Мета курсу

Полягає у вивченні основних фактів історії Стародавнього Сходу, формуванні навичок роботи з історичними джерелами, створенні системи осмислення термінологічного апарату. Студенти мають чітко зрозуміти особливості переходу від праісторії до появи перших цивілізацій, навчитись самостійно інтерпретувати історичні явища. Оскільки історія Стародавнього Сходу викладається на першому курсі, в глобальному розумінні, мета курсу полягає не лише у засвоєнні студентами історичних фактів, а й у закладанні підвалин історичного мислення. В контексті існування давніх держав, однією з головних цілей курсу є опанування ідеологічного компоненту, а саме вивчення релігійних систем давнини.

Ø формування цілісної системи знань про виникнення, розвиток і занепад цивілізацій Стародавнього Сходу;

Ø освоєння класифікації джерел та методів роботи з ними;

Ø вивчення сучасних концепцій періодизації історії Стародавнього Сходу;

Ø опанування понятійно-категоріального апарату дисципліни;

Ø оволодіння навичками роботи з історичними картами;

Ø осмислення особливостей соціальної структури рабовласницьких суспільств та повсякденного життя.

Ø осягнення сутності релігійних систем держав Стародавнього Сходу.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

Ø особливості переходу людства від первісного суспільства до формування перших цивілізацій;

Ø етапи створення держав Стародавнього Сходу;

Ø історичний розвиток держав у визначених курсом хронологічних та географічних межах;

Ø географічне розташування держав Стародавнього Сходу;

Ø релігійні системи, що існували у давніх цивілізаціях;

Ø історію вивчення держав Стародавнього Сходу;

Ø основні концепції досліджень давніх цивілізацій.

Ø на основі історичних фактів робити узагальнення;

Ø виділяти головні етапи та чинники історичного розвитку країн Стародавнього Сходу;

Ø формулювати власне бачення історичного розвитку давніх держав;

Ø давати самостійні оцінки історичним явищам та діячам;

Ø визначати характерні риси держав Стародавнього Сходу;

Ø проводити самостійні історичні дослідження в межах курсових та дипломних проектів.

Етимологія терміну “історія”. Поняття “Давня історія”. Її місце у всесвітній історії. Складові частини курсу “історія стародавнього світу”: історія Стародавнього Сходу, історія Стародавньої Греції, історія Стародавнього Риму.

Поняття “історія Стародавнього Сходу”; географічні і хронологічні межі цього розділу історії. Терміни “класичний Схід”, “Близький Схід”, “Середній Схід”, “Передня Азія”. Хронологія історії країн Стародавнього Сходу, методи її вивчення. Загальна характеристика географічного середовища, виділення найбільш характерних регіонів. Етноси і мовні родини Давнього Сходу. Давньосхідне суспільство, специфіка його класової і станової структури, його відмінності від античних суспільств.

Тема 2. Історичні джерела до вивчення історії Стародавнього Сходу.

Поняття “історичне джерело. Категорії джерел з історії Стародавнього Сходу:Аналіз джерел. Зовнішня історична критика. Внутрішня історична критика. Особливості писемних джерел. Аналіз найдавніших пам’яток історії.

Географічне положення. Великі ріки Євфрат і Тигр. Клімат, флора і фауна, природні багатства країни в стародавні часи.

Періодизація стародавньої історії Месопотамії. Принципи реконструкції її хронології. Найважливіші джерела. Археологічні відкриття на території Месопотамії в XIX-XX століттях. Дешифрування клинопису. Історіографія історії древньої Месопотамії. Основні проблеми ассиріології у працях вітчизняних і закордонних дослідників.

Процес заселення Месопотамії у стародавні часи. Шумери та їхня мова: проблема походження. Аккадці. Взаємини шумерів та аккадців. Результати етнічного розвитку.

Неолітична революція і виникнення цивілізації; її основні ознаки. Основні процеси історичного розвитку Месопотамії у III тис. до н.е. Формування в Месопотамії класового суспільства і виникнення та перші кроки номових міні-держав. Шумери – творці найдавнішої цивілізації Дворіччя. Шумер – центр економічного, політичного та культурного життя древньої Месопотамії. Політична історія шумерських міст-держав у ранньодинастичну епоху (Кіш, Урук, Ур). Лагаш: історія його піднесення та занепаду. Уруїнімгіна і його реформи.

Месопотамія під владою Аккаду. Внутрішня і зовнішня політика Саргона Древнього і його спадкоємців. Навала кутіїв, занепад Аккадського царства.

Розгром кутіїв і створення Шумеро-Аккадського царства з центром в Урі. Система гігантських царських господарств. Розвиток рабовласницьких відносин. Деспотія, бюрократія й армія при третій династії Ура. Поступове проникнення амореїв, наступ еламитів та занепад Шумеро-Аккадського царства.

Наступ каситів. Вавилонія при каситській династії.

Ассирія. Періодизація історії Ассирії. Природні умови і стародавнє населення. Виникнення і перші кроки ассирійської держави. Середньоассирійський період.

Проникнення (арамейських племен і занепад Ассирійської держави.

Новоассирійський період. Причини активізації завойовницької політики Ассирії. Ассирія IX ст. до н.е. Тимчасовий занепад ассирійської держави в першій половині VIII ст. до н.е. Реформи Тиглатпаласара III-го і нове піднесення Ассирії. Армія й організація військової справи в Ассирії. Військові походи царів династії Саргонідів. Розквіт Ассирійської військової держави. Правління Ашшурбанапала і занепад Ассирії. Причини падіння Ассирії. Культура Ассирії.

Ново-Вавилонське царство. Основні моменти економічного і політичного розвитку після каситської Вавилонії наприкінці II – початку I тис. до н.е. Ствердження влади Ассирії над Вавилоном. Вавилоно-мідійська коаліція та її перемога над Ассирією. Створення Нововавилонської держави. Її розквіт при Навуходоносорі II. Економіка і суспільство Вавилонії у VII-IV ст. до н.е. Набонід і завоювання країни персами.

Тема 4. Закони Хамурапі – найдавніша юридична памятка.

Історичні умови створення законів Хамурапі. Економічний розвиток Вавілону. Історія відкриття пам’ятки. Опис пам’ятки. Структура тексту і його загальна характеристика. Авторство і мета складання. Датування і час складення законів Хаммурапі.

Тема 5. Культура держав давньої Месопотамії.

Культура народів древньої Месопотамії. Клинопис, його характерні риси і вплив на формування писемності різних народів Передньої Азії. Етапи розвитку і жанри літератури древнього Дворіччя. Міфологія та епос. Лірична поезія.

Система освіти. Школи, архіви, бібліотеки. Зародження науково-практичних знань.

Релігійні уявлення та основні культи. Божества та їхні функції. Священні міста. Найважливіші цикли міфів: про створення світу і людей, про золоте століття, про потоп, про божество, що помирає та воскресає. Храми і жрецтво. Астрономія і астрологія.

Характерні риси й основні досягнення месопотамської архітектури. Світські і культові будівлі у Месопотамії (храми, зіккурати, палаци, фортеці). Скульптура Шумеру, Аккада, Вавилона. Основні сюжети палацових рельєфів Ассірії. Прикладне мистецтво Дворіччя.

Оригінальність і високий рівень культури народів древньої Месопотамії; її вплив на культурний розвиток Передньої Азії. Критика теорії панвавилонізму.

Природа і населення. Джерела та історіографія історії Давнього Єгипту. Процес заселення долини Нілу. Проблема формування єгипетської народності.

Періодизація історії Стародавнього Єгипту.

Основні види джерел з історії Стародавнього Єгипту. Початок вивчення історії Єгипту наприкінці XVII – початку XIX стст. Дешифрування давньоєгипетських ієрогліфів. Досягнення закордонної і вітчизняної єгиптології.

Раннє царство. Давність єгипетської цивілізації і її співвідношення в часі з месопотамською. Створення об'єднаної єгипетської держави в долині Нілу.

Стародавнє (Старе) царство. Розвиток економіки в епоху Стародавнього царства. Правління III-IV династій. Військова політика Єгипту. Причини, напрями, характер і цілі військових походів єгиптян.

Фараон і деспотичний характер його влади. Обожнювання царської влади і особи правителя. Символи влади. Будівництво пірамід. Організація і принципи керування країною. Оформлення державного апарату та його основні відомства. Номи і номархи. Посилення політичної роздробленості наприкінці Старого царства. Розпад Єгипту і причини цього.

Єгипет в епоху Середнього царства. Перший перехідний період. Боротьба Гераклеополя з Фівами. Об'єднання країни. Розвиток економіки Єгипту. Військова політика фараонів 11-12-й династій. Соціальні протиріччя і питання про народне повстання. Єгипет під владою гіксосів.

Велика Єгипетська держава в епоху Нового царства. Вигнання гіксосів і нове об'єднання країни. Розвиток господарства. Новації у сільському господарстві і ремеслі. Армія, її структура та озброєння. Завоювання фараонів ХVІІІ династії і створення могутньої єгипетської імперії. Класи і соціальні групи.

Релігійно-політична реформа Ехнатона, її причини і наслідки. Перехід влади до ХІХ династії. Новий підйом завойовницької політики при Рамсесі II. Хетто-єгипетські війни. Єгипет при ХХ-й династії. Натиск іноземців. Загострення соціальних протиріч у країні. Посилення жрецтва і влади фіванської теократії. Занепад і ослаблення Єгипту наприкінці Нового царства.

Стародавній Єгипет у I тис. до н.е. Завоювання Єгипту лівійцями. Ефіопи й ассирійці при владі в Єгипті. Множинність політичних центрів у країні, її роздробленість. Ослаблення міжнародного авторитету Єгипту.

Піднесення Саїсу і нове об'єднання країни під владою ХХVІ Саїської династії. Її внутрішня і зовнішня політика. Зв'язок Єгипту з греками. Завоювання Єгипту персами.

Основні процеси економічного, соціального, політичного і культурного розвитку Єгипту в VII-VI стст. до н.е.

Культура Стародавнього Єгипту. Писемність стародавніх єгиптян і її характерні риси. Література: її жанри і найбільш видатні здобутки.

Єгипетська релігія та її вплив на різні сфери життя і культури. Міфологія. Давньоєгипетський пантеон. Спроба впровадження монотеїзму Ехнатоном. Найважливіші культи й обряди. Організація культу. Храми і жрецтво.

Основні досягнення стародавніх єгиптян у сфері архітектури, скульптури, живопису, декоративно-прикладного мистецтва. Канон і новації. Амарнське мистецтво та його значення.

Науково-практичні знання єгиптян. Досягнення єгиптян у сфері математики, астрономії, медицини. Місце і значення давньоєгипетської культури в розвитку світової цивілізації.

Географічне положення, клімат і природні багатства малоазіатського півострова. Стародавнє населення і мови Малої Азії.

Хетське царство. Джерела та історіографія. Розкопки хетської столиці. Дешифрування хетського клинопису та ієрогліфічного листа. Основні проблеми хетської історії та історіографія.

Найдавніші землеробські поселення Малої Азії. Чатал-Гююк. Центральна Анатолія в III тис. до н.е. Розвиток господарства і поява укріплених центрів. Розпад родового ладу і формування класового суспільства в центральній частині Малої Азії у II тис. до н.е. Міста-держави: Куссар, Хаттуса й ін. Ассирійсько-аморейські колонії та їхня роль.

Індоєвропейці і проблема їхньої прабатьківщини. Індоєвропейці в Малій Азії та їхні основні групи. Хати і хети. Періодизація хетської історії. Боротьба племінних центрів за політичне об'єднання країни й утворення Давньохеттського царства. Внутрішня і зовнішня політика його правителів; боротьба династій, указ Телепину про престолонаслідування. Характерні риси політичної організації Хетської держави.

Відродження хетського царства у новохетський період. Боротьба за володіння східно-середземноморським узбережжям і гегемонію у Передній Азії. Проникнення хетів на захід Малої Азії. Успіхи Суппілуліум. Хето-єгипетське протиборство. Битва під Кадешем та її підсумки. Падіння Хетської держави. Причини і наслідки. Неохетти. Економіка хетів. Структура хетського суспільства. Хетський судовик і його значення для вивчення соціально-економічного ладу. Особливості політичного ладу Хетської держави.

Хетська культура і культурні впливи на неї сусідніх народів. Міфологія і література хетів. Релігійні погляди і пантеон. Культи і культові місця. Сакральна роль цариці. Науково-практичні знання. Монументальний характер хеттської архітектури, скульптури і рельєфу. Значення і роль хетів як посередників у передачі досягнень народів Месопотамії своїм сусідам – близьким і далеким. Паралелізми в культурі хетів і древніх греків.

Ванське царство (Урарту). Природні умови і стародавнє населення Закавказзя. Основні письмові й археологічні джерела. Досягнення сучасної урартології. Виникнення держави Урарту (Ванського царства). Посилення Урартської держави її централізація при Сардурі I і Ішпуїні. Ванське царство в першій половині VIII ст. до н.е. Боротьба Урарту з Ассирією за часів правління Сардурі II і Руси I. Похід Саргона II. Занепад Урартської держави.

Економіка Урарту. Роль царських господарств. Соціальна структура урартського суспільства. Політичний лад, адміністративна система і військова організація.

Досягнення урартської культури. Клинопис урартів. Міська і фортечна архітектура. Скульптура, рельєф і розпис. Мистецтво металопластики. Урартський пантеон. Використання урартами хетської та хурритської культурної спадщини. Відображення урартських культурних традицій у культурі народів Закавказзя, Ірану, скіфських племен.

Тема 9. Держави Східного Середземномор’я.

Географічне положення Східного Середземномор'я. Природні умови, клімат, природні багатства. Населення Середземноморського узбережжя в стародавності.

Хето-єгипетське протиборство і місцеві міста-держави у другій половині II тис. до н.е. Угарит. Його соціальна і політична структура. “Народи моря” та їх роль у історії Східного Середземномор'я. Розквіт Фінікії і Сирії у I тис. до н.е. Бурхливий підйом ремісничих виробництв. Фінікійська торгівля і колонізація в районі Середземноморського басейну. Економічне і політичне значення Тиру і Сидона. Утворення Тиро-Сидонського царства, Дамаське царство в Сирії. Його боротьба із сусідніми державами й Ассирією.

Вторгнення на територію Палестини союзу давньоєврейських племен. Складання в них класового суспільства і держави. Утворення Ізраїльсько-Іудейського царства на рубежі II-I тис. до н.е. Його зовнішня політика при царях Давиді і Соломоні. Розпад його на два царства.

Соціально-економічні відносини в Палестині в I тис. до н.е. Підйом економіки. Форми землеволодіння. Структура суспільства і загострення соціальних протиріч. Пророчий рух.

Культура народів Східного Середземномор'я. Успіхи в розвитку матеріальної і духовної культури. Накопичування знань. Алфавітні системи листа і їхнє поширення. Література. Біблія пам'ятник сакрального, історичного і художнього характеру. Географічні відкриття фінікійських мореплавців. Синкретичний характер творів мистецтва народів Східного Середземномор'я. Палацеве і храмове будівництво, мистецтво фортифікації. Релігія і міфологія. Шанування сил природи і культ родючості. Збереження первісних вірувань. Виникнення монотеїзму у древніх євреїв. Поширення культури народів Сирії, Фінікії і Палестини в районі Середземномор'я.

Джерела з стародавньої історії Ірану. Історія Персії у працях вітчизняних і закордонних вчених.

Мідія. Територія Мідії у III-I тис. до н.е. Проблема етнічного складу населення. Форми господарства. Проникнення і поширення іраномовних племен. Мідійський племінний союз. (Мана і манеї).

Ассирійський наступ на Мідію. Повстання під керівництвом Каштарити (Фраорта) і утворення незалежного мідійського царства. Кіммерійці і скіфи та їхні взаємини з Мідією. Реформи Кіаксара і централізація Мідійської держави. Боротьба мідян із Ассирією. Розгром Ассирії і розквіт Мідійської держави.

Мідійське суспільство, державний устрій і культура. Вплив мідійської культри на перську.

Перська держава в VI-IV ст. до н.е. Перські племена на території Ірану на початку I тис. до н.е. Перське царство в VII ст. до н.е. та його піднесення в середині VI ст. до н.е. Підпорядкування Мідії Персією. Кір II і його завойовницька політика. Основні територіальні придбання персів. Причини успіхів Кіра П. Похід Камбіза в Єгипет. Гаумата та його політика. Захоплення престолу Дарієм I і народні рухи в скорених Персією країнах. Відновлення цілісності Перської держави і реформи Дарія I. Нові походи і подальше розширення меж Перської держави.

Системи писемності в Перській державі. Архітектура і її найважливіші пам'ятники. Скульптура, рельєф, розпис, прикладне мистецтво (бронзи Луристана, скарб із ЗівіЄ, зв'язок зі скіфським звіриним стилем).

Вплив культур Передньої Азії на формування перської культури. Процес синкретизації культур у Перській державі. Історичне значення Перської держави і її культури.

Географічне положення і природні умови району. Поняття “Індія” для стародавності. Клімат. Ріки Інд і Ганг. Народи й мови Південної Азії у давнину. Основні джерела з історії стародавньої Індії та їх особливості. Розвиток індології у XIX-XX ст.

Індська цивілізація. Перші землеробські поселення в долині Інду. Виникнення найдавнішої (Індської) цивілізації. Міські центри (Мохенджо-Даро, Хараппа та ін.) Сільське господарство, ремесло і торгівля. Вигляд міста і побут городян. Релігійні вірування і культура. Проблема протоіндської писемності й мови. Занепад Індської цивілізації та причини цього. Історичне значення Індської цивілізації.

Ведійський період. Новий етап в історичному розвитку Індії. Індоарії і проблема їхнього походження. Їхні взаємини з місцевим населенням.

Господарське освоєння долини Гангу. Сільське господарство і ремесло. Міста і торгівля. Суспільний і політичний лад. Система варн. Політичні утворення (монархії і республіки) у Північній Індії.

Буддійсько-маурійський період. Держави в долині Гангу: Магадха, Кошала й ін. та боротьба між ними за політичну перевагу. Перемога Магадхи і створення держави Нандів.

Греко-македонське вторгнення в Індію і боротьба з завойовниками. Воцаріння Чандрагупти. Імперія Маур’їв та її розквіт. Ашока та його політика (зовнішня, внутрішня, релігійна). Поширення буддизму.

Династична боротьба в державі Маур’їв. Зіткнення з Греко-Бактрийським царством. Ослаблення загальноіндійської імперії. Історичне значення її існування.

Зміна династії Маур’їв династією Шунгів. Економічне життя і соціальна структура індійського суспільства в цей період. Сільське господарство і форми землеволодіння. Міста і розвиток ремесел і торгівлі. Класи, варни, касти і їхнє співвідношення. Форми залежності й експлуатації. Рабство. Наймана праця.

Індія при Кушанах. Міжнародні зв'язки, культурні взаємодії, поширення буддизму.

Політична роздробленість Індії й умови виникнення нової загальноіндійської держави. Нове піднесення Магадхи і правління династії Гуптов. Навала гунів-ефталітів. Занепад імперії Гуптів, її розпад.

Зміни соціально-економічних відносин у I-V ст. н.е. Процес феодалізації індійського суспільства.

Культура Стародавньої Індії Релігійні системи стародавньої Індії. Ведійська релігія, брахманізм, індуїзм. Буддизм і його еволюція. Джайнізм.

Роль санскриту в розвитку літератури древньої Індії. Література та її жанри. Давньоіндійський епос “Веди”. Дидактична література. Політичні трактати. Буддійська література. Вплив індійської літератури на культуру Центральної і Південно-Східної Азії. Індійська драматургія і театр.

Образотворче мистецтво й архітектура. Палаци, храми, буддійські ступи. Скульптура, рельєф, живопис.

Природничо-наукові знання. Розвиток філософської думки. Внесок індійської філософії у світову культуру.

Природне середовище і населення стародавнього Китаю. Періодизація давньої історії Китаю.Ступінь оснащеності давньої історії Китаю джерелами. Їхня класифікація. Накопичення речових пам'яток. Епіграфічний матеріал. Літописи й історичні твори (Сима Цянь, Бань Гу, Фань Є). Філософські трактати. Фольклор. Держава Шан-Інь. Економіка, суспільство і держава в епоху Інь. Розквіт і територіальне розширення Інської держави. Світогляд інців. Інська ієрогліфічна писемність. Занепад Інської держави наприкінці II тис. до н.е.

Епоха Чжоу. Плем'я Чжоу його взаємини з інцями. Походи У-ван і поразка інської держави. Технічні досягнення чжоусців. Запозичення ними культурних досягнень іньців. Соціально-економічні відносини в X-VIII ст. до н.е. Система соціальних рангів.

Період Східного Чжоу. Зіткнення чжоусців з іншими племенами. Етнічні процеси, їх зв'язок з політичною історією. Ослаблення царської влади і ріст політичної роздробленості в чжоуській державі. Династична боротьба і вторгнення кочовиків.

Боротьба за гегемонію між царствами стародавнього Китаю та подальше посилення політичної роздробленості Китаю. Період Чжаньго. Економічні зрушення в епоху Чжаньго. Застосування заліза. Успіхи землеробства. Прогрес ремісничої техніки. Розвиток приватної власності на землю. Реформи Шан Яна в царстві Цинь і їхнє значення для подальшого розвитку стародавнього Китаю.

Ідеологічна боротьба у Китаї у VI – III ст. до н.е. Виникнення філософських шкіл. Вчення Конфуція і Моцзи. Легізм і даосизм.

Імперія Цинь. Розвиток товарно-грошових відносин і економічних зв'язків, процес етнічної консолідації стародавніх китайців і інші передумови об'єднання давньокитайських царств. Піднесення царства Цинь. Державотворення і проголошення імперії. Цинь Шихуанді і його адміністративно-військові реформи. Економічні і правові заходи.

Зовнішня політика Цинь Шихуанді. Боротьба з північними кочівниками сюнну. Будівництво Великої китайської стіни. Наступ на південні території.

Загострення соціально-політичних протиріч і народна війна наприкінці III ст. до н.е. Узяття повстанцями столиці та скинення цинської династії.

Імперія Хань. Подолання політичної роздробленості в боротьбі з царством Чу. Заснування Лю Баном імперії Хань.

Перший період Ханської епохи – правління Ранньої (Старшої) династії Хань. Внутрішня політика ханських імператорів. Спроби стабілізації і централізації держави.

Правління У Ді і його реформи. Зовнішня політика Ханської імперії в II – I ст. до н.е. Соціальна структура ханського суспільства. Назрівання соціально-політичної кризи імперії. Великий Шовковий шлях.

Загострення соціальних протиріч і народні повстання в I ст. н.е. “Місячна” династія. Реформи Ван Мана і рух “червонобрових”.

Виникнення Пізньої (Молодшої чи Східної) династії Хань. Її внутрішня політика. Соціально-економічні реформи і стабілізація положення в країні. Заходи проти рабства.

Зовнішня політика I – III ст. н.е. Боротьба з племенами сюнну, сяньби і цян. Відносини з Парфією. Демографічні й етнічні процеси в пізньоханьській імперії і їхній вплив на політичне життя країни.

Процес феодалізації в стародавньому Китаї. Політичні та соціальні рухи в пізньоханській імперії. Повстання “жовтих пов'язок”. Розпад імперії і настання епохи “Трьох царств”.

Культура стародавнього Китаю. Процес утворення давньокитайської культури. Міфологія і релігія. Філософські і релігійні системи. Проникнення буддизму в Китай. Давньокитайська писемність і її еволюція. Винахід паперу. Література і її жанри. Музика. Архітектура і її досягнення. Скульптура. Портретний живопис. Природничо-наукові знання стародавніх китайців.

Тема 14. Країни Далекого Сходу у давні часи.

Давні держави Корейського півострова. Держава Чосон. Політичний, економічний та соціальний розвиток. Політика вана Кьогуре. Зовнішня політик.

Давньояпонські держави Ямато та Єматай. Структура суспільства. Особливості економічного розвитку та зовнішньої політики.

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

лаб

інд

с.р.

лаб

інд

с.р.

Модуль 1

Змістовий модуль 1.

Тема 1. Предмет і завдання курсу.

Тема 2. Історичні джерела до вивчення історії Стародавнього Сходу.

Тема 3. Стародавня Месопотамія.

Тема 4. Закони Хамурапі – найдавніша юридична памятка.

Тема 5. Культура держав давньої Месопотамії.

Тема 6. Стародавній Єгипет.

Тема 7. Єгипет в епоху Нового царства.

Разом за змістовим модулем 1

Змістовий модуль 2.

Тема 8. Хетська держава.

Тема 9. Держави Східного Середземномор’я.

Тема 10. Перська держава Ахеменідів.

Тема 11. Стародавня Індія.

Тема 12. Культура Стародавньої Індії.

Тема 13. Давній Китай.

Тема 14. Країни Далекого Сходу у давні часи.

Разом за змістовим модулем 2

Усього годин

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Історичні джерела до вивчення історії Стародавнього Сходу. 1. Поняття “історичне джерело. 2. Категорії джерел з історії Стародавнього Сходу: 3.Аналіз джерел. а) зовнішня історична критика; б) внутрішня історична критика.
	Закони Хамурапі – найдавніша юридична памятка 1.Історія відкриття пам’ятки; 2.Опис пам’ятки. 3.Структура тексту і його загальна характеристика 4.Датування і час складення законів Хаммурапі. 5. Соціальні стани Вавілону. 6. Економіка.
	Культура держав давньої Месопотамії. 1.Виникнення письма та його еволюція. 2.Школи й архіви 3.Міфи, епос і літературні твори 4.Зачатки науки. Календар. 5.Вірування. 6.Образотворче мистецтво і архітектура.
	Стародавній Єгипет. 1.Боротьба Геракліополя з Фівами. Об'єднання країни. 2.Розвиток економіки Єгипту в епоху середнього царства. 3.Військова політика фараонів 11-12-й династій. 4.Соціальні протиріччя і питання про народне повстання. 5.Єгипет під владою гіксосів.
	Єгипет в епоху Нового царства. 1.Вигнання гіксосів і нове об'єднання країни. 2.Розвиток господарства. Новації у сільському господарстві та ремеслі. 3.Армія, її структура та озброєння. 4.Завоювання фараонів ХVІІІ династії, створення могутньої єгипетської імперії. 5.Класи і соціальні групи. 6.Релігійно-політична реформа Ехнатона, її причини і наслідки. 7.Перехід влади до ХІХ династії. 8.Новий підйом завойовницької політики при Рамзесі II.
	Хетська держава. 1. Писемні та речові джерела. Історія розкопок і дешифровки хетського письма. 2. Природні умови та найдавніше населення. 3.Питання походження хетів. Поняття про індоєвропейців. 4. Основні моменти політичної історії Хетської держави. 5. Господарське життя й суспільство хетів. 6. Загальна характеристика хетських законів 7. Культура і вірування хетських народів.
	Перська держава Ахеменідів. 1.Характеристика джерел з історії Персії. 2.Історія утворення Персидської держави. 3.Завоювання персів у VII ст. 4.Система управління в Перській державі при Кірі та Камбісі 5.Культура Персії. Стисла характеристика найбільш визначних пам’яток.
	Стародавня Індія. 1.Держави в долині Гангу: Магадха, Кошала й ін. та боротьба між ними за політичну перевагу. Перемога Магадхи і створення держави Нандів. 2.Греко-македонське вторгнення в Індію і боротьба з завойовниками. 3.Воцаріння Чандрагупти. Імперія Маур’їв та її розквіт. 4.Ашока та його політика (зовнішня, внутрішня, релігійна). 5.Поширення буддизму. 6.Ослаблення загальноіндійської імперії. Історичне значення її існування.
	Культура Стародавньої Індії. 1.Релігійні системи. 2. Література. 3. Мистецтво та архітектура. 5. Філософія та наука.
	Разом