Та Нового часу 1 страница

Модуль 2.

Година

Година

1. Предмет, методи вивчення, завдання курсу «Історія держави і права України» та його місце в системі юридичних дисциплін.

2. Періодизація історії української державності, джерела права.

Тема 1.2. Стародавні держави і право на території сучасної України

1. Державний і суспільний лад Скіфської держави.

2. Античні міста-держави та їх політична система.

3. Державний і суспільний лад Боспорського царства.

Тема 1.3. Держава і право Русі. Особливості політичного розвитку Галицько-Волинської держави та її права

6 годин

1. Виникнення державності у східних слов’ян. Формування Русі.

2. Суспільний і державний лад Русі.

3. Джерела та характерні риси права Русі.

4. Галицько-Волинська держава: суспільний і державний лад, право.

Тема 1.4. Суспільно-політичний лад і право України

у складі Великого князівства Литовського

4 години

1. Формування та суспільний лад Литовсько-Руської держави.

2. Органи станово-представницької монархії: структура, функції, повноваження.

3. Джерела та характерні риси права.

Тема 1.5. Державно-правове становище України під владою Польщі та Речі Посполитої Польської

2 години

1. Політико-правове становище Галичини під владою Польського королівства (ХІV – перша половина ХVІ ст.)

2. Утворення Речі Посполитої Польської та правові наслідки для України.

3. Джерела та основні риси права Речі Посполитої Польської.

Історія держави і права України періоду пізнього Середньовіччя

Тема 2.1. Запорозька Січ – предтеча Української гетьманської держави

2 години

1. Формування території та політичний розвиток Козацької республіки.

2. Структура та функції органів влади Запорозької Січі.

3. Звичаєве козацьке право.

Тема 2.2. Українська гетьманська держава (Військо Запорозьке) та її право (серед. ХVІІ – кін. ХVІІІ ст.)

6 годин

1. Формування української національної держави в ході Визвольної революції під проводом Б. Хмельницького.

2. Суспільний і державний лад Гетьманщини у другій пол. XVII ст.

3. Обмеження та ліквідація автономного устрою України.

Тема 2.3. Суспільно-політичний лад і право України у складі Австрійської, Австро-Угорської та Російської імперій (кін. XVIII – поч. ХХ ст.)

4 години

1. Суспільно-політичний лад українських земель у складі Російської імперії.

2. Органи управління Україною в системі самодержавства Російської імперії (друга пол. ХІХ – поч. ХХ ст.).

3. Суспільно-політичний лад на західноукраїнських землях у складі Австрійської та Австро-Угорської імперій.

Змістовий модуль 3.

Новітня історія держави та права України

Тема 3.1. Національна державність і право України у 1917–1921 роках

4 години

1. Державотворча діяльність Української Центральної Ради.

2. Українська держава П. Скоропадського, її державне право.

3. Державно-правові інститути в період правління Директорії УНР.

4. Західноукраїнська Народна Республіка та правове її оформлення, возз’єднання з Українською Народною Республікою.

Тема 3.2. Радянська державність і право в Україні (1917 – 1991 рр.)

4 години

1. Конституція Української СРР 1919 р.

2. Правові засади входження України до складу Союзу РСР.

Тема 3.3. Розпад СРСР і відродження Української незалежної держави

(1991 – поч. ХХІ ст.)

2 години

1. Політико-правові передумови проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р.

2. Проблеми становлення державності в Україні на сучасному етапі.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Семінарські заняття допомагають слухачам, курсантам та студентам глибше оволодіти курсом історії держави і права України у відведений програмою час.

Плани семінарських занять складені з урахуванням сучасних наукових оцінок державно-правового розвитку України. Велика увага приділяється новим підходам в оцінці виникнення і функціонування на теренах сучасної України форм державності, державності України та становлення українського права.

На семінарах викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких слухачі, курсанти та студенти готують тези виступів, повідомлення, доповіді, реферати на основі самостійного вивчення матеріалу, використовуючи конспекти лекцій. Запропоновані теми рефератів та доповіді можуть бути висвітлені у формі конкурсних чи наукових робіт.

По кожній темі семінарського заняття передбачено вивчення необхідного мінімуму обов’язкової літератури: підручники, пам’ятки права, нормативні акти‚ а також додаткові джерела (на вибір). Слухачі, курсанти та студенти повинні показати вміння аналізувати‚ робити висновки‚ реферувати вказану літературу‚ виділяти в ній головне та другорядне.

Практичні заняття проводяться шляхом обговорення вивчених тем з метою набуття досвіду застосування знань.

З метою кращого засвоєння матеріалу використовуються мультимедійні засоби з допомогою яких слухачі, курсанти та студенти мають можливість ознайомитись з документальними фільмами, слайдами тощо по тій чи іншій темі занять.

Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль. Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовки слухачів до конкретної теми: безмашинний та машинний контроль (тести)‚ індивідуальні письмові роботи‚ контрольні роботи тощо.

Підсумковий контроль включає проведення колоквіумів після вивчення логічно завершеної частини навчального дисципліни. Результати колоквіумів враховуються на семестровому екзамені.

Змістовний модуль 1.

Держава та право України від найдавніших часів до Нового часу

Тема 1.1. Предмет, методологія, періодизація і джерела історії держави

та права України

Вивчається самостійно

1. Предмет і методи вивчення дисципліни, завдання курсу «Історія держави і права України».

2. Періодизація історії української державності, джерела права.

Основні терміни та ключові історико-правові категорії:

Предмет науки, методи вивчення, держава, право, методика, методологія, дисципліна, періодизація, історіографія історії держави та права України

Контрольні питання:

1. Що вивчає історія держави і права України?

2. Що спільного між дисциплінами «Історія держави і права України», «Теорія держави і права» та «Історія України»? Чим відрізняються між собою названі дисципліни?

4. Як взаємодіє історія держави і права України з історією держави і права зарубіжних країн?

5. З якою метою вивчається названа навчальна дисципліна?

6. Яка методологія навчального курсу?

Література: 14, 15, 17, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 39, 43, 47, 52, 55

Тема 1.2. Стародавні держави і право на території сучасної України

Семінарське заняття 2 години

1. Державний і суспільний лад Скіфської держави.

2. Античні міста-держави та їх політична система.

3. Державний і суспільний лад Боспорського царства.

Індивідуальні навчально-дослідні завдання:

Підготувати реферати:

1. Право стародавніх держав на території сучасної України.

2. Види злочинів та система покарання у рабовласницьких країнах Північного Причорномор’я.

Завдання для самостійної роботи:

1. Охарактеризувати соціальну структуру стародавніх держав, що існували на теренах сучасної України.

2. Обґрунтувати зв’язок скіфів із слов’янськими і тюркськими народами.

3. Розкрити віру, світогляд та звичаї скіфів.

4. Висвітлити причини давньогрецької колонізації Північного Причорномор’я.

5. Дати загальну характеристику права античних держав Північного Причорномор'я.

6. Пояснити причини занепаду державності та зникнення Боспорського царства.

Методичні вказівки для самостійної роботи

Приступаючи до вивчення теми, слід мати на увазі брак базових документальних джерел як історичних, так і правових, які б належним чином забезпечили ознайомлення з темою. Існуючі підручники з історії держави та права України не дають повної картини перебігу державотворчих процесів у Північному Причорномор’ї періоду еллінської колонізації. Правова система також обійдена увагою. З огляду на це варто самостійно опрацювати підручники з історії держави та права зарубіжних країн у тій частині, де йдеться про античну Грецію і розвиваються такі питання як: складання і функціонування полісної системи господарських і суспільних відносин у материковій Греції; розвиток окремих галузей права, зокрема інститутів цивільного, кримінального та процесуального права. Скориставшись методом історико-правових аналогій, матеріал стане доступнішим, яснішим і зрозумілішим, а засвоєння – тривкішим.

Контрольні питання:

1. Які причини утворення держави у скіфів?

2. Які галузі права отримали найбільший розвиток в грецьких містах-державах північного Причорномор’я?

3. Які риси державотворення в Боспорському царстві наближали його до еллінських держав.

Література: 17, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 39, 43, 47, 55

Тема 1.3. Держава і право України–Русі. Особливості політичного розвитку Галицько-Волинської держави та її права

Семінарське заняття 6 годин

1. Виникнення державності у східних слов’ян. Формування Русі.

2. Суспільний і державний лад Русі.

3. Джерела та характерні риси права Русі.

4. Галицько-Волинська держава: суспільний і державний лад, право.

Індивідуальні навчально-дослідні завдання:

Підготувати реферати:

1. Дискусійні питання утворення Руської держави.

2. Договори Русі з Візантією як джерела права.

3. Причини занепаду Русі, її історично-правова спадщина.

4. Роль Данила Галицького у становленні та зміцненні Галицько-Волинської держави.

Основні терміни та ключові історико-правові категорії:

Анти, венеди, склавіни, племінні союзи, військова демократія, військове ієрархічне правління, княжіння, рада старійшин, бояри, біле духовенство, чорне духовенство, смерди, “люде”, закупи, рядовичі, ізгої, холопи, челядь, гості, двірцево-вотчинна система, чисельна або десяткова система управління, рада при князі, віче, верв, двірський, намісники, волостелі, стольник, дєтський, воєвода, староста, звичаєве право, устав, покон, урок, “Руська правда”, віра, полувіра, дика віра, “потік та пограбування”, заклич, звід, гоніння сліду, обіда, співучасть, випадковий та навмисний злочин, клятва, ордалії, кровна помста, ярлик, баскаки.

Методичні вказівки для самостійної роботи

При опрацюванні теми слід з’ясувати умови формування державності у східних слов’я, її державно-політичний устрій та функціонування органів центральної та місцевої влади. Розглядаючи структуру органів влади, слід звернути увагу на умови, в яких відбувалося зародження десяткової (чисельної) та двірсько–вотчинної системи управління.

Вивченню суспільних відносин та їх триваліший фіксації в пам’яті студента, безумовно, сприятиме схема суспільного ладу, яку кожен може відтворити самостійно або, в разі складнощів, звернувшись до рекомендованого посібника С. Кудіна і В. Капелюшного.

Знайомлячись із правовою системою Руської держави, потрібно звернути увагу не тільки на способи формування місцевих джерел, а насамперед на причини значного розповсюдження римського, візантійського, канонічного права, яке врегульовувало прогалини руського законодавства.

При розгляді процесуальних питань, необхідно розібратися у формах досудового процесу (“звід”, ”заклич”, “гоніння сліду”), з’ясувати роль позивача, відповідача, очевидців, послухів у судовому засіданні.

Аналіз особливостей суспільно-політичного життя Галицько-Волинської держави, порівняно з тими князівствами, що утворилися після розпаду Руської держави, дає найкраще уявлення про тяглість державно-правових традицій, успадкованих від своєї авторитетної попередниці. Державний устрій, адміністративно-територіальна організація влади базувалася на тих же принципах, що і в Київській Русі. Однак Галицько-Волинське князівство потрапило під потужніший політичний вплив європейської цивілізації, ніж Руська держава.

Знайомлячись із станом суспільних відносин, варто визначити причини економічного та політичного посилення ролі галицького боярства. Саме воно у сер. ХІV ст. зіграло роль руйнівного чинника, що призвів до загибелі Галицько-Волинської держави.

Контрольні питання:

1. Чому Наддніпрянщину вважають колискою української державності?

2. Яка роль прийняття християнства у зміцненні державності та централізації влади в Київській Русі?

3. Яку роль відігравало звичаєве і рецептоване право в становленні правової системи Русі?

4. Що таке двуумвірат? Яке застосування воно мало на Русі?

5. Які джерела та основні риси права Галицько-Волинської держави?

Література: 9, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 31, 32, 39, 43, 47, 55

Тема 1.4. Суспільно-політичний лад і право України

у складі Великого князівства Литовського

Семінарське заняття 4 години

1. Формування та суспільний лад Литовсько-Руської держави.

2. Органи станово-представницької монархії: структура, функції, повноваження.

3. Джерела та характерні риси права.

Індивідуальні навчально-дослідні завдання:

Підготувати реферати:

1. Копні суди в українських землях.

2. Крим і північне Причорномор’я у складі Золотої Орди: політико-правове становище.

3. Судоустрій і судочинство Литовсько-Руської держави.

4. Литовські Статути – кодекси писаного права.

5. Магдебургське право в українських землях.

Основні терміни та ключові історико-правові категорії:

Магнати, шляхта, привілеї, воєводство, земля, повіт, воєвода, староста, хорунжі, маршалки, великий князь, канцлер, земський підскарбій, гетьман, Пани-Рада, сейм, вальний сейм, данники, тяглі селяни, магдебурзьке право, волоське право, маєткове право, право патронату, суд земський, суд підкоморський, бургомістр, ратман, лавники, волочна реформа, писане право.

Методичні вказівки для самопідготовки

Ліквідація останнього осередку державності – Галицько-Волинського князівства поклало край періоду державної самостійності Русі. Землі нинішньої України надовго потрапляють у васальну залежність від більш удачливих сусідів Литви і Польщі. Знайомлячись з обставинами їхньої експансії на українські землі, варто звернути увагу на особливості захоплення тих територій, де йшов процес формування української нації.

Важливе значення для засвоєння суті існуючих між Литвою і Польщею об’єднавчих тенденцій має з’ясування загроз та викликів на їхню адресу з боку Московського царства та Тевтонського ордеру. Впоравшись із цим завданням, студент дистанційної форми навчання має наблизитися до розуміння двостороннього руху на зустріч, аж до злиття державних систем обох країн в одну Річ Посполиту Польську.

Відтак, вбачаємо нагальну потребу в поглибленому вивченні правових пам’яток даної епохи, що діяли на українських землях обох держав, зокрема, і об’єднаної взагалі. Їхнє опрацювання сприятиме засвоєнню змісту базових нормативно-правових актів, насамперед Великого князівства Литовського, які в своїй основі складалися із норм руського права.

Серед рецептованих джерел цього періоду велике значення мало магдебурзьке право. У Литві воно називалося німецьким, а в Польщі – так зрослося із місцевими правовими звичаями, що стало називатися польським. Дозволи на самоврядування отримували й українські міста. Проте правозастосовча практика на цих територіях мала свої характерні риси. Виявити їх – одне із завдань, винесених на самопідготовку.

Контрольні питання:

1. Які особливості утворення Литовсько-Руської держави?

2. Яке поширення в українських землях знайшли копні суди? Охарактеризуйте їх.

3. Які критерії лягли в основу поділу покарань на прості та кваліфіковані?

4. Хто міг надавати українським містам магдебургське право?

Література: 10, 16, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 31, 32, 39, 43, 47, 51, 54, 55

Тема 1.5. Державно-правове становище України під владою Польщі та Речі Посполитої Польської

Семінарське заняття 4 години

1. Політико-правове становище Галичини під владою Польського королівства (ХІV – перша т.. ХVІ т..)

2. Утворення Речі Посполитої Польської та правові наслідки для України.

3. Джерела та основні риси права Речі Посполитої Польської.

Індивідуальні навчально-дослідні завдання:

Підготувати реферати:

1. Політико-правові наслідки Берестейської церковної унії (1596 р.)

2. Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої в I т.. XVII т..

3. Судочинство на захоплених Польщею українських землях.

4. Поширення німецького, волоського та польського права на українські землі.

Основні терміни та ключові історико-правові категорії:

Король, сейм, сенат, посольська зборня, маршалок, підскарбій, референдарій, каштелян, старостинські та магістратські суди, королівський суд, копний суд, Люблінська унія, Берестейська унія, уніати, полонізація, Кревська та Городельська унії, Генрикові артикули, польська корона, Вислицький статут, Вартський статут.

Методичні вказівки для самопідготовки

До надзвичайно складних завдань належить проблема виокремлення інститутів державної влади, з’ясування особливостей правових систем, галузей права, їхніх інститутів тощо Великого князівства Литовського та Королівства Польського. Кафедра історії держави і права НАВСУ вперше здійснила спробу адсорбувати належне Литві і притаманне Польщі. Не забуваймо при цьому, що політико-правове становище зазначених держав ми розглядаємо лише у контексті процесів, що проходили на українських землях Литви і Польщі.

Знайомлячись зі змістом параграфа «Суспільний лад Королівства Польського», дізнаємося про притаманну для тогочасного польського суспільства особливість – напівзалежне сільське населення перебувало в кращому економічному становищі, ніж вільне населення. Цей факт нерідко сприяв добровільному переходу вільних людей до категорії напівзалежних. Відтак дане явище потребує глибшого аналізу і детальнішого розгляду на семінарських заняттях.

Незаперечним є той факт, що право Королівства Польського, а потім і Речі Посполитої рясно забарвлене римо-католицькою релігійною традицією. Особливо контрастно це відтіняється на шлюбно-сімейному праві. Потрібно самостійно ознайомитись із джерелами «родинного права» Польщі та відшукати характерні риси, які б підтверджували вплив церкви на шлюб та сім’ю в державі.

Контрольні питання:

1. Якими були наслідки Люблінської унія для населення українських земель, що увійшли до складу Речі Посполитої.

2. Назвіть основні риси суспільно-політичного устрою Галичини (XIV – середина XVII т..).

3. Яким було правове становище українського селянства після 1569 р.?.

4. Які наслідки для України мала Берестейська унія.

5. Яким чином ширилось німецьке, волоське та польське право на українських землях.

Література: 3, 7, 14, 17, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 34, 39, 43, 45, 47, 49, 52, 55

Тема 2.1. Запорозька Січ – предтеча Української гетьманської держави

Семінарське заняття 2 години

1. Формування території та політичний розвиток Козацької республіки.

2. Структура та функції органів влади Запорозької Січі.

3. Звичаєве козацьке право.

Індивідуальні навчально-дослідні завдання:

Підготувати реферати:

1. Особливості судочинства в цивільних та кримінальних справах у Запорозькій Січі.

2. Військо Запорозької Січі.

Основні терміни та ключові історико-правові категорії:

Козак, кошовий отаман, полковник, курінний отаман, військовий писар, військовий суддя, військовий осавул, пушкар, хорунжий, полково-сотенний устрій, паланка, реєстрові козаки, випищики, козацьке звичаєве право, фільваркова система, голота, дуки.

Методичні вказівки для самопідготовки

Розпочати вивчення модуля рекомендуємо із з’ясування причин виникнення та джерел формування українського козацтва. Засвоєння означених питань відкриє шлях до розуміння природи політичного устрою Запорізької Січі, сутності її правової системи, заснованої на засадах звичаєвого права.

В жодному разі із поля зору не повинен випасти матеріал, пов’язаний із проблемою політичного статусу Запорізької Січі. Володіючи базовими знаннями, навичками і вміннями з правознавства та теорії держави та права, студент має визначити політично-правовий статус Запорізької Січі. З цією метою необхідно порівняти окремі атрибути держави із характерними ознаками, притаманними об’єкту вивчення. Висновки, до яких прийдуть студенти, можуть бути різноманітними аж до протилежності. У такому разі, їхні аргументи та мотивація також стануть предметом дискусії під час зустрічі із викладачем на консультативних пунктах.

При вивченні правової системи Запорозької Січі, слід звернути увагу на те, що основним регулятором правовідносин виступило звичаєве право. Воно склалося задовго до появи самої Січі, як військово-політичної одиниці, і розвинулося в надрах козацького стану, який інтенсивно формувався.

Одна з особливостей козацького звичаєвого права полягала в існуванні на Запорожжі надзвичайно жорстокої системи покарань. При підготовці до семінарського заняття необхідно з’ясувати причини суворих санкцій (здебільшого кваліфікованої смертної кари) і спробувати під час дискусії обґрунтувати, чи, навпаки, заперечити доцільність саме таких заходів впливу.

Процес не мав чіткого поділу на кримінальний та цивільний. Справи розглядалися в одних і тих самих судових інстанціях, які не були відокремлені від адміністрації. Відтак постає необхідність глибшого ознайомлення із судоустроєм та перебігом правосуддя на Січі. Варто замислитися над питанням про те, чи можна вважати Січ демократичним утворенням, якщо не існувало чіткого поділу на гілки влади, у тому числі й судова не була відокремлена від законодавчої та виконавчої.

Контрольні питання:

1. Які причини обумовили виникнення Запорозької Січі.

2. Назвіть основні риси козацького звичаєвого права.

3. Які характерні риси судочинства у Запорозькій Січі.

5. Якими були структура та функції реєстрового козацтва.

Література: 3, 5, 14, 17, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 37, 39, 42, 43, 44, 47, 52, 55, 57, 60

Питання для колоквіуму до змістового модуля № 1

1. Що вивчає історія держави і права України?

2. Що спільного між дисциплінами «Історія держави і права України», «Теорія держави і права» та «Історія України»? Чим відрізняються між собою названі дисципліни?

3. Як взаємодіє історія держави і права України з історією держави і права зарубіжних країн?

4. З якою метою вивчається історія держави і права України?

5. Назвіть причини утворення держави у скіфів.

6. Які галузі права отримали найбільший розвиток в грецьких містах-державах північного Причорномор’я?

7. Поясніть які риси державотворення в Боспорському царстві наближали його до еллінських держав.

8. Чому Наддніпрянщину вважають колискою української державності?

9. Як прийняття християнства вплинуло на зміцнення державності та централізацію влади в Русі?

10. Вкажіть на роль звичаєвого і рецептованого права у становленні правової системи Русі?

11. Що таке двуумвірат? Яке застосування воно мало на Русі?

12. Які джерела та основні риси права Галицько-Волинської держави?

13. Обгрунтуйте особливості утворення Литовсько-Руської держави?

14. Яке поширення в українських землях знайшли копні суди? Охарактеризуйте їх.

15. Які критерії лягли в основу поділу покарань на прості та кваліфіковані?

16. Хто міг надавати українським містам магдебургське право?

17. Скажіть, якими були наслідки Люблінської унія для населення українських земель, що увійшли до складу Речі Посполитої.

18. Назвіть основні риси суспільно-політичного устрою Галичини (XIV – середина XVII ст.).

19. Яким було правове становище українського селянства після 1569 р.?

20. Поясніть наслідки для України Берестейської унії.

21. Яким чином ширилось німецьке, волоське та польське право в українських землях.

22. Назвіть причини, що обумовили виникнення Запорозької Січі.

23. Назвіть основні риси козацького звичаєвого права.

24. Зупиніться на характерних рисах судочинства у Запорозькій Січі.

25. Якими були структура та функції реєстрового козацтва.

Тема 2.2. Українська гетьманська держава (Військо Запорозьке) та її право (серед. ХVІІ – кін. ХVІІІ ст.)

Семінарське заняття 10 годин (6 год.- в музеї)

1. Формування української національної держави в ході Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.

2. Суспільний і державний лад Гетьманщини у другій пол. XVII ст.

3. Обмеження та ліквідація автономного устрою України.

Індивідуальні навчально-дослідні завдання:

Підготувати реферати:

1. Українсько-Московські договори 1654 р. та їх наслідки.

2. Джерела права Української гетьманської держави.

3. "Пакти і Конституція прав і вольностей війська Запорозького" 1710 р. (Конституція П. Орлика).

4. Кодифікація українського права у XVIII cт.

5. Ліквідація гетьманства та зруйнування Запорозької Січі – закономірний підсумок російської імперської політики в Україні.

Основні терміни та ключові історико-правові категорії:

“ Ординація Війська Запорозького 1638 р.”, “ Зборівський (1649 р.) і Білоцерківський (1651 р.) мирні договори”, “ Березневі статті” Б.Хмельницького та “ Жалувана грамота царя Олексія Михайловича Війську Запорізькому” 27 березня 1654 р., Український конституціоналізм, Андрусівське перемир’я, “Вічний мир” 1686 р., Гетьманщина, Малоросійський приказ, Малоросійські колегії, проста і кваліфікована смертні кари, губернське правління, наказ суспільного призирства, межові контори, лікарські управи, капітан-справник, земський суд, асесор, нотаріус (писар).

Методичні вказівки для самопідготовки

Дана тема логічно пов’язана з попередньою. Адже полково-сотенна організація запорізького товариства лягла в основу адміністративно-територіального устрою Української гетьманської держави, започаткованої Б.Хмельницьким. Відтак, студент має твердо усвідомлювати, що саме цей феномен найвиразніше характеризує сутність Української гетьманської держави.

Знайомство із розгалуженою правовою системою має розпочинатися із знайомства з пам’ятками права доби, що вивчається. У низці інших, беззаперечне місце належить міжнародним договорам, а серед них – Березневим статтям Б.Хмельницького 1654 року. Вивчення положень договору дасть змогу з’ясувати справжні параметри української автономії під протекторатом Московської, пізніше Російської держави.

Опановуючи обидві теми модуля, студенти мають засвоїти тезу про демократичний характер як Запорізької Січі, так і Української гетьманської держави. У кінцевому підсумку вони мають усвідомити, що кількасотрічні традиції самоврядування, покликали до життя головне надбання політико-правової думки епохи – “Конституцію П.Орлика”. Розглядаючи основні положення, структуру та зміст варто з’ясувати, чи можна її вважати конституцією у сенсі сучасного розуміння понять та правових категорій.

Контрольні питання:

1. У чому суть українсько-московських договорів 1654 р.? Чому саме їх вважають початком українського конституціоналізму?

2. Якою була залежність змін в державному ладі Війська Запорозького від перебігу війни під проводом Б.Хмельницького?

3. Яким чином московський царат звужував права українського народу впродовж XVII–XVIII ст.?

Дата добавления: 2015-05-22