Система психологічного захисту. Види психологічного захисту?

Психологічний захист - це зазвичай неусвідомлюваний процес усунення або послаблення психікою людини негативних, травмуючих або неприйнятних емоційних переживань.

Відповідно до впливу на проблему особистості психологічний захист поділяється на такі різновиди:

1) конструктивний - не вирішуючи проблеми, хоча б не ускладнює її.

2) деструктивний-ускладнення проблеми, погіршення ситуації для особистості, причому останніх значно більше.

3) Компенсація - досягнення людиною альтернативних успіхів у іншій сфері для збереження позитивної оцінки себе.

4) Сублімація - переведення неприйнятних емоцій і енергії у прийнятне, можливе русло.

Існують також деструктивні механізми психологічного захисту:

5) Витіснення - штучне забування людиною травмуючих спогадів через їх перехід у несвідоме.

6) Проекція - приписування своїх негативних якостей іншим людям для самозаспокоєння.

7) Заміщення - перенесення агресивних імпульсів на менш загрозливого об'єкта.

8) Регресія - повернення до дитячих форм поведінки, "впадання в дитинство".

8) Формування реакції - захист від заборонених, неприйнятних імпульсів через думки чи поведінку зворотного характеру.

9) Раціоналізація - наведення для себе псевдорозумної аргументації у випадку поразки.

10) Втеча - уникання неприємних ситуацій, що асоціюються з попередніми невдачами.

36. Принципи навчання (дидактичні принципи) До головних принципів навчання належать:

- Принцип науковості. Полягає в доборі матеріалу, який відповідав би структурі певної галузі знань і навчального предмета.

- Принцип систематичності та послідовності. складають навчальні програми за принципами лінійності (вивчення нового матеріалу з повторенням попереднього) та концентричності (без повторення, на більш високому рівні мислення учнів з кожним наступним уроком).

- Принцип доступності, дохідливості викладання. Виявляється в компенсуванні складнощів змісту навчального матеріалу майстерним його викладанням.

- Принцип зв'язку навчання з життям. Полягає у використанні на уроках життєвого досвіду учнів.

- Принцип свідомості й активності учнів. Виник і розвивався як заперечення догматизму і пасивної ролі учнів у навчанні.

- Принцип наочності. Передбачає навчання на основі живого сприймання конкретних предметів і явищ дійсності або їх зображень.

- Принцип міцності знань, умінь і навичок. Передбачає тривале збереження в пам'яті набутих знань, умінь і навичок.

- Принцип індивідуального підходу до учнів. Означає врахування рівня розумового розвитку, знань та умінь, працездатності, пізнавальної та практичної самостійності учнів.

- Принцип емоційності навчання. Реалізується через жвавий, образний виклад матеріалу, мову учителя, його ставлення до учнів, зовнішній вигляд, використання цікавих прикладів, застосування наочності і технічних засобів навчання.

41.Першим і дуже важливим показником при вивченні циклів навчального процесу є конкретизація цілей навчання. Всі цілі реалізуються в тісному взаємозв'язку одна з одною, формулюються в термінах умінь і задач. Загальні цілі стосуються навчального предмета, що вивчається протягом усього періоду навчання. Предметно-специфічні цілі пов'язані з задачами, що повинен навчитися вирішувати учень у результаті вивчення даного предмета протягом одного року. Частні цілі - це цілі вивчення конкретних розділів, тем цих навчальних предметів. Аналіз досвіду роботи вчителів дозволяє виділити в кожному циклі засвоєння навчального матеріалу чотири такі специфічні найближчі предметні дидактичних цілі:

- ознайомлення і первинне закріплення навчального матеріалу;

- актуалізація, відтворення досліджуваного і формування навичок і умінь шляхом застосування його в навчальній практиці;

- систематизація знань і умінь на основі застосування їх у життєвій практиці;

- контроль знань і умінь.

Процес розробки таксономії цілей навчання може здійсеюватися у декілька етапів. На першому етапі визначаються загальні цілі та можливий вплив засвоєного змісту дисципліни на спрямованість особистості студентів. На другому етапі цілі навчання уточнюються в процесі розробки моделі засвоєння бази знань. Модель засвоєння бази знань навчальної теми – це перелік елементів бази знань з визначенням рівня засвоєння кожного елемента.

42.Рівні засвоєння навчального матеріалу. Перш ніж формулювати мети, слід визначитися, на якому рівні має бути засвоєно матеріал. Рівні засвоєння відрізняються глибиною опрацювання матеріалу курсу, і характеризують глибину проникнення і якості володіння учнями навчальним матеріалом. У теорії навчання вважається, що є 5 рівнів засвоєння навчального матеріалу: I рівень. Репродуктивний або ознайомлювальний. II рівень. Розуміння (основні індикатори - здатність пояснити, перетворити інформацію.). III рівень. Застосування (індикатори - використання знань в нових ситуаціях, здатність діяти за алгоритмом і адаптувати ситуації). IV рівень. Аналітичний (індикатори - здатність аналізувати нові ситуації, класифікувати об'єкти, визначати функціональні залежності і т.д.). V рівень. Творчий та оціночний (індикатори - здатність до узагальнення, вироблення критеріїв і оцінка фактів і явищ, формулювання висновків і т.д.).

50.Структура навчальної діяльності Навчальною називають таку діяльність, у якій провідним мотивом виступає пізнавальний інтерес або психічний розвиток індивіда. Навчальна діяльність складається з таких основних ланок: навчальної мети, способу виконання, контролю й оцінювання. Структура навчальної діяльності (Д. Б. Ельконін, В. В. Давидов):

1. навчально-пізнавальні мотиви, сутність яких полягає в засвоєнні узагальнених способів дій у певній області досліджуваного предмета;

2. навчальне завдання, яка за своїм змістом є підлягає засвоєнню спосіб дії;

3. навчальні дії, які є дії, в результаті яких формуються уявлення або попередній образ засвоюваного дії і виробляється початкове відтворення зразка;

4. дії контролю (самоконтролю), яке полягає в сопоставлен-ванні відтвореного дії зі зразком через його образ;

5. дії оцінки (самооцінки) ступеня засвоєння тих змін, які відбулися в самому суб'єкті.

51.Класифікація методів навчання (інформаційно-презентативні,алгоритмічно-дійові,самостійно-пошукові)

Сутність інформаційно-презентативного полягає в тому, що вчитель повідомляє готову інформацію різними засобами, а учні сприймають, усвідомлюють і фіксують у пам'яті цю інформацію. Повідомлення інформації вчитель здійснює за допомогою усного слова, друкованого слова, наочних засобів. Учні виконують ту діяльність, яка необхідна для першого рівня засвоєння знань, слухають, дивляться, пробують на дотик, маніпулюють предметами і знаннями, читають, спостерігають, співвідносять нову інформацію з раніше засвоєною і запам'ятовують.

Сутність самостійно-пошукового методу навчання виражається в наступних його характерних ознаках:

знання учням необхідно здобувати самостійно; учитель організовує не повідомлення чи виклад знань, а пошук нових знань з допомогою різноманітних засобів; учні під керівництвом учителя самостійно розмірковують, розв'язують пізнавальні завдання, створюють і розв'язують проблемні ситуації, аналізують, порівнюють, роблять висновки і т.ін., в результаті чого в них формуються усвідомлені міцні знання.

Самостійна робота як дидактична форма навчання є системою організації педагогічних умов, що забезпечують управління навчальною діяльністю учнів за відсутності викладача, тобто без його безпосередньої участі й допомоги.

Алгоритмічно-дійові методи навчання використовуються для безпосереднього пізнання дійсності, поглиблення знань, формування вмінь та навичок.

Дата добавления: 2015-05-22