Метод спостереження

Закріплення вивченого матеріалу

1. Вміти давати відповіді на питання:

1. Складові та джерела формування сучасної світової культури.

2. Проблема взаємовідносин західної та східної культур.

3. Особливості культури постмодернізму: філософські джерела, вплив.

4. Вплив політичних ідеологій на культурне середовище у XX ст.

5. Функції масової культури. Масова та висока культури.

6. Роль в суспільстві субкультури.

7. Культура та проблеми сучасної цивілізації.

2. Вміти аналізувати:

Співвідношення між масовою та «високою» культурами

Особливості постмодернізму та сучасна економічна, політична та ідеологічна ситуація.

3. Підготувати доповіді: « Основні напрямки сучасного мистецтва».

Література

Основна:

Васильчук Ю.А. Социальное развитие человека в XX веке. Фактор культуры // Обществ. науки и современность. — 2003. — №1.

Людина і культура в умовах глобалізації: зб. наук. ст. — К., 2003.

Разлогов К. Глобальная или массовая? // Обществ. на­уки и современность. — 2003. - № 2.

Додаткова:

Зибайлов Л.К., Шапинский В.А. Постмодернизм. — М., 1993.

Культура и культурология: Словарь / А.И. Кравченко (ред.-сост.). —М., 2003.

Мартьянов С.С. Постмодерн - реванш проклятой стороны модерна // Полис. - 2005. - № 2.

Самохвалова В.И. Массовая культура как парадигма утверждения нетворческого бытия // Полигнозис. — 2003. — № 3.

Семененко И.С. Глобализация и социокультурная динамика: личность, общество, культура // Полис, — 2003. — № 1.

Спостереження в психології - це спеціально організоване, цілеспрямоване сприймання дослідником різноманітних зовнішніх про­явів психіки в житті та у процесі здійснення професійних функцій.

Метод спостереження виключає використання будь-яких при­йомів що вносять зміни в природний хід досліджуваних явищ. Завдяки цьому метод спостереження дозволяє пізнати досліджу­ване явище у всій повноті і вірогідності його якісних особливостей.

Предметом спостереження в психології є не безпосередні суб'єктивні психічні явища, а їх прояв у вчинках, мові і поведінці учасників правоохоронної діяльності.

Для отримання об'єктивних результатів спостереження необ­хідно дотримуватись наступних умов:

· явища, що підлягають вивченню, спостерігаються в звичай­них для них умовах, без внесення яких-небудь змін у їх при­родний плин;

· сам факт спостереження не повинен порушувати досліджу­ваного явища;

· спостереження проводиться в умовах, які є найбільш харак­терними для досліджуваного явища;

· збирання матеріалу шляхом спостереження проводиться за попередньо складеним планом (програмою), відповідно

до задач дослідження;

· спостереження проводиться не одноразово, а систематично у відношенні тієї самої людини й у відношенні того самого явища у багатьох осіб і в різних ситуаціях, найбільш харак­терних для прояву даного явища;

· для фіксації результатів спостереження можуть використо­вуватися технічні засоби: запис мови на диктофон, застосу­вання фотозйомки і кінозйомки. В умовах правоохоронної діяльності технічні засоби можуть бути використані тільки в рамках існуючої нормативно-правової бази.

Види спостереження. Спостереження буває:

1. Безпосереднє й опосередковане;

2. Не включене і включене.

При безпосередньому спостереженні вивчення здійснює сама особа, що робить висновки за результатами цього спостереження. Таке спостереження здійснює, наприклад, правоохоронець.

Опосередковане спостереження зустрічається в тих випадках, коли отримують відомості про спостереження, зроблене іншими учасниками правоохоронної діяльності (свідками, потерпілими тощо). Даний вид спостереження має особливість: результати його завжди закріплюються в службовій документації.

Невключене спостереження — це спостереження ззовні, у якому дослідник -стороння для досліджуваної людини або групи особа.

Включене спостереження характеризується тим, що дослідник входить у соціальну ситуацію в якості її учасника, не розкриваючи дослідницькі мотиви своєї поведінки.

Перевага включеного спостереження — безпосередній контакт з об'єктом (об'єктами) вивчення.

Усе сказане відноситься до методу об'єктивного спостереження. Крім нього, у психологічних дослідженнях застосовується також метод суб'єктивного спостереження — інтроспекції (самоспостереження). Він полягає як у спостереженні за своєю зовні вираже­ною діяльністю, психологічно значимими фактами з життя, так і в спостереженні за своїм внутрішнім світом, за своїм психічним станом. Це є самопізнання.

Наукова цінність даних самоспостереження залежить від того, наскільки вони об'єктивні, відповідають реальним фактам. Як показують життєві спостереження й експериментальні досліджен­ня, люди схильні переоцінювати свої достоїнства і применшувати свої недоліки.

Не будучи єдиним методом, самоспостереження в сукупності з об'єктивними методами може давати позитивні результати. До­слідник по собі може судити, наприклад, про вплив тих або інших факторів на учасників правоохоронної діяльності, доповнюючи ре­зультати самоспостереження об'єктивними даними. Зі самоспосте­реження починається кропітка робот з професійного саморозвитку, самовдосконалення.

Дата добавления: 2015-05-22