Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

НЕОЛІТ - ново-кам'яний вік




МЕЗОЛІТ змінюється НЕОЛІТОМ

Неолітична революція. Трипільська культура

«Неос» «Літос»

       
   
 


(6 тис. років тому - 4 тис. років тому)

 

Неолітична революція – це:

Ø З'являється землеробство

Ø скотарство Відтворювальний

Ø прядіння і ткацтво тип господарства

Ø глиняний посуд

(виготовлений без наявності гончарного круга шляхом ліплення)

Ø Розвивається сусідська община. Виникають племена — об'єднання декількох родів. Племена об'єднуються у союзи племен. Удосконалюються мова і релігія.

Відомі пам'ятки: с. Кам'яна Могила (Донецька обл.) — близько 500 поселень

Значні зміни сталися в епоху енеоліту (від латинського «аенеус» - мідний і грецького «літос» - камінь), що датується ІV-Ш тис. до н. е. У цей час родові зв'язки послабилися і почалося формування територіальної общини.

Найяскравішою археологічною культурою енеоліту була трипільська культура (назва походить від с. Трипілля на Київщині, де наприкінці XIX ст. виявлено її пам'ятки відомим українським археологом, етнографом і істориком Вікентієм Хвойкою). Ця культура займала велику територію - межиріччя річок Дніпра і Дністра. Сфера її поширення в IV-III тис. до н. е. - Лісостепове Правобережжя і Подністров'я, Волинь і Степове Причорномор'я.

Походження цієї культури остаточно не з'ясовано. Одні вчені вважають, що її залишили місцеві неолітичні племена буго-дністровської культури, інші стверджують, що її носіями були прийшлі племена з Балкан чи Східного Середземномор'я, а дехто дотримується думки, що вони з'явилися в результаті злиття як місцевої, так і привнесеної культур. Але важливим є те, що трипільські племена були об'єднані в народ - попередник індоєвропейської сім'ї народів. Ці племена поступово освоїли територію нинішніх Румунії, Молдови, Побужжя, Південної Київщини й частини Лівобережної України. Трипільці мешкали в глинобитних одно- та двоповерхових будівлях на дерев'яному каркасі, з глиняними підлогами, оштукатуреними й пофарбованими переважно в червоний колір стінами. Житло мало солом'яну стріху, двері, вікна, димар, піч-підлогу, що була глиняною + вистелялася очеретом. Вони мали пря­мокутну форму розміром від 20 до 50 кв. м. Забудова поселень здійснювалась по колу. На поселенні Майданецьке на Черка­щині площею 300-400 га будинки стояли десятьма концентричними колами, розділеними вулицями; зафіксовано залишки близько 2 тис. жител Перший поверх призначався, як правило для печі, зберігання інвентаря, помолу зерна, а верхній - для житла. Покрівля була двосхила, крита соломою і, мабуть, знизу обмазана глиною. Будівлі розташовувалися стінка до стінки й з'єднувалися переходами. Поселення стояли поблизу річок і були досить великими. Фактично - це давні протоміста зі значною кількістю мешканців. Наприклад, у Доброводах проживало понад 7, Тальянках -14, Сушківцях - 3, Майданецькому - 8 тис. чол. (Черкащина). Навколо цих протоміст розташовувалися невеликі поселення, і разом вони становили округи з 15 - 25 тис. чол. Кожна. Їхня господарська діяльність поширювалася на десятки, а то й сотні квадратних кілометрів.

Трипільці займалися переважно зерновим землеробством. На відміну від навколишніх племен, вони швидше почали користуватися, окрім мотики, ще й ралом. Це значно підвищило продуктивність праці, сприяло кращому забезпеченню людей хлібом. Основними культурами були пшениця, просо, ячмінь, вика і горох. Зернові збирали дерев'яними серпами з роговими або крем'яними вкладками. Урожай розмелювали кам'яними зернотерками. Можливо, трипільці вже знали перелогову систему землеробства й застосовували ярові та озимі посіви. Тваринництво мало приселищний характер, розводили переважно велику й дрібну рогату худобу, а також свиней та частково коней. Мисливство не відігравало помітної ролі в господарстві, хоч дехто й промишляв ним. Трипільці вирощували абрикоси, сливи й аличу, тобто ті культури, які дійшли до наших днів. Господарство велося так інтенсивно, що через 50-100 років земля виснажувалася і люди мусили переселятися на нові місця.

Трипільські племена вперше на території України почали користуватися виробами з міді. Спочатку їх доставляли з інших регіонів, найімовірніше з Балкан і Карпат, а згодом їх почали виготовляти місцеві майстри. Проте основною сировиною для виготовлення знарядь праці та зброї залишалися кремінь і дерево. Трипільці робили чудовий глиняний посуд з плоским дном. Його прикрашали орнаментом білого, чорного, червоного й жовтого кольорів. Поряд з побутовим використовувався і культовий посуд.

Долю трипільських племен остаточно не з'ясовано. Мабуть, вони розбилися на декілька груп. Частина їх залишилася на місці, інші порозходилися - хто на захід, хто на північ і схід - та започаткували нові етномовні групи населення Східної Європи та Азії.

М. Грушевський вважає трипільців «пращурами слов'ян».

М. Брайчевський: «Трипільська культура послужила фундаментом до майбутньої слов’янської культури».

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 564; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.