Зміни у складі населення України

СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД УКРАЇНИ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДО ДОКУМЕНТА

ДОКУМЕНТ.

ЗАПИТАННЯ! ЗАВДАННЯ

1. З якою метою створювалися політвідділи МТС?

2. Яке місце в роботі політвідділів МТС займали репресивні методи?

3. Що було зроблено для організаційного зміцнення колгоспів?

4. Коли була завершена колективізація?

5. Яке місце займали колгоспи в радянській системі?

6. Дай узагальнюючу характеристику розвитку сільського господарства України напередодні Другої світової війни.

1. Середній збір з 1 гектара (в центнерах):

	Середн. За 6 рок. 1933-1938	Середн. За 10рок. 1895-1904
Жито озиме	8,0	10,0
Пшениця озима	9,3	12,0
Пшениця ярова	5,8	12,0
Ячмінь	8,3	10,1
Овес	8,0	11,9
Кукурудза	10,7	15,5
Картопля	68,1	85,0

Кононенко С. Україна і Росія. Соціально-економічні підстави української національної ідеї.

1917-1960. - Мюнхен, 1965. - С. 310.

1. Документ №1.

а) Порівняй урожайність основних сільськогосподарських культур в 1933-1938 і у 1895-1904 pp.

б) Що можна сказати про економічну ефективність колгоспного ладу?

Згадай:

1. Які класи і соціальні групи були знищені в Україні після 1917р.? 2. Яке місце займала в суспільстві Компартія?

Громадсько-політичне життя України наприкінці 20-х- у 30-х роках розвивалося під

впливом суперечливих факторів.

Соціальний склад населення кардинально змінився. Зникли економічно активні в 20-ті роки категорії приватних торговців, власників підприємств, помітно збільшилася кількість робітників - з 1770 тис. до 4578 тис. чол. 1940 р. їхня питома вага у населенні республіки досягла третини. Джерела поповнення робітничого класу були різноманітні, але переважало село. Вперше в історії України більше половини робітників становили українці.

Загальна чисельність службовців і спеціалістів народного господарства, освіти, культури, науки зросла з 549 тис. у 1928 р, до 2 млн чол. у 1940 р. Понад 25 % їх мали середню і вищу освіту.

Індустріалізація супроводжувалася бурхливим розвитком міст. У 1926-1939 pp. кількість міських жителів УСРР подвоїлася і досягла третини населення, що надзвичайно загострило житлову проблему. Причому міста в ці роки зростали переважно за рахунок місцевого українського населення. У 1920 р. українці серед міських жителів УСРР становили лише третину, в 1939 р. - понад 58 %.

Переміщення людей з одних соціальних груп до інших супроводжувалося швидкою ломкою їхньої психології, способу життя, втратою усталених традицій, які вироблялися століттями. Ці процеси були наслідком прямого насильства влади і тому сприймалися мільйонними масами, особливо примусово пролетаризованим сільським населенням, болісно.

Разом з тим роки індустріалізації й колективізації позначені інтенсивним соціальним рухом по «вертикалі» — з «низів» нової соціальної піраміди, яка активно формувалася в роки радянської влади, «вгору». Більшовицька партія сприяла висуванню рядових робітників і селян на керівні пости, відкривала перед ними двері вищих та середніх навчальних закладів. В органи державного управління, господарський, партійний апарат, в офіцерський корпус Червоної армії, органи державної безпеки, міліцію, до керівництва колгоспами, радгоспами, торговельними підприємствами прийшли десятки тисяч робітників і селян.

Радянські керівники ставили собі в заслугу побудову суспільства, вільного від експлуатації людини людиною. Насправді, знищивши стару соціальну піраміду, вони побудували нову, небачену раніше. У Радянському Союзі формувався новий правлячий клас - номенклатурна верхівка партійно-державного й господарського апарату, забезпечена всіма матеріальними благами і відгороджена від мільйонів своїх співгромадян щільним муром різноманітних привілеїв.

Дата добавления: 2015-05-22