Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Нормування оборотних коштів




 

Визначення потреби в оборотних коштах, яка необхідна для забезпечення безперервного й нормального функціонування виробництва, здійснюється в процесі нормування. Метою нормування є визначення раціонального розміру оборотних коштів, що відволікаються на певний строк у сферу виробництва та сферу обігу.

Нині найбільш поширені три методи нормування оборотних коштів:

1. Метод прямого розрахунку.

2. Аналітичний.

3. Коефіцієнтний.

Основним методом нормуванням оборотних коштів є метод прямого розрахунку, який ґрунтується на розра­хунках нормативів по кожному нормованому елементу оборотних засобів: виробничих запасах, незавершеному виробництву, витратах майбутніх періодів та залишках готової продукції на складах. Цей метод є найпоширенішим, тому що він дає змогу точніше нормувати використання оборотних засобів підприємства, враховуючи специфі­ку виробництва та умови його розвитку. Крім цього, він дає мож­ливість проаналізувати, наскільки оптимальними є встановлені нор­ми, виявити їх недоліки, якщо такі є.

Аналітичний метод застосовується в тому випадку, коли в планованому періоді не передбачено істотних змін в умовах роботи підприємства порівняно з попереднім. У цьому випадку норматив оборотних коштів визначається виходячи зі співвідношення між темпами росту обсягу виробництва та розміром нормованих оборотних коштів у попередньому періоді.

При коефіцієнтному методі норматив визначається на базі нормативу попереднього періоду шляхом внесення в нього змін з урахуванням умов виробництва, постачання, реалізації продукції, розрахунків.

Особливості елементів оборотних коштів визначають специфіку їх нормування. Розглянемо основні методи нормування найважливіших елементів оборотних коштів: виробничих запасів, незавершеного виробництва та готової продукції.

Норматив оборотних коштів – це їх мінімальний плановий розмір, необхідний для нормального функціонування підприємства.

1. Норматив власних оборотних коштів у виробничих запасах пр.з.) визначається шляхом множення денної потреби у визначеному виді матеріальних ресурсів (Д) на норму запасів у днях (Здн):

 

. (2.60)

Денна потреба визначається за формулою

, (2.61)

де Мо - загальна потреба в даному виді ресурсів, нат. од.

, (2.62)

де qi - маса (площа) заготівлі однієї деталі (виробу) i-го виду, нат. од.

Маса (площа) заготівлі визначається виходячи з коефіцієнта використання матеріалу (Км) та чистої ваги деталі (виробу) (Мi):

. (2.63)

Норма запасу оборотних коштів – це мінімально необхід­на кількість днів, на яку треба визначити запас матеріалів для нор­мального функціонування підприємства.

Поточний запас – основний вид запасу, необхідний для безперебійної роботи підприємства між двома суміжними поставками, визначається в натуральних одиницях (Зпот):

, (2.64)

де Тпост - період постачання даного матеріального ресурсу в днях.

Мінімальний запас (Зmin) дорівнює страховому запасу (Зстрах). Страховий запас створюється на випадок непередбачених відхилень у постачанні та забезпечує безупинну роботу підприємства. Визначається як добуток потреби в ресурсі на період зриву постачання (Тср.пост.):

 

(2.65)

Максимальний запасmax) можна визначити як суму мінімального (страхового) запасу та поточного запасів:

. (2.66)

Середній запас визначеного виду матеріального ресурсу (Зсер) визначають:

. (2.67)

Транспортний запас створюється за випадку перевищення термінів вантажообігу порівняно з термінами документообігу на підприємствах, вилучених від постачальників на значні відстані.

Технологічний запас створюється за випадків, коли даний вид сировини має потребу в попередній обробці (наприклад, на підсушування сировини, підігрівши і т. ін.).

Підготовчий запас зв'язаний з необхідністю приймання, розвантаження, сортування та складування виробничих запасів. Норми часу встановлюються за допомогою хронометражу.

Знаючи нормативну величину виробничих запасів у натуральних вимірниках можна перейти до його представлення у вартісному вираженні й обчислити загальний норматив оборотних коштів у виробничих запасах.

Приклад. Чиста вага деталі виготовленої зі сталі 100 кг, норма витрати сталі 115 кг, випускається 5000 виробів у рік. Постачання сталі здійснюються один раз у квартал. Транспортний запас - три дні.

Визначте величину поточного, страхового та транспортного запасів.

Для визначення величини поточного запасу необхідно розрахувати денну потребу в матеріалі:

Д = (115 х 5000) / 360 = 1597 кг = 1,597 т.

Тоді величина поточного запасу складе:

З = 1,597 х 90днів =143,73 т.

Величина страхового запасу визначимо як 50% поточного запасу:

Зстр = 0,5 х Зпот = 0,5 х 143,73 = 71,865 т.

Норматив оборотних коштів у транспортному запасівизначимо шляхом множення денної потреби у визначеному виді матеріальних ресурсів (Д) на норму перебування запасів у вигляді транспортного запасу (Здн):

Зтр = 1,597 х 3 = 4,791 т.

Величина виробничого запасу сталі дорівнюватиме:

Нпр.з=143,73+71,865+4,791=220,386 т

 

2. Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві нзв) визначається за формулою:

, (2.68)

де Ср - собівартість річного випуску продукції;

Тц - тривалість циклу виготовлення продукції, днів;

Кнз - коефіцієнт наростаючих витрат, що відбиває ступінь готовності виробів і визначається за формулою

, (2.69)

де М - сума матеріальних витрат на виробництво одного виробу, грн;

С1 - собівартість одиниці виробу без матеріальних витрат, грн;

С0 - одноразові витрати спочатку циклу виготовлення продукції, грн;

Сn - поточні витрати на виготовлення продукції, грн

3. Норматив оборотних коштів у залишках готової продукціїгп) визначається як добуток одноденного випуску продукції за виробничою собівартістю (Пс) на норму запасу готової продукції на складі в днях (Здн):

 

. (2.70)

У свою чергу, норма запасу складається з кількості днів, яка необхідна для підготовки продукції до реалізації (комплектація, пакетування, фасування, відвантажування споживачам тощо).

4. Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодівбп) розраховується виходячи з залишків коштів на початок періоду (Рн) і суми витрат, які необхідно буде здійснити в плановому періоді (Рпл) за мінусом суми для майбутнього погашення витрат за рахунок собівартості продукції (Рпог):

 

. (2.71)

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 520; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.02 сек.