Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Економічна криза. Проблеми економічного будівництва




В економіці не накопичено необхідного потенціалу для економічного зростання. Не забезпечено зміцнення фінансової системи держави

- пери і за все, фінансів підприємств і організацій, підвищення загальної конкурентоспроможності, структурного оновлення економіки. У критичному стані перебуває аграрний сектор. Спостерігається низька рентабельність промисловості та інших галузей економіки.

Небезпечними стали структурні деформації, які були притаманні українській економіці ще за часів адміністративно-командної системи. Тривала тенденція до скорочення питомої ваги галузей, що виробляють продукцію інвестиційного призначення (машинобудування та будівельні матеріали), майже у 8 разів скоротилася питома вага легкої промисловості. Водночас продовжувала зростати частка найбільш енергомістких та екологічно шкідливих галузей (паливно-енергетичної, металургійної, хімічної).

Тривалий спад виробництва унеможливив досягнення відчутних зрушень у соціальній політиці. Значне розшарування населення за рівнем доходів, штучне заниження вартості робочої сили (як і низький рівень соціальних витрат) переросли в один із головних чинників, які стримували розширення внутрішнього ринку, технологічне оновлення виробництва. Невирішеність соціальних питань та зубожіння значної частини населення, простої значної частки виробництва й відповідно приховане та зареєстроване безробіття, загострення демографічної ситуації, стагнація медицини, сфери послуг, освіти, науки та культури, високий рівень корупції та злочинності - все це доводить: соціально-економічна ситуація в країні є складною.

До жовтня 2008 р. економіка України розвивалася високими темпами, які, однак, супроводжувалися високим інфляційним тиском. Так, середньорічні темпи приросту ВВП у 2005-2008 роках становили 4,8%. При цьому споживча інфляція у цей період зростала набагато швидше - у середньому на 15,2%. Крім того, макроекономічне середовище розвивалося нестабільно - темпи економічного зростання та рівень інфляції значно коливалися.

Головним фактором розвитку економіки до жовтня 2008 р. були сприятливі зовнішні умови. Зростання світових цін на ринку металів було основним фактором розвитку промисловості України. Одним із найважливіших факторів цінової конкурентоспроможності українського експорту були нижчі ціни на імпортований газ порівняно з європейськими та нижчі витрати на оплату праці.

Починаючи з другої половини 2005 р., коли економіка України була визнана економікою ринкового типу, потоки капіталу в країну різко зросли. Це призвело до суттєвого тиску на зміцнення обмінного курсу гривні при погіршенні сальдо поточного рахунку. Національний банк України з метою підтримання цінової конкурентоспроможності змушений був утримувати обмінний курс гривні до долара США на стабільному рівні.

Активні залучення банків на іноземних ринках капіталу та висока інфляція на світових ринках товарів призвели до різкого зростання кредитного портфеля та посилення валютних дисбалансів.

На цьому тлі м'яка фіскальна політика, орієнтована загалом на поточні витрати замість капітальних, була додатковим дестабілізаційним та інфляційним фактором. Унаслідок цього підвищення оплати праці значно перевищувало зростання продуктивності праці, що суттєво посилювало інфляційний тиск та погіршувало цінову конкурентоспроможність економіки.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 372; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.