Експериментально-психологічний підхід в психодіагностиці порушеного розвитку

Експериментально-психологічний підхід є найбільш традиційним в психодіагностиці порушеного розвитку. Метод експериментального вивчення передбачає збір фактів в спеціально створених умовах, які забезпечують активний прояв досліджуваних явищ.

Психологічний експеримент – це вивчення порушених психічних процесів і особистості в спеціально створених умовах, які забезпечують максимальний прояв порушень розвитку.

Патопсихологічний експеримент здійснюється за допомогою конкретних прийомів вивчення психічних функцій – експериментально-психологічних методик. Різноманітні експериментально-психологічні методики, апробовані в клініці і спеціальній освіті, описані в роботах С.Я.Рубінштейн, Б.В.Зейгарник, С.Д.Забрамної, Е.О.Стреблевої та ін.

Побудова експериментально-психологічного обстеження дитини з порушеннями розвитку дозволяє використовувати велику кількість методик, що дає змогу виявити різні порушення і їх співвідношення. При інтерпретації результатів обов’язково потрібно співставити дані, отримані різними методиками.

Програма експериментально-психологічного дослідження не може бути стандартною, вона залежить від завдань і особливостей досліджуваного. Наприклад, при диференціальній діагностиці шизофренії основна увага буде приділятись вивченню порушень мислення; для обстеження в даному випадку будуть підбиратись методики: «Класифікація предметів», «Піктограмми» та ін.

Особливо уважно потрібно відноситись до відбору методик для психологічного обстеження дитини. В даному випадку відбір визначається віком дитини, соціальними умовами її виховання (сім’я, дошкільний заклад, тривала депривація), рівнем її інтелектуального розвитку, наявністю або відсутністю мовленнєвих, рухових або сенсорних порушень.

Специфічною особливістю психічного вивчення дітей є використання навчаючого експерименту. Висунуте Л.С.Виготським положення про те, що навчання веде за собою розвиток, обумовило створення різноманітних варіантів формувального експерименту, які дозволяють об’єктивно прогнозувати розвиток дитини.

При проведенні психологічного обстеження дитини навчальний експеримент можна організовувати використовуючи і інші методики: «Предметна класифікація», «Виключення зайвого», «»Кубіки Кооса». Це особливо важливо, якщо психолог обмежений в часі. Основні експериментально-психологічні методики описані С.Я.Рубінштейн в роботі «Експериментальні методики патопсихології і досвід їх використання в клініці» (1970).

Вадливою умовою використання експериментально-психологічних методик є надання дитині дозованої допомоги під час обстеження.

Види такої допомоги описані в роботах.Я.Рубінштейн:

ü просте перепитування, тобто прохання повторити те або інше слово, оскільки воно привертає увагу дитини до діяльності або висловлювання;

ü схвалення або стимуляція подальшої діяльності, наприклад, «»добре», «далі»;

ü питання про те, чому досліджуваний виконує або іншу дію (такі питання дозволяють їй уточнити власні думки);

ü навідні питання або критичні висловлювання експериментатора;

ü підказка, порада діяти тим або іншим способом;

ü демонстрація дії і прохання самостійно її повторити;

ü навчання тому, як потрібно виконувати завдання.

При описі деяких методик як правило приводяться вказівки про те, які види допомоги в даному випадку доцільні. Вибір адекватних способів допомоги залишається одним з найскладніших моментів експериментальної роботи, які вимагають досвіду і кваліфікації. Загальні правила, якими потрібно керуватися, полягають у наступному:

ü спочатку потрібно перевірити, чи не виявляться ефективними більш простіші види допомоги, а лише потім переходити до демонстрації і навчання;

ü експериментатору не потрібно бути занадто активним і багатослівним; його втручання в хід експерименту повинно бути ретельно продуманим;

ü кожний випадок допомоги, як і відповідні дії дитини, повинні бути внесені до протоколу.

1. Основні завдання та принципи роботи ПМПК

Метою діяльності ПМПК є забезпечення належної організації та проведення консультативно-діагностичної, координаційної, методичної роботи, здійснення психолого-медико-педагогічного обстеження дітей для виявлення особливостей їх розвитку, встановлення діагнозу і визначення адекватних умов навчання і виховання. ПМПК підпорядковується органам державного управління освітою, працює у тісному співробітництві з органами освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, правоохоронними органами та громадськими організаціями.

Діяльність ПМПК спрямована на:

- виявлення, облік, діагностичне обстеження дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, віком до 18 років;

- направлення їх до спеціальних дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, лікувальних закладів відповідного типу, установ та закладів системи праці та соціального захисту населення;

- надання індивідуальної корекційної допомоги та добір відповідних програм навчання цієї категорії дітей;

- консультування батьків (осіб, які їх замінюють), педагогів, медичних працівників з питань навчання, виховання, соціальної адаптації та інтеграції у суспільне життя дітей з відхиленнями у психофізичному розвитку;

- просвітницьку діяльність серед населення.

Положенням про психолого-медико-педагогічну консультацію визначені основні завдання ПМПК:

1. Здійснення психолого-медико-педагогічного обстеження дітей з метою виявлення особливостей їх розвитку; встановлення діагнозу i визначення адекватних умов навчання, виховання, працевлаштування.

2. Підтвердження, уточнення i зміна paнішe встановленого діагнозу для визначення відповідного типу навчально-виховного i лікувального закладу та доцільності перебування у ньому дитини.

3. Консультативна допомога батькам (особам, які їх замінюють), педагогам, лікарям, працівникам правоохоронних органів з питань виховання, навчання i лікування дітей з легкими відхиленнями у розвитку, порушеннями поведінки, в тому числі тих, які не підлягають направленню до спеціальних навчально-виховних закладів.

4. Направлення дітей i підлітків до науково-дослідних центрів та лікувально-профілактичних закладів для поглибленого i динамічного вивчення їх захворювання та відхилень у розвитку.

5. Проведення роз’яснювальної роботи серед населення, працівників закладів освіти, охорони здоров'я, соціального захисту про необхідність своєчасного виявлення дітей i підлітків з відхиленнями у розвитку з метою надання їм кваліфікованої психолого-медико-педагогічної допомоги. Вирішення питань про виведення зі спецшкіл та дошкільних закладів спеціального призначення, або переведення із одного типу закладів до іншого.

6. Створення банку даних про кількість дітей i підлітків з відхиленнями у розвитку i подання органам державного управління, відповідним Міністерствам i відомствам пропозицій щодо раціонального розвитку мережі спеціальних навчально-виховних i лікувальних закладів у систем освіти, соціального захисту, охорони здоров'я.

7. Своєчасне виявлення й облік дітей з порушеннями у розвитку різних категорій (як тих, які знаходяться на обліку в дитячих медичних закладах, так i з числа стійко невстигаючих учнів загальноосвітньої школи), які підлягають направленню до спеціальних навчально-виховних або лікувальних закладів для дітей i підлітків.

Вся процедура ПМПК консультування підкоряється таким принципам:

- принцип комплексності вивчення – полягає у тісному взаємозв’язку різних спеціалістів в ході вивчення дитини;

- принцип стереогнозису – оцінка стану дитини з різних точок зору (різними спеціалістами);

- принцип цілісності обстеження;

- принцип структурно-динамічного вивчення соматичних та психофізичних структур дитини;

- принцип дотримання інтересів дитини, що консультується;

- делікатна форма повідомлення діагнозу;

- проведення психокорекційної роботи з батьками на всіх етапах консультування і всіма спеціалістами.

Направлення дітей на консультацію здійснюється міськими поліклініками, на обліку в яких знаходяться діти, та з ініціативи закладів освіти за згодою батьків (осіб, які їх замінюють), а також з ініціативи батьків при наявності відповідних документів на дитину:

- виписка з історії розвитку (хвороби) дитини;

- довідка від районного психіатра;

- довідка про стан слуху;

- довідка про стан зору;

- розгорнута психол-медико-педагог. характеристика із школи чи іншого закладу, в якому перебуває дитина;

- зошитів з рідної мови, математики (якщо дитина навчається).

Дата добавления: 2015-05-22