КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Семінар 6
Варіант 10. Олекса Стороженко та його літературна спадщина. Варіант8. Зображення покріпаченого селянства в творчості Марко Вовчок. 1. «Народні оповідання Марка Вовчка» (1857): історія створення, джерела, публікація, своєрідність художньої оповіді і характер оповідача. 2. Ідейно-художній аналіз оповідань «Сестра», «Козачка», «Горпина», «Чумак», «Максим Гримач». 3. Актуальність соціальної теми творів другої книги «Народних оповідань» (1862). Новаторство в жанрі психологічної повісті («Три долі»). 4. «Інститутка»: жанр, композиція, проблематика твору. Варіант 9. Історичний роман П.Куліша «Чорна Рада» 1. Створення і видання роману «Чорна рада» П.Куліша. Джерела і проблематика твору. 2. Образний світ роману: характеристика Якима Сомка та Івана Брюховецького;поетизаціяпредставників народу (Кирило Тур, Божий чоловік); зіставлення образів, учинків, ідеалів Івана Шрама, Михайла Череваня, Матвія Гвинтівки; жіночі образи роману. 3. Місце роману «Чорна рада» у спадщині письменника і літературному процесі. 1. Загальна характеристика творчості О.Стороженка. 2. «Українські оповідання» (1863): особливості композиції збірки, тематика, художня специфіка. 3. Поетизація Запорізької Січі в оповіданні «Кіндрат Бубненко-Швидкий». 4. Морально-етичні проблеми в оповіданні «Скарб». Укладач: доц. Комісар Л.П. Тема: Філософське осмислення історичного процесу Мета: розкрити провідні аспекти філософського осмислення історичного процесу та розмаїття прогностичних стратегій розвитку історії у філософському сенсі. Провідна ідея: критичне філософське осмислення розвитку та перспектив цілісного історичного процесу є значущим для кожної мислячої особистості. Основні проблеми: класичний (К.Ясперс) і посткласичний (Е.Тофлер) приклади філософського осмислення історичного процесу; цілісне розуміння філософії історії; характеристика «осьового часу» як первинного маркера, що започаткував структуру Всесвітньої історії; «хвильова концепція» розвитку історії та інформаційні трансформації в суспільстві 2-ї половини ХХ ст.; «зіткнення хвиль» як неусувна проблема для сучасного суб’єкта історії; актуальність запропонованих для аналізу концепцій у контексті історичності сьогодення. Ключові поняття: «вісь світової історії», всесвітня історія, демасифікація, духовні зміни, «електронний котедж», «зіткнення хвиль», історичність, інформація, комунікація, конфлікт, сім’я, осмислення, структура, свідомість, хвильова концепція, «осьовий час», «особистість майбутнього», процес, розрив, суб’єкт історії. Практичне значення: опрацювати на прикладі першоджерел класичні (К.Ясперс) і сучасні (Е.Тофлер) концепти щодо філософського осмислення історичного процесу і у такий спосіб сформувати у студентів власне критичне бачення проблемності перспектив розвитку історії. Теоретичні завдання: - Звернути увагу на концепт «осьового часу» (К.Ясперс) як генератора духовних змін в історичному бутті людства. - Проаналізувати значущість хвильової концепції, особливостей кожної з хвиль та специфіки «зіткнення хвиль» для цілісного розуміння історичного процесу. - Розкрити основні трансформативні чинники в інформаційному суспільстві (за Е.Тофлером) крізь призму нового розуміння суб’єкта історії. - Висловити власне ставлення щодо актуальності запропонованих для аналізу концепцій у контексті історичності сьогодення.
Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 1067; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |