Форми прояву психіки: Психічні процеси, стани, властивості

Основні типи поведінки людини.

Атрибути, риси та якості особистості.

Атрибути особистості — це її невід’ємні властивості, без яких ін­дивіда не можна уявити і без яких він не може існувати, і які переважно генозумовлені (стать, статура, вік, темперамент, здоров'я). Атрибути особистість отримує у спадок як представник роду людського. Вони можуть мати трансситуативний або ситуативний прояв (наприклад темперамент або здоров'я), вимірюватися точно (темперамент) або описуватися (статура).

Риси особистості — це стійкі властивості, що проявляються пос­тійно (трансситуативні, інваріантні щодо ситуації) та потенційно вимі­рюються за допомогою спеціально розроблених методик-тестів (напри­клад екстраверсія-інтроверсія, екстернальність-інтернальність, комфортність, самостійність тощо).

Поведінка (дії, вчинки) людини зокрема визначається рівнем розвитку нервової системи та психіки. Ті типи поведінки, які людина набула на нижчих рівнях розвитку нервової системи, зберігаються і підпорядко­вуються більш складним формам психічного відображення. Таким чи­ном, людині притаманні всі типи поведінки: від інстинктивних до сві­домих з відповідною ієрархією.

I нстинктивна поведінка людини — це дії, вчинки, які успадковуються людиною. На цьому рівні концентрується вся інфор­мація, нагромаджена в ході еволюції людства. До відомих дій та вчин­ків інстинктивної поведінки людини належать ті, що пов’язані із самозбереженням, продовженням роду тощо.

Поведінка за навичками — це дії. які засвоюються у навчанні до автоматизму або шляхом спроб і помилок, або шляхом тренування. Як наслідок, людина виробляє навички, у неї формуються звички і під контролем свідомості (тренування) і без нього (спроби і помилки).

Свідома поведінка дозволяє діяти на основі не лише першої сигнальної системи, а й на основі другої (тоді як інтелектуальна поведінка тварини – це дії, які тварина здійснює лише на основі першої сигнальної системи) Тому свідома поведінка поглинає інтелектуальну. Слід зважати також на те, що інстинкти та навички можуть певним чином впливати і на свідому поведінку, але остання, безперечно, може керувати і навичками, і гальмувати інстинкти. Отже, поведінка, дії вчинки людини є похідною від її психіки.

Психічні процеси — це короткочасні процеси отримання, перероб­ки інформації та обміну нею (наприклад відчуття і сприйняття, пам'ять і мислення, емоції, воля тощо). Психічні процеси забезпечують зв'язок особистості з дійсністю. Через них формуються психічні властивості.

Психічні властивості — сталі душевні якості, що утворюються в процесі життєдіяльності людини і характеризують її здатність на певні дії відповідати адекватними психічними діями (наприклад темперамент, досвід, характер, здібності, інтелект тощо).

Утворені властивості, у свою чергу, впливають на перебіг процесів.

Так, у процесі відчуття формуються конкретні сенсорні власти­вості й цілісна сенсорна організація особистості, яка визначає в по­дальшому кількісно-якісну характеристику відчуттів.

У процесі розв'язання теоретичних і практичних завдань фор­мується вольова організація особистості, визначаючи, як ухвалюють­ся рішення і як вони реалізуються в житті.

Утворена скерованість особистості веде до вибіркового сприйнят­тя та емоційних реакцій, пов'язаних із ним.

Під психічним станом слід розуміти наявний на даний час відносно стійкий рівень психічної діяльності, що проявляється в підвищеній або пониженій активності особистості (наприклад настрій, депресія, стрес тощо).

Дата добавления: 2015-05-22