Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Класифікація витрат, що складають собівартість готельних послуг




 

Поелементна класифікація дозволяє визначити загальну суму витрат на виробництво та реалізацію всіх послуг. Незалежно від місця їх утворення та призначення, витрати поділяються на такі економічні елементи.

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація основних фондів й нематеріальних активів;

- інші операційні витрати.

Витрати на виробництво та реалізацію готельних послуг класифікуються й за іншими ознаками. Так, у залежності від способу включення до собівартості послуг витрати поділяються на прямі та посередні.

Прямі витрати характерні тим, що можуть бути безпосередньо віднесеними на собівартість одиниці готельних послуг (місце-день). До них слід відносити витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу, опалення, водопостачання, електроенергію, прання білизни, телефонізацію та ін.

Посередні витрати спочатку визначаються в цілому на підприємстві, а потім умовно розподіляються між підрозділами готельного комплексу та видами послуг. Це, насамперед, адміністративні витрати та витрати на збут послуг.

У залежності від зміни у відношенні до обсягу реалізації готельних послуг розрізняють умовно-змінні та умовно-постійні витрати.

Умовно-змінні витрати знаходяться у прямопропорційній залежності від обсягу послуг. До них належать витрати на водопостачання; прання білизни; паливо, що використовується на підігрів води, витрати на видачу туристам предметів гостинності (мило, шампунь, крем для гоління тощо).

Більшість експлуатаційних витрат готелю за своїм характером є умовно-постійними, що обумовлено специфікою готельних послуг. До постійних витрат відносяться витрати на обслуговування й управління виробничим процесом, амортизація будівель готелів, комп’ютерізація виробничого процесу, тощо.

Групування витрат за калькуляційними статтями відображає їх склад у залежності від напрямку витрат і місця їх утворення; застосовується для розрахунку собівартості одиниці послуг і встановлення тарифів. У готельному господарстві витрати класифікуються одночасно за статтями калькуляції та частково за економічними елементами.

Таким чином, з метою планування, обліку й калькуляції собівартість готельних послуг повинна включати витрати, що групуються по таких статтях калькуляції:

a. оплата праці обслуговуючого персоналу;

b. відрахування на соціальне страхування;

c. амортизація основних фондів;

d. електроенергія;

e. водопостачання й каналізація;

6) поточний ремонт;

7) опалення;

8) прання білизни;

9) телефонізація, радіомовлення;

10) інші витрати на утримання будинків, території;

11) загальновиробничі витрати;

12) адміністративні витрати;

13) витрати на збут.

Статті 1-11 складають виробничу собівартість готельної послуги, тобто безпосередньо пов'язані з виробничим процесом і по наведеній вище класифікації відносяться до прямих виробничих й загальвиробничих витрата. До статті 12 відносяться витрати, що мають загальногосподарський характер, а до статті 13 - пов'язані із забезпеченням реалізації послуг (збутом). Статті 1-13 складають повну собівартість.

У готельному господарстві слід виділяти загальну собівртість та собівартість послуг окремих підрозділів (послуги розміщення, послуги побутово-комунальних служб, медично- оздоровчі послуги, екскурсійні послуги тощо).

Згідно з цією постановою та враховуючи особливості діяльності готелів, рекомендується враховувати витрати, що відносяться на собівартість готельних послуг, за наступними статтями витрат.

Стаття “ Оплата праці обслуговуючого персоналу”;

відображає витрати на оплату праці основного та виробничого персоналу, безпосередньо зайнятого обслуговуванням проживаючих у готелі, а також працівників, які займаються основною діяльністю, але не перебувають у штаті підприємства.

До складу витрат на оплату праці включаються:

ü виплати заробітної плати, нараховані згідно з тарифними ставками, посадовими окладами, відрядними розцінками;

ü усі види надбавок і доплат (за роботу в нічний час, за суміщення професій, розширення зон обслуговування та ін.);

ü премії за виробничі результати;

ü вартість безплатного форменого одягу, що залишається в особистому постійному користуванні;

ü оплата чергових щорічних відпусток, навчальних відпусток;

ü оплата за роботу у вихідні дні та святкові дні, у понаднормовий час;

ü оплата робіт за контрактною угодою;

ü різниця між окладами, що виплачуються за тимчасове заступництво;

ü інші виплати, що включаються до фонду оплати праці (за винятком витрат на оплату праці, що фінансується за рахунок доходів, що залишаються у розпорядженні підприємства).

Стаття «Відрахування на соціальне страхування» включає відрахування за встановленими нормами на державне соціальне страхування та до пенсійного фонду, до державного фонду сприяння зайнятості населення та на фінансування ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Стаття «Амортизація основних фондів» включає суму амортизаційних відрахувань на повне відновлення, визначену згідно з балансовою вартістю основних виробничих фондів і затверджених у встановленому порядку норм, включаючи й прискорену амортизацію їх активної частини. З метою прискорення оновлення активної частини фондів Мінфін, Мінекономіки дозволяють підвищувати норми амортизаційних відрахувань, але не більше, ніж у 2 рази. При цьому, на машини, обладнання та транспортні засоби нарахування амортизації припиняється після закінчення нормативного терміну їх служби за умови повного перенесення всієї їх вартості на витрати виробництва й обігу.

Підприємства, що здійснюють свою діяльність на умовах оренди, у статті «Амортизація основних фондів» відображають амортизаційні відрахування на повне відновлення як власних, так і орендованих основних фондів.

Стаття “Електроенергія” включає витрати електроенергії при виробництві теплової енергії, горячої води, очищені та подачі води, роботі ліфтів, опалені, при роботі побутових приладів, тощо.

Стаття “Водопостачання й каналізація” – це послуги служб водоканалу.

Стаття «Поточний ремонт» включає витрати на матеріали, енергію, заробітну плату та соціальні нарахування на заробітну плату працівників, які виконують ремонтні роботи й не входять до штатного складу підприємства, а також транспортні витрати.

Стаття «Опалення» включає витрати на підготовку до опалювального сезону, послуги теплопостачальної організації.

Стаття «Прання білизни» включає також транспортні витрати, якщо готель користується послугами сторонніх організацій.

Стаття «Телефонізація, радіомовлення» - це оплата послуг телефоного зв’язку, радіомовлення, кабельного телебачення, прокладення кабелю, встановлення антен тощо.

Стаття «Інші витрати на утримання будинків, території» включає витрати води на полив, миття та озеленення території, утримання сторожової охорони,тощо.

Стаття «Загальновиробничі витрати» включає

- витрати на управління виробництвом: оплата праці адміністративного персоналу, який керує роботою номерного фонду, нарахування на соціальні заходи і медичне страхування цієї категорії працівників, витрати на службові відрядження;

- амортизація основних фондів загальновиробничого призначення;

- витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, оренду основних

фондів загальновиробничі витрати;

- витрати на удосконалення технологіїї і організації виробництва (комп’ютері- зація виробничого процесу, підвищення кваліфікаціїї та навчання персоналу тощо);

Стаття «Адміністративні витрати» включає витрати на оплату праці та соціальне страхування адміністративно-технічного персоналу; витрати на утримання й обслуговування технічних засобів управління (обчислювальних центрів, вузлів зв'язку, засобів сигналізації та ін.); оплата інформаційних і аудиторських послуг; представницькі витрати, пов'язані з діяльністю підприємства, витрати на проведення офіційних прийомів іноземних представників, податки і збори, обов’язкові платежі, які передбачені законодавством та ін.

Стаття «Витрати на збут» - це витрати на рекламу і маткетингові дослідження ринку, витрати на відрядження робітників, які займаються збутом послуг та ін.

Правильна класифікація витрат та їх облік мають суттєве значення для аналізу й планування собівартості послуг, виявлення джерел економії, а також для ув'язки собівартості з іншими розділами експлуатаційно - фінансового плану.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 749; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.022 сек.