Семінарське заняття №4

Тема: Онтологія (2 год.)

План:

1. Онтологія: сутність, історичні типи.

2. Буття: зміст, структура.

3. Матерія. Види і форми.

4. Рух, простір і час.

Основні поняття: онотологія, реалізм, матеріалізм, ідеалізм, монізм, дуалізм, плюралізм, буття, матерія, рух, простір, час.

Методичні рекомендації:

За усталеною традицією філософії ХХ ст. основними філософськими вченнями про буття є метафізика та онтологія. Метафізика розглядає найперші, почуттєві засади буття, а онтологія – види, рівні, форми проявів буття. Метафізика у дослідженні буття тяжіє до вирішення питання «Що є буття? Що є перше буття?». Онтологія – до вирішення питання «Як проявляє себе буття?». З ХVІІІ ст. розділ філософського знання, пов'язаний із дослідженням буття отримав назву «онтологія» (від давньогрецького «онтос» – буття, суще), але ще в античний період це поняття вживалось у філософії (ввів його Р. Гокленіус у праці «Філософський лексикон»). У ХVІІІ ст. це поняття було підтримане німецьким філософом Х. Вольфом. Нині це відносно самостійна сфера філософського знання про сутність буття світу. Остання категорія (світ) за своїм змістом включає систему онтологічних категорій: буття, дійсність, сутність, існування, субстанція, матерія, рух, простір, час, системність. Це Всесвіт у багатогранності й розмаїтті. Студенти повинні осмислити, що термін «буття» вживається для характеристики сучасного, минулого й майбутнього, окремих галузей науки, періодів історії, характеристики людини. При вивченні онтології необхідно знати зміст її історичних типів: ідеалізму, матеріалізму, реалізму, номіналізму (в залежності від першопричини виникнення світу) та монізму, дуалізму, плюралізму (в залежності від кількості першопричин).

У другому питанні студентам пропонується засвоїти зміст категорій буття, субстанція, матерія. Особливістю є те, що впродовж історії філософії сформувалося багато способів тлумачення названих категорій, з якими необхідно познайомитися. Діалектико-матеріалістичне розуміння виходить з неможливості відособленого, незалежного від матерії буття, «чистого буття». При цьому підкреслюється багаторівневий характер буття (неорганічна і органічна природа, біосфера, буття особи, суспільства, духовної сфери). Класична філософія буття визначає як категорію, яка позначає все, що реально існує:все, що існує, існувало, буде існувати і могло б існувати. Виділяють основні форми буття (класифікацій величезна кількість): буття світу (першої і другої природи); буття духовного (ідеального); буття людини, буття соціуму.

Некласична філософія пропонує інше розуміння буття, визначаючи його як інтенцію свідомості, звідси й інші характеристики, на які потрібно звертати увагу при вивченні теми.

Поняття субстанції (від лат. – сутність, те, що лежить в основі) виникає для позначення основи, спільного в існуючому розмаїтті предметів і явищ. Під субстанцією розуміли якусь загальну первинну основу всіх речей, що є їх останньою сутністю. В історії філософії сформувались три базових категоріальних розуміння: ототожнення з субстратом, з конкретною речовиною; сприйняття як діяльної духовної першооснови; сприйняття як незмінної основи. Так сформувались матеріалізм та ідеалізм з різним баченням сутності субстанції. А у відповідь на питання щодо кількості субстанцій історично сформувались монізм, дуалізм, плюралізм.

З точки зору матеріалістів єдність світу детермінована наявністю єдиної субстанції – матерії. Тривалий відрізок часу пройшов, поки матерію стали розглядати як філософську категорію для позначення об’єктивної реальності, що дана людині в її відчуттях. Студентам необхідно засвоїти характерні властивості, види та форми матерії у відповідності з матеріалістичними уявленнями. Також існують й інші уявлення і тлумачення матерії, з якими слід ознайомитися, готуючись до семінарського заняття.

Способом існування матерії вважається рух, який тлумачать як будь-які зміни. В основі діалектико-матеріалістичного розуміння (до речі, не єдиного у філософії) лежать три основні положення: рух – це спосіб існування матерії; він є будь-якою зміною; рух суперечливий, джерелом чого є взаємодія протилежностей. Необхідно при вивченні руху засвоїти його характерні властивості, класифікацію форм руху, відносність спокою тощо.

Великої уваги при вивченні теми потребують форми буття матерії (в класичному і некласичному трактуванні).

Література:

1. Ахундов М.Д. Концепция пространства и времени: истоки, эволюция, перспективы / М.Д. Ахундов. – М.: Наука, 1982. – 223 с.

2. Буття // Філософський енциклопедичний словник. − К.: Абрис, 2002. − С. 68-69.

3. Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И.Т. и др. − 3-е изд., перераб. и доп. − М.: Республика, 2003. – С. 339-396.

4. Гайденко П.П. Время и вечность: парадоксы континуума / П.П. Гайденко // Вопросы философии. – 2000. – №6. – С. 110-136.

5. Гейзенберг В.Шаги за горизонт / В. Гейзенберг. – М.: Прогресс, 1987. – 368 с.

6. Жданов Г.Б. О физической реальности и экспериментальной невесомости / Г.Б. Жданов // Вопросы философии. – 1998. – №2. – С. 67-98.

7. Каган М.С. Метаморфозы бытия и небытия / М.С. Каган // Вопросы философии. – 2001. – №6. – С. 52-67.

8. Мигдал Б.В. Физика и философия / Б.В. Мигдал // Вопросы философии. – 1990. – №1. – С. 5-32.

9. Петровская Е.В. Фигуры времени / Е.В. Петровская // Вопросы философии. – 2000. – №10. – С. 58-67.

10.Пространство и время / под. ред. М.А. Парнюк. – К.: Наукова думка, 1984. – 296 с.

11.Селиванов А.И. К вопросу о понятии «ничто» / А.И. Селиванов // Вопросы философии. – 2002. – №7. – С. 52-65.

12.Сухина В.Ф. Практикум по философии: учеб. пособие для студентов вузов / В.Ф. Сухина, К.В. Кислюк; М-во образования и науки Украины, Нар. укр. акад. – 2-е изд., перераб. и доп. – Х.: Фолио, 2001. – 430 с.

Раздел 12. Проблема бытия.

13.Філософія: навч. посіб. / Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф. Надольного. − 7-ме вид., стер. − К.: Вікар, 2008. − Тема 5. − С. 135-142., Тема 7. − С. 156-165.

14.Философия: учеб. для вузов / под общ. ред. В.В. Миронова. – М.: Норма, 2008. – Раздел ІV, гл. 1. – С. 435-459, гл. 2. – С. 460-520.

Контрольні питання і завдання:

1. Який зміст ми вкладаємо в поняття небуття?

2. Від чого залежить класифікація форм буття?

3. Чим відрізняється поняття матерія від поняття речовини?

4. Чи співпадає сьогоднішнє розуміння матерії з демокрітівським?

5. Що таке соціальна матерія, соціальний рух, простір і час. Наведіть приклади.

6. Дайте визначення матерії і назвіть основні рівні її організації та форми руху матерії.

7. Чи змінилось соціально-історичне тлумачення простору і часу в ХХ ст.?

8. Окресліть категорії, якими визначалось буття в різні історичні епохи.

9. Що таке онтологія?

10. Які форми має людське буття?

11. Чим відрізняється категорія буття від категорії реальність?

12. У чому полягає філософський зміст і життєвий сенс поняття буття?

13. Як співвідносяться поняття буття і матерія?

14. Яке значення має ідея небуття для філософського осмислення світу й людини?

Дата добавления: 2015-05-22