Охарактеризуйте основні філософські ідеї Ф. Бекону

Що таке емпіризм у теорії пізнання в епоху Нового годині? Чим він відрізняється від раціоналізму?

Розвіток науки вплинув на формування філософської думання. Оськільки вчення про природу повністю перейшло в компетенцію науки, то у філософії на передньому плані опинилось вчення про пізнання — гносеологія. Від Френсіса Бекону і Рене Декарта — гносеологія почала свій тріумфальний наступ.

У філософському усвідомленні процесу пізнання йшли змагання між емпіриками і раціоналістами. Головешці завдання, яку завжди виникало перед філософією, зводилось до необхідності знайти шляхи створення стійкої системи істин, що могла б бути зрозумілою і обов'язковою для пізнання.

Філософії-раціоналісті (Декарт, Спіноза, Лейбніц...) в своїх пошуках спиралися головним чином на математичний підхід, намагаючись осмислити і конкретизувати природу теоретичного знання. Загальнообов'язковій характер положень науки раціоналісти пояснювали однаковістю розуму людини, на їх думання всім надані апріорні знання, у всіх рівні «стартові» умови, з цього виходили у визначенні головних положень логіки, філософії, навіть математики. Саме однаковість, на думання раціоналістів, гарантувала загальнозначущий характер наукового знання.

Родоначальником нового підходу до Науки вважається видатний англійський політичний діяч і філософ Френсіс Бекон (1561-1626 рр.), який у власному трактаті «Новій Органон» різко виступав проти схоластики з її споглядальними судженнями, (органон — метод, засіб пізнання) на противагу старому органону Арістотеля, вихолощеному середньовічною схоластикою.

Бекон критикував різні вигадки, марновірства, фальшиві авторитети, які заважали розвитку науки, ним розроблені основні положення індуктивного методу дослідження, саме йому належить крилате гаснуло: «знання — сила», що вже на протязі трьох століть є символом науки..Знання, наука, збільшили владу людини над природою. У суспільстві майбутнього Бекон пророкував широке використання машин та механізмів, наукоємких технологій. Наука, на думання філософа, не може служити ли'ше цілям обгрунтування буття Бога, чи бути знанням заради знання. Мета науки — винаходи й відкриття, які повинні задовольняти споживи і покращувати життя людей.

Для побудови філософської системи Ф.Бекон використував дві методики: критичну й позитивну. Критична частина філософської системи Бекону направлена на викриття причин людських помилок і відповідно на формулювання рекомендацій по їх подоланню. Це завдання вирішувалось двома напрямками: вченням про примари (ідоли) таї критикою схоластичного методу пізнання.

Головною перепоною на шляху пізнання природи Бекон вважав засміченість свідомості людей так званими примарами — викривленими образами дійсності, хибними уявленнями і поняттями. Він конкретизував чотири відіа «примар» ідолів, чи завад, з якими людство повинне змагатись: 1. Прімарі роду; 2. Прімарі печери; 3. Прімарі ринку; 4. Прімарі театру.

Що це'за примари? Людський розум здатен приписувати мовам більше порядку і одноманітності ніж сам взмозі їх відшукати в природі. Людіна схильна дотримуватись раніше прийнятих положень і намагається штучно підігнати нові факти і аргументи під свої уяви. Не затримуючись на вивченні окремих причин, люди намагаються зрозуміти загальне, Не з'ясувавши одного — хватаються за інше. Щоб зменшити хибність такого пізнання, треба довіряти відчуттям, нахилам інтуїції, співставляти їх добутки з предметами оточуючого світу і тим самим перевіряти собі. Прослідкуємо за філософствуваннями Бекону.

1. Прімарі роду мають підстави у власній природі людини, в племені, або у самому роді людському. Ці примари невід'ємно присутні людському пізнанню, якому властиво «домішувати до природи речейвласну природу», через що речі постають «у викривленому й спотвореному вигляді», тобто відбувається антропоморфізація мов

2. Примири печери (кублу), це помилки окремої людини, або групи людей, поєднаних «Малім світом», «печерою» індивіда або групи. Прімарамі печери Бекон вважав викривлені уяви про дійсність, пов'язані з суб'єктивністю сприйняття оточуючого світу. У кожної людини є своя печера, свій суб'єктивний внутрішній світ, що має відбиток на всіх судженнях про речі, процеси дійсності. Нездатність людини вийти за межі власного суб'єктивізму є причиною даного виду помилок.

3. Прімарі ринку, або майдану, характеризуються Беконом наявністю хибних уяв, що виникають в наслідок невідповідного використання слів, тобто сморід виходять з взаємного спілкування людей. Вікорістовування одних й тихий же слів в різних значеннях відволікає від адекватного розуміння і пізнання природи. Прімарамі майданів Бекон Іменує їх ще й тому, що в середньовічних містах схоластичні дебати з приводу таких об'єктів, як, наприклад, скільки чортів може розміститись на кінчику голки — відбувались у людних місцях, на базарі, на майданах.

4. Прімарі театру поселенці душ людських з різних догматів філософії, а також з хибних доказів. До цієї категорії Бекон відносить викривлені уяви про світ, некритично залучені з різних філософських систем. Кожна філософська система це розіграна перед людьми драма, або комедія, що відтворювала штучні ситуації, які не варто використовувати в якості посібників для життя.

Дата добавления: 2015-05-22