Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Показники використання оборотних коштів підприємства




Оборотні кошти підприємства знаходяться в безперервному русі, переходячи з однієї стадії кругообігу в іншу. Тривалість повного кругообігу засобів з моменту придбання оборотних коштів (покупки сировини, матеріалів тощо) до виходу та реалізації готової продукції називається оборотністю оборотних коштів. Економічне значення оборотності полягає в тому, що від неї залежить величина необхідних підприємству коштів для здійснення процесу виробництва та реалізації продукції.

Показниками оборотності оборотних коштів є наступні:

– коефіцієнт оборотності;

- коефіцієнт завантаження;

- тривалість одного обороту.

Коефіцієнт оборотності (Коб) визначає скільки оборотів можуть зробити оборотні кошти за певний розрахунковий період часу та показує ту кількість продукції, яка припадає на одну гривню вартості оборотних коштів. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів визначається відношенням реалізованої за рік продукції (РП) до середньорічного залишку оборотних коштів (Ос):

, оборотів (2.48)

Коефіцієнт завантаження (Кз) - величина, зворотна коефіцієнту оборотності:

. (2.49)

Цей показник показує, скільки оборотних коштів підприємства приходиться на 1 гривню реалізованої продукції.

Період обороту (Тоб) показує тривалість одного обороту оборотних коштів у днях і визначається:

(2.50)

Середньорічний залишок оборотних коштів Ос можна знайти з залежності:

, (2.51)

де О1, О2... О12 - середньомісячні залишки оборотних коштів.

Якщо відомі суми оборотних коштів на перше число кожного місяця, то

, (2.52)

де - відповідно залишки оборотних коштів на перше число кожного місяця розрахункового періоду, включаючи 1 січня майбутнього року.

Показники використання оборотних коштів можна визначити не тільки стосовно їх загального обсягу, а й окремо як для нормованої, так і для ненормованої їх частини. Крім того, можуть бути розраховані й індивідуальні показники оборотності оборотних засобів, що показують, які саме елементи спричинили уповільнення або прискорення обороту оборотних засобів. У разі потреби такі по­казники можна розрахувати на різні періоди (рік, квартал, місяць).

Прискорення оборотності оборотних засобів зумовлює, з одного боку, збільшення обсягу виробленої продукції на кожну, грошову одиницю поточних витрат підприємства, а з іншого – дає можливість вивільнити частину коштів і за їх рахунок створити додаткові ре­зерви для розширення виробництва.

Порівнюючи показники оборотності оборотних засобів за два суміжні періоди або фактичного з плановим, можна визначити зміну величини оборотних засобів, яка викликана прискоренням або уповільненням обертання.

Обсяг вивільнених або додатково залучених оборотних коштів (DОс) за розрахунковий період можна обчислити за формулою:

, (2.53)

де РП0 – обсяг випущеної продукції за звітний рік;

Тб, Т0 – середня тривалість одного обороту оборотних коштів у базовому і звітному роках.

Приклад. Визначити розмір вивільнення (або залучення) оборотних коштів. Кількість днів роботи підприємства - 250. Вихідні дані для розрахунків наведено в табл. 2.5.

 

Таблиця 2.5 – Вихідні дані для розрахунків

 

Показник План Факт
Обсяг господарської діяльності    
Середньорічні залишки оборотних коштів    
 

Визначимо оборотність оборотних коштів у днях шляхом ділення величини середньорічних залишків оборотних коштів на одноденний обсяг реалізації продукції:

за планом:

Тб = 750/(2500:250) = 75 дн.;

фактично:

То = 890/(2530:250) = 88 дн.

Тоді обсяг додатково залучених коштів дорівнюватиме:

- 91 тис. грн

Оборотність оборотних коштів безпосередньо впливає на кінцеві результати роботи підприємства, зокрема, приріст прибутку та рівень рентабельності.

Сума приросту прибутку (DП), отриманого за рахунок зміни оборотності оборотних коштів може бути розрахована за формулою

, (2.54)

де Пр – прибуток від основної діяльності в базовому році;

Об, Оо – відповідно середньорічні залишки оборотних коштів у базовому та звітному роках;

РПб - обсяг реалізації продукції в базовому році.

Вплив використання оборотних коштів на рівень рентабельності визначається за формулою

, (2.55)

де ΔР – зміна рівня загальної рентабельності за рахунок зміни залишків нормованих оборотних коштів, %;

П – прибуток звітного року;

Фо - середньорічна вартість основних виробничих фондів у звітному році;

Ро - загальна рентабельність виробництва в звітному році, %.

Значна частина в оборотних фондах підприємства належить виробничим запасам (матеріальним ресурсам), тому від ефективності їх використання залежать показники використання оборотних коштів в цілому.

Ефективність використання матеріальних ресурсів характеризується системою показників, основним з який є матеріалоємність.

Абсолютна матеріалоємність показує витрати основних видів сировини та матеріалів за абсолютним значенням на фізичну одиницю виготовленої продукції.

Питома матеріалоємність - витрати основних видів сировини та матеріалів на одиницю експлуатаційної характеристики продукції.

Загальна матеріалоємність відображує вартість усіх матеріальних витрат на одиницю чи виробу на 1 гривню виготовленої продукції.

, (2.56)

де Мз - загальна сума матеріальних витрат;

Q, N - обсяг виготовленої продукції в грошовому та натуральному виразах.

Зворотним до показника матеріалоємності є матеріаловіддача:

. (2.57)

У практичній роботі підприємства важливе значення мають показники, описані нижче.

1. Коефіцієнт використання матеріалів. Він може бути плановим (відношення чистої ваги виробу до норми витрат сировини й матеріалів) чи фактичним (відношення чистої ваги виробу до фактичних витрат матеріалів).

Коефіцієнт використання окремих видів матеріалів (Км) може визначатися не тільки для визначених видів продукції, але і по підприємству в цілому.

, (2.58)

де м - кількість видів продукції, під час виробництва яких використовується даний вид матеріального ресурсу;

Ni - обсяг випуску продукції i-го виду в натуральних одиницях;

Mi - чиста вага (площа) одиниці готової продукції i-го виду;

Мзаг - загальні витрати матеріалу на випуск продукції за визначений період у фізичних одиницях.

2. Розмір відходів характеризується коефіцієнтом, який показує відношення величини відходів до величини загальних витрат матеріалів.

3. Коефіцієнт виключення готової продукції з одиниці сировини, що переробляється. Цей коефіцієнт має визначену границю - зміст у вихідній сировині, корисних компонентів, що виключаються.

Відносна економія матеріальних витрат (Ем):

 

, (2.59)

де Мбаз, Мпл - відповідно сума матеріальних витрат у базовому та плановому періодах;

Кq - індекс обсягу випуску продукції в плановому періоді.

Підприємства можуть збільшити ефективність використання оборотних коштів за рахунок таких заходів:

– зменшення строків виготовлення продукції в результаті механізації робіт, удосконалення технологічних процесів;

– зменшення виробничих запасів поліпшенням організації матеріально-технічного постачання, зменшенням дальності їх транспортування;

– економії матеріальних ресурсів, кращого їх зберігання та обліку, суворого дотримання норм витрат матеріалів на одиницю продукції;

– удосконалення розрахунків із замовниками та вжиття інших заходів щодо поліпшення фінансової та платіжної дисципліни;

– упорядкування ціноутворення, застосування дійової системи економічного стимулювання тощо.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 1331; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.