Воля і вольові якості особистості

Поняття про емоції. Інформаційна теорія П. Симонова

Мова та мовлення

Мова - суто людський засіб спілкування в духовному і практичному житті людини і являє собою систему знаків для передавання, приймання і використовування інформації. Мова виникла в процесі становлення самої людини як суспільної істоти, в процесі спільної трудової діяльності людей.

Комплекси звуків мови, що позначали певні об'єкти, набували певного значення, ставали спільним для людей засобом обміну думками. Мова є системою знаків соціального походження, яка утворилася і сформувалася впродовж історичного розвитку діяльності людини.

Головні складові мовної системи - її словниковий склад і граматична будова.

Мова і мовлення — поняття не тотожні. Мовлення - це акт вживання людиною мови для спілкування.

Залежно від віку, характеру діяльності, середовища існування людини її мовлення набуває певних особливостей, незважаючи на те, що люди говорять однією мовою.

Емоції — це психічні процеси, які відображають особисту значу­щість та оцінку зовнішніх і внутрішніх ситуацій для життєдіяльності людини у формі переживання. Найхарактерніша ознака емоцій — їх суб'єктивність. Саме емоції відображають особисту значущість пізнання через натхнення, пристрасність та інтерес. Емоції відображають подію у формі узагальненої суб'єктивної оцінки.

Інформаційна теорія (П.В.Симонов) — сила та якість людських емоцій визначаються силою потреби та оцінкою можливостей її задоволення у конкретній ситуації.

Інформаційна теорія узагальнюється формулою: Е=-П(Ц)*(Н-С), де Е — емоція; - П(Ц) — потреба (ціль), знак «-» застосовується тому, що потреба (ціль) постає як збудження, від'ємне в біологічному розумінні для організму (щось необхідне, а воно відсутнє); Н — інформація, прогностичне необхідна для організації дій щодо задоволення цієї потреби, досягнення мети; С — інформація, яка може бути використана в конкретній ситуації (ситуативна інформація) для цілеспрямованої поведінки.

Етапи вольової дії: 1. Усвідомлення мети і бажання її досягти. 2. Усвідомлення можливостей досягнення мети. 3. Поява мотивів, які або стверджують або заперечують ці можливості. 4. Боротьба мотивів і вибір. 5. Прийняття однієї з можливостей досягнення мети в якості рішення. 6. Реалізація прийнятого рішення.

Основні вольові якості суб'єкта діяльності визначають його поведінку на різних етапах вольової дії:

1. Сильна воля характеризується: чітким усвідомленням мети, великим бажанням її досягти.

2. Наполегливість свідчить про те, що мета уявляється дещо віддаленою, але бажання її досягти — велике.

3. Впертість як вольова якість характеризується на етапах вольової дії тим, що мета і бажання її досягти об'єктивно не виправдані.

4. Комфортність характеризує: мінливість цілей і бажань.

5. Навіюваність, як вольова якість, має такі характерні ознаки: цілі, бажання, мотиви, боротьба та вибір — дуже невиразні.

6. Ретельність і рішучість характеризуються приблизно таким самим складом етапів вольових дій, що й сильна воля, наполегливість.

7. Така вольова якість, як нерішучість, означає, що має місце чітке усвідомлення цілей, наявні можливості і мотиви, але їх боротьба і вибір мають незавершений характер.

8. Для слабовілля характерні: слабке бажання досягти цілі, обмежені можливості, незавершеність у боротьбі мотивів та їх виборі, відсутність бажання приймати рішення, нестійка реалізація рішення.

Дата добавления: 2015-05-22