Міжнародний розподіл факторів виробництва – основа формування та розвитку міжнародної економічної системи

Міжнародний поділ факторів виробництва – зосередження окремих факторів виробництва в різних країнах, що приводить до виробництва ними визначених товарів, економічно більш ефективних, ніж в інших країнах.

Ресурси в економіці розглядаються як складові елементи виробничого потенціалу, якими володіє окрема країна або світове співтовариство, і які використовуються для економічного, соціального і науково-технічного розвитку.

Економічні ресурси поділяються на матеріальні, природні, трудові, технологічні, фінансові, інформаційні. До матеріальних ресурсів відносяться насамперед знаряддя праці (це перший показник технічного прогресу людства) і предмети праці (це речовина, яку людина бере в природи і перетворює в кінцевий продукт або використовує для подальшої переробки). Особливе значення мають природно-сировинні ресурси.

Міжнародне поділ факторів виробництва – це стійка концентрація окремих чинників (землі, капіталу, технологій) окремими країнах, створює умови для певних товарів та послуг.

Міжнародне поділ такого чинника, як земля, означає, що країни у різного рівня наділені на природні ресурси: водою, лісами, на корисні копалини. Міжнародне поділ землі як чинника виробництва слід тлумачити у тому сенсі, деякі країні мають родючий грунт для ефективного сільського господарства. У широкому значенні міжнародний поділ землі як чинника виробництва включає міжнародний поділ природних ресурсів (нафти, алмазів, металів тощо.), і навіть природно-кліматичні умови, різне географічне розташування, кількість випадаючих опадів, температурного режиму і географічне поповнення країн (наприклад, на перетині важливих торгових шляхів).

Міжнародне поділ капіталу як чинника виробництва передбачає, передусім, різну забезпеченість країн запасами потребує матеріальних та фінансових коштів, різні історичні традиції досвіду виробництва, розбіжності у грошових заощадженнях населення. Слід пам'ятати, що капітал існує у різноманітних формах, але універсальної формою є грошова.

Міжнародне поділ технологій, як чинника виробництва – це результат відмінностей у рівні науково-технічного розвитку країн світу. У даному разі це наслідок відмінностей у забезпеченості країн іншими чинниками виробництва. Але оскільки багатство природних ресурсів не гарантує процвітання, а бідні на ресурси України може бути лідерами технологічного прогресу (наприклад, Японія), не можна однозначно пояснити причини міжнародного поділу технологій.

Нарешті міжнародний поділ наукових ресурсів — різна забезпеченість держав сумою передовий інформації, зосередженого у наукових закладах державної і банках даних.

Основною категорією світової економіки, своєрідною молекулою, формує єдиний каркас світової економіки, є міжнародний поділ праці - стійка концентрація виробництва певних товарів та послуг окремими країнах.

Дата добавления: 2015-05-22