Семінарське заняття № 9

Тема: Людина і природа (2 год.)

План:

1. Природа як об’єкт філософської рефлексії

2. Природні, соціальні та духовні виміри людського буття.

3. Сутнісні характеристики людини.

4. Екологічні проблеми людства.

Основні поняття: людина, особа, індивід, індивідуальність, особистість, танатос, танатологія.

Методичні рекомендації:

Існування людської цивілізації неможливе без природи, тлумачення сутності та ролі якої постійно змінювалися, що студенти повинні ґрунтовно проаналізувати, готуючись до першого питання семінарського заняття.

Нині термін «природа» вживається як у широкому, так і у вузькому значенні. У широкому розумінні природа – це все, що оточує нас, це об’єктивна матеріальна дійсність у всій багатоманітності та єдності її форм. У цьому розумінні природа – це об’єктивна реальність, що первісно дана, не створена людиною у більш вузькому розумінні природа – це об’єкт науки, сукупний об’єкт природознавства. Найбільш вживаним є тлумачення природи як сукупності природних умов існування людського суспільства. Воно використовується не тільки відносно природних, але й створених людиною матеріальних умов її існування – «друга природа». Реальне підґрунтя ставлення людини до природи утворює її діяльність, що завжди здійснюється у природі. Процес виробництва уособлює вплив людей на предмети й сили природи з метою добування і створення необхідних для їхнього життя засобів існування: їжі, одягу, житла тощо.

Суб’єктом виробництва є людина, буття якої має не лише природні, а й соціальні та духовні виміри, що повинні ґрунтовно проаналізувати студенти, не обходячи проблему походження людини (гіпотези), а також розкрити сутнісні характеристики людини як біосоціальної істоти, включаючи її універсальність, духовність, розумність, діяльність, творчий початок тощо.

У процесі взаємодії людини з природою в історичному аспекті були різноманітні рівні. Нині мова йде про глобальну екологічну проблему, розв’язання якої залежить від людини і є невідкладним. Цю тезу студенти повинні аргументувати, підкріпивши фактичними науковими даними.

Література:

1. АгацциЭ. Человек как предмет философии / Э. Агацци// Вопросы философии. – 1989. – №2. – С. 24-34.

2. Бердяев Н. А. О назначении человека / Н. Бердяев. – М.: АСТ МОСКВА: ХРАНИТЕЛЬ, 2006. – 478 с. – (Философия. Психология).

3. Бубер М. Проблема человека / М. Бубер; пер. с нем. – К.: «Ника-Центр», «Вист-С», 1998. – 132 с.

4. Кравченко П. Компліментарність антитез духовності, пізнання, свідомості / П. Кравченко, В. Вакуліна // Філософські обрії. – 1999. – Вип. 1-2. – С.137-150.

5. Крисаченко В.С. Стратегія виживання виду Homo Sapiens / В.С. Крисаченко // Філософська і соціологічна думка. – 1992. – № 10 – C. 23-37.

6. Крымский А.Б.Контуры духовности: новые контексты идентификации / А.Б. Крымский // Вопросы философии. – 1992. – №12. – С.21-29.

7. Маркс К. Тезисы о Фейербахе / К. Маркс // Маркс К., Энгельс Ф.Сочинения. – 2-е изд. – Т.3. – М.: Госполитиздат, 1955. – 629 с. (Ин-т марксизма-ленинизма при ЦК КПСС).

8. Пролеев С.В. Духовность и бытие человека / С.В. Пролеев. – К.: Наукова думка, 1992. – 112 с.

9. Рубинштейн С.Л. Человек и мир / С.Л. Рубинштейн. – М.: Наука, 1997. – 190 с.

10. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманизм / Ж.-П. Сартр // Сумерки богов. – М.: Политиздат, 1990. – С. 319-344.

11. Сухина В.Ф. Практикум по философии: учеб. пособие для студентов вузов / В.Ф. Сухина, К.В. Кислюк; М-во образования и науки Украины, Нар. укр. акад. – 2-е изд., перераб. и доп. – Х.: Фолио, 2001. – 430 с.

Раздел 13. Проблема человеческого бытия.

12. Тейяр де Шарден П. Феномен человека / П. Тейяр де Шарден. — М.: Наука, 1987. – 240 с.

13. Трубников Н. Н. Проблема смерти, времени и цели человеческой жизни / Н.Н. Трубников // Философские науки. – 1990. – №2. – С. 104-115.

14. Финк Э. Основные феномены человеческого бытия / Э. Финк // Проблема человека в западной философии. – М.: Прогресс, 1988. – С. 357-403.

15. Франк С.Л. Духовные основы общества / С.Л. Франк // Духовные основы общества. – М.: Республика, 1992. – С. 13-147.

16. Фромм Э. Духовная сущность человека. Способность к добру и злу / Э. Фромм // Философские науки. – 1990. – № 8. – С. 88-95; № 9. – С. 97-111.

17. Человек и мир человека. – К.: Наукова думка, 1977. – 342 с.

18. Шелер М. Положение человека в космосе / М. Шелер // Шелер М. Избранные произведения. – М.: Гнозис, 1994. – С. 129-194.

Контрольні питання і завдання:

1. У чому полягає філософський зміст проблеми відношення людини до природи?

2. Що розуміється під поняттям природа?

3. Які історичні типи взаємодії людини і природи можна виділити?

4. Чи існують межі втручання людини в природу?

5. Як відрізняється сприйняття природи в різні історичні епохи?

6. Назвіть специфічні риси живої природи.

7. Які Ви знаєте теорії життя?

8. Чи вирішує повністю проблему походження людини яка-небудь теорія?

9. Що в першу чергу відрізняє людину від тварини?

10. Чи можна уникнути протиріч між людиною і природою?

11. Продемонструйте різне змістовне наповнення понять дух, душа, духовність.

12. Чи кожна людина є індивідуальністю, особистістю?

13. Чи змінилась людина за останні дві тисячі років?

14. У чому Ви вбачаєте смисл життя?

15. Чи має техніка негативні риси?

Дата добавления: 2015-05-22