Варіант 13

1. Б. Паскаль обґрунтовує позицію, згідно якої розум людини у початковому стані являє собою «чисту дошку».Ні

2. В античному світосприйнятті провідне місце належало космоцентризму, а в середньовічному - раціоналізму. Ні

3. Метода маєвтики як метод бесіди з метою народження знання запровадив Сократ.Так

4.Поняття екзистенційного відчаю відігравало визначну роль у філософії А. Шопенгауера. Так

5. Г. Гегель виводив усі окреслення світобудови із діяльності «Я». Ні

6. Виходячи з учення Ф. Бекона про «ідоли» (або «примари»), очевидність руху Сонця по небосхилу навколо Землі є ідолом: а) роду;

7. Серед основоположних принципів вчення Конфуція немає наступного: б) формувати власний, незалежний стиль життя і мислення;

8. Тертуліан в своїх творах відстоював наступну тезу: в) «Вірую, тому що це абсурдно».

9. Згідно вчення О. Конта, розвиток людського суспільства проходить послідовно три стадії або стани людського духа: б) теологічну метафізичну - позитивну;

10. У психоаналізі серед прихованих основ душі людини немає інстинкту: в) соціальності.

ТЕСТИ В. 1. 1. Сутність креаціонізму як важливої, сутнісної світоглядної позиції у середньовічній філософії передбачає: В) що світ не має своєї власної і самостійної засади, що він створений Богом із нічого, а тому може існувати лише за умови сталого зв’язку із творчою енергією Бога; відповідно, завдання людини полягає у всілякому підтримуванні діалогу із Богом.

2. Розуміння пізнання у філософії І.Канта передбачає такі рівні форми його здійснення: В) людські чуття надають ма­теріал для пізнання, а розсудок, що має призначення мислити, впорядковує їх за допомогою апріорних форм (категорій). Останні впоряд­ковуються та пов'язуються між собою на основі ідей розуму. Знання являє собою синтез матеріалу чуттів та ка­тегорій розсудку, а сфера синтезу визначається як сфера пізнавального досвіду.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів:

«Центральна позиція персоналізму - це існування вільних та творчих

а ) Екзистенціалізм досліджує людину, як унікальну духовну істоту, що власна до вибору власної долі. Основним положенням екзистенціалізму є постулат: існування передує сутності, а персоналісти вважали, що особистість є жива активність само творення, тобто немає різниці між існуванням і сутністю. Філософська антропологія у широкому сенсі це вчення про природу (сутність) людини, коли персоналізм не розглядає людини як такої взагалі, лише особистість необмежену.

б) В основному я погоджуюсь з позиціями персоналізму, адже особистістю не можна назвати щось матеріальне чи визначене, вона самотвориться. Також не заперечую і того, що кожна особистість має власне призначення, яке для неї підготував Творець і вона повинна виконати його, тому постійно бореться з долею і закінчується ця боротьба тільки після смерті. Вважаю, що особистості могло б і не бути, якби не само активація, саморозвиток., саме від того на скільки багато особистість над собою працює залежить її рівень розвитку і досконалості. Чим він вищий тим ближче особистість є до самосвідомості, тобто розуміння свідомості існування свідомості.

в) Текст належить до періоду філософії 20 століття, який характеризується тим, що у ХХ ст. відбулось своєрідне переосмислення проблеми людини у філософії, або й навіть її перше надзвичайно гостре осмислення самої у плані намагання з’ясувати, що, власне, робить людину людиною. Основна риса розвитку філософії XX століття - плюралізм шкіл, напрямків; поява нових, нестандартних (некласичних) ідей і концепцій. Причина цьому, можливо, демократизація громадського життя, ріст ступеня свободи особи. Воля є каталізатором творчості, а творчість - це завжди розмаїтість. І все-таки серед самих різних по типу філософствування і методології теорій можна виділити два основних напрямки, які протилежним чином реагують на нашу епоху - епоху науково-технічної революції (НТР), епоху технічної цивілізації

г) Персоналізм наставляє нас на спілкування у творчості, заради творчоті. Він закликає до активного, невпинного руху, життя. Задля того, аби пізнати душею Царство Боже і жити у ньому на землі. Звичайно,людина не живе сама, тому саме в людському суспільстві, спілкуючись з іншими людьми, ми можемо досягти омріяного Раю на землі, якщо ті, хто нас оточує буде нас підтримувати і прагнути того ж. Основою такого спілкування будуть спільні цілі, спільна мета, яка заклечається в тому, аби «змінити таємницю своєї душі»

Дата добавления: 2015-05-22