Основні закономірності розміщення продуктивних сил, їх значення у підвищенні ефективності виробництва в сучасних умовах

Закономірності розміщення продуктивних сил - це ті ж самі економічні закони розвитку суспільства, які модифіковані своєрідністю розміщення виробництва на території країни, його територіальною диференціацією в розрізі економічних районів.

Закономірність раціонального розміщення продуктивних сил випливає із загального економічного закону економії праці, яким регулюються затрати на подолання просторової незбалансованості між районами видобутку, виробництва й споживання продукції. Раціональне РПС реалізується через принцип розміщення галузей промисловості при наближенні їх до джерел сировини, палива, робочої сили й споживача.

Вичерпування окремих видів ресурсів, збільшення витрат на їх видобуток і транспортування зумовлюють актуальність комплексного використання сировини й палива, впровадження ресурсозберігаючих технологій. Це стосується передусім водних і лісових ресурсів.

Закономірність пропорційного розміщення продуктивних сил випливає з економічного закону концентрації виробництва. Реалізація цієї закономірності сприяє обмеженню надмірної концентрації промислових підприємств і населення у великих містах. Також, забезпечує вирівнювання виробництва національного доходу на душу населення, його реальних доходів по регіонах України. Практично реалізує цю закономірність держава за допомогою економічного регулювання, - надання відповідних пільг інвесторам капіталу. Ця закономірність втілюється в життя через вирівнювання рівнів економічного розвитку районів, територіального зближення обробної промисловості з видобувною, раціоналізацію міжрайонних економічних зв'язків.

Закономірність комплексного розміщення продуктивних сил - виявляється у формуванні економічних районів та спеціалізації їх господарств. Комплексний розвиток і раціональна спеціалізація сприяють досягненню найбільших результатів при найменших витратах. Правильне поєднання і взаємопов'язаний розвиток галузей на певній території дає господарську економію за рахунок зниження витрат основного виробництва, а також здешевлення перевезень сировини і готової продукції.

14. Економічне співробітництво України з країнами – членами СНД. Форми економічних відносин.

Сальдо зовнішньоторговельного балансу, що складається з різниці між експортом та імпор­том нині позитивне. Багато товарних позицій одночасно фігурує і в екс­порті, і в імпорті, тому за окремими позиціями також обчислюється сальдо. Які ж товари дають Україні позитивне сальдо, а які – від'ємне? Найбільше позитивне сальдо припадає на чорну металургію (залізна та марганцева руди, чавун, прокат), трохи менше – на вугільну промисловість та енергетику. У торгівлі з країнами СНД, окрім чорної металургії, позитивне сальдо утворилось також за рахунок підприємств харчової промисловості та сільського господар­ства (цукор, м'ясо, олія, молоко, борошно), машинобудування. Найбільш негативне сальдо припадає на нафту й газ (треба врахувати, що нафтопереробні потужності України у 15 разів перевищують власне видобування нафти). Від'ємне сальдо є також за деякими видами тканин, обладнанням для легкої промисловості, засобів обчислювальної техніки, риби.

Географія зовнішньої торгівлі. Чимала частина зовнішньоторговельного обороту припадає на країни СНД. По­тужний торговельний партнер України – Росія, звідки ми одержуємо нафту, газ, руди кольорових металів, деревину, тканини, обладнання, вантажівки, електроніку. Україна експортує до Росії прокатне, гірничо-шахтове та енер­гетичне обладнання, тепловози, телевізори, залізну та мар­ганцеву руду, кокс, прокат чорних металів, вугілля, а також цукор, соняшникову олію, м'ясо, плодоовочеві консерви.

Наступним за обсягом торгівлі партнером є Білорусь. Вона постачає верстати, вантажівки, трактори, калійні до­брива, продукцію легкої промисловості. Наш експорт скла­дається переважно з прокату чорних металів, верстатів та обладнання, цукру, олії.

Значне позитивне сальдо торговельного балансу Україна має з країнами Середньої Азії (окрім Туркменістану), Ка­захстаном та країнами Закавказзя. Наш експорт до цих регіонів: прокат чорних металів, обладнання, металорізальні верстати, промислові товари широкого вжитку, цукор, бо­рошно. Імпорт: газ, руди кольорових металів, бавовна, тканини.

15 Найважливіші принципи розміщення продуктивних сил, їх значення для ефективного розміщення підприємств і галузей.

Принципи - це дії суспільства, свідомо спрямовані на найбільш повний прояв об'єктивних закономірностей РПС з урахуванням відповідних факторів.

Принцип розміщення підприємств згідно з раціональними формами суспільної організації виробництва. До таких форм належать концентрація, спеціалізація, кооперування й ком­бінування. Сутність принципу – спосіб розміщення виробництва повинен стимулювати ефективний розвиток раціональних форм його організації.

Таким чином при просторовому розподілі підприємств і галузей керуються такими найважливішими принципами розміщення продуктивних сил:

- наближення матеріаломістких, енергомістких, водомістких виробництв до джерел сировини, палива, води;

- наближення трудомістких виробництв до регіонів із високим рівнем забезпеченості трудовими ресурсами;

- наближення виробництв, що виробляють товари масового споживання, до районів із високою концентрацією населення;

- врахування при розміщенні виробництва транспортабельності сировини та продукції, наявності відповідних комунікацій;

- обмеження надмірної концентрації промислових об'єктів у великих містах;

- збалансованість розміщення підприємств виробничої й невиробничої сфер, між головними, допоміжними та обслуговуючими галузями спеціалізації;

- охорона навколишнього природного середовища, раціональне і комплексне використання природних ресурсів, забезпечення здорових умов життя й праці населення;

- вирівнювання рівнів господарського й соціального розвитку областей та економічних районів країни;

- урахування інтересів економічної інтеграції у європейський і світовий простір.

Для України на сучасному етапі розміщення продуктивних сил пріоритетними є соціально спрямовані принципи.

Дата добавления: 2015-05-22