Бреттонвудська валютна система

Генуезька світова валютна система

Паризька валютна система

Структурні принципи:

· Основа — золотомонетний стандарт.

· Кожна валюта мала свій золотий вміст. Відповідно до золотого змісту валют установлювалися їхні золоті паритети. Валюти вільно конвертувалися в золото. Склався режим вільно плаваючих курсів валют з урахуванням ринкового попиту та пропозиції, але в межах золотих крапок.

Принципи:

· Основа — золото й девізи (іноземні валюти для міжнародних розрахунків). Грошові системи 30-ти країн базувались на золото-девізному стандарті.

· Збережені золоті паритети. Конверсія валют у золото почала здійснюватись не тільки безпосередньо (США, Франція, Великобританія), а й побічно, через іноземні валюти (Німеччина та ще 30 країн).

· Відновлений режим вільно змінних валютних курсів.

· Валютне регулювання проводилось у формі активної валютної політики, міжнародних конференцій та нарад.

Основні принципи:

· Золото-девізний стандарт, основою якого є золото та дві резервні валюти — долар США та фунт стерлінгів.

· Форми використання золота як основи світової валютної системи:

— збережено золоті паритети валют, у МВФ уведено їхню фіксацію; — золото — міжнародний платіжний та резервний засіб; — долар прирівняний до золота, щоб закріпити за ним статус головної резервної валюти;

— для цього ж казначейство США продовжувало розмінювати долар на золото іноземним центральним банкам і урядовим установам за офіційною ціною, установленою в 1934 р., виходячи з золотого вмісту своєї валюти (35 доларів за 1 тройську унцію, яка дорівнює 31,1035 г).

· Установлений режим фіксованих валютних курсів: ринковий курс валют міг відхилятися від паритету у вузьких межах (±1 % за Статутом МВФ чи ±0,75 % за Європейською валютною угодою).

· Уперше в історії створено міжнародні валютно-кредитні організації: МВФ і МБРР.

· Ямайська валютна система

Принципи:

· Уведено стандарт СДР (спеціальні права запозичення) замість золото-девізного стандарту. (Угоду про створення цієї нової міжнародної рахункової валютної одиниці (за проектом О. Еммінгера) було підписано країнами-членами МВФ у 1967 р. Перші зміни Статуту МВФ, пов’язані з випуском СДР, набрали чинності з 28 липня 1969 р.)

· Юридично завершено демонетизацію золота: відмінено його офіційну ціну, золоті паритети, припинено розмінювання доларів на золото. Країни отримали право вибирати будь-який режим валютного курсу.

· МВФ, який зберігся на уламках Бреттонвудської системи, закликав посилити міждержавне валютне регулювання.

Європейська валютна система (ЄВС)

Принципи:

· Система базувалася на ЕКЮ — європейській валютній одиниці. Умовна вартість ЕКЮ визначалася методом валютного кошика, який охоплював валюти 12 країн ЄС. Доля валют у кошику ЕКЮ залежала від долі країни в сукупному ВВП держав-членів ЄС, їхнього взаємного товарообігу та участі в короткострокових кредитах підтримки.

· Використання золота як реального резервного активу.

· Режим валютних курсів базується на спільному плаванні валют у формі «європейської валютної змії» у встановлених межах взаємних коливань (±2,25 % від центрального курсу для деяких країн (Італія), ±6 % до кінця 1989 р., з серпня 1993 р. — ±15 %).

· Міждержавне регіональне валютне регулювання здійснюється наданням центральним банкам кредитів для покриття тимчасового дефіциту платіжних балансів і розрахунків, пов’язаних з валютною інтервенцією.

20.Роль СОТ у регулювання міжнародної торгівлі 


Світова організація торгівлі – це одна з наймолодших міжнародних організацій, яка є правонаступником Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Угода про СОТ і всі, що входять до неї домовленості передбачують, що країни-члени СОТ повинні були провести взаємні переговори про зниження бар”єрів в торгівлі товарами і послугами.


СОТ має статус юридичної особи і користується всіма привілеями і імунітетами, що пропонуються спеціалізованою установою ООН

Основною метою створення СОТ стала заміна старої, роздробленої системи ГАТТ новою, інтегрованою міжнародною організацією, наділеної повноваженнями для діючого проведення в життя принципів і правил міжнародної торгівлі, погоджених у ході торгових переговорів. Угода про установу СОТ зводить у єдину, підвідомчу цієї організації, систему всіх угод і домовленостей, досягнутих в результаті багатобічних торгових переговорів у рамках ГАТТ.

Світова організація торгівлі є єдиною правовою й інституціональною основою світової торгівельної системи.

Система СОТ покликана виконувати наступні функції:

- вона діє як комплекс погоджених на багатобічній основі правил, що регулюють поводження урядів країн-членів у торгівлі. 

- вона виконує роль форуму для торгових переговорів, спрямованих на лібералізацію торгівлі і забезпечення її більшої передбачуваності або шляхом відкриття національних ринків, або шляхом зміцнення і розширення самих правил;

- вона виконує роль міжнародного суду, що дозволяє урядам країн-членів СОТ дозволяти суперечки між собою.

На сьогодні СОТ налічує 144 члени, що охоплює понад 95 відсотків світової торгівлі та понад 85 відсотків населення світу.

Основними напрямками всебічного регулювання світової торгівлі в сучасних умовах є наступні:

• створення зацікавленими державами договірно-правової основи торгово-економічних відносин, включаючи найважливіші принципи і норми;

• вироблення домовленостей щодо застосування на національному рівні комплексу торгово-політичних засобів впливу на світовому зв'язку, визначення рамок і можливостей використання окремих інструментів торгової політики;

• формування і подальший розвиток міжнародних інститутів, що сприяють досягненню домовленостей і вирішення спірних проблем, що виникають між країнами – учасницями, їхніми об'єднаннями й угрупуваннями;

• обмін інформацією і досвідом організації торгово-економічних зв'язків.

19.Демпінг як засіб торгівельної політики

Де́мпінг— продаж товарів за цінами, нижчими від контрактних на міжнародних товарних ринках, за умови, що низький рівень ціни не зумовлюється відповідним рівнем витрат на виробництво цього товару. Оскільки демпінг порушує правила справедливої конкуренції та наносить збитки місцевим виробникам, держава може застосовувати до демпінгових товарів, антидемпінгові заходи, які можуть включати застосування антидемпінгового мита, встановлення обмежень на їх імпорт, тощо.

Економічний зміст демпінгу полягає у тому, що він являє собою обов´язково не просте зниження цін, а саме цінову дискримінацію, коли ціни занижуються на одному ринку, у той час як той самий товар продається на інших ринках за більш високими цінами. Практика демпінгу тісно пов´язана з монополізацією ринків та застосуванням монопольно високих цін.

Сучасне законодавство розвинених країн розрізняє два основних типи демпінгу:

• ціновий демпінг

• вартісний демпінг

Демпінг може здійснюватися за рахунок:

—ресурсів приватних фірм;

—державних субсидій експортерам.

Демпінг забезпечує виграш передусім фірмі-експортеру, яка отримує можливість збільшити свою частку на закордонному ринку, компенсуючи витрати, пов´язані з ціновою конкуренцією, за рахунок внутрішнього ринку. Загальний обсяг продажів збільшується, і завдяки цьому фірма може отримувати додатковий прибуток.

Отже, демпінг є інструментом придушення конкуренції на експортному ринку і передумовою монополізації ринку. В останньому випадку споживачі зазнають втрат у майбутньому, коли політика низьких цін зміниться політикою монопольно високих цін.

68.Україна у ЄС чи митний союз. Напрями співробітництва (позитив і негатив)

Європейський Союз також зацікавлений у приєднанні України до ЗВТ. Адже якщо Україна обере Митний союз, це означатиме те, що ЄС настільки ослаб від кризи, що не спроможний навіть утримати свого чи не найважливішого сусіда зі Східного партнерства у зоні політичного впливу.
Мета Митного союзу в завершеному варіанті для російського президента В.Путіна, який активно пропагує об’єднання, — відродити СНД з цілковитим домінуванням Росії. Геополітичної ваги на кшталт Радянського Союзу це об’єднання набрати не може, однак змусить світ заговорити про посилення Росії на противагу Заходу.
Висновки
Для України дилема «ЄС — Росія» є радше цивілізаційним вибором. Цей вибір визначить на довготермінову перспективу місце України у світі: європейська рівноправність або ж середньоазіатська третьосортність.
Приєднання до ЗВТ з Євросоюзом означатиме високі зарплати та покращення стандартів життя, освіти, медицини; підвищення конкурентоспроможності українських підприємств та поступове вироблення власної якісної продукції, а не лише торгівля сировиною, як це відбувається наразі; демократизація у політичному житті та поступове втілення принципів верховенства права.
Вступ до Митного союзу означатиме відмову майже від усіх національних інтересів країни; низьку зарплатню та відсталу, побудовану на використанні сировинних ресурсів економіку; ще більшу корупцію в освіті, медицині; повернення радянських вже оновлених ідеології, способу мислення, догм про братні народи; деградацію залишків здобутих демократичних процесів та погіршення і не без того невтішної ситуації з правосуддям, опозицією, дотриманням прав громадян.

Дата добавления: 2015-05-22