Паризька валютна система (1867р.) - система золотомонетного стандарту 2 страница

відділення (branch) – не є самостійними компаніями та юридичними особами і на всі 100% належать батьківській фірмі. Відділення можуть мати форму представництва головної компанії за кордоном, партнерства, у тому числі і з місцевими підприємцями, рухомого майна (кораблі, літаки, нафтові платформи), що належить головній компанії і функціонує за кордоном не менше 1 року.

Переваги спільного підприємництва:

1 - це реальний спосіб функціонування на ринках країн, в яких заборонена або обмежена діяльність іноземних фірм без участі місцевого партнера;

2 – можливості обєднання капіталів;

3 – можливості отримати певні пільги, переваги місцевого партнера;

4 – можливості швидкого пристосування, розуміння місцевого середовища за допомогою місцевого партнера;

5 – можливості мінімізувати ризик за умов мінливої політичної та економічної ситуації в різних країнах;

6 – загострення конкуренції на світових ринках.

Недоліки:

1 – зіткнення інтересів партнерів;

2 – поєднання двох і більше корпоративних культур не завжди дає можливість подолати суперечності

Злиття і придбання – форми концентрації капіталу, які здобули значного поширення в сучасних умовах. Основними причинами злиттів і придбань компаній виступають:

4. Глобалізація економіки і лібералізація світової торгівлі. Вступаючи в боротьбу за перерозподіл ринків, компанії прагнуть посилити свої позиції.

5. Переніс центру ваги міжнародної конкуренції в сектор високотехнологічних товарів і послуг, що зумовлює необхідність зростання витрат на НДДКР.

6. Проблема надвиробництва і пошуки ринків збуту.

119. Характеристика форм міжнародних розрахунків та фактори їх вибору в міжнародних комерційних відносинах.

Основною формою валютах відносин є міжнародні розрахунки, які здійснюються по міжнародних операціях і відображаються в узагальненому вигляді в платіжних балансах всіх країн світу.

Міжнародні розрахунки – це система організації та регулювання платежів у сфері міжнародних економічних відносин.

Міжнародні розрахунки – це а) комерційні платежі – по грошових вимогах і зобов’язаннях, що виникають між підприємствами, банками, установами та окремими особами різних країн, які пов’язані іх світовою торгівлею, міжнародним кредитом і прямими зарубіжними інвестиціями; б) некомерційні платежі, пов’язані з перевезенням пасажирів, страхуванням, туризмом, переказом грошей за кордон тощо. Суб’єкти: імпортери, експортери, банки.

Форми розрахунків - це регульовані законодавством країни-учасника розрахунків способи виконання через банк грошових зобов'язань підприємств.

Виходячи з міжнародної торгової і банківської практики, виділяють 4 основні форми розрахунків: авансовий платіж, інкасо, акредитив і відкритий рахунок. Включення в цю класифікацію розрахунків з допомогою чеків, банківських переказів і векселів вважається недоцільним. Дані платіжні інструменти швидше являються способами платежу, за допомогою яких проходить реалізація основних розрахункових форм.
Кожна форма міжнародних розрахунків в тій чи іншій мірі пов'язана з ризиком для експортера й імпортера. Це залежить від багатьох факторів - від виду товару, ступеня взаємної довіри партнерів, їх платоспроможності, надійності банків, залучених до даної угоди і т. д. Тому кожен учасник угоди прагне відстояти ту форму розрахунків, яка являється для нього більш вигідною і в меншій мірі пов'язана з ризиком.

Авансовий платіж. Аванс - це грошова сума чи майнова цінність, передана покупцем продавцю до відвантаження товару в рахунок виконання зобов'язань по контракту.
Аванс відіграє в даному випадку двояку роль. З одного боку, імпортер з допомогою авансу кредитує експортера, а з другого - забезпечує виконання своїх зобов'язань по контракту.

В світовій практиці авансові платежі використовуються у випадках:
1) коли продавець сумнівається в платоспроможності покупця;
2) коли політична і (чи) економічна обстановка в країні покупця нестабільна;
3) при постачанні дорогого обладнання;
4) при поставці товарів стратегічного призначення;
5) при тривалих строках здійснення контракту.

Аванс може надаватися як на повну вартість, так і в вигляді певного відсотку від неї. Його величина залежить від мети авансу, характеру товару, його новизни, вартості і строків виготовлення. В світовій практиці авансові платежі зазвичай складають 10-30% суми контракту. Авансові платежі як форма міжнародних розрахунків більш вигідні експортеру і менше - імпортеру. Для імпортера вона являється ризиковою формою розрахунків, тому імпортер наполягає на виставленні на свою користь гарантії першокласного банку (гарантії повернення авансу чи гаранти належного виконання контракту).
В міжнародній практиці авансові платежі, головним чином часткові, одержали достатній розвиток. Однак в даний час, особливо в країнах Західної Європи, вони не користуються широкою популярністю. Більша кількість угод укладається на умовах розстрочки платежу.

Інкасо - це банківська розрахункова операція, засобом якої банк за дорученням свого клієнта одержує на основі розрахункових документів належні йому кошти від платника за відвантаженні на його адресу товари або за надані йому послуги і зараховує ці кошти на його рахунок в банку.

Інкасова форма розрахунків об'єднується з акцептною формою. Акцепт -згода платника на оплату документів рахунку. При акцептній формі розрахунків товари відвантажуються негайно, не чекаючи оплати покупцем товару. Покупець оплачує товар після одержання розрахункових, документів, на випадок порушення постачальником умов договору, вокупцеві може відмовитися від оплати товару. При порушенні договору постачальник має право застосувати до нього санкції.

Акредитивна форма розрахунків. Акредитив являє собою письмове зобов'язання банку провести за проханням і у відповідності до вказівок імпортера платіж експортеру проти набору документів, що повністю відповідають умовам акредитиву.
В акредитивній операції беруть участь: імпортер, який дає доручення своєму банку на відкриття акредитива (наказодавець акредитива), бенефіціар (зазвичай експортер), на користь якого відкривається акредитив; банк, що виставив акредитив (банк-емітент); банк, через який здійснюється платіж на користь бенефіціара (виконуючий банк).
Документальний акредитив являється найбільш вигідною формою розрахунків для експортера, дякуючи надійності платежу і більш швидкому одержанню експортної виручки. В міжнародній торговій і банківській практиці використовуються єдині стандартизовані процедури і правила використання документальних акредитивів. Ці процедури були сформульовані Міжнародною торговою палатою. При здійсненні міжнародних розрахунків на основі акредитива сторонам даного механізму, особливо бенефіціару, важливо звертати увагу на види акредитива. Розрізняють такі види акредитива: відзивні і безвідзивні; підтверджені й непідтверджені; перевідні (трансферабельні); револьверні (встановлюючі); покриті й непокриті.

Відкритий рахунок. При розрахунках по відкритому рахунку контрпартнери ведуть взаємний облік сум поточної заборгованості. Експортер відвантажує товар імпортеру, відправляє на його адресу товаросупроводжуючі документи і заносить суму заборгованості в дебет рахунку, відкритого на ім'я імпортера. Останній здійснює такий же запис в кредит рахунку експортера. Після оплати товару експортер й імпортер здійснюють компенсуючі проведення.

Порядок погашення заборгованості по відкритому рахунку залежить від домовленості сторін угоди.
Платіж по відкритому рахунку в більшій мірі вигідний імпортеру, оскільки відсутній ризик оплати недоставленого товару, а відсотки за користування кредитом не знімаються.
Для експортера цей платіж являється самою ризикованою формою розрахунків, оскільки в нього немає ніяких гарантій, що покупець врегулює свою заборгованість в узгоджений строк.
Платежі у формі відкритого рахунку займають сьогодні міцні позиції в торгівлі багатьох країн світу, особливо Західної Європи (до 60% всіх платежів).
На жаль, в українській практиці, як і в інших постсоціалістичних країнах, розрахунки по відкритому рахунку не одержали достатнього розповсюдження. Це пов'язано в значній мірі з низькою платіжною дисципліною, недостачею інформації про фінансове становище фірм, відсутністю законодавчої бази для проведення розрахунків в цій фірмі.

120. Шляхи поглиблення інтеграції України в світогосподарську систему.

Безпосередня й активна участь України в сучасних інтеграційних процесах об'єктивно зумовлена перевагами міжнародного поділу праці, а також потребою подолати штучну відокремленість нашої держави від світового господарства, до якої призвели односторонній її розвиток у межах високо спеціалізованих СРСР і РЕВ, деформовані зовнішньоекономічна політика та механізми зовнішньоекономічної діяльності, нерозвинені товарно-грошові відносини і національні ринки товарів, послуг, праці та капіталу.

Для ефективної й організаційно оформленої інтеграції України в сучасні світогосподарські зв'язки необхідні певні політико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні передумови.

Основні політико-правові передумови інтеграції:

Ø політичне визначення України;

Ø забезпечення територіальної цілісності та створення адекватної системи національної безпеки;

Ø безумовне виконання міжнародних зобов'язань, особливо в сфері прав людини; запровадження прийнятної форми громадянства;

Ø перегляд існуючої практики політичних зв'язків із державами колишньогоСРСР;

Ø пряма участь у регіональних і глобальних політичних процесах;

Ø формування відповідного законодавства і вироблення ефективних механізмів та інструментарію його виконання.

Економічні передумови інтеграції формуються завдяки таким чинникам:

Ø економічному та інституційному забезпеченню суверенітету;

Ø оцінці економічного потенціалу і напрямів структурної перебудови;

Ø розробленню та реалізації обґрунтованої програми переходу до ринкових відносин з пріоритетом роздержавлення й приватизації, соціального захисту населення;

Ø оцінці експортного потенціалу, виробленню експортно-імпортної стратегії та адекватного механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

Ø запровадженню національної грошової одиниці з включенням її в систему міжнародних розрахунків;

Ø розв'язанню проблеми зовнішньої заборгованості та розподілу активів колишнього СРСР шляхом відповідних переговорних процесів.

До основних соціально-культурних передумов інтеграції належать:

Ø відродження і виховання почуття власної гідності, створення умов соціально-культурної життєздатності народів України;

Ø формування сучасної, орієнтованої на світові пріоритети системи народної освіти;

Ø розвиток контактів з українцями, які проживають за межами України.

Формування інфраструктурних передумов насамперед пов'язане з:

Ø розвитком транспортних комунікацій (морських, наземних, повітряних), необхідних для нормальної життєдіяльності суверенної держави (національні авіакомпанії, флот, транспортні корпорації);

Ø розвиток сучасних інформаційно-комунікаційних систем з включенням їх до міжнародних систем.

На процеси включення України до сучасної системи світогосподарських зв'язків впливають конкретні внутрішньо- і зовнішньоекономічні фактори, що формуються в системі передумов, особливостей і шляхів інтеграції.

Серед внутрішньоекономічних факторів принциповим є перехід України до розвиненої ринкової економіки, для чого потрібні розроблення і реалізація відповідної довгострокової програми. Важливе значення має такий довгостроковий фактор, як структурна перебудова національної економіки, орієнтована на сучасні техніко-технологічні, економічні, екологічні і соціальні стандарти.

Отже, необхідною передумовою проведення ефективної інтеграційної політики України є синхронізація відповідних процесів із масштабами і темпами розвитку національної економіки під впливом внутрішньоекономічних факторів.

Дія зовнішньоекономічних факторів інтеграції обумовлена, з одного боку, станом розвитку форм зовнішньоекономічної діяльності, а з другого – умовами розвитку середовища.

Зовнішньоторговельна діяльність України в останні роки зберегла негативні довгострокові структурні тенденції в експорті/імпорті товарів і послуг.Відсутність стратегічних орієнтирів, втрата державного контролю за зовнішньоекономічною діяльністю призвели до хаотичного вивозу українських товарів; створення криміногенної обстановки навколо експорту та імпорту найефективніших груп товарів (нафта і нафтопродукти, чорні метали, продовольчі товари тощо); втрати країною валютних коштів; невиправданої конкуренції між українськими учасниками ЗЕД; демпінгової торгівлі.

1.Акредитивна форма міжнародних розрахунків: суть і види, переваги та недоліки використання.

2.Аналіз факторів, що впливають на формування валютного курсу.

3.Базисні умови постачання (Incoterms): сутність, класифікація та особливості застосування у міжнародній торгівлі.

4.Вексель як форма міжнародних розрахунків; види векселів.

5.Взаємозв’язок та взаємозалежність форм міжнародних економічних відносин.

6.Види, причини та напрями сучасної міжнародної трудової міграції.

7."Втеча інтелектуального капіталу", його причини, напрями, наслідки.

8.Демпінг як засіб торговельної політики, його види; антидемпінгові та компенсаційні мита.

9.Джерела зовнішнього фінансування національних економік та їх порівняльна характеристика.

10.Характеристика географічної та товарної структури зовнішньої торгівлі України.

11.Економічне співробітництво та інтеграція в рамках СНД.

12.Економічне співробітництво України з ЄС.

13.Елементи і характеристика соціально-культурного середовища міжнародних економічних відносин.

14.Етапи еволюції світової валютної системи та їх характеристика.

15.Етапи та особливості розвитку інтеграційних процесів у Північній Америці.

16.Злиття та поглинання фірм у міжнародному бізнесі: теорія та практика.

17.Золотомонетний стандарт: принципи організації валютних відносин та наслідки його кризи.

18.Класифікація статей платіжного балансу за методикою Міжнародного валютного фонду.

19.Ключові показники розвитку національних економік і показники інтернаціоналізації.

20.Масштаби та основні характеристики діяльності транснаціональних корпорацій.

21.Мета створення та особливості діяльності Групи Світового Банку.

22.Методи міжнародної торгівлі та їх порівняльна характеристика.

23.Міжнародна торгівля послугами, її основні види; участь України у міжнародній торгівлі послугами.

24.Міжнародна трудова міграція: сутність, причини виникнення, напрямки та наслідки.

25.Міжнародний аукціон як інституційний посередник у міжнародній торгівлі: механізм, види та способи його проведення.

26.Міжнародний кредит, його функції та порівняльна характеристика форм.

27.Міжнародний рух капіталу, його сутність і причини, форми та показники.

28.Міжнародні виставки та ярмарки в міжнародній торгівлі.

29.Міжнародні розрахунки у формі інкасо: суть, переваги та недоліки використання.

30.Міжнародні тендери (торги): особливості проведення та функції тендерного комітету.

31.Місце України на світовому ринку товарів і послуг.

32.Напрями діяльності Міжнародної організації з міграції як органу міжнародного регулювання.

33.Наслідки вступу України до Світової організації торгівлі: короткострокова та довгострокова перспективи.

34.Обґрунтування вибору національної стратегії економічного розвитку в світлі цивілізаційних викликів.

35.Обґрунтування пріоритетних напрямів геополітичної та галузевої орієнтації України.

36.Основні види операцій на міжнародних товарних біржах.

37.Основні напрями, характеристики та наслідки фінансової глобалізації.

38.Основні теорії міжнародної торгівлі та обмеження їх застосування.

39.Основні форми кредитування експорту: суть, переваги та недоліки використання.

40.Характеристика Ямайської валютної системи, проблеми розвитку.

41.Особливості економічної інтеграції країн Азії.

42.Особливості економічної інтеграції країн Африки.

43.Особливості європейської економічної інтеграції.

44.Особливості залучення прямих іноземних інвестицій в умовах глобалізації.

45.Особливості застосування лізингу як форми міжнародного кредитування.

46.Особливості інтеграції країн Південної Америки.

47.Особливості інтеграції центральноєвропейських країн до ЄС.

48.Особливості організації діяльності економічних суб’єктів у вільних економічних зонах.

49.Особливості середовища міжнародних економічних відносин і роль його структурних елементів.

50.Особливості сучасних процесів міжнародної трудової міграції.

51.Етапи розширення ЄС.

52.Етапи становлення світової валютної системи.

53.Особливості та етапи формування валютної системи країн ЄС.

54.Особливості функціонування Азіатсько-Тихоокеанського Економічного Співробітництва.

55.Оцінка ліцензування і квотування як інструментів нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі.

56.Оцінка необхідності та особливості діяльності міжнародних клубів кредиторів.

57.Оцінка перспектив розвитку валютного курсу гривні.

58.Оцінка ролі транснаціональних компаній у процесах глобалізації.

59.Патентно-ліцензійне забезпечення міжнародного науково-технічного співробітництва.

60.Перспективи розвитку економічного співробітництва країн СНД.

61.Позитивні та негативні наслідки глобалізації світового господарства.

62.Позиції ЄС у глобальній економіці.

63.Поняття конкурентоспроможності економіки у теорії міжнародної економіки; модель конкурентних переваг М.Портера.

64.Порівняльна характеристика класичних теорій міжнародної торгівлі.

65.Порівняльна характеристика основних посередницьких операцій у міжнародній торгівлі.

66.Порівняльна характеристика прямих і портфельних інвестицій: ризики, ліквідність, обсяги та витрати.

67.Порівняльна характеристика світових ринків робочої сили.

68.Порівняльна характеристика світових центрів експорту та імпорту робочої сили.

69.Порівняльна характеристика тарифних методів регулювання міжнародної торгівлі.

70.Порівняльна характеристика типів, видів та форм міжнародних розрахунків.

71.Порівняльна характеристика факторингу та форфейтингу як форм міжнародного кредитування.

72.Принципи діяльності Світової організації торгівлі; наслідки приєднання для України.

73.Принципи та особливості розвитку Бреттон-Вудської валютної системи, наслідки її кризи.

74.Принципи та рівні розвитку міжнародних економічних відносин.

75.Проблеми взаємодії транснаціональних компаній з національними економіками.

76.Проблеми зовнішньої заборгованості країн і шляхи їх розв`язання.

77.Проблеми та перспективи участі України у світових інтеграційних процесах.

78.Протекціонізм і його сучасні форми. Проблема співвідношення лібералізаційних заходів і протекціонізму в зовнішньоекономічній діяльності України.

79.Прямі та портфельні інвестиції в міжнародних інвестиційних процесах.

80.Регулювання міжнародних міграційних процесів на національному рівні.

81.Реформування світових валютних систем: причини та напрями.

82.Роль і місце міжнародних організацій у процесі фінансування розвитку національних економік.

83.Роль Міжнародної організації праці в регулюванні процесів міжнародної міграції робочої сили та її функції.

84.Роль Світової організації торгівлі в регулюванні міжнародних торговельних відносин.

85.Роль та місце України у вирішенні глобальних проблем.

86.Соціально-економічні наслідки міжнародної трудової міграції для мігрантів, країн-експортерів і країн-імпортерів робочої сили.

87.Структура платіжного балансу, основні сфери використання його даних, оцінка стану платіжного балансу України.

88.Структуризація світового фінансового ринку, його функції та особливості розвитку.

89.Сутність і напрями глобалізації світогосподарських процесів.

90.Сутність і фактори розвитку міжнародної регіональної інтеграції; типи регіональних торговельних угод.

91.Сутність і форми протекціонізму в торговельно-економічних відносинах.

92.Сутність міжнародної економічної діяльності, її суб’єкти та форми.

93.Сутність та особливості міжнародної біржової торгівлі; порівняльна характеристика міжнародних товарних бірж.

94.Сутність та форми міжнародного науково-технологічного обміну.

95.Сутність та характеристика форм спільного підприємництва.

96.Сутність, види і проблеми міжнародної міграції робочої сили.

97.Сутність, класифікація та шляхи вирішення сучасних глобальних проблем.

98.Сутність, механізм, види і способи, місця проведення міжнародних аукціонів.

99.Сутність, основні ознаки та економічні виміри сучасного процесу глобалізації.

100.Сутність, фактори, форми та етапи розвитку міжнародного поділу праці.

101.Сутність, форми та роль протекціонізму в сучасних торговельно-економічних відносинах.

102.Сутність, функції та особливості розвитку валютних ринків.

103.Сучасні особливості процесів міжнародної економічної інтеграції в Європі.

104.Сучасні особливості процесів міжнародної економічної інтеграції.

105.Сучасні тенденції розвитку світового господарства.

106.Тенденції розвитку міжнародної економічної інтеграції та фактори, що їх обумовлюють.

Дата добавления: 2015-05-22