Тематичний план. Розділ I. Зміст і призначення філософії права,

Розділ I. Зміст і призначення філософії права,

її історичний розвиток

1. Предмет і завдання філософії права.

2. Методологія філософії права.

3. Історичні типи філософії права.

4. Вітчизняна філософсько-правова думка: традиції, світоглядно-методологічні витоки, ідеї.

Розділ II. Основні проблеми філософії права

5. Правова онтологія: природа і структура права.

6. Правова антропологія: гуманістична природа права.

7. Правова аксіологія: ціннісні основи права.

8. Предмет і проблеми правової епістемології

9. Філософські проблеми права в сучасному суспільстві

КОМЕНТАР

Розділ I. Зміст і призначення філософії права,

її історичній розвиток

Тема 1. Предмет і завдання філософії права

Дискусія про предмет філософії права. Необхідність філософського осмислення права. Сутність та особливості філософського підходу до права. Філософське осмислення й наукове пізнання права: відмінності предмета й методу. Філософсько-правова рефлексія.

Філософія права в системі соціально-гуманітарного знання. Проблема дисциплінарного статусу філософії права. Філософія і філософія права. Філософія права, загальна теорія права, соціологія права. Історія філософії права й історія вчень про державу і право. Філософія права й галузеві юридичні дисципліни.

Головні питання і завдання філософії права. Основні розділи. Світоглядна й методологічна функції філософії права. Значення філософії права для формування світогляду юристів.

Тема 2. Методологія права

Методологія права та її рівні: юридичний, загальнонауковий, філософський. Особливості пізнавальних процесів у праві. Філософія права як методологія правопізнання. Пізнавальна установка (емпіризм, раціоналізм, інтуїтивізм) і типи правопізнання. Типи праворозуміння як способи здійснення філософсько-правової рефлексії. Правовий позитивізм як спосіб філософського осмислення права: філософські витоки, форми, переваги й недоліки. Природно-правове мислення: гуманістичний смисл, особливості, типи, переваги, недоліки, сучасний стан.

Основні парадигми праворозуміння й обґрунтування права: об’єктивізм, суб’єктивізм, інтерсуб’єктивність. Витоки, сенс, форми, позитивні й негативні риси парадигм.

Тема 3. Історичні типи філософії права

Об’єктивність як парадигма античної й середньовічної філософії права. Виникнення античної філософії права. У пошуках начал справедливості: діке і номос. Космоцентричне обґрунтування права. Визначення природних основ права й закону софістами і Сократом. Погляди Платона на справедливість і право. Учення Арістотеля про право й закон. Тема найкращого державного устрою у філософії Платона й Арістотеля. Філософсько-правові погляди Епікура, стоїків, Цицерона. Криза грецької морально-правової свідомості. Особливості філософії права Стародавнього Риму.

Філософія права Середньовіччя. Метафізичні передумови християнської правосвідомості. Августин Аврелій. Учення про закон і право Фоми Аквінського. Реалізм і номіналізм у праворозумінні Середньовіччя.

Філософсько-правова думка епохи Відродження й епохи Реформації. Н. Макіавеллі. Особливості праворозуміння Ж. Бодена. М. Лютер: релігійно-моральне обґрунтування прав людини.

Суб’єктивність як парадигма класичної філософії права. Філософсько-правові погляди мислителів Нового часу. Становлення юридичного світогляду: теорії природного права й суспільного договору. Теорія природного права Г. Гроція. Філософсько-правові ідеї Т. Гоббса, Дж. Локка, Б. Спінози,
Г. Лейбніца.

Філософсько-правові концепції західноєвропейського просвітництва. “Про дух законів” Ш.Л. Монтеск’є. “Про
суспільний договір” Ж.-Ж. Руссо. Філософсько-правові ідеї
К.-А. Гельвеція.

Філософсько-правові вчення в Західній Європі кінця XVIII – середини XIX cт. І. Кант: категоричний імператив і моральне обґрунтування права. Філософсько-правові погляди Й.-Г. Фіхте. “Філософія права” Г.В.Ф. Гегеля. Історична школа права. Правова концепція К. Маркса і Ф. Енгельса. Філософсько-правове вчення І. Бентама. Теорія наказів Дж. Остіна.

Інтерсуб’єктивність як парадигма філософії права
ХХ ст. Неокантіанська й неогегельянська філософія права. Сучасний позитивізм: чиста теорія права Г. Кельзена, аналітична юриспруденція Х. Харта. Сучасні концепції природного права: філософські витоки, позитивні й негативні риси, основні форми, світоглядно-методологічний потенціал. Феноменологічна концепція права (А. Рейнах). Екзистенціалістська концепція права (М. Мюллер, Е. Фехнер, В. Майхоффер). Герменевтична концепція права (А. Кауфманн, П. Рикьор) Комунікативно-дискурсивна концепція права (К.-О. Апель, Ю. Габермас).

Тема 4. Вітчизняна філософсько-правова думка:

традиції, світоглядно-методологічні витоки, ідеї

Український національний характер і національна ідея, їх особливості та значення для формування права. Зародження філософсько-правової думки в Україні: “Руська Правда”, “Слово про Закон і Благодать” Іларіона, природно-правові ідеї у Конституції Пилипа Орлика. Ідеї Просвітництва у творчості
І. Вишенського, Т. Прокоповича, Я. Козельського, С. Десницького, П. Лодія, І. Б. Шада.

Екзистенційно-романтичне обґрунтування ідеї права
(Г. Сковорода, П. Юркевич) та національної ідеї (М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко) у “філософії серця”. Проблема співвідношення особистості, нації і держави у творах М. Драгоманова, І. Франка, М. Грушевського. Академічна філософія права кінця ХІХ – початку ХХ ст. (К. Неволін, П. Редькін, К. Ярош, А. Фатєєв, Є. Трубецькой, Е. Спекторський). Б. Кіс-тяківський як методолог права й автор соціокультурної філософсько-правової концепції.

Основні ідеї видатних російських філософів права
(Б. Чичерина, В. Соловйова, П. Новгородцева, Л. Петражиць-кого, М. Алексєєва, М. Бердяєва, І. Ільїна, С. Франка) та їх вплив на збагачення світоглядно-методологічного потенціалу української філософсько-правової думки.

Філософсько-правова думка за радянських часів. Наукові дослідження сучасних українських філософів права. Українська філософія права в контексті європейського права.

Розділ II. Основні проблеми філософії права

Тема 5. Правова онтологія: природа і структура права

Онтологічні основи права. Поняття правової реальності. Право як особлива реальність. Нормативна природа права. Співвідношення належного й сущого у праві. Право і життя.

Багатогранність феномена права. Онтологічна структура права: природне і позитивне право, їх смисл і співвідношення. Сутність та існування права. Зміст і форма, можливість і дійсність у праві.

Форми буття права: ідея права, закон, правове життя та їх динаміка. Абстрактне й конкретне у праві. Дискусія про співвідношення права й закону. Умови здійснення права. Смисл і мета (функції) права.

Тема 6. Правова антропологія:

гуманістична природа права

Поняття і проблеми правової антропології. Образ людини у праві. Типи правової антропології. Поняття “правова людина”. Право як спосіб людського співіснування. Антропологічні основи права. Здібність до визнання. Конфліктно-коопераційна природа людини як основа антропологічного обґрунтування права.

Права людини як вираз особистісної цінності права. Статус інституту прав людини в сучасному суспільстві. Філософське обґрунтування прав людини. Право на гідне існування. Проблема універсальності прав людини. Позитивація основних прав людини. Права громадян України.

Особистість і право. Автономія особистості. Моральна, утилітарна та громадська автономія. Особистість як суб’єкт права. Гуманістична природа права. Сенс морального і правового гуманізму. Тенденція гуманізації права.

Тема 7. Правова аксіологія: ціннісні основи права

Правова аксіологія як наука про цінності права. Цінність як визначальна характеристика людського буття. Спосіб буття цінностей. Цінність, чеснота, благо. Цінність і оцінка. Вищі цінності: Добро, Краса, Істина, Справедливість.

Правові цінності: свобода, рівність, справедливість, гідність людини. Відносна й абсолютна цінність права. Права людини як абсолютна цінність. Правовий ідеал.

Свобода як визначальна характеристика людського буття й вища цінність. Ідея права як ідея свободи. Негативна й позитивна свобода. Умови можливості свободи. Свобода і порядок. Правова свобода. Свобода волі. Свобода і відповідальність. Позитивна й негативна відповідальність.

Свобода і рівність. Рівновага і рівність у правах. Право як формальна рівність. Соціальна рівність.

Справедливість як головна правова цінність і провідне поняття сучасної філософії права. Критерії справедливості і право. Формальна і змістовна справедливість. Порівняльна і розподільча справедливість. Основні ідеї теорії справедливості Дж. Роулза. Почуття справедливості.

Універсальне й культурно-особливе в ціннісному змісті права. Правосвідомість як ціннісна форма світогляду. Правосвідомість і право. Форми й рівні правосвідомості. Універсальне в правосвідомості. Аксіоми правосвідомості. Культурно-специфічне в правосвідомості. Правовий менталітет. Особливості українського правового менталітету. Деформації правового менталітету.

Право й мораль. Етичні основи права. Єдність, протилежність і взаємодоповнюваність права й моралі. Філософсько-етичний зміст принципу толерантності. Релігійні витоки ідеї права.

Тема 8. Предмет і проблеми правової епістемології

Об’єкт і суб’єкт правового пізнання. Особливості правового пізнання. Пізнавальна установка (когнитивізм та нонкогнитивізм). Проблема об’єктивності права. Типи правової епістемології (емпіризм, раціоналізм, інтуїтивізм). Етапи і рівні пізнання у праві. Особливості правового мислення. Практичний розум. Правова аргументація. Методологічні проблеми правової науки.

Розуміння у здійсненні права. Правова епістемологія та правова герменевтика: відмінність наукового пізнання і герменевтичного розуміння. Правотворчість і правозастосування як герменевтичні практики. Вирішення справи, прояснення ситуації та розуміння як типи осмислення правової ситуації. Суб’єкт розуміння як джерело правових смислів. Правова реальність як об’єкт розуміння. Предмет розуміння (правова ситуація, правова традиція, особистість розуміючого). Герменевтичні методи «пошуку» права. Інтерпретація правових текстів. Мова як простір розуміння. Мета і результат герменевтичного розуміння. Сучасні концепції істини в праві. Істина, справедливість і примирення.

Тема 9. Філософські проблеми права в сучасному суспільстві

Людина і політико-правові інститути. Співвідношення права і влади. Поняття, види та принципи легітимації. “Суспільний договір” як модель легітимації. Філософські проблеми правотворчості та правозастосування у перехідних суспільствах. Правова реформа. Поняття та структура правового суспільства: інституційний та неінституційний аспекти. Перспективи формування правового суспільства в Україні. Філософські проблеми окремих галузей права. Глобалізація та її вплив на право.

Підручники, навчально-методичні посібники

та довідкові видання

Алексеев А.А. Философия права. – М.: Норма, 1997. – 336 с.

Бандура О.О. Правознавство у системі наукового знання. Аксіологічно-гносеологічний підхід. – К.: Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2010. – 272 с.

Бачинин В.А. Философия права и преступления. –Х.: Фолио, 1999. – 607 с.

Бачинін В.А., Журавський В.С., Панов М.І. Філософія права: Підруч. для юрид. спец. вищ. навч. закладів. – К.: Ін Юр”, 2003. – 472 с.

Бачинин В.А., Чефранов В.А. История философии права. Курс лекцій. – Х.: Право, 1998. – 320 с.

Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія: Підруч. – К.: Лібра, 1999. – 487 с.

Гьофе О. Розум і право. Складові інтеркультурного правового дискурсу. – К.: Альтерпресс, 2003. – 264 с.

Иконникова Г. И., Ляшенко В. П. Философия права: ученик. – М.: Гардарики, 2007. – 303 с.

Жоль К.К. Философия и социология права. – К.: Юринком Интер, 2000. – 480 с.

Керимов Д.А. Методология права. Предмет, функции, проблемы философии права. – М.: Аванта+, 2000. – 560 c.

Костицький М.В. Філософські та психологічні проблеми юриспруденції. – Чернівці: Рута, 2009. – 580 с.

Кузнєцов В. Філософія права. Історія та сучасність: Навч. посіб. – К.: “Стілос”; “Фоліант”, 2003. – 382 с.

Литвинов О. М. Філософія права Павла Новгородцева: суспільний ідеал - право - держава. – Луганськ: ЛДУВС, 2009. – 398 с.

Максимов С.И. Правовая реальность: Опыт фылософского осмысления. – Х.: Право, 2002. – 318 с.

Максимов С.І. Філософія права: сучасні інтерпретації: Вибр. праці: статті, аналіт. огляди, переклади (2003 – 2010). – Х.: Право, 2010. – 336 с.

Малахов В.П. Философия права: Учеб. пособие. – М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2002. – 448 с.

Мальков Б.Н. Философия права. – М.: РАП, 2006. – 354 с.

Нерсесянц В.С. Философия права: Учеб. для вузов. – М.: ИНФРА-М., 1997. – 652 с.

Поляков А.В. Общая теория права: Феноменолого-коммуникативный подход. Курс лекций. 2-е изд., доп. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. – 845 с.

Правосвідомість і правова культура як базові чинники державотворчого процесу в Україні / Л.М. Герасіна, О.Г. Данильян, О.П. Дзьобань та ін. – Х.: Право, 2009. – 352 с.

Правосуддя: філософське та теоретичне осмислення: колективна монографія / Відп. ред. В.С. Бігун. – К., 2009. – 316 с.

Проблеми влади і права в умовах посттоталітарних трансформацій: міждисциплінарний аналіз / За заг. ред. М.І. Панова, О.Г. Данильяна. – Х., 2004. – 360 с.

Проблеми філософії права. - К.; Чернівці: Рута. – Т. 1. - 2003. - 228 с.; Т. 2. - 2004. - 240 с.; Т. 3. - №1-2. - 2005. - 480 с.; Т. 4-5. - 2006-2007. - 288 с.; Т. 6-7. - 2008-2009. - 284 с.

Синха С.П. Юриспруденция. Философия права: Краткий курс: Пер. с англ. – М.: Академия, 1996. – 304 с.

Скирбек К.Г., Гилье Н. История философии: Учеб. пособие: Пер. с англ. – М.: ВЛАДОС, 2000. – 799 с.

Соловьев Э. Ю. Категорический імператив нравственности и права. – М.: Прогресс-Традиция, 2005. – 416 с.

Філософія права: Навч. посіб. / За ред. М.В. Костицкого, Б.М. Чміля. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 330 с.

Філософія права: підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл. / О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань, С. І. Максимов та ін. / за ред. О.Г. Данильяна. – Х.: Право, 2009. – 208 с.

Філософія права: проблеми та підходи / за заг. ред. П.М. Рабіновича. – Л.: Юридичний факультет Львівського національного університету ім. І. Франка, 2005. – 290 с.

Философия права: учебник / О.Г. Данильян, Л.Д. Байрачная, С.И. Максимов и др.; под ред. О.Г. Данильяна. – Х.: Прапор, 2005. – 384 с.

Циппеліус Р. Філософія права: Пер. з нім. – К.: Тандем, 2000. – 300 с.

Четвернин В.А. Современные концепции естественного права. – М.: Наука, 1988. – 143 с.

Шкода В.В. Вступ до правової філософії. – Х.: Фолио, 1997. – 223 с.

Список основних літературних першоджерел

Алексеев Н.Н. Основы философии права. – СПб: Лань, 1999. – 256 с.

Гегель Г.В.Ф. Философия права: Пер. с нем. – М.: Мысль, 1990. – 524 с.

Гоббс Т. Левиафан // Соч.: В 2-х т. – Т. 2. – М.: Мысль, 1991. – 678 с.

Дворкін Р. Серйозний погляд на права. – К.: Основи, 2000. – 519 с.

Драгоманов М.І. Вибране. – К.: Либідь, 1991. – 685 с.

Ильин И.А. О сущности правосознания // Соч.: В 2 т. – Т. 1. – М.: Медиум, 1993. – С. 73-300.

Кант И. Метафизические начала учения о праве // Соч.: Т.4, ч.2. – М.: Мысль, 1964. – 544 с.

Кистяковский Б.А. Социальные науки и право. – М.: Изд-во М. и Ф. Сабашниковых, 1916. – 704 с.

Кістяківський Б. Вибране. – К.: Абріс, 1996. – 512 с.

Кистяковский Б. А. В защиту права // Вехи. Из глубины. – М.: Правда, 1991. – 607 с.

Локк Дж. Опыт о человеческом разумении // Избр. филос. произв.: В 3-х т. – Т. 1. – М.: Мысль, 1985. – 621 с.

Локк Дж. Два трактата о правлении. Кига вторая // В 3-х т. – Т. 3. – М.: Мысль, 1988. – 668 с.

Макиавелли Н. Государь. – М.: Планета, 1990. – 79 с.

Новгородцев П.И. Соч. – М.: Раритет, 1995. – 448 с.

Платон. Государство // Соч.: В 3-х т. – Т. 3. – М.: Мысль, 1994. – 536 с.

Рікер П.Право і справедливість. – К.: Дух і літера, 2002. – 218 с.

Роулз Дж. Теория справедливости. Новосибирск, 1995.

Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре // Антология мировой философии: В 4-х т. – Т. 2. – М.: Мысль, 1972. – 698 с.

Соловьев В.С. Оправдание добра. Нравственная философия // Соч.: В 2-х т. – Т. 1. – М.: Мысль, 1990. – 892 с.

Соловьев Э.Ю. Прошлое толкует нас: Очерки по истории философии и культуры. – М.: Политиздат, 1991. – 432 с.

Спиноза Б. Этика // Избр. произв.: В 2-х т. – Т.2. – М.: Госполитиздат, 1957. – 718 с.

Франк С.Л. Духовные основы общества. – М.: Республика, 1992. – 511 с.

Философия права. Хрестоматия: Учеб. пособие для студ. высших учеб. заведений / Под ред. Н.И. Панова. – Состав.: Панов Н.И., Бачинин В.А., Святоцкий А.Д. – К.: Ин Юре, 2002. – 692 с.

Фуллер Л.Л. Мораль права. – К.: Сфера, 1999. – 232 с.

Харт Х.Л.А. Концепція права: Пер. з англ. – К.: Сфера, 1998. – 231 с.

Хеффе О. Политика, право, справедливость. Основоположения критической философии права: Пер. с нем. – М.: Мысль, 1994. – 682 с.

Юркевич Памфіл. З рукописної спадщини. – К.: КМ Academia, 1999. – 308 с.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ

ДО КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ

1. Світогляд, його структура, риси, суспільно-історичний характер і роль у житті суспільства.

2. Історичні типи світогляду, їх сутність, особливості, функції.

3. Предмет і метод філософії та основні питання філософствування.

4. Філософія в системі культури, її значення для діяльності юриста. Функції філософії.

5. Давньокитайська і давньоіндійська філософія: основні особливості та напрямки.

6. Антична філософія, її особливості, періодизація та значення для формування європейської культури.

7. Основні проблеми й ідеї філософії “досократиків” (мілетська школа, Геракліт, Парменід, піфагорійці, елеати, атомісти).

8. Софісти. Шлях до людини – філософські вчення софістів і Сократа.

9. Філософія Платона. Вчення Платона про ідеї.

10. Філософія Аристотеля: основні ідеї та їх вплив на світову філософію.

11. Філософія раннього еллінізму: кініки, скептики, епікуреїзм, стоїцизм і неоплатонізм.

12. Основні проблеми середньовічної християнської філософії та основні етапи її розвитку. Суперечки про природу універсалій: реалізм і номіналізм.

13. Філософське вчення Августина Блаженного про природу людини.

14. Філософське вчення Фоми Аквінського.

15. Філософія епохи Відродження. Гуманізм і проблема людської індивідуальності та свободи.

16. Особливості й характерні риси філософії Нового часу. Сенс суперечки між раціоналізмом та емпіризмом.

17. Проблема методу пізнання у Ф. Бекона. Теорія “ідолів” Ф. Бекона та його думки про шляхи відродження науки.

18. Р. Декарт про самосвідомість як сутнісну властивість людини, про метод пізнання. Раціоналізм Декарта, його послідовники.

19. Механістичний матеріалізм Т. Гоббса, його вчення про людину, державу, право і суспільство.

20. Сенсуалізм Дж. Локка. Теорія про первинні та вторинні якості. Вчення про природні права людини та суспільний договір.

21. Б. Спіноза: досвід побудови моністичної філософії. Поняття субстанції у філософії Спінози.

22. Філософія Г.В. Лейбніца: плюралістична монадологія та передустановлена гармонія.

23. Суб’єктивно-ідеалістичні теорії ХVІІІ ст. (Дж. Берклі, Д. Юм.).

24. Французькі матеріалісти ХVІІІ ст., їх вчення про матерію, пізнання, людину і суспільство (К.А. Гельвецій, П. Гольбах, Ж. Ламетрі, Д. Дідро).

25. Особливості та характерні риси німецької класичної філософії, її місце в історії філософської думки.

26. Теоретична філософія І. Канта, “коперніканський переворот” у теорії пізнання.

27. Практична філософія І. Канта: природний і моральний дуалізм світу людського буття. Сутність категоричного імперативу.

28. Гегель, його філософська система та метод.

29. Діалектика Гегеля.

30. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

31. Філософія марксизму: основні ідеї та їх вплив на світову філософію й соціальну практику.

32. Основні напрямки світової філософії ХІХ-ХХ ст. Характерні риси.

33. “Філософія життя” та її різновиди (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше, А. Бергсон).

34. Психоаналіз З. Фрейда і неофрейдизм.

35. Основи феноменології Е. Гуссерля, її вплив на сучасну філософію.

36. Російська філософія ХІХ-ХХ ст. Особливості виникнення й етапи її розвитку.

37. Філософський класичний позитивізм і неопозитивізм: основні ідеї та представники.

38. Постпозитивізм та аналітична філософія.

39. Екзистенційна філософія та її різновиди, загальна характеристика.

40. Французький екзистенціалізм (Г. Марсель, Ж.-П. Сартр, А. Камю).

41. Німецький екзистенціалізм (М. Хайдегер, К. Яс-перс).

42. Антропологічна філософія. М. Шелер про природу людини та її місце у Всесвіті.

43. Філософська герменевтика. Проблема інтерпретації та розуміння тексту.

44. Комунікативна філософія (К.-О. Апель, Ю. Габермас).

45. Філософія постмодерну (М.-П. Фуко, Ж. Дерріда).

46. Еволюція релігійної філософії у ХХ ст. (неотомізм, персоналізм).

47. Філософські ідеї у культурі Київської Русі (Х-ХІІ ст.): специфіка й особливості.

48. Філософсько-гуманістична думка українського Ренесансу (XV-XVII ст.).

49. Києво-Могилянська академія і філософія Просвітництва. Філософія Г.С. Сковороди.

50. „Філософія серця” П. Юркевича, екзистенційні мотиви його творчості.

51. Українська філософія ХІХ –ХХ ст. у контексті світової філософської думки.

52. Київська екзистенційна філософія ХХ ст. (М. Бердяєв, Л. Шестов, В. Зенковський).

53. Онтологія, її основні проблеми та категоріальні визначення. Типи онтології та їх характеристика.

54. Виникнення і філософський смисл проблеми буття, її історичне усвідомлення. Категорія “субстанція”.

55. Матерія як об’єктивна реальність. Головні філософські й природничо-наукові уявлення про матерію. Матерія і рух. Головні форми руху матерії.

56. Простір і час як форми існування матерії. Еволюція уявлень про простір і час. Просторово-часовий континуум. Феномен соціального простору.

57. Поняття “світ” і “картина світу”. Сучасні наукові моделі розвитку світу.

58. Походження та сутність свідомості як філософська проблема. Структура та сфери свідомості. Рівні психічного життя людини: свідоме, несвідоме, підсвідоме.

59. Свідомість як форма регулювання і необхідна умова життєдіяльності людини, її суспільна природа, сутність і функції.

60. Самосвідомість, її форми і структура, предметність і рефлексивність.

61. Свідомість і мова. Природна і штучна мова, їх співвідношення. Проблема штучного інтелекту. Специфіка юридичної мови.

62. Феномен несвідомого, його природа і функції. Несвідоме як психічний феномен. Енергетика і структура несвідомого.

63. Пізнання в контексті людського існування. Зародження гносеологічної проблематики в історії філософської думки.

64. Пізнання та його види. Головне питання гносеології. Суб’єкт та об’єкт пізнання в класичній і некласичній науці.

65. Рівні й форми пізнавальної діяльності. Діалектика чуттєвого і раціонального в пізнанні.

66. Буття як діяльність. Постановка проблеми практики в марксистській філософії, інших філософських доктринах. Структура практики.

67. Особливості соціального пізнання, його концепції. Людина і суспільство як об’єкти соціального пізнання.

68. Проблема істини в філософії. Види істини. Критерії істини. Істина та помилки. Істина в праві.

69. Поняття науки. Специфіка наукового пізнання. Особливості об’єктів, мови, принципів наукового пізнання

70. Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання. Логіка наукового дослідження та її етапи (факт, проблема, гіпотеза, теорія, ідея тощо).

71. Методологія наукового пізнання. Поняття методу і методології. Рівні методології. Методи емпіричного дослідження.

72. Наука як об’єкт філософського дослідження. Наука і мораль. Свобода наукового пізнання і соціальна відповідальність вченого.

73. Феномен творчості. Творчість як найбільш адекватна форма людського існування. Головні концепції творчості в історії філософії. Етапи і структура творчого процесу.

74. Діалектика як вчення про розвиток і спосіб філософствування та її альтернативи. Модифікація діалектики в сучасних філософських доктринах.

75. Поняття “категорія”, “закон”, “принцип”. Діалектика як система принципів, законів, категорій. Об’єктивна і суб’єктивна діалектика.

76. Принципи діалектики. Принцип загального зв’язку. Поняття “відношення”, “зв’язок”, “взаємодія”. Принцип розвитку.

77. Проблема законів діалектики. Філософські суперечки навколо законів діалектики та її принципів.

78. Категорії діалектики (одиничне, особливе й загальне; явище і сутність; форма і зміст; частина й ціле; елемент, структура, система; причина й наслідок; необхідність і випадковість; свобода і необхідність; можливість і дійсність) та їх методологічне значення для юридичної теорії і практики.

79. Проблема людини в історії філософії. Типи філософських антропологій.

80. Філософський аспект проблеми походження людини. Антропосоціогенез і його основні фактори.

81. Проблема природи та сутності людини. Людина як єдність вітального, соціального і духовного.

82. Свобода як сутнісна властивість людини. Концепції свободи в історії філософії. Вибір, свобода, відповідальність.

83. Поняття духовного життя суспільства. Елементи духовного життя суспільства та їх взаємозв’язок.

84. Поняття “суспільна свідомість”. Суспільна свідомість та суспільне буття. Зміст і структура суспільної свідомості, її закономірності. Форми суспільної свідомості.

85. Культура як специфічна соціальна реальність. Правова культура та проблема її формування.

86. Східна й західна моделі культури, їх взаємовпливи. Національна культура і сучасна цивілізація.

87. Філософія суспільства. Основні підходи до розуміння суспільства. Принципи наукової концепції суспільства.

88. Суспільство як система, що саморозвивається, та її елементи. Суб’єкти суспільства. Суспільні відносини, їх сутність і зміст.

89. Діяльність як специфічний засіб існування соціального. Діалектика цілей, засобів і результатів у процесі діяльності. Діяльність і праця. Діяльність і комунікація.

90. Суспільні відносини, їх сутність і зміст. Розвиток суспільства як закономірний історичній процес.

91. Суспільство і природа як підсистеми об’єктивної реальності. Ідея “панування над природою” і результати її реалізації.

92. Еволюціонізм у XX – XXI ст. Глобальні проблеми людства й перспективи техногенної цивілізації.

93. Історичні типи взаємовідносин людини і суспільства. Соціальне буття людини як єдність індивідуального і суспільного буття.

94. Форми буття людини: індивід, особистість, індивідуальність. Особистість як продукт соціального середовища й індивідуального вибору.

95. Світ цінностей, спосіб його буття, рівні та структура. Основи аксіології як науки про цінності.

96. Формування предмету філософії історії та її основні напрями. Структура й функції філософії історії. Сучасні концепції філософії історії.

97. Суб’єкти історії. Закони і рушійні сили історії, проблеми її сенсу. Проблема єдності та багатоманітності всесвітньої історії.

98. Людина як суб’єкт історичного процесу. Об’єктивне і суб’єктивне в соціально-історичному процесі. Стихійне і свідоме в історії.

99. Проблеми сенсу та спрямованості історії. Основні концепції прогресу та регресу. Критерії прогресу. Постановка питання про “кінець історії” у новітній філософії.

100. Гуманізм як міра духовних і ціннісних критеріїв історичного прогресу. Криза гуманізму в умовах постіндустріального суспільства.

ДОДАТКОВІ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

З ФІЛОСОФІЇ ПРАВА

1. Предмет і метод філософії права. Філософсько-правова рефлексія.

2. Дисциплінарний статус філософії права, її місце в системі філософських та юридичних дисциплін.

3. Головні питання, розділи та функції філософії права.

4. Методологія права та її рівні: спеціально-юридич-ний, загальнонауковий, філософський. Типи праворозуміння як способи здійснення філософсько-правової рефлексії.

5. Юридичний позитивізм як спосіб філософського осмислення права: світоглядні витоки, сутність, позитивні та негативні риси. Етапи розвитку.

6. Правовий об’єктивізм: філософські витоки, основні форми, позитивні й негативні риси. Філософсько-правова концепція марксизму.

7. Природно-правове мислення: особливості та гуманістичний смисл, переваги й недоліки. Типи класичних природно-правових концепцій. Правовий суб’єктивізм.

8. Теорія “суспільного договору” Нового часу: Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо та ін.

9. Філософія права І. Канта. Принцип суб’єктивності. Моральне обґрунтування права.

10. Гегелівська філософія права: світоглядно-методоло-гічні основи, головні ідеї та сучасне значення.

11. Особливості сучасних концепцій природного права. Принцип інтерсуб’єктивності як методологічна основа, характерні риси, переваги й недоліки, основні течії.

12. Феноменологічні та екзистенціальні концепції права. Правові ейдоси. Людське існування і право.

13. Герменевтичні концепції права. Інтерпретація правових текстів.

14. Комунікативна філософія права.

15. “Філософія серця” як світоглядно-методологічний фундамент національної філософії права (Г.Сковорода, П.Юркевич).

16. Філософсько-правові ідеї Б.Кістяківського: методологія права, теорія соціальної правової держави, правосвідомість.

17. Основні ідеї російських філософів права та їх вплив на філософсько-правову думку України (В. Соловйов, П. Новгородцев, Л. Петражицький, М. Алексєєв, І. Ільїн та ін.).

18. Право як особлива реальність. Співвідношення сущого і належного в праві.

19. Природне й позитивне право як елементи правової реальності, їх смисл і співвідношення. Проблема сутності та існування права.

20. Багатогранність права. Форми буття права: ідея права, закон, правове життя. Абстрактне й конкретне в праві.

21. Природа людини й антропологічне обґрунтування права.

22. Філософський смисл та обґрунтування прав людини. Значення прав людини в сучасному світі.

23. Особистість і право. Особистість як суб’єкт права. Смисл правового гуманізму.

24. Ціннісні основи права. Свобода і право. Негативна й позитивна свобода. Свобода й рівність.

25. Справедливість як головна правова цінність. Формальна і змістовна справедливість. Теорія справедливості Дж.Роулза.

26. Поняття правосвідомості. Форми й рівні правосвідомості. Аксіоми правосвідомості. Моральна, правова і патерналістська свідомість.

27. Правовий менталітет: універсальні й культурно-історичні аспекти. Особливості українського правового менталітету.

28. Предмет і проблеми правової епістемології. Особливості правового пізнання. Істина в праві. Відмінність наукового пізнання та герменевтичного розуміння права.

29. Влада і право. Поняття та види легітимації держави і права. Принципи легітимації. Легітимність і легальність.

30. Поняття правового суспільства та умови його формування в Україні. Філософські проблеми правотворчості та правозастування у перехідних суспільствах. Філософські проблеми окремих галузей права.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПІДГОТОВКИ РЕФЕРАТУ

1. Загальні положення

Написання реферату з філософії є обов’язковим елементом підготовки до здачі кандидатського іспиту. Реферат має бути самостійною, завершеною роботою, що відбиває наукові інтереси аспіранта (здобувача), його знання, навички, уміння й виступає формою залучення автора до специфіки теоретичної наукової праці. Компілятивність реферату не знімає з нього необхідності бути цілісною, завершеною за певною структурою працею, де автору необхідно показати вміння послідовно, логічно викладати зміст поставленої проблеми. Окрім цього, повинно мати місце і творче осмислення, інтерпретація, тлумачення останньої, її хоча б часткове узагальнення, розв’язання як науково значущої проблеми.

У рефераті автор зобов’язаний продемонструвати власну філософську культуру, знання як класичної, так і сучасної літератури з досліджуваного питання, а також уміння захищати основні положення своєї наукової роботи на іспитах.

Дата добавления: 2015-05-22