Тема 8. Міжвоєнний період в історії українського народу

Методичні поради

Події, які ви маєте розглянути, відбувалися на території України під безпосереднім впливом російських. Зверніть увагу, що саме Лютнева (1917 р.) демократична революція спричинила підйом національно-визвольного руху в Україні й привела до створення Центральної ради. Жовтневе збройне повстання більшовиків у Петрограді викликало аналогічні події в Києві. Проте вони мали свої відмінності, які ви повинні визначити.

Розкрийте причини вступу Денікіна на територію України, яку мету він переслідував, його відносини з українськими урядами. Порівняйте білий і червоний терор у роки громадянської війни (мета, проти кого спрямований, масштаби, результати).

Закінчуючи розгляд теми, зверніться до краєзнавчої літератури та покажіть, як розгорталися революційні події на Полтавщині.

7.6. Інформаційні джерела

1. Буравченов А.С. Український національно-визвольний рух / березень -листопад 1917 р. //УІК. -2004. -№ 3. - С 130-137.

2. Верстюк В.Ф. Українська революція: доба Центральної Ради // Український історичний журнал. - 1995. № 2. — С. 32-48.

3. Верстюк В.Ф. Симон Петлюра: політичний портрет // УЖ. - 2004. -№3.-С. 112-126.

4. Волковинський В.М. Бойові дії на українських землях у роки Першої світової війни // УІК. - 2004. -№ 4. - С. 38-56.

5. Гошуляк І.Л. Питання соборності українських земель на Брест-Литовській мирній конференції // УІК. - 2004. - № 2. - С 15-31.

6. Ковальчук М.А. Симон Петлюра та військова опозиція в армії УНР у 1920-1921 рр. // УІК. - 2005. -№ 1. - С 97-108.

7. Ралдугіна Т.П. Штрихи до портрета спадкоємця останнього гетьмана України Данила Скоропадського. 1904-1957 рр. До 100-річчя від дня народження // У1К. - 2004. - № 6. - С 94-112.

8. Савченко В.А. Симон Петлюра. - Харків, 2004. -415 с.

9. Хміль І.В. Вплив III Універсалу на посилення національно-визвольного руху в регіонах України // УІК. - 2004. - №2. - С 3-15.

10. Янковська О.В. Культурне життя в Україні у період національно-демократичної революції / 1919-1920 рр./ // УІК. - 2005. - № 2. -С 105-117.

(1921-1939 рр.)

Кількість годин: аудиторні заняття - 4, самостійна робота — 6.

8.1. Методичні поради до вивчення теми

Приступаючи до вивчення теми, слід усвідомити, що історія України 20-30-х рр. виразно поділяється на два етапи, умовною межею яких можна вважати 1929 р. Якщо на першому етапі відбувались певні позитивні перетворення (неп, українізація, піднесення української культури), то другий етап став часом посилення імперських тенденцій в ідеології та політиці, часом утвердження сталінського тоталітаризму, в результаті чого Україна стала фактично безправною провінцією. Вивчаючи тему, необхідно розглянути наступні проблеми:

1. Україна у період економічних реформ 1921-1925 рр.

2. Входження України до складу СРСР: політична оцінка цього акту.

3. Українізація. Українське національно-культурне відродження 20-х років.

4. Політика індустріалізації та її наслідки.

5. Запровадження колгоспного ладу в Україні. Голодомор 1932-1933 рр.

6. Основні риси радянського тоталітарного режиму влади.

На початку 20-х рр. економіка України знаходилась у надзвичайно складному стані через цілу низку причин, які вам необхідно визначити. Розкрийте зміст основних напрямів нової економічної політики, методи їх реалізації. Проаналізуйте наслідки запровадження непу та причини його згортання.

Неп - нова економічна політика, заснована на ринкових відносинах, різних формах власності та економічних методах керування народним господарством, рішення про проведення якої прийнято X з'їздом РКП(б) у березні 1921 р.

Аналізуючи причини, що призвели до її запровадження (економічну, політичну та внутріпартійну кризу), слід мати на увазі, що це була політика компромісів, вимушеного відступу від негайної побудови комунізму.

Введення непу передбачало: у сільському господарстві - заміну продрозкладки продподатком, отримання селянами можливості продавати надлишки продукції; у промисловості - денаціоналізацію дрібних та середніх промислових підприємств і здавання їх в оренду, децентралізацію керування промисловістю, переведення більшості підприємств на госпрозрахунок, залучення іноземного капіталу в формі концесій, перехід від зрівняльної до відрядної заробітної плати; у галузі торгівлі і фінансів - заміну прямого продуктообміну відновленням торгівлі, відкриття торговельних бірж, випуск конвертованого червінця, введення різних податків як джерела поповнення держбюджету.

Дайте відповідь на питання, чому неп починався з сільського господарства, назвіть, які заходи вживалися щодо практичного здійснення реформ і визначіть специфіку їх проведення в Україні.

Зверніть увагу, що в Україні проти введення непу різко виступали комітети незаможних селян (комнезами). Недовговічність нової економічної політики була викликана також несумісністю ринкових відносин в економіці та адміністративно-командною системою в політиці. Тому на початку 1928 р. під час кризи заготівель, сталінське керівництво відмовляється від непу.

У 1922 р. відбулась подія, що серйозно вплинула на подальшу долю України як суверенної держави - це її вступ до складу Союзу РСР. З'ясуйте сутність курсу більшовиків на утворення єдиної союзної держави, розкрийте позицію України в цьому питанні та основні періоди у формуванні і юридичному оформленні СРСР.

Процес створення єдиної союзної держави, який був обумовлений рядом факторів і розпочався у ході громадянської війни, пройшов декілька етапів: восени 1918 р. відбулося об'єднання воєнних сил республік; в грудні 1920 р. був підписаний договір про воєнний і господарський союз який підкреслював незалежність і суверенність України. Необхідність економічних зв'язків з Радянською Росією визначалась історичними передумовами складання спільного ринку ще за часів колишньої Російської імперії.

Аналізуючи процес утворення СРСР, розгляньте суть дискусії, що розгорнулась у 1922 р. щодо об'єднання суверенних республік (висувалося три програми об'єднання - федерації, автономізації, конфедерації). Визначте, які точки зору на принципи національно-державного будівництва існували серед керівництва України.

Незважаючи на те, що Декларація про утворення Союзу та Союзний договір (30 грудня 1922 р.), а згодом і Конституція СРСР (січень 1924 р.) базувались на федеративних засадах, навіть з правом вільного виходу з Союзу, реальна влада в республіках належала ВКП(б), яка ліквідувала легальну опозицію. Незабаром Українська республіка перетворилася у звичайну адміністративну одиницю унітарної держави. Після утворення СРСР Україна втратила право на самостійні державні зносини

Які наслідки мав вступ України до складу Радянського Союзу? Як ви розумієте глибинні причини втрати державності радянськими республіками?

Закінчуючи вивчення періоду 20-х років, уясніть зміст, методи проведення та наслідки українізації. Визначте, як позначився на розвитку національної культури перехід до адміністративно-командної системи.

У 1923 р. партійне керівництво країни запровадило політику коренізації, яка мала посилити контроль за національними процесами, що відбувалися в республіках. її складовою частиною став процес українізації, спрямований на підготовку партійно-державних кадрів української національності, українізацію освіти, закладів культури, преси, відродження й розвиток національних традицій та культури.

Від самого початку політика наштовхувалась на опір з боку русифікованої верхівки партійного керівництва республіки, яка відстоювала теорію «боротьби двох культур» (Д. Лебідь). Відповідно до неї українська культура визнавалась селянською і відсталою, а тому мусила відійти в небуття.

Рушійною силою українізації стали наркомат освіти (О. Шумський, М. Скрипник) та українська інтелігенція (М. Грушевський, Д. Багалій, М. Куліш, М. Хвильовий та ін.).

Розкрийте суперечливий характер українського національного відродження 20-х рр. та доведіть, що культура нації тісно пов'язана з відношенням до неї держави, що її повноцінний розвиток неможливий при політичному безправ'ї.

Приступаючи до розгляду економічної політики у 30-ті рр., з'ясуйте причини, сутність, шляхи проведення індустріалізації в Україні та її наслідки.

Під індустріалізацією розуміють систему заходів, спрямованих на прискорений розвиток промисловості з метою технічного переозброєння економіки і зміцнення країни. Проведення індустріалізації було викликано необхідністю технічного переозброєння економіки країни та створення матеріально-технічної бази для її економічної самостійності. На підвищення темпів індустріалізації вплинула мілітаризація економіки.

Проведення індустріалізації було пов'язане з певними труднощами: розрахунком лише на внутрішні джерела фінансування, браком кваліфікованих робітничих кадрів. Головними недоліками було те, що вона почалася не з легкої, а з важкої промисловості і мала різко завищені темпи.

Головними джерелами індустріалізації були: інвестування важкої промисловості за рахунок легкої та харчової, примусові державні позики, збільшення випуску спиртних напоїв, продаж за кордон нафти, газу, хутра, творів мистецтва (за низькими цінами), використання безкоштовної праці у вихідні (суботники, недільники), широке використання праці ув'язнених.

Форсована індустріалізація здійснювалась за рахунок так званих «ножиць цін», що викликало кризу збуту у промисловості та хлібозаготівельну кризу в аграрному секторі. Чи існували інші шляхи індустріалізації? Якщо співставити результати сталінської індустріальної гонки із затвердженими завданнями, доводиться констатувати провал п'ятирічних планів, чим це було викликано?

Характеризуючи проведення колективізації, визначте її причини, шляхи впровадження та трагічні наслідки для народу України.

Перехід до колективізації (об'єднання дрібних, одноосібних селянських господарств у великі соціалістичні господарства - колгоспи та радгоспи) підштовхнула криза хлібозаготівель 1927-1928 рр., яка викликала зниження хлібного експорту і, як наслідок, нестачу валюти для проведення форсованої індустріалізації. Потрібен був механізм для безперебійного постачання держави хлібом. В умовах становлення тоталітарної системи влади колгоспами було легше керувати, ніж мільйонами розрізнених селянських господарств.

Націоналізація землі в 1917 р. позбавила державу необхідності виплачувати селянам компенсацію за землю при вступі в колгосп. Успіхи неп}' підняли сільське господарство на рівень 1913 р. Більшовики мали досвід організації колективних господарств з 1918 р (радгоспи і комуни). Щоб запобігти опору села, були прийняті гуманні принципи кооперування селян: добровільність, поступовість, різноманітність форм кооперації, облік місцевих умов, фінансова допомога міста селу. Проте у 1929 р. Й. Сталін висунув лозунг суцільної колективізації. Що являла собою політика суцільної колективізації, якими були її наслідки?

Суцільна колективізації вела до насильницького втягнення селян у колгоспи. По відношенню до заможного селянства проводилась політика розселянювання (посилення оподаткування, обмеження оренди землі, заборонено використовувати найману працю, купувати машини, інвентар тощо) та розкуркулювання (від обмеження куркульства до ліквідації його як класу). Ліквідація заможних господарств супроводжувалась конфіскацією майна і висилкою на Північ та в Сибір селян, які не бажали вступати в колгоспи. Усього в Україні було колективізовано близько 200 тис. селянських господарств і зазнало репресій 1,2-1,4 млн. чол. Поневолення селянства, останнього, порівняно незалежного класу, сприяло остаточному утвердженню тоталітарного режиму та встановленню всеохоплюючого контролю держави. Страшним наслідком колективізації в Україні став голодомор 1932-1933 рр.

Проблему тоталітаризму в Україні, його сутності та механізму реалізації слід ув'язати з аналогічними процесами в усьому Радянському Союзі. Знайдіть відповіді на наступні питання: 1)У чому проявилося утвердження сталінізму в Україні? 2) Як відбувалися згортання і деформація політичного життя? 3) Які наслідки для українського народу мала репресивна політика влади?

Передусім дайте характеристику сталінізму як складової політики тоталітаризму (відмова від ринкових відносин і створення централізованої командно-адміністративної системи, репресивного апарату, мілітаризація економіки, русифікація, проведення так званої «культурної революції», форсованої індустріалізації, колективізації, агресивна зовнішня політика).

Характерною ознакою сталінського режиму був терор, який по Україні прокотився трьома хвилями: перша - 1929-1931 рр. (примусова колективізація, розкуркулення, процес над СВУ та ін.); друга -1932-1934 рр. (голодомор, постишевський терор, «кіровська хвиля»); третя - 1936-1938 рр. (так зв. Великий терор, у тому числі -«розстріляне відродження»). За своїм розмахом сталінський терор не знав собі рівних в історії.

8.2. Плани семінарських занять

Дата добавления: 2015-05-22