Революція 1956 р

Угорщина

На виборах до Національних зборів 4 листопада 1945 р. УКП отримала лише 17% усіх голосів і змогла делегувати до парламен­ту тільки 70 представників. Беззастережну перемогу здобула ПДСГ, що надало їй право на 245 мандатів. Новий парламент 1 лютого 1946 р. проголосив Угорщину республікою.

Уряд лідера ПДСГ Ференца Надя прагнув демократизувати державний і суспільний устрій. Лідери ПДСГ виступили проти революційних і насильницьких методів боротьби, захищали при­ватну власність, обстоювали демократичні принципи, а УКП бо­ролася за "народну демократію" як своєрідну форму диктатури пролетаріату. Протистояння УКП та ПДСГ стало неминучим. Керівництво УКП інспірувало змову з боку ПДСГ проти "народ­но-демократичного ладу". Лідерів ПДСГ звинуватили у підготовці воєнного путчу. Прем'єр-міністр Ф. Надь змушений був залиши­тися у Швейцарії, де він знаходився на відпочинку, інші керівни­ки партії покинули країну. ПДСГ виявилася дискредитованою, в її керівництві взяли гору політики лівої орієнтації, близькі до ко­муністів.

Після "об'єднання" комуністів і соціал-демократів УКП і СДП було створено нову Угорську партію трудящих (УПТ), яка буду­вала свою діяльність на марксистсько-ленінських засадах.

Після смерті Сталіна Москва в цілому зрозуміла необхідність демократизації Угорщини, виправлення хиб режиму Ракоші. На посаду прем'єр-міністра з Кремля було рекомендовано Імре Надя, головного критика курсу Ракоші.

Надь засудив насильницьку колективіза­цію, його уряд зменшив податки та обов'язкові поставки сільсько­господарської продукції, планував перерозподіл капіталовкладень із важкої промисловості у виробництво товарів споживання.

Симпатії суспільства були на його боці. Але у боротьбі з таким досвідченим супротивником, як Ракоші, Надь програв: 1955 р. його виключили з партії.

Під впливом ідей XX з'їзду КПРС в Угорщині, як і в інших країнах Східної Європи, пожвавився національно-демократичний рух. Населення вимагало негайно реабілітувати безвинно засу­джених і страчених політичних і громадських діячів, відставки наступника М.Ракоші сталініста Е.Гере.

Події у Польщі стали каталізатором суспільного вибуху в Угорщині.

23 жовтня 1956 р. понад 50 тис. осіб зібралися біля будинку польського посольства, студенти вимагали припинення беззакон­ня й культу особи. Підрозділи служби безпеки відкрили вогонь по демонстрантах. Ці події стали прологом народно-демокра­тичної революції в Угорщині.

1 листопада 1956 р. І.Надь сформував коаліційний уряд, Новий уряд проголосив нейтралітет Угорщини і вихід її з Вар­шавського договору, висловив намір припинити орієнтацію на СРСР і розпочати великомасштабне економічне співробітництво з західними країнами. Замість комуністичних адміністрацій створювалися нові органи влади — ради. Оголошувалася амністія для політичних в'язнів, УПТ розпускалася. У Москві вирішили лінію співробітництва переглянути на користь суто воєнного вирішення угорської кризи, зміни уряду. Замість УПТ створювалася нова партія — Угорська соціалістична робітнича партія (УСРП), яку очолив Янош Кадар.

На нього радянські керівники поклали завдання відновлення комуністичного правління в Угорщині після завершення воєнної операції. На військовому літаку Кадара вивезли до СРСР, де він залишався до 4 листопада - початку штурму радянськими дивізіями Будапешта.

4 листопада радянські війська розпочали ламати опір заколотників у Будапешті. Люди, які домоглися демократичних свобод, стали на захист своїх завоювань, пролилася кров.

Події в Угорщині 1956 р. стали наслідком кризи сталінської моделі соціалізму.

Влітку 1989 р. розпочалися переговори між УСРП, громадсь­кими організаціями та опозиційними партіями, об'єднаними у "круглий стіл" (УДФ, СВД). Було досягнуто домовленості про те, що парламентська система має спиратися на багатопартій­ність. УСРП припиняла діяльність своїх організацій в армії та правоохоронних органах. Частина майна УСРП передавалася для фінансування діяльності інших партій.

У 1989 р. було прийнято низку демократичних законів: про право громадян на створення об'єднань та асоціацій, про прове­дення мітингів і зборів, про референдум, про президента респуб­ліки і вибори.

У день початку народної революції — 23 жовтня 1989 р. — Державні збори Угорщини ухвалили поправки до конституції країни. Держава стала називатися Угорською Республікою, на чолі якої стоїть президент, обираний парламентом.

25 березня 1990 р. в Угорщині вперше за 45 років відбулися вільні парламентські вибори.

Перемогу на виборах здобув УДФ — правоцентристське об'­єднання. В економіці УДФ обстоював ідею створення ринкової економіки з урахуванням національної специфіки і традицій го­сподарювання, відкидаючи сліпе копіювання "західної моделі". Уряд очолив лідер партії Йожеф Анталл. Президентом Угорщи­ни було обрано лідера ліберального об'єднання Союзу вільних демократів (СВД) професора Арпада Генца.

Ліквідація наслідків сталінської моделі соціалізму і перехід до ринкової економіки в 1988—1990 рр. відбувалися з великими труднощами. Але у той період було закладено підвалини розвит­ку нової демократичної Угорщини.

Дата добавления: 2015-05-22