Романтизм та національне відродження у філософських творах

Філософія серця Юркевича.

Поняття сродної праці в філософії Г.Сковороди.

Філософія серця Сковороди

Григорій Сковорода є наслідником традицій Києво-Могилянської академії.

Сковорода створив свою філософію яка зверталась до духовного і морального світу людини,яка була покладена на самопізнання і самовдосконалення.Він прагне знайти принципи які б допомагали людині знайти шлях до щастя.Тому одним із напрямів філософствування його стає те,що найважливішим,найглибшим у людини її емоційно-вольове начало є серце.Із серця випливає все: і думка, і стремаління, і почуття.Вся моральність людини повинна бути звернена на серце:”пізнай себе”,”поглянь у себе”.Тобто Сковорода подає ідею самопізнання людиною своєї духовної сутності як необхідної умови досягнення внутрішнього миру і спокою.

Г.Сковорода вважав що необхідною передумою на шляху людини до щатя є дотримання принципу сродності праці.За Сковородою сродна праця-це така праця яка відповідає внутрішньому світу людини,її здібностям і потребам.Сковорода говорив,що кожна людина має здібності,і ці здібності дає людині Бог.Тому якщо людина загляне у свій внутрішній світ,пізнає себе і знайде заняття що відповідає її потребам,знайде місце що може дати глибоке внутрішнє задоволення,і зможе принести користь іншим людям тільки тоді вона зможе бути щасливою.

П.Юркевич висуває таку позицію:серце є центром в усіх пізнавальних діяннях душі.Звичайно розум,”голова”,керує планує цей процес,але серце –породжує.Не мислення утворює сутність людини,а життя-її серце.Межею між розумом і серцем за Юркевичем є індивідуальність людини.Де завершується загальність розуму,там і починається індивідуальність серця.”У серці людини,міститься джерело для таких явищ,які виявляють себе в особливостях,що не впливають із жодного загального поняття або закону”.

Період романтизму тісно пов*язаний із культурно-літературною течією романтизму.

У цей період звертається більшою мірою увага на культ природи,почуттів,любові,релігійності.В цей час досліджуються знання рідної мови,народного життя, творчості,проголошується культура і мова як відображення “народної душі”.Романтизм являє собою поворот до народності і власної традиції,формується україноцентричне мислення.У цей період головною проблемою стає люди-нація,що започатковує розробку національної ідеї.Зміст філософії національної ідеї утворює рефлексія над сутністю і сенсом існування рідного народу,усвідомлення своєї самостійності.Яскравим представником цього періоду являється Пантелеймон Куліш.Який намагався спрямувати народ на піднесення свідомості та національної гідності.Куліш трактує людину як єдність внутрішнього і зовнішнього.Внутрішнє пов*язане із серцем,з духовністю,з поняттям рідного.А зовнішнє із раціональним,цивілізованим,міським,яке поверталося до природнього внутрішнього.

Дата добавления: 2015-05-22