Свобода новоутворень

Саме в дії можливості і тенденції виникнення новоутворень - запрограмованих творчих процесів - переходять в дійсність, матеріалізуються. Адже можливості мислячого тіла людини - це те, що в нинішній момент ще не існує, але внаслідок свідомого використання законів дії і діяльності вони можуть реалізуватися, стати реальністю.

Розвиток діяльності визначається тим, як точно і вчасно людина будує вільну дію, а створюючи її вільною, вона завдяки цьому створює умови існування вільної діяльності. Окрім усього іншого, вона має навчитися небажані об'єктивні можливості нейтралізувати і реалізувати бажані об'єктивні. Більше того, вона може цілеспрямовано створювати в себе нові можливості - здібності.

Питання про вільну і невільну, тобто руйнівну, діяльність людини вирішується залежно від відношення, що складається (взаємного сприяння і протидії) із зовнішніми і внутрішніми умовами в діяльності. Його вирішення залежить від того, як у ній враховуються існування і практичне застосування сукупності об'єктивних, незалежних від свідомості і волі людей, закономірностей людської психіки, свідомості і діяльності. Усі інші закони виступають у ролі непереборних перешкод, якщо всупереч доцільності розгортається діяльність.

Зрозуміло, коли не діють одні закони, тоді набувають сили інші закони — закони руйнування, які і роблять активність людини не тільки малопродуктивною, а й недоцільною. Свобода дії, її рівень у кожному конкретному випадку визначається, зрештою, мірою пізнання і мірою використання цих законів.

У свободі дії, таким чином, виявляється можливість людини завдяки своєму живому руху виходити за межі наявного стану предметів і явищ, тобто можливість творити.

Оволодівши вільною дією, людина дістає автономію, але це зовсім не означає, що вона повністю незалежна від умов та законів діяльності і тим більше може їм не підкорятися. Навпаки, за допомогою вільної дії вона планомірно змушує закони діяти для досягнення цілей, володарює над ними і, отже, над діяльністю.

Процес пізнання і використання в діяльності його продуктів в остаточному підсумку веде до збільшення влади людини над собою. Опанування законів природи і діяльності викликає в людини позитивні емоції і почуття, а її діяльність набуває естетичного забарвлення.

Радощі пізнання і діяльності, почуття свободи в ході їх опанування народжують особливе людське почуття - почуття прекрасного, зумовлюють потребу в прекрасному. Виникнення цього почуття посилює в людини можливості створення не тільки необхідних, практично корисних, а й довершених предметів і явищ, інакше кажучи, вона починає діяти відповідно до законів краси, діяти творчо.

Діяти творчо, як буде показано нижче, означає керуватися законами відповідності, пропорційності, упорядкованості, гармонійності тощо, які і становлять матеріальну основу прекрасного.

Дата добавления: 2015-05-22