Теми рефератів. – Прийняття християнства і його значення

– Прийняття християнства і його значення.

– Галицько-Волинське князівство та його місце в історії України.

– Київська Русь в контексті європейської історії.

– Проблема етнічної спадщини Київської Русі та давньоруської народності.

1.3. Термінологічний словник

Автохтон - (слово грецького походження, означає - місцевий, корінний). Народ автохтон - це корінне населення певної території, країни.

Вотчина - комплекс феодальної земельної власності та пов'язане з нею право на феодально залежних селян. Існували князівські, боярські, монастирські й церковні вотчини. Вотчина переходила синам після смерті батька. Найкращою вотчиною вважалося право на володіння київським престолом.

Данина - найдавніша форма оподаткування населення, яка здійснювалась у формі прямого державного податку, феодальної ренти, військової контрибуції тощо.

Десятина - десята частина прибутків, яку сплачувало церкві залежне населення. Вперше встановлена київським князем Володимиром.

Дружина - загін воїнів, об'єднаних навколо князя. У Київській Русі дружина становила постійну військову силу й брала участь в управлінні князівством та особистим господарством князя.

Закупи - категорія феодально залежних селян. Так називали людей, які брали у феодала позичку (купу) і за це мусили відпрацьовувати у господарстві хазяїна. Після повернення боргу селянин знову ставав вільним.

Літопис - найдавніший вид історико-мемуарної прози, що являв собою розташовані в хронологічному порядку коротенькі замітки й докладні оповідання («сказання») про історичні події.

Народне віче - рада старійшин, пізніше збори вільних громадян (холопи не мали права на участь у народному вічі), форма громадського волевиявлення часів Київської Русі. Існувало з VI до VIII ст. поряд із владою князя і було безпосереднім продовженням родоплемінних порядків, коли всі члени роду брали участь у вирішенні спільних справ.

Нормани - вихідці з країн Скандинавії. На Русі їх називали варягами.

Общинник - вільний селянин, який сплачував державі данину, засобом збирання якої було полюддя.

«Руська Правда» - збірник давньоруських законів, складений за часів правління князя Ярослава Мудрого в середині XI ст.

Смерд - селянин, який належав до селянської общини й отримував від князя землю, сплачуючи йому данину.

Удільна роздробленість - процес децентралізації на Русі, послаблення влади київського князя. Настала після смерті київського князя Мстислава Володимировича (1132 р.), коли держава розділилася на півтора десятка земель і князівств.

Усобиці - чвари, суперечки, війни між давньоруськими князями за право володіти землями, переважно за київський престол.

Холоп - підневільна особа, близька за суспільним становищем до раба; пізніше - двірський слуга, кріпак.

Челядь - раби, полонені, які знаходилися під владою хазяїна, цілком безправні особи.

1.4. Навчальні завдання та методичні рекомендації до їх виконання

Дата добавления: 2015-05-22