Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблем

Галузі тваринництва

За останніх 13 років в галузі тваринництва області відбувся суттєвий спад.

Протягом цього періоду в усіх категоріях господарств поголів’я великої рогатої худоби скоротилося на 292,8 тис. голів (50 %), в тому числі корів – на 32,4 тис. голів (15 %), свиней – на 102,8 тис. голів (35 %), овець і кіз – на 24,5 тис. голів (36 %), птиці – на 1165 тис. голів (24 %).

Аналогічна ситуація склалася і з виробництвом тваринницької продукції. У порівнянні з 1990 р. виробництво м’яса зменшилося на 55,7тис. тонн (40 %), молока – на 5,0 тис. тонн (1 %), яєць – на 52,3 млн. штук (18 %), вовни – на 106 тонн (43 %).

Як наслідок споживання м’яса і м’ясопродукції жителем області зменшилося з 42,4 кг у 1990 р. до 30,3 кг у 2003 р. (29 %), молока і молокопродуктів – з 359 до 302 кг (16 %), яєць - з 208 до 182 штук (13 %).

Така ситуація є наслідком низької рентабельності, а в переважній більшості, збитковістю виробництва всіх видів тваринницької продукції, яка складається внаслідок диспаритету цін між сільськогосподарською продукцією і промисловою продукцією, енергоносіями та пально-мастильними матеріалами.

Через втрату економічної зацікавленості у веденні тваринництва практично згорнута галузь кормовиробництва.

Ринок продукції тваринництва характеризується незбалансованістю попиту і пропозиції, низьким рівнем внутрішнього споживання.

Збільшення обсягів власного виробництва продукції тваринництва є безальтернативним гарантуванням продовольчої безпеки області. Це обумовлено природними і соціально-економічними чинниками:

- наявністю виробничої та племінної бази тваринництва і кормовиробництва;

- природною родючістю ґрунтів, значними площами луків і природних пасовищ;

- достатньою наявністю переробних підприємств;

- усталеними традиціями населення області щодо виробництва та споживання якісної натуральної тваринницької продукції;

- благополучним станом території області щодо наявності гострих інфекційних хвороб сільськогосподарських тварин;

- резервами робочої сили на селі, наявності висококваліфікованих спеціалістів галузі.

Зростання обсягів виробництва тваринницької продукції буде досягнуто шляхом призупинення спаду поголів’я тварин і поступового нарощування їх чисельності, підвищення його продуктивності та ефективного використання в усіх категоріях господарств.

З цією метою будуть застосовані наступні засоби:

- реалізація генетичного потенціалу продуктивності тварин на базі оптимізованих норм і систем їх годівлі;

- відпрацювання та освоєння новітніх біотехнологічних методів в селекції і розведенні тварин;

- більш повне охоплення селекційно-племінною роботою сільськогосподарських тварин особистих селянських та фермерських господарств;

- освоєння нових ефективних енерго- і ресурсозберігаючих технологій виробництва і переробки продукції тваринництва;

- стимулювання розвитку сільськогосподарських виробничих кооперативів та приватних підприємств з заготівлі, переробки та збуту продукції тваринництва, сервісних формувань в селекції та відтворення сільськогосподарських тварин;

- організація та здійснення заходів, що запобігають захворюванням тварин.

Комплексною програмою передбачається:

- пріоритетний розвиток свинарства і птахівництва, як галузей з швидким оборотом капіталу та м’ясного скотарства;

- поступове відновлення тваринницьких комплексів;

- підвищення продуктивності худоби і птиці на основі зміцнення кормової бази та поліпшення якісного складу поголів’я;

- удосконалення технології виробництва комбікормів, як необхідної умови ефективності роботи тваринницьких комплексів і птахофабрик;

- узгодження нормативних витрат виробництва, рівня цін та доходів товаровиробників, переробників і збутових підприємств та організацій;

- запровадження системи моніторингу цін на продукцію тваринництва;

- удосконалення інфраструктури ринків тваринницької продукції.

Головною метою Комплексної програми є наступні завдання:

- зупинити спад чисельності поголів’я худоби і птиці та забезпечити його поступове нарощування;

- довести обсяги виробництва продукції тваринництва до рівня, який забезпечить мінімальні норми її споживання населенням, а також визначені обсяги експортних поставок;

- забезпечити прибуткове ведення тваринництва на основі вигідного збуту продукції за рахунок оптимальних витрат на її виробництво та державної підтримки цін і доходів товаровиробників;

- створити нові робочі місця в аґропромисловому комплексі, поліпшити зайнятість та підвищити доходи сільського населення.

Дата добавления: 2015-05-22