від операційної курсової різниці;

– втрати від знецінювання запасів;

– недоліки та втрати від псування цінностей;

– визнані штрафи, пені, неустойки;

– витрати на виплату матеріальної допомоги, на утримання об’єктів соціально-культурного призначення;

– інші витрати операційної діяльності.

Групування витрат за калькуляційними статтями використовується при калькулюванні собівартості різних об’єктів (продукції, робіт, послуг) і здійснюється відповідно до чинних типових положень з калькулювання собівартості продукції, які затверджуються урядом.

Дата добавления: 2015-05-22