Мислення, його види, форми та операції

Пам'ять, процеси пам'яті. Типи та види пам'яті.

Поняття про сприйняття, його види і властивості

Сприйняття (сприймання) – це психічний процес відображення предметів і явищ дійсності в сукупності їх властивостей і частин за безпосередньої дії на органи чуття з розумінням цілісності відображуваного.

Сприйняття можуть бути: повними і неповними; глибокими і поверхневими; помилковими або ілюзорними (спотворення відображення дійсності); швидкими й повільними.

Залежно від переважної ролі того чи іншого аналізатора сприйняття може бути: зорове; слухове; тактильне

Буває сприйняття: простору; часу; руху; предмета; мови; музики; людини людиною.

Сприйняття людини людиною здійснюється на основі зовнішності, поведінки, манер, мови, жестів, емоцій, діяльності. Усе це відбувається у процесі спілкування і детерміноване віком, професією статтю, установками, вихованням і т.д.

Властивостями сприйняття є: предметність; цілісність; структурність; константність; осмисленість; вибірковість; ілюзія.

Пам'ять - пізнавальний (когнітивний) процес, що забезпечує відтворення минулого досвіду, а також одне з основних властивостей психіки, що виражається у здатності довгостроково зберігати інформацію і багаторазово вводити її у сферу свідомості та поведінки.

Процеси пам’яті: ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ; ЗБЕРЕЖЕННЯ; ВІДТВОРЕННЯ (ВПІЗНАВАННЯ і ЗГАДУВАННЯ); ЗАБУВАННЯ.

ВИДИ ПАМ'ЯТІ:

1. Образна пам'ять - закріплення, збереження і передача в часі чуттєвого досвіду

2. Смислова, логічна пам'ять - пам'ять супроводжує розумовий процес, вона і закріплює, і завершує роботу мислення.

3. Емоційна пам'ять - мимовільність і висока швидкість переходу емоційного образу в довгострокову пам'ять.

4. Моторна (рухова) пам'ять - Вона є компонентом будь-яких наших рухів і дій. На її основі ми формуємо рухові навички.

5. Автобіографічна пам'ять - цілий розумовий набір сцен, категорій тощо, що мають особисте ставлення до індивіда.

6. Метапам’ять - пам'ять людини про свою пам'яті.

Існує чотири, так званих «чистих» типи пам'яті: слухова, зорова, тактильна і емоційна. Але, існують ще й складні, що складаються одночасно з декількох типів (від 2 до 4) і комбіновані, коли один тип запускає (або активізує) інший.

Мислення спрямовується на вирішення певних завдань — від найпростіших, елементарних, до складних. Етапи розумових дій щодо вирішення завдань включають: усвідомлення їх виявлення асоціацій, відсів і появу пропозицій, їх перевірку, тобто уточнення, спростування або підтвердження, і на завершення — прийняття рішення.

асоціації — елементарні зв'язки уявлень і понять між собою, завдяки яким одне уявлення, поняття викликає інше;

судження — відбиття логічних зв'язків між предметами і явищами (щось стверджується або заперечується);

умовивід — утворення шляхом міркування нового судження на основі кількох взаємопов'язаних засновків-суджень;

розуміння — пізнання зв'язків між предметами, явищами, що переживається як задоволення пізнавальної потреби;

поняття — характерний для словесно-логічного мислення, в якому відображаються істотні ознаки досліджуваного об'єкта;

Вся мислительна діяльність складається з таких розумових операцій:

Аналіз; Синтез; Порівняння; Узагальнення — виділення на підставі порівняння головного, загального, особливого або часткового, що може бути характерним для певного явища, предмета, об'єкта; Абстракція — мислене виділення суттєвих особливостей групи предметів, явищ або понять, їх компонентів з абстрагуванням від несуттєвих ознак; Конкретизація — перехід від загального до часткового, зв'язок теорії з практикою.

Розрізняють такі види мислення:

наочно-дійове — спирається, як правило, на вже існуючий досвід; образне — застосування образів предметів, які засвоєні у минулому та збереглися у пам'яті; абстрактно-логічне — відображення фактів, зв'язків і закономірностей, які не відтворюються ані в наочно-дійовому, ані образному уявленні; розуміння усної або письмової мови — пізнання таких зв'язків між предметами і явищами, які вже подано джерелом інформації; планування — це розумові дії, що спрямовують на подолання можливих перешкод на шляху до мети; уявлення — створення нових образів на основі минулих; мрія — створення образу бажаного майбутнього.

Дата добавления: 2015-05-22