Одеса 2014 2 страница

3. Кремінь В.Г. Філософія: Логос, Софія, Розум: Підр. для студ. вузів – К. 2006. С.241-324

4. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия: Учебник. М., 2004. С.166-202.

5. Основи філософських знань: Філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. – К.2008.С.157-197.

6. Введение в философию. Учебное пособие для вузов. - М. 2004.С.219-284.

9. Розвиток філософської думки в Україні (тема №8).

Особливості філософської думки України часів Київської Русі. Перехід від міфологічного і релігійного до філософського рівня світогляду. Християнський характер філософії, перевага в ній етичної проблематики..Основні ідеї філософії періоду відродження. Ю. Дрогобич, П. Русин – ранні українські гуманісти. Розвиток філософської думки України в Києво-Могилянській академії, розуміння філософії я системи наук, покликаних віднайти істинні причини речей, даних людині Богом. Філософія Г.Сковороди – філософія серця. Філософська думка України Х1Х-ХХ століть.

Питання до теми:

1. Що то є національна філософія? Як співвідносяться національна і світова філософії?

2. Окресліть коло проблем та основні риси української філософії часів Київської Русі.

3. В чому полягають особливості філософської думки Києво-Могилянської академії?

4. Що саме розуміють, коли кажуть «філософія українського духу»?

5. Чому філософію Г. Сковороди визначають як «філософію серця»?

6. Які філософські проблеми розглядав у своїх працях О. Потебня?

7. Яким був філософський світогляд І. Франка?

8. Як розвивалася українська філософія у ХХ ст. в діаспорі та у складі Радянського Союзу?

Тестові завдання до теми:

1. Українська філософія за часів Київської Русі була:

А). матеріалістичною;

Б). християнською;

В). ірраціоналістичною;

Г). агностичною.

1. Хто є засновником Києво-Могилянської академії, де, як відомо, вперше в Україні філософію викладали окремо від теології:

А). Г. Сковорода;

Б). П. Русин;

В). П. Могила;

Г). Ф. Прокопович.

1. Яку проблему вважав основною для філософії Г. Сковорода?

А). Проблему походження світу;

Б). Проблему пізнаванності світу;

В). Проблему людини та сенсу її буття;

Г). Проблему мови та розуміння.

1. У чому за Г. Сковородою втілюється щастя людини?

А). В насолоді;

Б). В матеріальних статках;

В). В сердечній радості;

Г). В праці.

Рекомендована література:

1. Буслинський В.А. Основи філософських знань: Підручник – Л.: Новий світ, 2006.С.107-118.

2. Димильян О.Г. Основи філософії: Навч. Посібник. - Харків. 2003. С. 109-126.

3. Історія філософії: підручник для вищої школи. – Харків. 2008.С. 415-454.

4. Історія української філософії: Підручник. – К. 2008.

5. Кремінь В.Г. Філософія: Логос, Софія, Розум: Підр. для студ. вузів – К. 2006. С.325-357.

6. Основи філософських знань: Філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. – К.2008.С.157-199.

10. Онтологія як загальне вчення про буття. Поняття матерії та наукова картина світу (тема №9).

10.1. Поняття філософської онтології.

Найважливіші поняття філософської онтології: буття, існування, світ, дійсність, реальність, універсум, природа, космос. Співвідношення буття і мислення як основа онтологічної проблематики, неможливість їх жорсткого протиставлення. Буття як антипод небуття, як все, що існує, як джерело та основа того, що існує. Буття та існування.

Буття як цілісне, усвідомлене існування. Форми та рівні буття. Особливості людського буття. Людська присутність як смисловий прояв буття. Буття та світ (Всесвіт).

Питання до теми:

1. Що то є онтологія?

2. Які форми має людське буття?

3. В чому полягає філософський зміст проблеми буття?

4. Як співвідносяться поняття буття і небуття?

5. Роз’ясніть в чому полягає сутність актуального та потенційного буття?

10.2. Поняття картини світу, її філософські та наукові основи. Історична зміна наукової картини світу. Філософське поняття матерії.

Картина світу як сукупність світоглядних знань про світ. Натурфілософія як перша форма загальної картини світу. Єдність натурфілософії та природознавства у створенні картини світу. Рівні (чуттєво-просторовий, духовно-культурний та метафізичний) та типи (буденний, науковий, релігійний, філософський) картини світу. Види наукової картини світу: фізична, біологічна, антропологічна. Види фізичної картини світу: механічна, електромагнітна, квантово-релятивістська. Синергетична парадигма у сучасній науці і філософії.

Поняття матерії та його роль у формуванні наукової картини світу. Етапи історичного розвитку уявлень про матерію. Співвідношення універсального (бути об’єктивною реальністю), загальних (абсолютність, нествореність та незнищенність, невичерпність, зв’язок з рухом, простором і часом, єдність дискретності та неперервності) і конкретно-наукових (вага, інерція, форма) властивостей матерії. Рівні структурної організації матерії.

Контрольні питання до теми:

1. Як визначається поняття матерії?

2. Які існують форми руху матерії та як вони між собою пов’язані?

3. Визначте властивості простору і часу виходячи з сучасних наукових уявлень.

4. В чому полягає принципова відмінність основних концепцій простору та часу?

5. Як змінювались уявлення про матерію?

6. Чим зумовлена та чи інша картина світу?

7. Чим відрізняється наукова картина світу від релігійної чи буденної?

8. Чи існує психологічний час?

10.3. Картина світу сучасного природознавства та її зміни.

Криза в фізиці кінця Х1Х- початку ХХ ст.. та її вплив на зміни в науковій картині світу. Ідеї зникнення матерії. Необхідність філософського переосмислення поняття матерії. Еволюція наукової картини світу - від класичної до некласичної і пост-некласичної. Теоретична основа першої – механіка, другої – термодинаміка, теорія відносності та квантова механіка, третьої – синергетика. Відповідні моделі розвитку науки. Зміни наукової картини світу і процеси гуманітаризації наукового знання. Синергетика – найважливіша парадигма науки ХХ ст., в основі якої фізика відкритих структур і нелінійних процесів. Зміна образу науки.

Контрольні питання до теми:

1. Чому відкриття в фізиці Х1Х-ХХ ст. визначають як кризу в фізиці?

2. Які принципи складали основу наукової картини світу за І. Ньютоном?

3. Виходячи з сучасних наукових уявлень про світ, чи вірно стверджувати обов’язкову теплову загибель Всесвіту?

4. В чому полягає сутність нового підходу (парадигми) до пізнання реальності, що його називають «синергетика»?

5. Які системи досліджує синергетика?

6. Як, виходячи з сучасних уявлень про світ, визначається матерія?

Тестові завдання до теми:

1. Що означає поняття „матерія ”?

а) Матерія є постійна можливість відчуття;

б) Матерія – фундаментальна категорія філософії для визначення об’єктивної реальності, яка дана нам в відчуттях;

в) Матерія є лише символ, яким позначають відчуття предметів навколишнього світу;

г) Матерія є абсолютно незмінна субстанція космічного буття.

2. Що лежить в основі існування матерії?

а) вода;

б) вогонь;

в) апейрон;

г) рух і розвиток у просторі та часі.

3.Які основні властивості руху матерії?

а) матерія рухається (змінюється) за Божою волею;

б) рух є зміна взагалі, спосіб існування матерії;

в) всі речі знаходяться в русі, але існує першодвигун (Бог), який не потребує того, щоб його приводили у рух.

4. Вкажіть, які з нижче визначених тверджень є істинними і які - хибними:

а) рух, простір, час, закони природи є матерією;

б) рух, простір, час, закони природи - матеріальні;

в) рух, простір, час, закони природи ідеальні, так як це лише поняття, що створені нашим розумом.

1. Що означає «час» як філософська категорія?

а) час існує не в самих речах, а тільки у мисленні;

б) час є спосіб і причина руху, тому що ми саме у часі зображаємо те, що відбувається раніше чи пізніше у певній послідовності;

в) час відображає координацію реальних об’єктів (та їх станів), що змінюють один одного в одному й тому ж самому просторі.

1. Що характеризує «простір» як філософська категорія?

а) для простору як форми буття матерії притаманні такі властивості як протяжність, структурність, багато-вимірність, об’єктивність;

б) простір не є реальністю об’єктивного світу речей, а то є спосіб, яким ми сприймаємо речі;

в) простір не відноситься до системи фундаментальних філософських категорій, тому що йому не притаманна їх (категорій) основна властивість – проходити через всі шари реального світу: простір обривається біля духовного буття.

Рекомендована література:

1. Буслинський В.А. Основи філософських знань: Підручник – Л.: Новий світ, 2006.С.143-153

2. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия: Учебник. – М. 2004. С. 420-598.

3. Димильян О.Г. Основи філософії: Навч. Посібник. - Харків. 2003. С.132-142, 146

162.

4. Основи філософських знань: Філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. – К.2008.С.251-277.

5. Введение в философию. Учебное пособие для вузов. - М. 2004.С.339-398.

10.4. Свідомість.

Філософське розуміння свідомості. Властивості і функції свідомості.Проблема генезису свідомості. Психічне відображення та проблема ідеального. Визначальна роль соціальних чинників у виникненні та розвитку свідомості. Структура свідомості, її основні рівні та компоненти.

Контрольні питання до теми:

1. Які ви знаєте форми відображення?

2. Чи можливо зрозуміти природу свідомості людини, якщо вивчати тільки процеси у мозку?

3. Як ви розумієте співвідношення відображення і свідомості?

4. Якими якісними ознаками відрізняється психіка людини від психіки тварини?

5. Які структурні елементи входять до психіки людини?

6. Яку роль у житті людини відіграє несвідоме?

7. Що то є самосвідомість?

Тестові завдання до теми:

1.Визначте, якому з філософських напрямків – об’єктивному ідеалізму Гегеля, вульгарному матеріалізму чи діалектичному матеріалізму, належать дані визначення свідомості:

а) свідомість – такий же матеріальний продукт діяльності мозку, як жовч - продукт печінки;

б) свідомість є вища функція високоорганізованої матерії головного мозку;

в) свідомість – це етап у розвитку абсолютної ідеї, на якому вона наближується до самої себе.

2. Якому з нижченазваних філософських напрямків належить наступне визначення: “відображення – загальна властивість матерії, а форми відображення визначаються рівнем організації матерії”?

а) об’єктивному ідеалізму;

б) суб’єктивному ідеалізму;

в) метафізичному матеріалізму;

г) діалектичному матеріалізму.

3. Проблема співвідношення матерії та свідомості розглядається у рамках:

а) методології пізнання;

б) логіки;

в) основного питання філософії;

г) етики.

Рекомендована література:

1. Буслинський В.А. Основи філософських знань: Підручник – Л.: Новий світ, 2006.С.143-153/

2. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия: Учебник. - М., С.156-187.

3. Петрушенко В.Л. Основи філософських знань: Навч. Посібник. – Л., 2007. С.228-311.

11. Філософські проблеми пізнання та істини (тема№10).

11.1. Поняття філософської гносеології. Гносеологія і епістемологія.

Зв’язок онтології і гносеології у філософському знанні. Агностицизм і онтологічний оптимізм – дві вихідні філософські позиції в оцінці можливості пізнання. Гносеологія і епістемологія як вчення про пізнання та істину. Епістемологія як сучасне дослідження процесів наукового пізнання. Розуміння пізнання як конструктивної діяльності по створенню і трансформації знань. Гносеологія як загальне осмислення питань про сутність пізнання і шляхи осягнення істини. Пізнання як історичний процес, особливий різновид діяльності людей. Структура процесу пізнання. Функції і мета пізнання. Типи пізнання: буденне, художнє, містико-релігійне, природознавче, гуманітарне, філософське та ін.

Контрольні питання до теми:

1.Що вивчає гносеологія і як формулюються її основне питання?

2.Визначте в чому полягає сутність агностицизму.

3.Визначте в чому полягає сутність гносеологічного оптимізму?

4.В чому полягає різниця між гносеологією та епістемологією?

5.На яких принципах ґрунтується сучасна епістемологія?

11.2. Структура процесу пізнання .

Пізнання як система суб’єктно-об’єктних відношень. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Орієнтація пізнання на істинне знання. Знання як головна одиниця та результат процесу пізнання. Знання як переконання, що відповідають реальному положенню речей, а також мають певне обґрунтування. Види знання: перцептивне (чуттєве), повсякденне («здоровий глузд»), наукове (системно-теоретичне). Багатомірність феномену знання. Знання як науково-достовірна інформація. Знання як гуманітарна і соціальна інформація. Знання як соціокультурне відношення. Знання як складовий елемент духовної культури.

Контрольні питання до теми:

1.Визначте поняття об’єкт пізнання.

2.Визначте поняття суб’єкт пізнання.

3.Чим відрізняється перцептивне пізнання від наукового?

4.Яку роль відіграють у культурі різні види знання?

5.Чи співпадають поняття «людина» і «суб’єкт пізнання»?

6.Чи співпадають поняття «річ» і «об’єкт пізнання»?

7.Чим відрізняється знання у якості гуманітарної інформації від знання як наукової інформації?

11.3. Проблема істини. Критерії істини. Істина і омана.

Істина як цінність і мета пізнання. Багатомірність поняття істини (гносеологічний, праксеологічний, аксіологічний, буттєвий аспекти істини). Дві найважливіші парадигми розуміння істини у сучасній філософії: аналітична істина як універсальне наукове знання і екзистенціальна істина як буттєве звершення «життєвого світу» людини. Основні філософські концепції істини (класична, кореспондентна, когерентна, конвенціональна, прагматична, герменевтична.) Діалектика абсолютної і відносної істини. Критерії істини. Істина і омана. Істина і неправда. Істина і дезінформація. Відносна позитивність омани.

Контрольні питання до теми:

1.Як визначається істина в прагматизмі?

2.В чому полягає діалектика абсолютного та відносного в об’єктивній істині?

3.Як визначається омана в сучасній гносеології?

4.Чому омана є постійним супутником істини в процесі пізнання?

5.Які критерії істини ви знаєте?

6.Які ви знаєте найважливіші парадигми істини в сучасній філософії?

7.Чим відрізняється наукова істина від екзистенціальної істини?

11.4. Пізнання як різновид людської діяльність.

Діяльність як усвідомлена форма людської активності, що спрямована на перетворення навколишнього світу і свого власного існування. Пізнання як специфічний вид діяльності. Теоретична діяльність як активність, що перетворює образи світу. Практична діяльність як основа, кінцева мета і критерій істинності пізнання. Соціокультурна детермінація пізнання. Пізнання як феномен культури. Пізнання як універсальна духовна творчість. Раціональний і ірраціональний аспекти пізнання. Пізнання і воля. Пізнання и мораль. Пізнання і віра. Продуктивна роль фантазії в пізнанні. Наукове пізнання як чинник планетарної і космічної еволюції..

Контрольні питання до теми:

1.Які форми діяльності ви знаєте?

2.Дайте визначення практики.

3.Як пов’язане пізнання і діяльність?

4.В чому полягає сутність практичної діяльності?

5.Якими є визначальні ознаки практики?

11.5. Специфіка наукового пізнання.

Наукове пізнання як дослідницький процес та систематичне здобуття достовірного знання. Особливості і структура системи наукового знання. Суб’єкт і об’єкт наукового пізнання. Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання як специфічні типи організації наукової діяльності. Структура і функції наукової теорії. Теорія і гіпотеза. Методи (споглядання, експеримент, аналіз, синтез, індукція, дедукція, моделювання, тощо) та форми (проблема, факт, класифікація, закон, тощо) наукового пізнання як найважливіші дослідницькі прийоми. Наукове пізнання та особливості наукової мови.

Контрольні питання до теми:

1.Якими є характерні риси наукового пізнання?

2.Які ви знаєте основні форми і рівні наукового пізнання і чим вони відрізняються між собою?

3.Які загальнонаукові методи застосовуються як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях наукового пізнання?

4.Чи відрізняється теоретичний рівень наукового пізнання від мета-теоретичного?

Тестові завдання до теми:

1.Що означає термін „агностицизм ”?

а) світ є не доступним щодо пізнання;

б) недосконалість, змінність людського знання;

в) пізнання найбільш адекватно відображає дійсність;

г) пізнання носить чисто символічний характер, а істинні знання розкриваються в вірі.

2. Яке пізнання базується на відчуттях?

а) чуттєве пізнання;

б) логічне пізнання;

в) технічне пізнання;

г) математичне пізнання.

3. Визначне форми, в яких здійснюється логічне пізнання:

а) уявлення;

б) поняття;

в) сприйняття;

г) умовивід;

д) судження.

4. Мета пізнання:

а) осягнення істини;

б) розв’язання протиріч в практично-перетворюючій діяльності людства;

в) задоволення особистих потреб людей в пізнанні оточуючого світу;

г) прояв творчої обдарованості, результатом якої є створення нових наукових гіпотез.

5. Інтуїція – це:

а) робота свідомості на без-свідомому рівні, прорив підсвідомого в свідомість;

б) процедура пізнання, яка передбачає використання правил та символів на основі домовленості між суб’єктами, що пізнають.

6. Емпіризм виводить все пізнання з:

а) чуттєвого досвіду;

б) чуттєвого сприйняття;

в) абстрактного мислення.

7. Яке судження про істину вірне:

а) Істина - це все те, що дозволяє просто і економно описувати людський досвід;

б) Істина – це знання, з яким всі погоджуються;

в) Істина це відповідність між знанням і реальністю.

г) Істина – це знання, що здатне вести людину до певної практичної мети.

8. Оберіть правильне визначення «наукового факту» з наведених нижче:

а) факт – це речення, в якому правильно зафіксовано емпіричне знання;

б) факт – це фрагмент дійсності, який потрапив у сферу пізнання суб’єкта;

в) факт – це відносно цілісна система елементів буття;

г) факт – це група відносно стійких відчуттів суб’єкта;

д) факт – це явище матеріального або духовного світу, яке набуло достовірності для нашої свідомості.

9. Оберіть вірне судження про гіпотезу:

а) всяка гіпотеза призводить до нової теорії;

б) справжня наукова теорія взагалі не потребує гіпотез;

в) теорія може складатись з великої кількості гіпотез;

г) тільки перевірена гіпотеза призводить до нової теорії;

д) не кожна, експериментально підтверджена гіпотеза стає теорією.

10. Вкажіть на правильні відповіді про функції наукової теорії:

а) задача теорії класифікувати об’єкти науки;

б) теорія повинна описувати явища природи і суспільства;

в) мета всякої теорії – пояснення явищ природи і суспільства.

г) задача теорії – передбачення нових подій і явищ;

д) мета теорії просто і економно викласти емпіричні данні.

Рекомендована література:

1. Буслинський В.А. Основи філософських знань: Підручник – Л.: Новий світ, 2006.С. 219-239.

2. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия: Учебник. – М. 2004. С. 202-405.

3. Димильян О.Г. Основи філософії: Навч. Посібник.- Харків. 2003. С.207-232..

4. Основи філософських знань: Філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. – К.2008.С.247-297.

5. Введение в философию. Учебное пособие для вузов. - М. 2004.С.452-471, 538-567.

12. Соціальна філософія (тема №11).

12.1. Поняття суспільства. Структура та історичні типи суспільства.

Суспільство - складна багаторівнева система, що само-розвивається і знаходиться у динамічних взаємовідношеннях із супер-системами Землі і Космосу. Основні підходи до розуміння суспільства: Натуралістичний – суспільство як своєрідний вияв («епіфеномен») природи; Ідеалістичний – суспільство як особливий процес сходження до Абсолюту; Науково-матеріалістичний - суспільство як розгорнута у просторі і часі над-біологічна сфера буття людини („соціальна матерія”). Типи суспільств: традиційне (патріархальне), індустріальне, постіндустріальне; родове, рабовласницьке, феодальне, капіталістичне, комуністичне.

Народонаселення, виробництво, ідеологія – як джерела самоорганізації суспільства.

Суспільство і природа, їх взаємозв’язок і протиборство. Суспільне виробництво як основа взаємодії суспільства і природи. Суспільний розвиток та екологічні проблеми. Суспільство і людина. Суспільство як система об’єктивних відношень між людьми. Соціальна структура як форма соціальної диференціації. Мова, традиції, соціальні інституції, виробнича діяльність, суспільні відношення як форми виявлення структури суспільства.. Соціальні спільноти. Соціально-політична сфера (суб-система) суспільства. Влада, держава, політика, право як базові характеристики соціально-політичної сфери.

Контрольні питання до теми:

1. Якою є структура суспільства як соціальної системи?

2.В чому полягає сутність суспільства, його специфіка?

3.Які ви знаєте типи суспільства і за якими ознаками їх виділяють?

4.Які існують підходи до розуміння сутності суспільства, в чому їх особливість?

5.Чому суспільне виробництво виступає основою взаємодії суспільства з природою?

6.Які елементи входять в соціальну структуру суспільства?

7.В які відношення вступає людина в процесі матеріального виробництва?

8.В чому полягає проблема взаємодії суспільства і природи?

9.Які елементи входять в політичну структуру суспільства?

12.2. Філософське поняття культури.

Багатозначність поняття «культура». Культура як предмет філософського розгляду. Різноманітні моделі розуміння культури. Культура як духовний код існування людства та над-біологічний субстрат його життєдіяльності.

Культура як явище, що історично змінюється. Людина як живий носій і кінцева мета культури. Людина, індивід, особистість. Творчість людини та її значення для розвитку культури. Свобода і відповідальність людини.

Матеріальна і духовна культура. Елітарна і масова культура. Традиції і новації в культурі. Класична культура, контркультура, антикультура. Виробництво матеріальних і духовних цінностей.

Контрольні питання до теми:

1.Як ви розумієте тлумачення культури як сфери вільної самореалізації особистості?

2.Чи вірним є визначення культури як засобу людської діяльності?

3.В чому полягає різниця між контркультурою та антикультурою?

4.Що таке духовна культура, яким є її основний зміст?

5.В чому полягає людино-творча сутність культури?

6.Які ви знаєте функції культури?

7.Чим відрізняються поняття «людина», «індивід», «особистість»?

12.3. Культура і цивілізація.

Поняття культури і цивілізації як означення систем над-біологічних програм людської життєдіяльності, що історично розвиваються.

Культура як субстрат життєдіяльності соціальної системи, цивілізація - як організаційний аспект її існування. Культура як процес породження символів і смислів, цивілізація - як кристалізація практично-значущих засобів і структур суспільного життя. Проблема виявлення „універсалій” культури (загальних цінностей, смислів, символів). Проблема пріоритету культури або цивілізації в стратегії суспільного розвитку. Цивілізація як етап розвитку культури після дикості і варварства. Цивілізація як поступове прогресивне сходження людини від природи (природно-родового стану) до культури (суспільство з розвинутими духовними потребами). Перспективи та глухі кути сучасного цивілізаційного процесу. Цивілізація та технократичне суспільство як суспільство «масового споживання» і «масової культури». Цивілізація і глобалізація. Проблема діалогу культур і цивілізацій сучасного світу.

Контрольні питання до теми:

1.Як пов’язані поняття «цивілізація» і «культура»?

2.Які сьогодні існують підходи щодо визначення цивілізації?

3.Виберіть визначення цивілізації, яке на ваш погляд є найбільш повним і вірним та обґрунтуйте свій вибір.

4.Що собою являє сучасна світова цивілізація?

5.Що то є глобалізація?

6.Яке місце займає Україна у розвитку світової цивілізації?

12.4. Парадигми осягнення історії.

Філософія історії, її предмет та головні напрямки. Єдність і багатоманітність історії, проблема періодизації. Всесвітньо-історичного процес як єдність, що утворюється множиною історичних індивідів (суспільств, соціокультурних систем, цивілізацій). Формаційний підхід до історії як універсалістський підхід. Поняття «суспільно-економічної формації». Цивілізаційний підхід. Історичний процес як множина цивілізацій.

Контрольні питання до теми:

1.Що є предметом філософії історії?

2.В яких основних значеннях вживається термін «формація»?

3.В чому на ваш погляд виявляється некоректність „формаційного редукціонізму”?

4.У чому сутність цивілізаційного підходу?

5.Чим відрізняється цивілізаційний підхід до історичного процесу від формаційного підходу?

12.5. Духовне життя суспільства. Суспільна свідомість.

Поняття „духовного життя” суспільства. Суспільна свідомість та її рівні (буденний, теоретичний) і форми (релігія, мораль, мистецтво, право, політика, філософія). Суспільна психологія і суспільна ідеологія. Масова свідомість. Особливості формування та функції суспільної свідомості.

Контрольні питання до теми:

1.Які ви знаєте елементи суспільної свідомості?

2.У чому полягає головний зміст буденної та теоретичної свідомості?

3.Які основні відмінності суспільної психології і суспільної ідеології?

4.У чому полягає специфіка масової свідомості?

5.Яким є сутнісний зміст основних форм суспільної свідомості?

12.6. Суспільний прогрес, його критерії і типи.

Поняття соціального прогресу. Соціальний прогрес як рух до більш організованих форм життєдіяльності суспільства та досконалих виявів його культури. Основні тлумачення прогресу: раціоналістичне – суспільний прогрес є поступовим утвердженням розуму; ідеалістичне - прогрес є розгортанням світового духу; діалектико-матеріалістичне - історичний прогрес є закономірною зміною суспільно-економічних формацій; історико-культурологічне - історичний прогрес є виникненням і загибеллю локальних і само-замкнених цивілізацій, тощо Чинники, що зумовлюють історичний прогрес. Типи прогресивного розвитку: лінійний, циклічний, лінійно-циклічний. Проблема рушійних сил та об’єктивних критеріїв прогресу. Людство на шляху до нової цивілізації: історичні перспективи сучасного суспільства.

Контрольні питання до теми:

Дата добавления: 2015-05-22