Запитання і завдання. Еміграційний та колонізаційний процеси

Релігійне життя

Еміграційний та колонізаційний процеси

Не знаходячи порятунку від злиденного й напівголодного існування, люди виїздили до інших країн. У 1919-1939 pp. еміграційний потік із Східної Галичини становив 190 тис. чол. Кількість емігрантів із Західної Волині й Західного Полісся сягала приблизно 50 тис. чол.

Еміграція західноукраїнського населення супроводжувалася інтенсивним заселенням краю іноземцями. За міжвоєнний період на окупованих українських територіях Польщі осіло близько 300 тис. поляків. Наслідком колонізації стало збільшення питомої ваги іноземців серед населення краю. У Східній Галичині, наприклад, частка поляків зросла за 1921-1931 pp. з 25,6 до 28,5 %, а в Західній Волині та Західному Поліссі - з 18,3 до 21,2 %.

Особливо високими темпами збільшувалася кількість неукраїнського населення в містах. У найбільшому місті Західної України Львові українців у 1939 р. було лише 16,2 % (частка поляків становила 50,8 %, євреїв - 31,9 %).

Населення українських земель, що перебували у складі Польщі, здебільшого було релігійне: у Галичині переважали греко-католики, на північно-західних землях - православні. Збереження ними віри своїх батьків було основою їхнього самозбереження як українців.

Найбільших переслідувань зазнали православні українці. Вони були об'єктом окатоличення, а відтак і ополячення. Наприкінці 30-х років розгорнулося масове навертання їх до римсько-католицької віри. Було знищено майже 200 православних храмів, а близько 150 було передано римо-католикам. Внаслідок цих злочинних дій на північно-західних землях України на 1939 р. залишився лише 51 православний храм, тоді як у 1914 р. їх було 389.

Позиції Української греко-католицької церкви були значно міцнішими. їх очолював митрополит Андрей Шептицький, один з найвизначніших духовних вождів українців тих часів. Права греко-католиків захищалися конкордатом (особливою угодою) між Ватиканом і польським урядом, який було укладено в 1925 р. Але ця угода не гарантувала від репресій священиків і віруючих цієї церкви. Підставою для репресій могло бути спілкування українською мовою чи відмова від вживання в полонізованій формі прізвищ своїх парафіян-українців.

1. Охарактеризуй статус українських земель у складі Польщі.

2. Доведи, що на українських землях, які входили до складу Польщі, мало місце національне гноблення.

3. Яка роль у розвитку промисловості Польщі відводилась західноукраїнським землям?

4. Які причини й наслідки мав масовий селянський рух у західноукраїнських землях?

5. Дай узагальнюючу характеристику чинників, які впливали на соціальне становище населення на українських землях, що входили до складу Польщі.

6. Що зумовило масову еміграцію із західноукраїнських земель у 1919-1939 pp.? Які наслідки вона мала?

7. Розкажи про особливості релігійного життя на українських землях, що входили до складу Польщі. Що тобі відомо про митрополита Андрея Шептицького?

Дата добавления: 2015-05-22