Сутність виробничої та загальної структури підприємства

Підприємство як відкрита система своє існування і розвиток засновує на взаємодії з зовнішнім середовищем. При цьому умовою успішного існування системи є певна відповідність між середовищем та системою. Пристосуватися до змін у середовищі система може різними шляхами. Можна змінити кількість або якість елементів, з яких складається система або поміняти зв'язки між елементами, щоб досягти нового синергічного ефекту. Спосіб поєднання елементів системи являє собою її структуру.

Структура підприємства — це його внутрішній устрій, який характеризує склад підрозділів та систему зв'язків, підпорядкованості та взаємодії між ними. При цьому розрізняють поняття виробничої, загальної структур підприємства та організаційної структури управління.

Сукупність виробничих підрозділів утворює виробничу структуру підприємства. Існує декілька принципів класифікації виробничих структур.

1. В залежності від підрозділу, діяльність якого покладено в основу виробничої структури, розрізняють цехову, безцехову, корпусну та комбінатську структури.

За цехової виробничої структури основним виробничим підрозділом є цех, тобто адміністративне відокремлена частина підприємства, у якій виконується певний комплекс робіт у відповідності з внутрішньозаводською спеціалізацією. За характером своєї діяльності цехи поділяються на основні, допоміжні, обслуговуючі, побічні, експериментальні, підсобні.

Основні цехи виготовляють продукцію, що визначає профіль та спеціалізацію підприємства і призначена для реалізації на сторону.

Допоміжні цехи виготовляють продукцію, що використовується для забезпечення власних потреб підприємства.

Обслуговуючі цехи та господарства виконують роботи, які забезпечують необхідні умови для нормального перебігу основних та допоміжних виробничих процесів (ремонтні, інструментальні, транспортні, складські).

Побічні цехи – виконують притиральні роботи після відпрацювання основного виробництва - утилізація відходів, переробка та виготовлення продукції з відходів основного виробництва.

У структурі деяких підприємств існують експериментальні (дослідні) цехи, які займаються підготовкою та випробуванням нових виробів, розробкою нових технологій, проведенням різноманітних експериментальних робіт.

Підсобні цехи виконують роботи підсобного характеру – виробництво тари, тепличне господарство).

На невеликих підприємствах з відносно простими виробничими процесами застосовується безцехова виробнича структура. Основою її побудови є виробнича дільниця, де виконуються технологічно однорідні роботи або виготовляється однотипна продукція.

Корпусна виробнича структура характерна для великих підприємств, коли декілька однотипних цехів можуть бути об'єднані у корпус. У цьому випадку корпус стає основним структурним підрозділом підприємства.

На підприємствах, де здійснюються багатостадійні процеси виробництва, характерною ознакою яких є послідовність процесів переробки сировини (металургійна, хімічна, текстильна промисловість), використовується комбінатська виробнича структура. Її основу становлять підрозділи, які виготовляють завершену частку готового виробу (чавун, сталь, прокат).

2. За формою спеціалізації основних цехів розрізняють технологічну, предметну та змішану виробничі структури. Ознакою технологічної структури є спеціалізація цехів підприємства на виконанні певної частки технологічного процесу або окремої стадії виробничого процесу (ливарні, термічні, механообробні, складальні цехи машинобудівного підприємства). Технологічна структура використовується переважно на підприємствах одиничного та дрібносерійного виробництва з різноманітною та нестійкою номенклатурою продукції.

Ознакою предметної структури є спеціалізація цехів на виготовленні певного виробу або групи однотипних виробів, вузлів, деталей з використанням різноманітних технологічних процесів та операцій (цех кузовів, задніх мостів, двигунів на автомобільному заводі). Предметна структура виробництва поширена на підприємствах великосерійого та масового виробництва з обмеженою номенклатурою та значними обсягами продукції. Проте на практиці — обмаль підприємств, де всі цехи спеціалізовані лише технологічно або лише предметно. Переважна більшість підприємств використовує змішану виробничу структуру, за якої частина цехів спеціалізована технологічно, а решта — предметно.

3. В залежності від наявності основних та допоміжних процесів розрізняють підприємства з комплексною та спеціалізованою структурою виробництва. Підприємства з комплексною виробничою структурою мають всю сукупність основних та допоміжних цехів, а з спеціалізованою структурою — лише їх частину.

Формування виробничої структури здійснюється під впливом багатьох факторів: виробничий профіль підприємства; обсяги виробництва продукції; рівень спеціалізації; місце знаходження підприємства та ін.

Загальну структуру утворює сукупність всіх виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів підприємства.

Питання для самоконтролю:

1. Надайте характеристику підприємства як первинної ланки виробничої сфери.

2. Назвіть основні функції та цілі підприємства.

3. Якими законодавчими актами регулюється господарська діяльність

підприємств?

4. Визначте найважливіші напрями діяльності підприємства в сучасних умовах.

5. Що являє собою зовнішнє середовище підприємства? Які цього основні характеристики?

6. За якими ознаками класифікують підприємства?

7. Як поділяють основні цехи за формою спеціалізації?

8. Що є ознакою предметної структури спеціалізації цехів?

9. Як розрізняють підприємства в залежності від наявності основних та допоміжних процесів.

10. Під впливом яких факторів здійснюється формування виробничої структури.

Тести:

1. Д о загальних ознак підприємства не слід відносити:

а) єдність і цілісність майнового комплексу, як правило, із замкнутою технологічною структурою;

б) специфічність господарської діяльності, що спрямована на виробництво продукції чи надання послуг;

в) ведення автономного бухгалтерського обліку і складання балансу;

г) обов'язкова наявність товарного знаку.

2. До юридичних ознак підприємства не відносять:

б) наявність печатки;

в) ведення бухгалтерського обліку;

г) наявність планового відділу;

д) наявність статуту.

3. Основним методом регулювання діяльності підприємств у ринковій економіці є:

а) державне планування;

б) директивне планування;

в) ринкове саморегулювання;

г) усі відповіді правильні.

4. Підприємства в ринковій економіці переважно знаходяться в такій формі власності:

а) державній;

б) приватній;

в) кооперативній;

г) муніципальній.

5. До підприємств можна віднести наступний суб 'єкт господарювання:

а) їдальню, що знаходиться в складі промислового підприємства, і майно якої відображено в балансі останнього;

б) особу, що займається вирощуванням овочів у власному господарстві та їх реалізацією на колгоспному ринку;

в) особу, що займається індивідуальною трудовою діяльністю, пов'язаною з виробництвом одягу і подальшою реалізацією через комісійний магазин;

г) фермерське господарство;

д) усі відповіді правильні.

6. На вибір виду діяльності підприємства здійснює вплив:

а) розмір власного майна;

б) порядок реєстрації підприємства;

в) кон'юнктура товарних ринків і ринків факторів виробництва.

7. Критерієм, що використовується у випадку віднесення підприємства до виду «малого» є:

а) розмір господарської діяльності;

б) форма власності;

в) положення на споживчому ринку;

г) чисельність працівників.

8. Не слід відносити до результатів діяльності підприємства.

а) прибуток;

б) виготовлену продукцію;

в) інформацію про ціни на продукцію;

г) послуги споживачам.

9. Консорціум - ие:

а) договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності, що не має права втручатися у виробничу і комерційну діяльність будь-якого з його учасників;

б) статутне об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі та ін. на основі повної фінансової залежності від одного чи групи підприємців;

в) договірне об'єднання, створене на основі об'єднання виробничих, наукових і комерційних інтересів з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників;

г) тимчасове статутне об'єднання промислового та банківського капіталу для досягнення загальної мети.

10. Економіка підприємства вивчає:

а) вхідні ресурси підприємства та ефективність їх використання;

б) ресурси, що перетворені в процесі виробництва;

в) співвідношення ресурсів на вході в підприємство і на виході з

підприємства.

11. Постачальники відносяться до факторів зовнішнього середовища.

а) прямого впливу;

б) непрямого впливу.

12. До характеристик зовнішнього середовища підприємства відноситься:

а) динаміка попиту;

б) динаміка пропозиції;

в) взаємозв'язок факторів;

г) жодна з приведених.

13. В залежності від підрозділу, діяльність якого покладено в основу виробничої структури, розрізняють структуру:

а) цехову;

б) структурну;

в) безцехову;

г) багатогалузеву.

14. За формою спеціалізації основних цехів розрізняють виробничу структуру:

а) багатопрофільну;

б) технологічну;

в) безцехову;

г) багатогалузеву.

15. В залежності від наявності основних та допоміжних процесів розрізняють підприємства з комплексною структурою виробництва.:

а) багатопрофільну;

б) технологічну;

в) спеціалізованою;

г) багатогалузеву.

Дата добавления: 2015-05-22