Тема 10: Україна в 1964 – 1991 рр.: трансформації суспільного розвитку

/2 год./

1. Економічна та політико-ідеологічна криза системи.

2. Опозиційних рух.

3. «Перебудова» та проголошення незалежності України.

Література:

1. Баран В.К. Україна в умовах системної кризи (1946 – 1980-і рр.) / В.К. Баран, В.М. Даниленко. – К.: Альтернативи, 1999. Серія: Україна крізь віки. – Т. 13. – 304 с. Електронний режим доступу: http://histans.com/LiberUA/966-7217-24-8/966-7217-24-8.pdf

2. Баран В.К. Україна після Сталіна: нарис історії. 1953–1985 рр. / В.К. Баран. – Львів: Свобода, 1992. – 134 с.

3. Грицак Я. Нарис з історії України: формування української модерної нації / Я. Грицак. – Електронний режим доступу: http://history.franko.lviv.ua/PDF%20Final/Grycak.pdf

4. Історія України (навчально-методичний посібник) / В.Б. Атаманенко, М.Б. Близняк, Н.М. Лопацька та ін. – Острог, 2009. – 205 с.

5. Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960 – 80-х років / Г. Касьянов. – К., 1995.

6. Магочій П.-Р. Україна. Історія її земель та народів / П.-Р. Магочій. – Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2012. – 794 с.

7. Русначенко А. М. Національно-визвольний рух в Україні середина 1950-х – початок 1990-х років / А. М. Русначенко. – К.: ім. Олени Теліги, 1998. – 720с.

Необхідно звернути увагу на:

1) Друга половина 60-х – початок 80-х років є одним із найсуперечливіших періодів історії радянського суспільства, яке отримало назву «епоха застою». У жовтні 1964 р. на пленумі ЦК КПРС М.С. Хрущова звільнили від обов’язків Першого секретаря ЦК і Голови Ради Міністрів СРСР. До влади прийшла консервативна частина партійної верхівки на чолі з Л.І. Брежнєвим – прибічники неосталінізму. На зміну «відлизі» прийшла реакція. Економічні реформи задля прискорення науково-технічного прогресу (в галузі сільського господарства, промисловості). Централізація управління економікою. «Золота п’ятирічка» 1966 – 1970 рр. Причини провалу економічної реформи. Криза народного господарства 1970 – 1980-х рр. Зближення та злиття націй. Епоха «маланчукізму».

2) Виникнення дисидентського руху. «Шістдесятники» (поети – Л. Костенко, В. Симоненко, М. Вінграновський, критики – І. Дзюба, І. Світличний, Є. Сверстюк, художниця А. Горська, перекладач М. Лукаш). Етапи дисидентського руху. Легальні групи дисидентів. Українська робітничо-селянська спілка (Л. Лук’яненко). «Український національний фронт» (1964 – 1967 рр.). 1968 – 1976 рр. піднесення дисидентського руху і тимчасовий вихід його з підпілля. Самвидав чий журнал «Український вісник» (В. Чорновіл). Наради з безпеки та співробітництва у Європі в 1975 р. Гельсінський акт. Українська Гельсінська Група (М. Руденко). «Декларація Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод». Кримсько-татарський національний рух (М. Джемільов, М. Омеров, Р. Годженов). Єврейський національний рух («еміграційники» та «культурники»). Його активісти (Й. Зісельс, Я. Левін, Я. Меш, О. Парицький). Антицерковна кампанія другої половини 1950-х – початку 1960-х рр. Львівський собор 1946 р. Активізація дисидентського руху з середини 1980-х рр.

3) Загострення загальної кризи суспільства на початку 1980-х рр. Обрання новим генеральним секретарем ЦК КПРС М. Горбачова у березні 1985 р. Періодизація перебудови. Програма прискорення соціально-економічного розвитку країни. Нова реформа М. Горбачова (три «С»: самостійність, самоокупність, самофінансування). Прийняття програми Верховною Радою СРСР про перехід до регульованої ринкової економіки у червні 1990 р. Ліквідація статті 6 Конституції. Аварія на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 р. та її наслідки. Відродження української історії та культури у другій половині 1980-х рр. Заповнення «білих плям» історії. Неформальні організації (Товариство Лева, Український культурологічний клуб та ін.). Неформальні організації демократичного, національно-визвольного спрямування – Українська Гельсінська Спілка, Товариство української мови ім. Т. Шевченка, екологічна організація «Зелений світ», анти сталінське товариство «Меморіал», студентське об’єднання «Громада». «Народний рух України за перебудову» (І. Драч, 1989 р.). Національний церковний рух за відродження Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) та легалізацію Української греко-католицької церкви (УГКЦ). Формування багатопартійної системи. Події у країнах Східної Європи, падіння тоталітарних режимів, розпуск Організації Варшавського Договору, послаблення міжнародного впливу СРСР. Вибори до Верховної Ради України та місцевих рад (березень 1990 р.). Декларація про державний суверенітет України. Державний комітет з надзвичайного стану на чолі з віце-президентом Г. Янаєвим («врятування єдиної держави») 19 – 21 серпня 1991 р. «Акт проголошення незалежності України» 24 серпня 1991 р. Референдум і вибори Президента України. Підписання угоди про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД. Здобуття незалежності та початок кардинальних соціально-економічних та суспільно-політичних трансформацій.

Дата добавления: 2015-05-22