Тема 7 Творчість Т.Шевченка періоду заслання і періоду після заслання

Тема 6 Збірка Тараса Шевченка «Три літа».

Тема 5 Творчість Т.Г.Шевченка. Шевченків «Кобзар» (1840).

Тема 4 Основні літературні центри українського романтизму.

Тема 3 Романтизм в українській літературі ХІХ ст.

Тема 2 Українська байка першої половини ХІХ ст.

1. Умови розвитку й причини популярності байки на Україні.

2. Жанр байки: історія, різновиди, видатні представники.

3.Творці української байки та її популяризатори: Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребінка, Левко Боровиковський, Павло Білецький-Носенко, Степан і Петро Писаревські, Порфирій Кореницький.

4. Іншомовні оригінали й українські реалії: зіставлення, паралелі.

1. Зародження романтизму на поч. ХІХ ст.. Основні ознаки романтизму.

2. Поезія українського романтизму:

а) фольклорно-побутова течія;

б) фольклорно-історична течія;

г) громадянська тематично-стильова течія;

д) психологічно-особистісна течія.

3. Українська романтична драма.

4. Романтична проза в історії української літератури.

1. Харківський гурток романтиків. А. Метлинський та М. Костомаров.

2. Галицьке літературне відродження. «Руська Трійця».

3. Київські романтики та Кирило – Мефодіївське братство.

1. Ідейно-тематична та жанрова різноманітність спадщини. Періодизація творчості. Жанрове розмаїття (дума, балада, ліро-епічна поема).

2. Присвяти у збірці.

3. Поетичні образи-символи «Кобзаря».

4. Літературна структура, фабульна основа та композиція поеми «Гайдамаки».

5. Гуманістичний пафос поеми «Катерина».

6. Передмова Т.Шевченка до другого видання «Кобзаря» (1847) – творчий маніфест митця.

1. Відображення у поетичному слові навчально-патріотичної еволюції митця.

2. Громадське звучання творів. Поема «Єретик».

3. Джерела Шевченкових настроїв у поемі «Сон».

4. Відстоювання «святої правди й волі» у поемі «Кавказ».

5. Полемічне послання «І мертвим, і живим…» – зразок політичної поезії.

1. Триптих «Доля», «Муза», «Слава» – кредо поета-громадянина.

2. Образ матері в поемах Т.Шевченка «Неофіти», «Марія».

3. Засудження тиранії та абсолютизму у поемі «Царі».

4. Викриття панської сваволі, моральної деградації пануючого класу у поемах «Княжна», «Марина».

5. Засудження царського деспотизму у поемах «Неофіти» та «Юродивий».

6. Біблійні та апокрифічні мотиви та образи у поемі «Марія».

7. Доля тогочасного кріпака-інтелігента в повістях «Художник» та «Музыкант». Автобіографізм повістей Т.Шевченка.

8. «Журнал» Т.Шевченка як зразок мемуарно-публіцистичної прози.

9. Публіцистичний характер «Автобиографии» Т.Шевченка.

Тема 8 Література 40 – 60-х рр. ХІХ ст. Утвердження критичного реалізму.

1. Критичний реалізм та його риси. Т.Шевченко – основоположник критичного реалізму.

2. Поезія. Сучасники та послідовники Великого Кобзаря.

3. Проза. Співіснування реалістичної, романтичної і сентиментальної прози.

4. Драматургія.

Тема 9 Література 70-90-х рр. Український театр корифеїв

1. Поезія 70-90-х років. Поезія Я.Щоголева, Б.Грінченка, П.Грабовського. Перекладацька діяльність І.Манжури.

2. Проза 70-90-х років. І.Нечуй-Левицький. Панас Мирний. Б.Грінченко.

3. Драматургія. Український театр корифеїв (М.Кропивницький, І.Карпенко-Карий, М.Старицький). Театральне життя в Галичині.

САМОСТІЙНА (ІНДИВІДУАЛЬНА)РОБОТА СТУДЕНТІВ

Підготовка до практичних, семінарських занять допомагає глибше вивчити основні теми курсу «Історія української літератури ч.2», сприяє виробленню у студентів науково правильного розуміння історико-літературного процесу на всіх українських землях (Східна і Західна Україна). Курс має на меті дати певну суму знань про закономірності виникнення, становлення і розвитку нової української літератури, основні художні методи та школи, основні прийоми привернення уваги читача та постановки актуальних проблем, що дасть можливість проаналізувати здобутки та втрати літературного розвитку того часу, підсумувати позитивний досвід минулого, використовувати знання у системі всебічної підготовки журналістських кадрів.

Студенти повинні чітко засвоїти закономірності і умови розвитку української літератури в часи самодержавних утисків і заборон, орієнтуватися в ідейно-художньому змісті літератури, вміти самостійно аналізувати основну тематику і проблематику художніх творів, усвідомити роль і значення цього періоду у становленні нової української літератури

Самостійна робота студента над лекцією умовно поділяється на три основні етапи:

- підготовка до лекції, що відбувається заздалегідь і передбачає ознайомлення з навчальною літературою за конкретною темою, що її викладатимуть на лекції;

- сприйняття і конспектування лекції, що полягає в засвоєнні усного матеріалу і його коротких записах (конспектуванні), виділенні основної думки лектора і її стислому викладі.

- подальша робота над лекцією, що передбачає додаткове доопрацювання конспекту на основі самостійного вивчення рекомендованої нормативної, навчальної, наукової літератури.

Практичні, семінарські заняття:

Практичні, семінарські заняття сприяють засвоєнню основних тем «Історії давньої української літератури» і мають на меті поглиблення теоретичних знань студентів набуття ними необхідних навичок для практичної діяльності.

Завдання семінарських занять з «Історії української літератури ч.2»:

- навчитися вільно володіти матеріалом з курсу історії літератури XІХ ст.:

- знати зміст творів, визначених програмою;

- знати літературознавчі праці, передбачені для обов’язкового вивчення;

- уміти застосовувати знання літературознавчих праць при аналізі творів;

- розкривати суть будь-якого питання з тих, які розглядалися під час лекційних та семінарських занять, не лише викладати засвоєний матеріал, а й здійснювати його аналіз, обстоювати власну точку зору на дискусійні світоглядні проблеми;

- працювати з першоджерелами;

- формувати та обґрунтовувати власну позицію щодо актуального прочитання творів давнього періоду.

З усіх тем практичних, семінарських занять необхідно використовувати підручники та навчальні посібники, зазначені у списку літератури даних рекомендацій.

Підготовка до практичних (семінарських) занять передбачає вирішення практичних задач до відповідної теми. Перед виконанням завдань необхідно ретельно вивчити всі питання теми практичного заняття та ознайомитися і опрацювати рекомендовану літературу і додаткові джерела.

Розглядаючи конкретне завдання, необхідно дослідити всі аспекти певного процесу або послідовності дій при виконанні навчального завдання, чітко відповісти на поставлені після відповіді питання. Відповіді мають носити розширений, обґрунтований характер, обов'язково з посиланням на використане монографічне або навчальне джерело.

Вирішення завдань на практичних заняттях передбачає не тільки доповідь студента, якого опитують, а й дискусію всіх присутніх студентів з приводу питань до відповідного завдання.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання – це форма організації навчального процесу, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Індивідуальні завдання виконують студенти самостійно під керівництвом науково-педагогічних працівників.

Основна література

1. Грабович Г. До історії української літератури. Дослідження, есеї, полеміка – К., 2003 – 613 с.

2. Грушевський М. С. Історія української літератури. – Т 1-6. – К., 1993 – 1996.

3. Жулинський М. Слово і доля: Українські письменники ХІХ –ХХ ст.: Навч. посібник. – К., 2002.

4. Зеров М. Українське письменство. – К.: Видавництво Соломії Павличко, 2003. – 1300 с.

5. Історія української культури: у 5 томах – К.: Наукова думка, 2001. – Т.1. – 1134 с., Т.2 – 847 с.

6. Історія української літератури ХІХ ст.: У 2 кн. (За ред. М. Жулинського). – К., 2005. 7.Історія української літератури ХІХ ст.. У 3-х кн.. / За ред. М.Яценка. – К.: Либідь, 1995. – Кн.1.

7. Попович М. В. Історія української культури. – К., 2001.

8. Українська література в портретах і довідках: Давня література – література ХІХ ст. – К., 2000.

2. Додаткова література:

1. Барабаш Ю.Я. Тарас Шевченко: Імператив України: Історіо- й націсофська парадигми. – К., 2004.

2. Бондар М. Афанасьєв-Чужбинський Олександр // Шевченківська енциклопедія: Робочий зошит А. – К., 2004.

3. Єременко О. Українська балада ХІХ ст.: Історія жанру. – Суми, 2004.

4.Козак С. Українська змова і месіанізм: Кирило-Мефодіївське братство. – Івано-Франківськ, 2004.

5.Микола Іванович Костомаров (1817 –1885): Матеріали до бібліографії / Упоряд. О.Т.Гончар, Г.В. Пасещенко. – Запоріжжя; Чернігів, 2002.

6.Мікушев В., Добровольський О. Михайло Петренко: “Дивлюсь я на небо…”: Хронікально-документальна розповідь. – Слов’янськ, 2002.

7. Смаль-Стоцький Ст. Т.Шевченко: Інтерпретації. – Черкаси, 2003.

8. Смілянська В., Чамата Н. Структура і смисл: спроба наукової інтерпретації поетичних текстів Тараса Шевченка. – К., 2000.

9. Тарас Шевченко. 1989 – 2004: Матеріали до бібліографії. – К., 2005.

10.Ткачук М. Поетика балад Левка Боровиковського. – Тернопіль, 2000.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

з дисципліни «Історія української літератури Ч. 2»

(за 100-бальною системою)

Курс «Історія української літератури ч.2» складається з двох модулів.

Практична робота протягом першого та другого модуля оцінюється по 20 балів(разом 40). Контрольний замір знань студентів на першому та другому модулі – по 30 балів – (разом 60 балів.)

Критерії оцінювання роботи студентів на семінарському занятті

(за кожне семінарське заняття максимум оцінки становить 5 балів)

Вид роботи	Максимальний бал	Якісна характеристика виконаного завдання (підпункт оцінюється 1 балом)
доповідь		– правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність знань; – якість знань – їх повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; – правильне користування поняттєвим та термінологічним апаратом; – культура мовлення (грамотність, логічність і послідовність викладу); – рівень осмисленості знань – вмінням формулювати самостійні оціночні судження та теоретичні висновки.
рецензування, опонування		– правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність знань; – вміння опонувати та рецензувати; – вміння аргументувати власні судження та висновки під час наукової дискусії.
доповнення		– науково обґрунтоване твердження, яке розкриває суть явищ, процесів, закономірностей.
письмова відповідь під час аудиторної самостійної роботи		– правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність знань; – якість знань – їх повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; – сформованість загально-навчальних та предметних умінь і навичок – вміння інтегрувати та синтезувати знання з окремих змістовних модулів та тем – розкриття причинно-наслідкових зв’язків між явищами, процесами; – рівень осмисленості знань – вміння формулювати самостійні оціночні судження та теоретичні висновки.
експрес –опитування	0,5	– коротка правильна відповідь без додаткової аргументації.

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗАСВОЄНОГО МАТЕРІАЛУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

1.Історичні передумови народження нової української літератури.

2.Бурлеск і травестія у творах давньої літератури та їх роль у формуванні нового українського письменства.

3.Стильова різнорідність розвитку літератури перших десятиріч ХІХ ст.

4.Перші фольклористичні збірники та їх вплив на розвиток літератури.

5.Характеристика українського романтизму першої половинии ХІХ ст. у контексті загальноєвропейського літературного процесу.

6.Зв’язок поеми «Енеїда» І.Котляревського з подіями української історії ХVІІІ ст.

7.Жанрові ознаки та особливості сюжетно-образної системи «Енеїди» І.Котляревського.

8.Національна сутність в античних масках «Енеїди» І.Котляревського.

9.Наслідування бурлескно-травестійної манери І.Котляревського в поемах П.Білецького –Носенка та К.Думитрашка.

10.Проблема влади і моралі в п’єсі «Москаль-чарівник» І.Котляревського.

11.Котляревський і «котляревщина».

12.Особливе значення жанру байки для нової української літератури.

13.Байки П.Білецького-Носенка. Літературна обробка європейських сюжетів.

14.Тематика та ідейно-художній зміст байок П.Гулака-Артемовського.

15.Перші романтичні спроби в новій українській літературі (П.Гулак-Артемовський). Елементи бурлеску.

16.Є.Гребінка. Байки. Основна тематика та проблематика.

17.Історичне тло та авторський вимисел у романі «Чайковський» Є.Гребінки.

18.Козацький тип як суспільний ідеал у романі «Чайковський2 Є.Гребінки.

19.Засудження кріпосництва в повісті «Кулик» Є.Гребінки.

20.Г.Квітка-Основ”яненко. Два стилі прози.

21.Історичні реалії та народна фантастика в повісті «Конотопська відьма» Г.Квітки-Основ’яненка.

ЗАВДАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ-ЖУРНАЛІСТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

З ПРЕДМЕТУ «ІСТОРІЯ ДАВНЬОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХІ-ХVІІІ»

Завдання контрольної роботи оцінюються макс. 60 балів. 40 балів студент-заочник здобуває на семінарських заняттях протягом настановчої сесїї.

Дата добавления: 2015-05-22