Виробництва. Система показників оцінки економічної ефективності

Система показників оцінки економічної ефективності

Вимір завдань ефективності виробництва, як уже зазначалось, не може здійснюватися за допомогою лише одного, навіть і найважливішого показника. Це пов’язано з тим, що багаточисленність факторів, які впливають на виробничий процес, визначають і методологічний підхід до вимірюванню ефективності. Тому, на практиці ефективність виробництва вимірюється цілою низкою показників. В систему показників ефективності виробництва входять як локальні так і узагальнюючи показники.

До локальних показників відносяться: продуктивність праці, капіталомність (фондоємність); матеріалоємність продукції і виробництва та ін. До загальних показників відносяться прибуток і рентабельність підприємницької діяльності. Розрахунок прибутку дозволяє визначати наскільки ефективно ведеться господарська діяльність. При формуванні прибутку враховуються всі боки господарської діяльності: рівень використання основного капіталу; машин; устаткування; технології; організація виробництва і праці. Абсолютна величина прибутку відбиває результати зниження собівартості і зростання об’єму реалізованої продукції. Приріст прибутку в результаті зниження собівартості продукції (ΔП_с) визначається за формулою:

∆П_с = С_б ·ВП_пл./ ВП_б - С_пл,

де С_б і С_пл - собівартість продукції відповідно в базовому і плановому періодах.

ВП_пл. і ВП_б – відповідно планова і базова вартість валової продукції виробництва в оптових цінах підприємства.

Іншим важливим показником економічної ефективності виробництва є рентабельність, яка характеризує використання основного капіталу. Тому, на її рівень суттєво впливає вартість основного капіталу і рівень його використання.

Зниження середньорічної вартості основного капіталу (фондів) забезпечує приріст рентабельності за рахунок підвищення питомої ваги прибутку, який припадає на одну грошову одиницю основного капіталу (фондів) і зниження амортизаційних нарахувань, які припадають на одиницю продукції.

Як вже відмічалося, рентабельність – дохідність, прибутковість підприємства; показник економічної ефективності виробництва, який відбиває кінцеві результати господарської діяльності підприємства. Чиста рентабельність виробництва (R_r) відображає питомий чистий прибуток, який припадає на одну грошову одиницю вартості виробничих фондів.

Показник рентабельності взаємопов’язаний з усіма показниками ефективності виробництва: з собівартістю продукції, фондовіддачею, фондоємкістю продукції і швидкістю обігу оборотних засобів.

Собівартість виробництва продукції характеризує в грошовому вимірі усі матеріальні витрати і витрати на оплату праці, які в тому чи іншому виробництві припадають на одиницю і на загальний об’єм виготовленої продукції. Кожне підприємство намагається вибрати такий технічно ефективний процес, який забезпечив би найменші витрати виробництва.

Важливе значення для визначення економічної ефективності виробництва мають показники фондовіддачі і фондоємності.

Як вже відмічалося, фондовіддача – показник, який визначає відношення вартості виготовленої продукції до середньорічної вартості основного капіталу (фондів).

Показник фондовіддачі дає можливість визначити величину виручки одержаної з установлених фондів. Але для здійснення технічної політики цього недостатньо. Необхідно також знати фондоємність продукції, тобто скільки основних фондів придає на одиницю продукції. Фондоємкість продукції органічно пов’язана з економією капіталовкладень або з їх збільшенням.

На економічну ефективність виробництва значний вплив має швидкість обігу оборотних засобів. Оборотні виробничі фонди забезпечують безперервність виготовлення продукції, що гарантує нормальну ефективну роботу підприємства.

Показник продуктивності праці – є важливішим показником прогресив-ності виробничого процесу. Він відбиває ефективність живої праці, яка вимірюється кількістю споживчих вартостей, виготовлених за одиницю часу, або величиною часу, витраченого на одиницю продукту праці. Продуктивність праці залежить від багатьох факторів і, в першу чергу, від рівня розвитку продуктивних сил, а також середнього рівня кваліфікації робітників, рівня розвитку науки і ступеня використання продуктів розумової праці, суспільної комбінації виробничого процесу, розмірів і ефективності засобів виробництва, природних умов та ін.

Система розглянутих показників використовується не тільки для оцінки рівня ефективності виробництва, а і в цілому ефективності економіки підприємства. Ефективність господарювання підприємства визначається завдяки розрахунку інтегрального показника за формулою:

,

де Р_э – рентабельність, яка відбиває результат господарської діяльності підприємства у вигляді прибутку, який припадає на одну грошову одиницю авансованого капіталу;

ВП – валовий прибуток;

АК – авансований капітал (основний і обіговий), який відбивається в балансі підприємства.

Господарювання ефективніше на тих підприємствах, де виробництво продукції відбувається з більш низькими витратами і більш високим рівнем якості продукції.

Використання системи показників оцінки ефективності виробництва дозволяє керівництву підприємства своєчасно вносити корективи в господарську стратегію і тактику діяльності підприємства.

Дата добавления: 2015-05-22