На підприємстві

Нормування праці та планування чисельності працівників

Для правильної організації праці на підприємстві необхідно знати, яка кількість праці потрібна для виконання тієї чи іншої роботи. Регламентація праці в часі здійснюється через норми праці. Нормування праці – визначення максимально припустимого часу для виконання конкретної роботи або операції в умовах даного виробництва або мінімально припустимої кількості продукції, що виготовляється в одиницю часу.

Існують такі норми праці:

- часу;

- виробітку;

- чисельності;

- обслуговування.

Норма часу – тривалість робочого часу, необхідного для виготовлення одиниці продукції або виконання визначеного обсягу робіт:

Н_ч = Т_осн +Т_д + Т_об + Т_в +Т_пер +Т_пз, (2.82)

де Т_осн - основний час;

Т_д – допоміжний час;

Т_об - час на обслуговування робочого місця;

Т_в - час на відпочинок і особисті потреби;

Т_пер – час перерв з оргтехнічних причин;

Т_пз – підготовчо-заключний час.

Норма виробітку (Н_вир) – це кількість продукції, що повинна бути виготовлена одним працівником (бригадою) за одиницю часу:

, (2.83)

де Т_Д – дійсний фонд робочого часу;

Н_Ч – установлена норма часу на одиницю продукції.

Приклад. Визначити норму часу та денну норму виробітку робітника на основі таких даних: основний час на виготовлення деталі – 17 хв., допоміжний час - 3 хв.; час на обслуговування робочого місця - 8% від оперативного, час на перерви, передбачені технологією – 3% від оперативного, підготовчо-заключний час для партії деталей із 400 шт. – 560 хв., час на відпочинок і особисті потреби – 50% від підготовчо-заключного часу. Тривалість зміни – 8 год.

1. Час на обслуговування робочого місця:

Т_обсл = 20 х 0,08 = 1,6 хв.

2. Час на перерви, передбачені технологією:

Т_пер = 20 х 0,03 = 0,6 хв.

3. Підготовчо-заключний час на виготовлення однієї деталі:

Т_пз = 560: 400 = 1,4 хв.

4. Час на відпочинок і особисті потреби:

Т_від = 1,4 х 0,5 = 0,7 хв.

5. Норма часу на виготовлення однієї деталі складає:

Н_ч = 17+3+1,6+0,6+1,4+0,7 = 24,3 хв.

6. Норма виробітку складе:

або 19 деталей/зміну.

Якщо норма виробітку зменшується на а %, то норма часу зменшується на:

а якщо норма виробітку зменшується на а %, то норма часу зменшується на

,%.

Норма обслуговування - це встановлена норма кількості одиниць устаткування (робітників місць, квадратних метрів площі), яка обслуговується одним робітником або бригадою протягом зміни.

, (2.84)

де t_обсл – норма часу на обслуговування устаткування.

Норма чисельності - це необхідна для виконання визначеної роботи чисельність персоналу.

На основі встановлених норм праці визначають необхідну чисельність працівників підприємства. Загальна чисельність працівників складається з чисельності виробничого персоналу та невиробничого персоналу.

Розрахунок планової чисельності виробничого персоналу (Ч_пп) здійснюється за формулою

, (2.85)

де Ч_пб - базова чисельність виробничого персоналу;

I_q - індекс росту обсягу виробництва в плановому періоді;

I_пт - запланований індекс росту продуктивності праці.

Загальна чисельність промислово-виробничого персоналу може бути визначена в основному трьома методами.

1. Метод коригування базової чисельності:

, (2.86)

де Ч_заг – загальна чисельність промислово-виробничого персоналу;

Ч_баз – чисельність промислово-виробничого персоналу за базо­вий період;

К_з – коефіцієнт зміни обсягів виробництва розрахункового періоду відносно базового;

DЧ – сумарні зміни чисельності за пофакторним розрахунком можливої зміни продуктивності праці.

2. Метод розрахунків на основі повної трудомісткості виготовлення продукції. Такий метод є точнішим і виражається форму­лою

, (2.87)

де Т_сум - сумарна трудомісткість робочої програми;

Ф_д - дійсний фонд часу роботи одного средньооблікового працівника;

К_в - середній коефіцієнт виконання норм по підприємству.

3. Метод підсумовування. Такий метод на сьогодні найпоширені­ший. Його формула така:

Ч_заг =Ч_н + Ч_нн + Ч_доп + Ч_служ, (2.88)

де Ч_н – чисельність працівників, зайнятих на роботах, які нормуються;

Ч_нн – чисельність працівників, зайнятих на роботах, які не нор­муються;

Ч_доп – чисельність працівників (переважно допоміжних), для яких неможливо встановити норми обслуговування та розрахувати тру­домісткість;

Ч_служ – чисельність службовців, ІТП, управлінського персоналу.

Чисельність працівників, зайнятих на роботах, які нормуються, визначається так:

, (2.89)

де N - планова кількість виробів, нат. од.

Н_вир – годинна норма виробітку одного працівника, нат. од.

Ф_д - дійсний фонд часу роботи одного середньооблікового працівника;

К_в - середній коефіцієнт виконання норм по підприємству.

Приклад. На виробничій ділянці протягом року необхідно обробити 50 тис. деталей. Змінна норма виробітку - 25 деталей, норма виконання - у середньому 120%. Визначити чисельність робітників на ділянці, якщо у році 266 робочих днів.

Чисельність працівників, зайнятих на роботах, які нормуються, складе:

люд.

Чисельність обслуговуючого персоналу, праця якого не нормується, обчислюється за формулою

, (2.90)

де n - загальна чисельність одиниць устаткування, що обслуговується;

З - кількість змін роботи устаткування;

К_сс - коефіцієнт облікового складу, що розраховується як відношення явочної чисельності працівників до облікової їхньої чисельності;

Н_о - норма обслуговування на одного працівника.

Приклад. У цеху встановлено 50 верстатів, режим роботи - тризмінний, норма обслуговування - 10 верстатів на одного наладчика, коефіцієнт облікового складу - 0,88. Визначити чисельність наладчиків.

люд.

Планова чисельність допоміжних працівників (Ч_доп) визначається аналогічно чисельності основних працівників, якщо для них установлені визначені норми виробітку чи обслуговування. Якщо ж такі норми не встановлені, то їхня чисельність установлюється за формулою:

, (2.91)

де n_Д - кількість робочих місць допоміжних працівників.

Чисельність керівників, фахівців, службовців визначається на основі затвердженого на підприємстві штатного розкладу, у якому встановлюються кількість працівників по кожній із зазначених груп відповідно діючим нормативам чисельності.

Дата добавления: 2015-05-22