Тип знань

Сутність та історичні типи світогляду. Філософія як теоретична основа світоглядного знання. Природа філософського знання. Предмет та основні функції філософії. Історія філософії – об’єктивний процес розвитку світової філософської думки. Сутність і характерні ознаки основних етапів становлення та розвитку філософії. Значення філософії в сучасному світі.

Історико-філософськи концепції онтології. Становлення і розвиток філософського розуміння буття, субстанції, матерії та їх сучасна характеристика.

Моністичні, дуалістичні та плюралістичні засади буття. Основні форми та модуси буття. Субстанціональна визначеність буття. Матерія – структурно-універсальна визначеність буття. Рух – спосіб існування матерії. Форми руху матерії. Простір і час як форми буття матерії. Біологічний і соціальний виміри простору і часу.

Матеріальна єдність, багатоманітність, просторово-часова безкінечність та вічність світу. Картина світу як динамічна система.

Людина як предмет філософії. Уявлення про походження, природу, сутність та існування людини в різних філософських концепціях.

Сутність та багатовимірність людини. Біологічні, психічні та соціокультурні детермінанти існування та розвитку людини. Поняття особистості та її типи. Індивід, індивідуальність та особистість. Особистість як продукт та творець суспільства і самої себе. Передумови формування і розвитку особистості. Суспільне визнання і суспільна відповідальність особистості.

Соціально-діяльнісна сутність людини. Творчість як спосіб існування людини. Засади та критерії творчої діяльності. Свобода та творчість. Феномен відчуження в філософії людини.

Самоцінність, смисл та призначення людського існування. Життя, любов, смерть та безсмертя людини в духовному досвіді людства. Всебічний розвиток особистості як гуманістичний ідеал.

Історико-філософські концепції свідомості. Основні засади та чинники виникнення, існування та розвитку свідомості. Відображення та його форми.

Сутність, форми та рівні свідомості. Властивості та функції свідомості. Активність свідомості. Свідомість і мислення. Взаємозв’язок свідомості, мови та спілкування.

Свідомість і самосвідомість. Рівні самосвідомості. Предметність і рефлексивність самосвідомості.

Пізнавальність світу в історико-філософських концепціях.

Суб’єкт та об’єкт пізнання. Досвідно-практичні джерела пізнання. Сутність, структура та взаємозв’язок чуттєво-сенситивного і раціонального пізнання. Розсудок і розум два рівні раціональності. Раціональне та ірраціональне в пізнавальній діяльності.

Пізнання як відображення та конструювання дійсності. Пізнання як творчість. Розуміння і пояснення у пізнавальному процесі.

Сутність та особливості наукового пізнання, його структура, рівні, форми та методи.

Знання та його структура. Знання і віра. Критерії знання. Специфіка природничого та гуманітарного знання. Істина як процес та мета пізнання. Критерій істинності пізнання.

Істина об’єктивна і суб’єктивна, абсолютна і відносна. Істина, заблудження, омана.

Тема 6. ДІАЛЕКТИКА – ВСЕЗАГАЛЬНА теорія РОЗВИТКУ

Ідея розвитку в історико-філософський думці. Поняття розвитку. Розвиток і саморозвиток. Діалектика і метафізика.

Сутність діалектики та її історико-філософськи форми. Об’єктивна та суб’єктивна діалектика.

Поняття закону і закономірності. Ідеалістичне і матеріалістичне розуміння законів всезагального розвитку. Закон єдності та боротьби протилежностей: суперечність, протилежності, етапи розвитку і основні ступені розгортання та форми розв’язання суперечностей. Закон взаємопереходу кількості та якості: якість, кількість, міра. Закон заперечення заперечення: генетичне походження другого заперечення, «зняття», діалектична та метафізична форми заперечення, «прогрес», «регрес». Система категорій діалектики: сутність-явище, існування-буття, дійсність-реальність, зміст-форма, необхідність-свобода, причина-наслідок, всезагальне-одиничне. Принципи діалектики.

Методологічне значення законів та категорій діалектики у пізнанні соціально-економічних явищ і процесів.

Основні концепції суспільства в історії філософії. Суспільство – як предмет філософського аналізу. Суспільство – система форм соціального життя, суспільних відносин, соціальних суб’єктів, соціальних інститутів.

Форми суспільної свідомості. Суспільна психологія. Ідеологія.

Поняття функціонування та розвитку суспільства. Інформаційне суспільство.

Роль потреб та інтересів у функціонуванні і розвитку суспільства. Розвиток суспільства як історичний процес. Об’єктивне і суб’єктивне, стихійне і свідоме в суспільній діяльності, їх історичний характер. Соціально-історичний детермінізм. Засади саморозвитку суспільства. Співвідношення детермінізму та свобода у суспільному розвитку.

Відносини власності, виробництва, обміну, споживання як об’єкт філософського аналізу. Філософсько-методологічні засади теорії управління економікою.

Людиновимірна сутність економіки. Екоекономіка. Самодетермінація та самореалізація людини в економічному житті. Філософський аналіз мотиваційних засад економічної діяльності людини. Соціальний ресурс економічного розвитку.

Соціально-культурні детермінанти економічних відносин та економічної діяльності.

Економіка знань в сучасному інформаційному суспільстві.

Філософське розуміння культури. Історико-філософськи концепції культури. Культура як матеріально-духовне та соціальне явище. Конкретно-історичні типи, форми та функції культури. Предметна та особистісна форми існування культури. Культура – спосіб буття людини, інобуття людського духу, засіб об’єктивізації людської свідомості.

Людина як творець та творіння культури. Ідеал культурної людини. Субкультура та контркультура. Класична і некласична культура. Масова та елітарна культура. Національне та загальнолюдське в культурі. Мультікультуралізм. Соціальні інституті культури. Культура – форма ціннісної єдності цивілізації. Кіберкультура.

Історія етичних вчень. Абсолютизм та релятивізм в етиці. Етика як теоретичне підґрунтя моралі. Природа, сутність та специфіка моралі. Моральна свідомість. Моральні цінності. Моральні норми. Людина як найвища моральна цінність. Формування моральної культури особистості. Філософія морального самовдосконалення. Моральний вибір. Поняття морального нігілізму. Професійна етика.

Історико-філософські концепції походження та існування релігії. Критичний та апологетичний підходи до визначення сутності та істинності релігії. Сучасні філософсько-релігійні вчення.

Науково-пізнавальні та світоглядні засади філософського аналізу релігії. Філософське тлумачення свободи совісті.

Історико-філософське тлумачення цивілізації. Сучасні філософські концепції цивілізації. Історичні типи цивілізацій. Сучасна світова цивілізація: характерні ознаки, особливості та протиріччя. Інформаційна доба у розвитку сучасної цивілізації. Філософськи засади глобалізації. Сутність, походження, основні типи та шляхи вирішення глобальних проблем. Фундаментальні суперечності сучасної цивілізації.

Поняття футурології. Основні футурологічні концепції майбутнього. Передбачення і прогнозування.

ІІІ. Структура дисципліни та розподіл годин за темами (тематичний план)

№ пор.	Назва теми	Кількість годин	Форми контролю
всього годин/ кредитів	з них
лекції	семінарські заняття	самостійна робота студентів

Модуль І
	Філософія як універсальний тип знань					Т, ЕО
	Онтологія. Філософське розуміння світу					Т,ЕО
	Філософська антропологія. Філософія людини					Т, ЕО
	Філософія свідомості					Т, ЕО
	Гносеологія. Філософія пізнання					Т,ЕО
	Модульний контроль		--	--	--	ККР
	Модуль ІІ
	Діалектика – всезагальна теорія розвитку					Т, ЕО
	Філософія суспільства					Т,ЕО
	Філософія економіки					Т, ЕО,
	Філософія культури					Т,ЕО
	Філософія моралі		--	--		Т
	Філософія релігії		--	--		Т
	Філософія цивілізації					Т, ЕО
	Модульний контроль					ККР
Разом	162/4,5				екзамен

ІV. Тематика та зміст лекційних, семінарських занять, самостійної роботи студентів

Результати навчання	Навчальна діяльність	Робочий час студента, год.	Оцінювання у балах

Зрозуміти духовно-творчу природу філософського знання його гуманістичну направленість. Засвоїти основні етапи становлення філософії як універсального типу знаннь про світ та людину. Розуміти філософський зміст понять «буття», «матерія», «субстанція» в історії філософської думки. Засвоїти філософські категорії: рух, простір і час як універсальні форми мислення, пізнання і діяльності.	Тема 1. Філософія як універсальний тип знань План лекції 1. Предмет, структура та основні функції філософії. 2. Сутність та характерні ознаки основних етапів становлення та розвитку філософії. План семінару 1. Сутність та історичні типи світогляду. 2. Філософія–теоретична основа світоглядного знання. Завдання для самостійної роботи 1. Підготуватися до обговорення питань семінару, ознайомитися з рекомендованою літературою, відпрацювати в опорному конспекті лекцій (ОКЛ) зміст 1 лекції 2. Уточнити визначення понять світогляд, магія, міфологія, релігія, філософія, логос та законспектувати їх в словник. 3. Ознайомитися з проблемним завданням та висловити свою думку (Філософія: підр./Ільїн В.В., Кулагін Ю.І., Ч.2.- К. «Альтерпрес», 2002. - С. 36). 4. Ознайомитися з завданням для творчої самостійної роботи (Філософія: навч. посіб. / М.О.Шкепу.-К.: КНТУ, 2010. - С. 39). Література Основна: 1, 2,6, 7. Додаткова: 13,14, 17, 18, 21. Інтернет-ресурси: 25, 26, 29. Тема 2. Онтологія. Філософське розуміння світу. План лекції 1. Історико-філософські концепції онтології. 2. Світобудова у філософських категоріях. План семінару 1. Основні форми і модуси буття. 2. Типи і форми руху. 3. Простір і час як форми буття матерії. Завдання для самостійної роботи 1. Підготуватися до обговорення питань семінару, ознайомитися з рекомендованою літературою, відпрацювати в ОКЛ зміст 2 лекції. 2.Уточнити визначення понять: онтологія, буття, субстанція, матерія, рух, розвиток, час, простір, свідомість та законспектувати їх в словник. 3.Ознайомитися з завданням для творчої самостійної роботи (Філософія: навч. посіб. / М.О.Шкепу.-К.: КНТУ, 2010. - С. 270). 4. Законспектувати працю Аристотеля «Метафізика» Література Основна: 1, 2, 6, 7. Додаткова: 13,14,17,18, 21. Інтернет-ресурси: 25, 26, 29. .		0–5 0-5
Розуміти основні проблеми походження та сутності людини. Знати визначальні чинники становлення людини як особистості.	Тема 3. Філософська антропологія. Філософія людини Лекція 1 План лекції 1. Концепції людини в історії філософії. 2.Сутність та багатовимірність людини. Семінар 1. План семінару 1. Людина у класичній філософії. 2. Концепція людини у марксизмі. 3. Сучасна філософія людини. Лекція 2. План лекції 1. Антропосоціогенез та його основні етапи. 2. Особистість як продукт і творець суспільного та індивідуального буття. Семінар 2. План семінару 1. Індивід, індивідуальність, особистість як форми самовизначення людини. 2. Самоцінність, смисл та призначення людини. 3.Всебічний розвиток особистості як гуманістичний ідеал. Завдання для самостійної роботи 1. Підготуватися до обговорення питань семінару, ознайомитися з рекомендованою літературою, відпрацювати в ОКЛ зміст 3 лекції. 2.Уточнити визначення понять філософська антропологія, людина, індивід, індивідуальність, особистість, відчуження, свобода, сваволя, смисл життя та законспектувати їх в словник. 3. Ознайомитися з проблемним завданням та висловити свою думку (Філософія: підр./Ільїн В.В., Кулагін Ю.І., Ч.2.- К. «Альтерпрес», 2002. - С. 124). 4. Ознайомитися з завданням для творчої самостійної роботи (Філософія: навч. посіб. / М.О.Шкепу.-К.: КНТУ, 2010. - С. 287). 4.Законспектувати працю Ж.П. Сартра «Екзистенціалізм - це гуманізм». Література Основна: 1, 2, 6, 7. Додаткова: 13,14, 17,18, 19, 21. Інтернет-ресурси: 25, 26, 29.		0–5 0-5
Розуміти природу і структуру свідомості. Засвоїти співвідношення свідомості і самосвідомості.	Тема 4. Філософія свідомості План лекції Історико-філософські концепції свідомості. Походження та сутність свідомості. План семінару Відображення та його форми. 2. Структура, форми та рівні свідомості. 3. Свідомість та самосвідомість Завдання для самостійної роботи 1. Підготуватися до обговорення питань семінару, ознайомитися з рекомендованою літературою, відпрацювати в ОКЛ зміст 4 лекції. 2. Уточнити визначення понять свідомість, мислення, мова, самосвідомість, рефлексія, відображення та законспектувати їх в словник. 3. Ознайомитися з проблемним завданням та висловити свою думку (Філософія: підр./Ільїн В.В., Кулагін Ю.І., Ч.2.- К. «Альтерпрес», 2002. - С. 151). 4.Ознайомитися з завданням для творчої самостійної роботи (Філософія: навч. посіб. / М.О.Шкепу.-К.: КНТУ, 2010. - С. 287). 5. Законспектувати працю Д.Дідро «Письмо про слепых в назидание зрячим». Література Основна: 1, 2, 6, 7. Додаткова: 13,14.17,18, 19, 21. Інтернет-ресурси: 25, 26, 29. .		0–5
Розуміти сутність та структуру пізнавального процесу. Знати методи наукового пізнання та форми знань.	Тема 5. Гносеологія. Філософія пізнання Лекція 1 План лекції 1. Історико-філософський генезис теорії пізнання. 2. Сучасна теорія пізнання. Семінар 1 План семінару 1. Сутність, структура та взаємозв’язок чуттєвого та раціонального рівнів пізнання 2. Розсудок та розум – два рівня раціональності. 3. Істина як процес і мета пізнання. Практична природа істини. Лекція 2 План лекції 1. Теорія і методологія наукового пізнання. 2. Наукове знання: сутність, структура та форми. Семінар 2 План семінару 1. Сутність, структура та основні рівні наукового пізнання. 2. Форми наукового знання. 3. Методи наукового дослідження. Завдання для самостійної роботи 1. Підготуватися до обговорення питань семінару, ознайомитися з рекомендованою літературою, відпрацювати в ОКЛ зміст 5 лекції. 2. Уточнити визначення понять гносеологія, агностицизм, емпіризм, сенсуалізм, софістика, раціоналізм, формальна логіка, діалектична логіка, індукція, дедукція, аналіз, синтез, узагальнення, моделювання, ірраціоналізм, догматизм, істина, практика та законспектувати їх в словник. 3. Ознайомитися з проблемним завданням та висловити свою думку (Філософія: підр./Ільїн В.В., Кулагін Ю.І., Ч.2.- К. «Альтерпрес», 2002. - С. 187). 4. Ознайомитися з завданням для творчої самостійної роботи (Філософія: навч. посіб. / М.О.Шкепу.-К.: КНТУ, 2010. - С. 328). 5.Законспектувати працю І.Канта «Критика чистого розуму» та Р.Декарта «Міркування про метод». Література Основна: 1, 2, 6, 7. Додаткова: 13, 14, 17, 18, 19, 21. Інтернет-ресурси: 25, 26, 29.		0–5 0-5
Розуміти діалектику як універсальну теорію розвитку природи, суспільства і мислення. Знати зміст принципів, законів та категорій діалектики.	Тема 6. Діалектика – всезагальна теорія розвитку Лекція 1 План лекції 1. Сутність діалектики та її історико-філософські форми. 2. Закони діалектики. Семінар 1 План семінару 1. Форми суперечностей та способи їх розв’язання. 2. Співвідношення кількісно-якісних змін у становленні міри. 3. Діалектичне та метафізичне заперечення. Лекція 2 План лекції 1. Принципи діалектики. 2. Система категорій діалектики. Семінар 2 План семінару 1. Співвідношення сутності, існування та дійсності в процесі розвитку. 2. Суперечності необхідності та свободи. Феномени детермінізму та волюнтаризму. 3. Методологічне значення законів та категорій діалектики у науковому пізнанні. Завдання для самостійної роботи 1. Підготуватися до обговорення питань семінару, ознайомитися з рекомендованою літературою, відпрацювати в ОКЛ зміст 6 лекції. 2. Уточнити визначення понять діалектика, принцип, закон, категорія, метафізика, суперечність, міра, кількість, якість, заперечення, синергетика, еклектика, догматизм, релятивізм, софістика та законспектувати їх в словник. 3. Ознайомитися з завданням для творчої самостійної роботи (Філософія: навч. посіб. / М.О.Шкепу.-К.: КНТУ, 2010. - С. 309). 4. Опрацювати розділ «Діалектична та формальна логіка – дві різні науки про мислення» праці П.В. Копніна «Діалектика як логіка та теорія пізнання». Література Основна: 1.2,6, 7. Додаткова: 13,14.17,18, 19, 21. Інтернет-ресурси: 25, 26, 29.		0-5 0–5
Модульний контроль 1.		0-20
Знати основні філософські концепції суспільства та особливості філософського тлумачення його сутності. Розуміти інформаційне суспільство як етап розвитку суспільно- історичного процесу.	Тема 7. Філософія суспільства План лекції 1. Основні концепції суспільства в історії філософії. 2. Суспільство як система. Структура суспільства. План семінару 1.Потреби та інтереси як рушійні сили розвитку суспільства. 2.Роль особистості в історії. 3.Особливості інформаційного суспільства. Завдання для самостійної роботи 1. Підготуватися до обговорення питань семінару, ознайомитися з рекомендованою літературою, відпрацювати в ОКЛ зміст 7 лекції. 2. Уточнити визначення понять суспільство, система, суспільні відносини, класи, соціальна стратифікація, історичні типи суспільства та законспектувати їх в словник. 3. Ознайомитися з проблемним завданням та висловити свою думку (Філософія: підр./Ільїн В.В., Кулагін Ю.І., Ч.2.- К. «Альтерпрес», 2002. - С. 217) 4. Законспектувати працю Г.В.Ф. Гегеля «Філософія історії». Література Основна: 1, 2, 6, 7. Додаткова:. 13,14.17,18, 21, 23. Інтернет-ресурси: 25, 26, 29.		0–5
Розуміти специфіку застосування філософської методології до аналізу економічної теорії та практики економічного життя суспільства..	Тема 8. Філософія економіки План лекції 1. Філософсько-методологічні засади економічної теорії і практики. 2.Людино вимірна сутність економіки. 3. План семінару 1. Відносини власності, виробництва і споживання як об’єкт філософського аналізу. 2. Філософське тлумачення мотиваційних засад економічного розвитку. 3. Соціально-культурні детермінанти економіки. Завдання для самостійної роботи 1. Підготуватися до обговорення питань семінару, ознайомитися з рекомендованою літературою, відпрацювати в ОКЛ зміст 8 лекції. 2. Уточнити визначення понять праця, капітал, гроші, вартість, товар, додаткова вартість економіка знань, екоекономіка, економічні проблеми сучасності та законспектувати їх в словник. 3. Ознайомитися з проблемним завданням та висловити свою думку (Філософія: підр./Ільїн В.В., Кулагін Ю.І., Ч.2.- К. «Альтерпрес», 2002. - С. 370). 4. Законспектувати працю К.Маркса «Передумова. До критики політичної економії». Література Основна: 1, 3, 5, 7. Додаткова: 10, 20. Інтернет-ресурси: 25, 26, 29.		0–5
Розуміти сутність філософського осмислення культури, її типи й види. Знати місце і роль культури у розвитку людини та суспільства.	Тема 9. Філософія культури План лекції 1.Історико філософські концепції культури. 2.Культура як спосіб людського буття та інобуття людського духу. План семінару 1. Людина як творець і творіння культури. 2. Концепція мультикультуралізму. 3. Молодь і кіберкультура. Завдання для самостійної роботи 1. Підготуватися до обговорення питань семінару, ознайомитися з рекомендованою літературою, відпрацювати в ОКЛ зміст 9 лекції. 2. Уточнити визначення понять культура, матеріальна культура, духовна культура, контркультура, цінності, нігілізм та законспектувати їх в словник. 3. Ознайомитися з проблемним завданням та висловити свою думку (Філософія: підр./Ільїн В.В., Кулагін Ю.І., Ч.2.- К. «Альтерпрес», 2002. - С. 277). Література Основна: 1, 6, 7. Додаткова: 24 Інтернет-ресурси: 25, 26, 29.		0–5
Розуміти сутність філософського тлумачення моралі.. Знати основні етичні концепції в історії філософської думки та їх сучасну інтерпретацію.	Тема 10. Філософія моралі Завдання для самостійного вивчення 1. Ознайомитися з рекомендованою літературою за планом. 2. Підготуватися до письмової роботи за основними питаннями теми: 2.1.Етичні концепції в історії філософської думки. 2.2. Природа, сутність та специфіка моралі. 2.3 Цінності та моральна культура особистості.. 2.4. Моральний нігілізм та його прояви у сучасному суспільстві. 3. Уточнити визначення понять мораль, норма, ціннісна орієнтація, загальнолюдські цінності, добро, краса, прекрасне, благо, справедливість, свобода, творчість та законспектувати їх в словник. 4. Законспектувати праці: П.Юркевич «Серце та його значення в духовному житті людини»; Г.С.Сковорода «Кольцо. Дружня розмова про душевний світ». Література Основна: 1, 2, 6, 7. Додаткова: 18. Інтернет-ресурси: 25, 26, 29.		0-5
Розуміти співвідношення релігії та філософії, сутність антиномії віри та розуму. Знати основні світові релігійні конфесії та світоглядні засади релігійного життя.	Тема 11. Філософія релігії Завдання для самостійного вивчення: 1. Ознайомитися з рекомендованою літературою за планом. 2. Підготуватися до письмової самостійної роботи за основними питаннями теми: 2.1 Історико-філософські концепції походження та існування релігії. 2.2 Сучасні філософсько-релігійні вчення. 2.3. Світоглядні засади філософського тлумачення релігії. 2.4 Філософське розуміння свободи совісті. 2.5 Критичний та апологетичний підходи до визначення сутності релігії. 3. Уточнити визначення понять релігія, релігійна філософія, релігійна свідомість, теологія, екуменізм, соборність та законспектувати їх в словник. 4. Ознайомитися з проблемним завданням та висловити свою думку (Філософія: підр./Ільїн В.В., Кулагін Ю.І., Ч.2.- К. «Альтерпрес», 2002. - С. 341). . Література Основна: 1, 2, 6, 7. Додаткова: 10, 12. Інтернет-ресурси: 25, 26, 29.		0–5
Знати філософські концепції та історичні типи цивілізації. Розуміти основні причини та зміст глобальних проблем людства, засоби та механізми їх подолання.	Тема 12. Філософія цивілізації Лекція 1. План лекції: 1. Філософські концепції цивілізації 2. Філософські засади сучасної цивілізація. Семінар 1. План семінару: 1. Сутність, ознаки та протиріччя сучасної цивілізації. 2. Цивілізація як соціокультурне утворення. 3. Історія як процес взаємодії різних типів цивілізацій.. Лекція 2. План лекції: 1. Філософські засади глобалізації. 2. Основні футурологічні концепції. Семінар 2. План семінару: 1. Глобальні проблеми та їх вирішення в сучасних умовах. 2. Передбачення і прогнозування у подоланні кризових явищ глобалізації. 3. Цивілізація у футурологічних концепціях. Завдання для самостійної роботи 1. Підготуватися до обговорення питань семінару, ознайомитися з рекомендованою літературою, відпрацювати в ОКЛ зміст 12 лекції. 2. Уточнити визначення понять науково-технічна революція, футурологія, майбутнє, прогрес, регрес, соціальне прогнозування, передбачення, глобальні проблеми, глобалізація та законспектувати їх в словник. 3. Ознайомитися з проблемним завданням та висловити свою думку (Філософія: підр./Ільїн В.В., Кулагін Ю.І., Ч.2.- К. «Альтерпрес», 2002. - С. 427) 4.Законспектувати працю Е. Тоффлера «Шок майбутнього». Література Основна: 1, 2, 6, 7. Додаткова: 8, 9. Інтернет-ресурси: 26, 29.		0-5 0-5
	Модульний контроль 2		0-20

V. Контроль та критерії оцінювання знань студентів

Згідно з діючим в університеті Положенням про систему контролю знань студентів (від 31.10.2011 р.) оцінювання знань здійснюється на основі результатів поточного, модульного (тестування або письмова контрольна робота) та підсумкового (письмовий екзамен) контролю за 100-баловою шкалою.

ПЕРЕЛІК
навчальних робіт студентів та їх оцінка у балах для поточного контролю знань
Назва теми	Загальна кількість балів	У тому числі	І модульний контроль або участь у конференціях, олімпіадах, конкурсах, відвідування музеїв, театрів (відгук)	ІІ модульний контроль або участь у конференціях, олімпіадах, конкурсах, відвідування музеїв, театрів (відгук)
Доповідь на семінарських заняттях або комп"ютернетестування по темі	Або
Доповнення виступу, суттєві запитання	Ведення опорного коспекту	Складання словника з основних термінів	Експрес-опитування	Реферування наукових статей, монографій за темами семінару, підготовка дайджестів	Конспект першоджерел

Тема 1. Філософія як універсальний тип знаннь		1-3	1-2	1-2	1-2	1-2	1-2	1-2
Тема 2. Онтологія. Філософське розуміння світу		1-6	1-2	1-2	1-2	1-2	1-2	1-2
Тема 3. Філософська антропологія. Філософія людини		1-3	1-2	1-2	1-2	1-2	1-2	1-2
Тема 4. Філософія свідомості		1-3	1-2	1-2	1-2	1-2	1-2	1-2
Тема 5. Гносеологія. Філософія пізнання		1-6	1-2	1-2	1-2	1-2	1-2	1-2

Тема 6.Діалектика – універсальна методологія розвитку		1-6	1-2	1-2	1-2	1-2	1-2	1-2
Тема 7.Філософія суспільства		1-3	1-2	1-2	1-2	1-2	1-2	1-2
Тема 8. Філософія економіки		1-3	1-2	1-2	1-2	1-2	1-2	1-2
Тема 9. Філософія моралі (сам. вивч.)				1-2	1-2		1-2
Тема 10. Філософія релігії (сам. вивч.)				1-2	1-2		1-2
Тема 11. Філософія культури		1-3	1-2	1-2	1-2	1-2	1-2	1-2
Тема 12.Філософія цивілізації		1-6	1-2	1-2	1-2	1-2	1-2	1-2

Разом

Поточний контроль знань студентів включає оцінку за виступи на семінарських заняттях; наявність конспекту першоджерел; ведення опорного конспекту лекцій; рівень знань у ході експрес-опитування, виконання творчих завдань. Максимальна сума балів, яку студент може набрати за підсумками поточного контролю на практичних заняттях – 80 балів.

Модульний контроль знань студентів здійснюється шляхом проведення аудиторних письмових контрольних робіт або комп’ютерного тестування.

У сумі за перший модуль студент може отримати 45 балів, за другий – 55 балів.

Критерії поточного та модульного оцінювання знань студентів

Усний виступ, експрес-опитування, самостійне письмове завдання	Письмова контрольна робота (модуль ний контроль)	Критерії оцінювання
І
	9–10	У повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає під час усних виступів і письмових відповідей, глибоко та всебічно розкриває зміст теоретичних питань і практичних завдань, використовуючи при цьому обов’язкову та додаткову літературу. Правильно вирішив усі письмові завдання
	7–8	Достатньо повно володіє навчальним матеріалом, обґрунтовано його викладає, під час усних виступів і письмових відповідей здебільшого розкриває зміст теоретичних питань і практичних завдань, використовуючи при цьому обов’язкову літературу. Однак при викладанні деяких питань не вистачає достатньої повноти та аргументації, при цьому допускаються окремі несуттєві неточності та незначні помилки. Правильно вирішив більшість тестових завдань
	5–6	В цілому володіє навчальним матеріалом, викладає його основний зміст під час усних виступів та письмових відповідей, але без всебічного аналізу, обґрунтування та аргументації, без використання необхідної літератури, допускаючи при цьому окремі суттєві неточності та помилки. Правильно вирішив половину тестових завдань
	3–4	Не в повному обсязі володіє навчальним матеріалом. Фрагментарно (без аргументації та обґрунтування) викладає його під час усних виступів та письмових відповідей, поверхово розкриває зміст теоретичних питань і практичних завдань, допускаючи при цьому суттєві неточності, правильно вирішив лише меншість тестових завдань
	1–2	Частково володіє навчальним матеріалом, не в змозі викласти зміст більшості питань теми під час усних виступів і письмових відповідей, допускаючи при цьому суттєві помилки. Не вирішив більшість тестових завдань
		Не володіє навчальним матеріалом та не в змозі його викласти, не розуміє змісту теоретичних питань і практичних завдань. Не вирішив жодного завдання

Підсумковий контроль (екзамен) – це підсумкове оцінювання результатів навчання студента за семестр у письмовій формі. До екзамену допускаються всі студенти. На екзамен виносяться питання, що передбачають перевірку рівня засвоєння студентами програмного матеріалу дисципліни. Екзамен оцінюється за 100-баловою шкалою, яка переводиться відповідно в національну шкалу («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») та шкалу європейської кредитно-трансферної системи (ЄКТС – A, B, C D, E, FX, F).

А (90-100 балів – відмінно) отримують студенти, які повно та ґрунтовно засвоїли всі теми навчальної програми, вільно викладають зміст питань навчальної дисципліни, розуміють її значення для своєї професійної підготовки.

В (82-89 балів – добре) отримують студенти, які недостатньо повно та ґрунтовно засвоїли окремі питання навчальної програми та самостійно викладають зміст основних питань навчальної дисципліни.

С (75-81 балів – добре) отримують студенти, які недостатньо повно та ґрунтовно засвоїли окремі теми навчальної програми, недостатньо викладають зміст деяких питань навчальної дисципліни.

D (69-74 балів – задовільно) отримують студенти, які засвоїли лише окремі теми навчальної програми. Неспроможні самостійно викласти зміст основних питань навчальної дисципліни.

Е (60-68 балів – задовільно) отримують студенти, які засвоїли лише окремі питання навчальної програми. Неспроможні самостійно викласти зміст основних питань навчальної дисципліни.

FX (35-59 балів – незадовільно), отримують студенти, які не засвоїли більшості тем навчальної програми та не можуть викласти зміст більшості основних питань навчальної дисципліни.

F (1-34 бали – незадовільно) отримують студенти, які не засвоїли навчальної програми та не можуть викласти зміст навчальної дисципліни.

Критерії оцінЮВАННЯ знань З ДИСЦИПЛІНИ «ФІЛОСОФІЯ»
НА ЕКЗАМЕНІ

1. Виконання першого завдання потребує повної відповіді (оцінюється від 0 до 50 балів).

45–50 балів отримує студент, який правильно, повно та аргументовано розкрив основне теоретичне питання, продемонстрував вміння самостійно аналізувати матеріал, в повній мірі володіє філософською термінологією і викладає матеріал чітко і в повному обсязі.

41–44 бали отримує студент, який достатньо повно розкрив сутність питання, володіє філософською термінологією, але назвав не всі риси, ознаки або види явища, процесу, категорії, проблеми, теорії, не до кінця розкрив зміст понять, припустив деякі неточності, які не вплинули на їх правильне розуміння питання.

37–40 балів отримує студент, який загалом розкрив суть питання, дав відповідь аргументовано і в цілому правильно, володіє філософською термінологією, але назвав не всі теорії, функції, ознаки явища, процесу, допустив декілька помилок, які не вплинули на їх в цілому правильне розуміння.

34–36 балів отримує студент, який не до кінця розкрив основний зміст питання, деякі суттєві риси, явища, поняття, проблеми розкрив частково, припустив певні помилки та неточності, які свідчать про його недостатнє розуміння сутності питань. Студент частково володіє філософською термінологією.

30–33 балів отримує студент, який частково розкрив зміст питання, не повністю визначив суттєві аспекти питання: риси, функції, види, форми тощо, допустив деякі помилки принципового характеру.

0–29 балів отримує студент, який недостатньо розкрив зміст питання, не вміє його аналізувати, не може його послідовно та логічно викласти. Допустив суттєві помилки.

2. Друге питання потребує короткої відповіді і оцінюється від 0 до 30 балів.

27–30 балів отримує студент, який повністю розкрив зміст питання, правильно розуміє його сутність, демонструє вміння та навички аналізу й самостійного мислення, розкриває зміст основних філософських понять, категорій та термінів.

23–26 балів отримує студент, який розкрив основний зміст питання, в цілому правильно розуміє його сутність, в основному володіє філософською термінологією.

18–22 балів отримує студент, який при розкритті основного змісту питання в основному правильно розуміє його сутність, але йому бракує аргументованості та повноти викладання, недостатньо використовує філософський категоріальний апарат.

0–17 балів отримує студент, що не знає сутності питання та основних філософських понять.

3.Третє завдання складається з тестового завдання та оцінюється від 0 до 20 балів

Київський національний торговельно-економічний університет