Закріплення вивченого матеріалу. 1. Вміти давати відповіді на питання:

1. Вміти давати відповіді на питання:

1. Перша світова війна і Версальсько-Вашингтонська систе­ма.

2. Друга світова війна і формування біполярного світу. «Холодна війна».

3. США, як лідер сучасного світу.

4. Процес європейської інтеграції.

5. Роль та місце ЄС в сучасному світі. США та ЄС.

6. Особливості процесу деколонізації. Новий колоніалізм.

7. Зростання ролі країн Азії в світі.

2. Вміти аналізувати:

Процес європейської інтеграції.

Роль та місце ЄС в сучасному світі.

Особливості сучасного стану міжнародних відносин.

3. Підготувати доповіді на семінарське заняття:

Перша світова війна: причини, наслідки, «новій порядок».

Друга світова війна: причини, наслідки.

«Холодна війна».

«Третя» світова війна: причини, початок.

Україна та ЄС.

Література

Основна:

Аваков Р. Колонизация и деколонизация: зволюция развивающегося мира // Мировая зкономика и междунар. отноше­ния. — 2000. — № 9.

Бажанов Е. Неизбежность многополюсного мира // Миро­вая зкономика и междунар. отношения. — 2004. — №2.

Бовин А, Ведущие тенденции развития международных отношений // Междунар. жизнь. — 2004. — № 4/5.

Борко Ю. Расширение и углубление европейской интеграции // Мировая зкономика и междунар. отношения. — 2004. — № 7.

Додаткова:

Горбач О.Н. Доктрини зовнішньої політики: історія та су­часний розвиток. — Л., 2005.

Дергачов Б.А. Геополитика: Учеб. для вузов. —: М., 2004.

Лебедев М.М. Проблеми развития мировой политики // Полис — 2004. — №5.

Панпгин В.И. Глобальная политичоская история й современность // Общественные науки и современность, — 2002. —№ 5.

Попов В. Исламский фактор в мировой политике // Азия и Африка сегодня. - 2004. - № 1.

Тема: Людство на етапі глобалізації.

Основні поняття: глобалізація, релігійний фундаменталізм.

План:

1. Історія процесу глобалізації.

2. Оцінки процесу глобалізації.

3. Антиглобалізм.

4. Перспективи процесу глобалізації.

1. Сучасна глобалізація підготовлена багатьма історичними процесами: створенні імперії Александра Маке­донського IV ст. до н. є., II ст. до н. е. — II ст. н. е.— Римська і Китайська, утво­ренню колоній. XX ст. знає спроби здійснення гло­балізації під егідою тієї чи іншої держави, що прикривалася певним політичним прапору - комуністичної Росії, що стала на чолі III Інтерна­ціоналу, фашистський проект Німеччини, США, що прагнуть до «перемоги демо­кратії на всій планеті».

У 50—70-х роках XX століття тенденції до глобалізації: вільна торгівля, революції в техніці, інформатизація. Глобалізація стала закономірним ре­зультатом капіталістичної економічної інтеграції. Глобальна економіка - всі аспекти (сировинні і трудові ресурси, інформація і транспорт, фінанси, розподілення, маркетинг) є інтегрова­ними чи взаємозалежними у всесвітньому масштабі, мають тенденцію до розмивання цілісності й авто­номії національних економік.

Для сучасної світової економіки притаманний процес трапснаціоналізації, у якому рушійною силою висту­пають транснаціональні корпорації (ТНК). Сьогодні ТНК контролюють понад 50 % світового промислового виробництва, 67 % міжна­родної торгівлі, понад 80 % патентів і ліцензій на нову техніку, майже 90 % інвести­цій. Транснаціоналізація капіталу є зако­номірним процесом, який прискорює соціально-економічний розвиток: сприяє поширенню нових технологій, форм ор­ганізації виробництва, управління і маркетингу, залученню в обіг і ефективному використанню трудових і природних ресур­сів, створення но­вих ринків, зменшенню витрат, полегшуючи тим са­мим здійснення великих міжнародних проектів. Усі держави (Україна) зацікавлені у розширенні і вдосконаленні діяльності ТНК. Добробут країни, участь у міжнародному розподілі праці, міра інтегрованості у світове господарство її міжнародна конкурен­тоспроможність залежать від того, наскільки успішною є діяльність ТНК, які базуються в її економіці. Фінансова глобалізація – електронний переказ грошей. Небезпека – відсутність контролю, криміналітет.

2. В оцінках глобалізації культури е два погляди: - це руйнів­на сила;- необхідний компонент модернізації.. З одного боку, масове виробництво веде до уніфікації елементів культури і спо­собів життя людства - зниження культурної різноманітності. З іншого - соціокультурна глобалізація перешкоджає тенденції диференціації людства на безліч дрібних етнічних і соціальних груп, демографічно не здатних до самостійного ви­живання.

Вплив глобалізації і постмодерну - радикальна зміна в системі суспільних зв 'язків і цін­ностей. На місце традиційних зв'язків між людьми, що зами­калися у рамках локальних співтовариств, приходять зв'язки глобального масштабу. Часто вони множин­ні, безособові і функціональні. У результаті руйнується механізм передачі від покоління до покоління вищих моральних цінностей. Стандартизація стилю життя. Творчість – клас інтелектуалів, масовість – нижчий клас.

Глобалізація по­роджує безліч проблем: розрив у рівні розвитку між країнами, сприяє просуванню інтересів США в світі, посилення міграційних потоків, втрата самоідентичності національними країнами, криза зайнятості, зростання чисельності жі­нок, інтегрованих в економіку, але на гірших, ніж чоловіки, умовах, посилення конкуренції і нестабільності між людьми та країнами, загострення екологічної кризи.

3. Виникнення – 1996 р. Два основних напря­ми: повне неприйняття глобалізації як закономірного етапу історії людства, явища, що прийш­ло з Заходу і пов'язаного з розвитком НТП капіталізму; критика окремих тенденцій в процесах глобалізації, методів, напрям­ків. Засоби боротьби: маніфестації, демон­страції, марші протесту, пікетування, бойкоти, газетні викрит­тя, звернення до офіцій­ного правосуддя, активізація релігійного фундаменталізму і націоналізму.

4. Два варіанти еволюції глобаліза­ції:- збереження і посилення негативних тен­денцій глобалізації: домінування позицій розвинутих країн на чолі із США, нав'язування їхніх стандартів світу, ігно­рування інтересів слаборозвинених країн, поглиблення прірви країнами, загострення демо­графічної й екологічної ситуації у світі;- на­дання глобалізації демократичного і регульованого характеру, врахування інтересів як усього світового співто­вариства, так і окремих країн і народів.

Підведення підсумків. Надійне становище у сучас­ному світі може забезпечити тільки інноваційний тип розвит­ку. Врахування зазначених обставин є актуальним для країн, які нещодавно стали на шлях ринкової економіки, зокрема для України. Економічна ізоляція для України неминуче загрожує втратою темпів економічного розвитку, технологічною стагнацією і поширенням бідності.

Дата добавления: 2015-05-22