Етапи та методи планування

Процес планування складається із взаємозалежних етапів, здійснюється спільно керівництвом фірми і співробітниками маркетингових служб.

Етапи планування:

аналіз стратегічних проблем;

прогноз майбутніх результатів діяльності;

визначення завдань;

вибір оптимального варіанта розвитку;

виконання складених планів;

розробка планів, що забезпечують удосконалення методів і процедур;

мобілізація людських і фінансових ресурсів фірми.

Самий процес планування проходить в 4 етапи:

розробка загальних цілей;

визначення конкретних, деталізованих цілей та завдань, порівняно на короткий період часу (2, 5, 10 років);

визначення шляхів і засобів їхнього досягнення;

контроль за досягненням поставлених цілей шляхом зіставлення планових показників із фактичними.

Планування завжди орієнтується на дані минулого, але прагне визначити і контролювати розвиток підприємства в перспективі. Тому надійність планування залежить від точності фактичних показників минулого.

Сучасний темп зміни і збільшення знань є настільки великим, що стратегічне планування являється єдиним засобом формального прогнозування майбутніх проблем і можливостей. Воно забезпечує вищому керівництву засіб створення плану на тривалий термін. Стратегічне планування дає також основу для ухвалення рішення. Знання того, чого організація хоче досягти, допомагає уточнити найбільше підхожі шляхи дій. Формальне планування сприяє зниженню ризику при ухваленні рішення. Приймаючи обґрунтовані і систематизовані планові рішення, керівництво знижує ризик прийняття неправильного рішення через помилкову або недостовірну інформацію про можливості підприємства або про зовнішню ситуацію. Планування, оскільки воно служить для формулювання встановлених цілей, допомагає створити єдність загальної цілі усередині організації.

Метод планування - це сукупність прийомів і способів вивчення економічних процесів і розробки планових завдань стратегії підприємства. Планування діяльності підприємства здійснюється за допомогою різних методів.

Ресурсний метод планування базується на врахуванні ринкових умов господарювання та наявних ресурсів, застосовується при монопольному становищі підприємства або при слабо розвинутій.

Цільовий метод базується на визначенні потреб ринку в тих чи інших видах товарів, змін споживчого попиту насичення на товари і послуги, використовується в умовах конкурентної боротьби між підприємствами.

Метод екстраполяції на основі динаміки показників в минулому, розробляються припущення, що темпи і пропорції, досягнуті на момент розробки плану будуть збережені в майбутньому. Цей метод використовується на підприємствах, які мають стабільні показники діяльності.

Інтерполятивний метод передбачає зворотній рух - від встановленої мети та відповідного кінцевого значення планових показників з обчисленням проміжних їх величин. Використовується на підприємствах, які мають стабільні показники діяльності.

Спробно-статистичний метод передбачає використання фактичних статистичних даних за попередні роки, середніх величин при встановленні планових показників. Так як інтерполятивний метод, спробно-статистичний метод використовується на підприємствах, які мають стабільні показники діяльності.

Чинниковий метод - планові значення показників визначають на основі розрахунків впливу найважливіших чинників, що обумовлюють зміни цих показників. Застосовується при плануванні ефективності виробництва (визначенні можливих темпів зростання продуктивності праці, зниження витрат, підвищення рентабельності).

Нормативний метод - планові показники розраховуються на основі прогресивних норм використання ресурсів із врахуванням їх змін в результаті впровадження організаційно-технічних заходів у плановому періоді (норми витрат паливно-енергетичних ресурсів, норми амортизаційних відрахувань, норми забезпечення малоцінними і швидкозношуваними предметами, норми виробітку, норми обслуговування і т. д.). Використовується на нормованих ділянках підприємства. Балансовий метод забезпечує узгодженість при плануванні потреб із необхідними ресурсами для їх задоволення. Метод використовується при розробці балансів для різних видів ресурсів (матеріальні, трудові, фінансові).

Матричний метод являє собою побудову моделей взаємозв'язків між виробничими підрозділами та показниками. Використовується при плануванні багатофакторних моделей.

Таблиця 2. Класифікація методів планування.

Класифікаційні ознаки	Методи планування
Вихідна позиція для розробки плану	ресурсний (за можливостями) цільовий (за потребами)
Принципи визначення планових показників	екстраполяційні інтерполяційні
Спосіб розрахунку планових показників	спробно-статистичний (пересічних показників) чинниковий нормативний
Узгодженість ресурсів і потреб	балансовий матричний
Варіантність розроблювальних планів	одноваріантний (інтуїтивний) політваріантний економіко-математичної оптимізації
Спосіб виконання розрахункових операцій	ручний механізований автоматизований
Форма подання планових показників	табличний лінійно-графічний логіко-структурний (сітьовий)

Існують такі фактори, які впливають на вибір методу планування:

складності визначення показника, що планується і його взаємозв'язків з іншими показниками;

термін планування (довгостроковий, середньостроковий, короткостроковий);

забезпеченість вихідною інформацією з зовнішнього середовища, так і використання внутрішніх факторів підприємства;

матеріали аналізу відповідних показників у перед плановому періоді.

При виборі методів планування необхідно враховувати певні вимоги до них:

повинні бути адекватними зовнішнім умовам господарювання, особливостям різних етапів процесу становлення та розвитку ринкових відносин;

повинні найбільш повно враховувати профіль діяльності об'єкта планування та різноманітність в засобах та шляхах досягнення основної підприємницької мети - збільшення прибутку;

відрізнятися в залежності від виду розроблюваного плану.

4. Поняття, зміст і структура бізнес-плану.

Бізнес-план - ретельно підготовлений документ, котрий розкриває всі сторони будь-якого запроектованого комерційного заходу. Він дозволяє передбачати не лише всі заходи для реалізації нової ідеї, а й визначити необхідне фінансове забезпечення та можливість одержання доходу (прибутку). Практично його можна вважати формою експертної оцінки доцільності та ефективності здійснення нової підприємницької ідеї.

За сучасних умов господарювання бізнес-план практично є робочим інструментом, що використовується в усіх сферах підприємництва. Його бажано розробити у разі організації нової фірми; об'єднання існуючих підприємств і створення на базі цього інтегрованого організаційно-правового утворення; трансформації власності; започаткування зовнішньоекономічної діяльності.

До основних завдань розробки бізнес-плану належать:

оцінка новизни і прогресивності підприємницької ідеї, її сильних та слабких сторін;

визначення витрат, фінансових ресурсів і джерел фінансування;

обґрунтування і вибір стратегії діяльності фірми, визначення концепції її розвитку в період реалізації підприємницької ідеї;

оцінка кон'юнктури ринку та рівня конкуренції; визначення ступеня можливого господарського ризику;

пошук надійних партнерів для розробки й реалізації інноваційно-інвестиційного проекту;

прогнозування (приблизні розрахунки) очікуваних результатів реалізації нової підприємницької ідеї в перші та наступні три-п'ять років.

Щодо конкретних умов господарювання в Україні бізнес-план має замінити за змістом та призначенням застосовуване раніше техніко-економічне обґрунтування доцільності розробки і реалізації будь-якого проекту.

У зв'язку з тим, що бізнес-план відбиває результати досліджень і організаційної роботи з метою обґрунтування конкретного напрямку діяльності фірми на певному ринку в сучасних умовах господарювання, він має спиратися на:

конкретний проект виробництва певного товару (продукту чи послуг);

всебічний аналіз виробничо-господарської діяльності фірми (ситуаційний аналіз);

глибокий аналіз ринково-конкурентної ситуації і можливих прогнозованих її змін;

результати вивчення найбільш дійових організаційних, техніко-економічних та фінансових важелів, застосовуваних у підприємництві; конкретних завдань інноваційного характеру;

діагностику і прогнозування зовнішньої та внутрішньої політичної ситуації.

Звичайно бізнес-план є одним із сукупності ділових документів, що визначають стратегію розвитку фірми. Особливістю бізнес-плану як стратегічно зорієнтованого документа треба вважати узгодження поставлених завдань і реальних фінансових можливостей.

Добре розроблений та обґрунтований бізнес-план є важливим підґрунтям так званої бізнес-пропозиції, використовується у процесі переговорів з партнерами; він відіграє неабияку роль у підборі на роботу кваліфікованих фахівців; його обов'язково використовують задля залучення надійних інвесторів і кредиторів.

Починаючи розробку бізнес-плану, треба чітко уявляти собі, що кожний конкретний план має свої особливості і не існує якогось придатного на всі випадки життя універсального бізнес-плану.

Кожен бізнес-план має свої особливі риси залежно від того, в якій сфері починає працювати підприємець, який капітал він хоче отримати від банку чи інвестиційної компанії.

Незалежно від сфери діяльності та особливостей компанії, яка готує бізнес-план, можна визначити декілька стандартних етапів, які потрібно послідовно пройти при його розробці:

визначення мети написання бізнес-плану.

як правило, мета визначається переліком проблем, які покликаний вирішити бізнес-план.

чітке визначення кола читачів бізнес-плану.

Потрібно уявляти, чи бізнес-план готується для внутрішнього використання персоналом підприємства, чи він призначений для вивчення іншими особами, яких фірма хоче бачити своїми інвесторами - майбутні акціонери, комерційні банки, венчурні капіталісти та ін.

Збір інформації для написання бізнес-плану

На цьому етапі необхідно виявити джерела інформації, потрібної для розробки бізнес-плану, і накопичити деякий стартовий масив інформації для початку роботи над бізнес-планом.

Вибір структури бізнес-плану і безпосереднє написання тексту пояснювальної записки

Обсяг та ступінь конкретизації розділів бізнес-плану визначаються специфікою фірми і сфери її діяльності, цілями підприємництва, масштабами бізнесу, а також залежать від контактної аудиторії, на яку він розрахований.

Бізнес-план може бути розроблений за структурою, зображеною на рисі. Наведену схему бізнес-плану варто розглядати як типову, придатну для використання в різних проектах. Буквальне слідування їй у всіх випадках є недоцільним. Звичайно, мета розробки бізнес-плану визначає його зміст.

На практиці не існує стандартної, універсальної, єдиної для всіх випадків форми бізнес-плану. Конкретний бізнес-план може і не бути детальним. Подана структура бізнес-плану охоплює усі головні розділи, котрі необхідно розробляти, оскільки кожний із них розкриває властиву лише йому функцію.

Розробка бізнес-плану є процесом створення моделі підприємницької діяльності. Тому цілком зрозуміло, що чим менше похибок буде зроблено за його обґрунтування, тим менше проблем постане перед фірмою у процесі реалізації.

Процес складання бізнес-плану має свою обов'язкову внутрішню логіку (рис.2). Наведені етапи (логіка) є характерними для планування підприємницької діяльності насамперед малих та середніх фірм.

Важливо підкреслити, що підприємці та менеджери не можуть без шкоди для якості "перестрибувати" через ключові етапи процесу складання бізнес-плану.

Розробка бізнес-плану практично розпочинається з розділу "Продукція (послуги) фірми". Цей розділ необхідний для того, щоб переконати клієнтів у перспективності рекомендованого бізнесу і породити довіру до нього, описуючи переваги та особливості пропонованого продукту. В ньому акцентується увага на властивостях продукту, що виокремлюють його з аналогічних товарів, та вигодах (зиску), які (який) може мати клієнт, придбавши його.

Наступні два розділи "Оцінка ринку збуту" і "Конкуренція" за своїм змістом відбивають результати дослідження ринку, тобто охоплюють ідентифікацію власного цільового ринку, обґрунтування місця розміщення бізнесу, визначення власної конкурентної позиції, розрахунок матриці конкурентного профілю з метою об'єктивної оцінки конкурентів, оцінку місткості ринку і можливої власної частки на ньому, прогнозування обсягу річного продажу товару.

Основне завдання розділу "Маркетинг-план" полягає у викладі стратегії виходу свого бізнесу на ринок. Спочатку в ньому фіксується коротка характеристика загальної маркетингової стратегії, потім висвітлюється вибрана фірмою стратегія ціноутворення. Цей розділ має містити також опис каналів збуту продукції і рекламну програму. У заключній частині розділу висвітлюється, як має бути вирішена проблема сервісу та гарантійного обслуговування продукції, що потребує цього.

У розділі "Виробничий план" звичайно виокремлюють такі блоки: основні виробничі операції, машини й устаткування; сировина, матеріали, комплектуючі вироби; виробничі і невиробничі приміщення. Основна увага має бути приділена характеристиці виробничого процесу й організації його здійснення, формуванню матеріально-технічної бази і запасів матеріально-сировинних ресурсів.

"Організаційний та юридичний плани" є дуже важливими розділами бізнес-плану. Вони містять відповіді на такі блоки питань: організаційна схема управління; потреба бізнесу у різних категоріях персоналу; керівники й основні менеджери фірми, мотивація й оплата їхньої праці; необхідні фірмі консалтингові послуги; форма власності й організаційно-правова форма бізнесу, що започатковується.

Якісно розроблений бізнес-план не може обійтись без розділу "Оцінка ризику і страхування". В ньому звичайно висвітлюються типи можливих ризиків у бізнесі; способи реагування на загрози бізнесу, якщо вони виникнуть; заходи щодо нейтралізації або мінімізації можливих негативних наслідків; застосування хеджирування та страхування у сфері власного бізнесу.

Ключовим розділом бізнес-плану є "Фінансовий план"; особливий інтерес він має для інвесторів, оскільки узагальнює результати всіх попередніх розділів, обґрунтовує загальну потребу бізнесу в інвестиціях, визначає економічну ефективність підприємницького проекту. Фінансовий план включає три основні складові: план доходів і витрат (план прибутків та збитків); план грошових надходжень і виплат (плановий касовий бюджет або план руху готівки); плановий баланс.

Наведена далі схема наближена до структури, за якою розробляються бізнес-плани для Світового банку та Європейського банку реконструкції та розвитку.

Потрібно враховувати, що за такою схемою розробляються бізнес-плани, призначені для отримання, фінансування або для контактів з потенційними партнерами. Бізнес-плани, призначені для внутрішнього користування, можуть бути дещо спрощеними.

Запропонована схема не є догмою, а лише деякою універсальною основою, на яку можуть накладатися різноманітні моменти, пов'язані з розробкою бізнес-планів конкретних проектів.

Короткий опис проекту

Компанія

Ринок

Проект

План впровадження проекту.

Додатки

Розглянемо докладніше рекомендований зміст бізнес-плану

Короткий опис проекту (резюме) складається, як правило, вже після того, як закінчено розробку всього бізнес-плану. Воно повинно містити головну мету, структуру, фінансові потреби та переваги проекту. В резюме, для того щоб зацікавити потенційного партнера, потрібно довести, що саме його справа матиме успіх. Це своєрідна візитка майбутньої справи, тому треба чітко, переконливо викласти головні положення проекту, а саме: мету, тобто чим буде займатися підприємство чи організація (товар чи послуга та її переваги), скільки коштів потрібно для цієї діяльності, фінансові прогнози, прогноз попиту на його продукцію чи послуги і чому підприємець вважає, що його справа матиме успіх.

У цьому розділі подається така інформація:

повна назва та адреса підприємства;

спонсори проекту - прізвища людей, залучених до проекту та їх координати;

місце розташування;

суть запропонованого проекту (кілька речень стосовно мети проекту);

обґрунтування проекту (коротко пояснити, чому проект матиме економічний сенс);

прогнозовані фінансові результати (опис загальної вартості та очікуваних результатів проекту, а також строків погашення займів).

Очікувані фінансові результати проекту подаються в спрощеному вигляді - Таблиця 3.

Максимальний обсяг розділу - дві сторінки.

Таблиця 3. Прогнозування фінансових результатів діяльності підприємства

Період Фінансові результати	Виручка - ПДВ -акциз	Прибуток перед оподаткуванням	Чистий прибуток	Дивіденди
День 0 Рік1 Рік 2… Рік n

Компанія. Докладно описати Ваше підприємство, щоб переконати інвестора або потенційного партнера, що Ваша компанія дієздатна, має налагоджене виробництво та спроможна генерувати прибуток. Показати інвестору (потенційному партнеру), що керівництво компанії добре обізнане зі станом справ на підприємстві.

Рекомендується така структура розділу:

Загальний опис компанії та її комерційної діяльності.

Дата створення компанії та її юридична форма; що компанія виробляє та (або) які послугу надає; коротка історія підприємства; власники та акціонери, розподіл власності; кількість працюючих; збут, прибуток та обсяги виробництва за минулий рік.

Управлінський апарат та персонал.

Дати коротку характеристику менеджерів, період їх роботи в компанії, освіта, кваліфікація та досвід роботи в даній галузі.

Основні групи товарів та послуг.

Описати основні групи товарів та послуг, які компанія виробляє та реалізує, місце компанії на ринку; охарактеризувати головних клієнтів компанії; описати динаміку збуту товарів та послуг протягом останніх двох-трьох років діяльності.

Маркетинг та збут.

Описати: схему розповсюдження товарів; принципи ціноутворення; рекламну діяльність фірми; методи стимулювання продажу; сервісні послуги компанії (гарантійне обслуговування і т. д.); формування компанією громадської думки.

Інфраструктура та виробництво компанії.

Опис інфраструктури компанії включає: територію, стан землі та споруд; обладнання (кількість, тип, технічний стан, вік та зношеність); балансову та залишкову вартість, а також ринкову ціну приміщень та обладнання компанії; наявні сертифікати, спеціальні дозволи та ліцензії.

Виробництво компанії.

У загальних рисах висвітлити процес виробництва основної продукції компанії, а також дати відповідь на такі запитання: де будуть виготовляти товар (на діючому виробництві чи це буде нове підприємство); які виробничі можливості підприємства; де, в якій кількості, за якими цінами потрібно купувати сировину та матеріали, яка репутація постачальників сировини, їх досвід роботи; наявність виробничих відходів, токсичних речовин та їх розміщення.

При відповіді на ці запитання треба проаналізувати стан справ на два-три роки вперед, а для великих підприємств чи значних за обсягом виробництв - на чотири-п'ять років.

У заключній частині цього розділу потрібно знайти місце розрахунку розміру витрат на охорону навколишнього середовища, оскільки це є обов'язковою умовою подальшого перетворення бізнес-плану в діюче виробництво.

Фінансовий стан.

Розглянути фінансові результати останнього року діяльності підприємства, проаналізувати тенденцію збуту, пояснити причини появи особливо високих або низьких показників, пояснити тенденцію прибутковості, показати баланс між заборгованостями та акціонерним капіталом та ін.

Важливим пунктом у цьому розділі є кредитна історія підприємства. Потрібно написати, чи раніше (протягом останніх двох-трьох років) підприємство отримувало кредити, якщо отримувало, то які суми, в яких кредитних установах, на який термін, чи були кредити повернуті вчасно, чи має компанія заборгованості по кредитах на даний момент та ін. Істотну роль для отримання нового кредиту можуть відіграти відгуки та рекомендації кредитних організацій, з якими компанія співпрацювала раніше. Такі документи, як правило, включаються в додатки до бізнес-плану.

Висновки бізнес-плану.

Підкреслити найсильніші сторони компанії, її слабкі сторони та можливі шляхи їх усунення.

Ринок. Проаналізувати стан галузі, в якій фірма хоче працювати. Типовий процес дослідження ринку включає чотири етапи:

визначення інформації, потрібної для аналізу;

пошук та збирання даних;

аналіз даних;

реалізація заходів, що дають змогу використати ці дані.

Дуже важливо правильно сформулювати ідею нового підприємства з урахуванням дійсного стану справ у сфері діяльності та визначити тенденції її розвитку.

Цей розділ вимагає комплексного розгляду таких питань:

визначення кола споживачів, прогноз їх платоспроможного попиту;

прогноз цін;

прогноз обсягів реалізації;

вивчення динамки продажу в галузі;

вивчення можливостей, переваг, недоліків потенційних конкурентів, резервів їх випередження;

скільки нових фірм виникло в цій галузі за останні три роки;

кількість нових продуктів, які вийшли на ринок;

фактори макросередовища (політичні, економічні, культурні та ін.), які можуть змінити поточний стан ринку в найближчі два-три роки;

аналіз можливостей та загроз ринку.

Пропонується така структура розділу: загальне визначення та місткість ринку.

Розробляючи прогноз споживання, потрібно визначити, який з клієнтурних ринків буде зацікавлений у Вашому товарі. Таких ринків може бути п'ять:

споживчий ринок - окремі особи та господарства, які можуть придбати товари та послуги для особистого споживання;

ринок виробників - підприємства, які купують товари і послуги з метою їх використання у процесі виробництва;

ринок посередників - підприємства, які купують товари та послуги з метою їх перепродажу;

ринок державних установ - організації, які купують товари та послуги з метою їх використання у сфері комунальних послуг;

міжнародний ринок - закордонні покупці, включаючи закордонних споживачів, виробників, посередників та державні установи.

Провести сегментування ринку, тобто визначити ту групу споживачів, на яку орієнтовано товар. Основою для сегментування є певні ознаки: потреби, рівень доходів, географічне розташування, споживчі ознаки.

Бажано описати недавню історію ринку, на якому працює компанія, а також дати приблизну поточну і прогнозовану (на два-три роки) місткість ринку в товарному та грошовому вираженні.

Дата добавления: 2015-05-22