Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Загальна характеристика первісного мистецтва. Доба палеоліту




Читайте также:
  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. I. ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЦИПЛИНЫ
  3. I. ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЦИПЛИНЫ
  4. III. Виды муниципальных образований в РФ и их характеристика.
  5. III. Общая характеристика
  6. Tewа і. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
  7. VII. Загальна етіологія. Етіологія - це вчення про причини й умови виникнення хвороб. Причиною хвороби вважають той фактор, без якого вона не може виникнути ні за яких умов.
  8. А. Введение, описание, характеристика
  9. А. Введение: описание, характеристика, судебная практика
  10. А. Общая характеристика 1 страница
  11. А. Общая характеристика 2 страница
  12. Агальна характеристика історико-культурних заповідників України.

Тема: Найдавніше мистецтво. Доба палеоліту, мезоліту, неоліту.

Питання лекції:

1. Загальна характеристика первісного мистецтва. Доба палеоліту.

2. Доба мезоліту.

3. Доба неоліту. Енеоліт.

4. Епоха бронзи.

Із словом «первісний» часто пов’язують уявлення про щось примітивне, грубе. Однак про первісне мистецтво не можна так говорити, оскільки уже десятки тисяч років тому назад твори багатьох невідомих художників відрізняються високою майстерністю виконання та виразністю.

Але, коли ж зародилося первісне мистецтво? У декількох печерах понад 100 тисяч років тому мешкали давні люди – неандертальці – археологи знайшли камені з плямами фарби, а також купки каменів, розкладені явно симетрично, за якоюсь системою. Мабуть, перші люди, неандертальці, які ще не вміли малювати, були не байдужі до певних поєднань предметів і фарб.

Спостереження етнографів показали, що в мистецтві первісних велику роль грали ритм і симетрія. Наприклад, рубила – кам’яні трикутники, які колись стискала рука пітекантропа і синантропа, мають досить правильні симетричні форми. Ця симетрія аж ніяк не диктувалася «виробничими потребами», просто у мавполюдей була потреба обточити знаряддя симетрично. Так техніка, наука, мистецтво об’єднувалися в одному кам’яному рубилі.

При неандертальцях починається повільне розділення техніки і мистецтва, поки – приблизно 400 віків назад – не відбувається великий вибух: з’являється чудовий печерний живопис, а також різьблення по кістці.

Найдавніший етап розвитку первісної культури – епоха палеоліту (старокам’яний вік – з 40 – 35 по 10 – 8 тисячоліття до н.е.), коли, згідно з даними археологів, з’явилися основні види образотворчих мистецтв. Пам’ятники скульптури, живопису, прикладного мистецтва у великій кількості знайдені в Європі, в Південній Азії і Північній Африці. Найінтенсивніше виявилася творча обдарованість людини на зорі її життя в розписах на стінах і стелях печер, в глибинах підземних галерей і гротах.

Давнім мисливцям були властиві величезна енергія й відвага. Жорстока й наполеглива боротьба з грізними і незнаними силами природи, що протистояли людям, поглинала свідомість і волю колективу, вона визначала основну тему мистецтва, в якому переважали зображення диких тварин, що були об’єктом полювання. Вивчення характеру тварин, їх звичок мало практичну цінність. Звідси зіркість спостереження, безпосередня яскравість емоцій, якими відмічені пам’ятники мистецтва палеоліту.

Ранні малюнки примітивні: це контурні зображення голів тварин на вапнякових плитах (печера Ла – Ферраси у Франції), відтиснення людської руки, обведеної по контуру фарбою, безладні переплетення хвилястих ліній, продавлені в сирій глині пальцями руки. Пізніше в малюнках і живописі на стінах і стелях печер з’являється весь світ тварин того часу: велетенські олені з гіллястими рогами, табуни диких коней, налякані лані, кудлаті зубри і ведмеді, огрядні бізони, могутні мамонти, зображені майже в натуральну величину. Монументальні фігури тварин наносилися кременевим різцем по каменю або фарбою по шару сирої глини на стінах печер. У живописі використовувалися земляні фарби, жовта і бура вохра, червоно-жовтий залізняк, чорний марганець і вугілля, біле вапно. Іноді митці вдавалися до техніки рельєфу.



В 1956-1957 рр. французький вчений Анрі Лот знайшов у Сахарі, найбільшій пустелі планети, справжній «музей» доісторичного мистецтва. Там на схилах Тассили (вірніше – Тассилин-Аджера), на місці давніх поселень збереглася велика кількість рельєфів і розписів. Майстерно виконанні зображення розповідають про полювання на слонів, жирафів та інших тварин і говорять про те, що на місці пустелі у ті далекі часи була квітуча земля, повна життя.

У другій половині ХХ століття було відкрито верхньопалеолітичне поселення в районі східних кордонів Кузнецького Алатау, біля селища Малая Сия. Тут знайдено скульптури, вік яких біля 35 тисяч років.

Первісні художники стали основоположниками всіх видів образотворчого мистецтва: графіки (малюнки і силуети), живопису (зображення в кольорі, виконанні мінеральними фарбами), скульптури (фігури висічені з каменю чи виліплені з глини). Досягли успіхів вони і в декоративному мистецтві – різьбленні по каменю і кістках, рельєфах.

Вищого розквіту мистецтво епохи палеоліту досягає в мадленський період (епоха солютре) (близько 20-10 тис. до н.е.). У наскальних розписах і малюнках образи тварин набули конкретні риси, з’явилися точність форми, упевненість й експресивність ліній, уміння виділяти з безлічі спостережень головне. Тварини зображалися в різноманітних рухах, в стрімкому бігу. Художник помічає ритмічні повтори і вигини ліній. Симетрію в розташуванні частин тіла.

У живописі здійснюється перехід від найпростішого контурного малюнка, рівномірно залитого фарбою, до багатоколірного розпису. Фігури тварин передаються великими плямами двома – трьома фарбами; за допомогою зміни сили тонів моделюються об’ємні форми.

У пам’ятниках мадленського періоду (епохи солютре) зустрічаються переважно одиничні зображення тварин, майже не пов’язаних дією в єдину композицію. Однак до цього ж періоду відносяться зачатки більш складних рішень – композицій, що об’єднують фігури дією та передають конкретний життєвий епізод. Прикладом може служити найдовершеніший цикл класичних печерних розписів епохи верхнього палеоліту в печері Ласко (Франція, департамент Дордон, 18 тис. до н.е.),доісторичній «сікстинській капелі». Поряд із зображенням сцен життя тварин (биків, диких коней, корови з телям, баранів, бізонів) в так званій апсиді чорною фарбою відбита трагічна сцена загибелі мисливця (з пташиною маскою на голові), ураженого смертельно пораненим бізоном або носорогом, що тікає.

Реконструкція розпису вохрою на черепі мамонта з поселення Межиріч на Черкащині.Палеоліт.
(За І.Г.Підоплічком).

 

2. Доба мезоліту.

Більш пізні етапи розвитку первісної культури відносяться до мезоліту (середньокам’яного віку – 10-6 тис. до н.е.). Він співпав із встановленням сучасної геологічної епохи (після відступу льодовиків). Люди, які об’єднувалися в невеликі колективи, мали змогу освоювати більшу ніж раніше територію. На морському узбережжі, у рік і озер вони утворювали стоянки під відкритим небом, займалися полюванням на дрібних звірів. Рибальством і збиранням, вдосконалювали обробку кам’яних знарядь, користувалися луком і стрілами, що полегшували полювання, приручили собаку і деяких інших тварин. Під впливом цих змін життєвий досвід людини й уявлення про навколишній світ розширилися, більш розвиненим став процес мислення. Людина почала відчувати себе більш незалежною від випадковості полювання.

Характер художніх образів в епоху мезоліту змінився. У полі зору людини увійшли нові явища, робилися спроби розкрити взаємозв’язки,освоїти загальні закономірності життя. В образотворчому мистецтвіз’являються елементи схематизму, в живописі зникає багатобарвність. Наскальні розписи того часу виконанні силуетно, червоною або чорною фарбою, без передачі об’єму. Одночасно винокає більш змістовний, цілісний погляд на світ – події показуються в їх взаємозв’язку. Хоч центральною темою мистецтва залишилося полювання, розом з тим у розписах уперше з’являється зображення людини, її діяльності, її поразок або перемог над силами природи під час полювання або у військових зіткненнях. http://vytoky.nm.ru/Book/Picture/14.jpg

 

Прорисовка плити із зображенням мисливця на кіз з Кам'яної Могили.Мезоліт.
(За Б.Михайловим).





Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 2031; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2019) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.002 сек.