Котляр М. Ф. Данило Галицький. - К., 1979

Рр.

Розстановка політичних сил напередодні революції. Створення Української Центральної Ради: її соціальна база й програма. Практичні кроки на шляху від культурно-національної автономії до територіальної. Проголошення незалежності УНР. Політика П.Скоропадського й Директорії. Утворення ЗУНР. Акт Соборності України. Причини поразки УЦР, урядів П.Скоропадського й Директорії. Перемога радянської влади та її політика „воєнного комунізму.

Тема 8. Міжвоєнний період історії українського народу

(1921- 1939 рр.).

Причини переходу від „воєнного комунізму” до нової економічної політики, її зміст. Спроба створити ринкову економіку з елементами державного регулювання. Політична дискусія щодо національного питання. Пошуки оптимальної форми об’єднання республік і створення СРСР. Політична оцінка входження України до його складу. Політика коренізації: форма, зміст і результати. Прискорена індустріалізація й суцільна колективізація та їх наслідки. Голодомор 1932–1933 рр. Встановлення тоталітарного режиму, формування культу особи Сталіна.

Тема 9. Західноукраїнські землі між двома світовими війнами

(1921- 1939 рр.).

Наслідки Першої світової війни для України. Перехід частини західноукраїнських земель до складу Польщі, Румунії й Чехословаччини. Загострення національного питання на окупованих землях. Український визвольний рух. Західноукраїнське питання в європейській політиці. Боротьба різних політичних сил за вплив на Західну Україну.

Тема 10. Україна в роки Другої світової війни (1939- 1945 рр.).

Радянсько-німецький договір 1939 р. Приєднання Західної України до УРСР. Початок Великої Вітчизняної війни. Трагедія Південно-Західного фронту. Причини поразок Червоної армії в 1941- 1942 рр. Антифашистський рух опору. Основні битви Великої Вітчизняної війни. Битва за Дніпро. Звільнення Києва. Остаточне визволення України у 1944 році. Оцінка ОУН- УПА. Наслідки Другої світової війни для України.

Тема 11. Суспільно-політичний та соціально-економічний розвиток України в другій пол. 40-х – на поч. 80-х рр. ХХ ст.

Труднощі відродження економіки в післявоєнний період. ХХ з’їзд КПРС: викриття культу особи Сталіна. Реабілітаційні процеси. Соціально-економічні реформи М.С.Хрущова. Демократизація духовного життя. Парадокси хрущовської „ відлиги”. Дисидентський рух “шістдесятників Наростання кризових явищ в економічному та духовному житті. Політика русифікації.

Тема 12. Національно - державне відродження українського народу. Незалежна Україна в сучасному світі.

Політика М.Горбачова: досягнення та прорахунки. Розпад СРСР. Декларація про державний суверенітет України. Створення багатопартійної системи. Акт проголошення незалежності України. Всеукраїнський референдум 1990 р. Вибори Президента Державне будівництво суверенної України. Прийняття Конституції України 1996 р. Політика роззброєння України. Міжнаціональні та міжконфесійні відносини. „Помаранчева” революція 2004 р. Конституційна реформа. Внутрішня політика Української держави. Головні напрямки зовнішньої політики. Місце України в сучасному світі.

ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Завдання 1. Зародження української державності. Київська Русь. Галицько-Волинське князівство.

ПЛАН

1. Походження і розселення слов’ян. Суспільний розвиток східнослов’янських племен.

2. Витоки державності, виникнення держави Київська Русь. Основні етапи становлення і розвитку давньоруської державності. Державно-політичний устрій Київської Русі, її суспільний лад. Внутрішня і зовнішня політика. Хрещення Русі та його історичне значення. Причини феодальної роздробленості та розпаду Київської Русі. Ії історична спадщина.

3. Галицько-Волинське князівство – продовження традиції русько-української

державності (перша половина XIII – друга половина XIV ст.). Державний та суспільний лад. Історична доля Галицько-Волинської держави.

Перед тим, як перейти до висвітлення історичних процесів, пов’язаних з життям слов’ян, слід зробити невеликий вступ до теми, вказати, що у І тис. н.е. на історичну арену центральної і східної Європи стрімко виходять слов’яни – одна з основних гілок давньоєвропейського населення, що усвідомили свою відмінність від інших, неслов’янських племен і народів. Зверніть увагу на те, що сучасні українці є однією з гілок історичного слов’янства, що велика кількість східнослов’янських племен проживала на теперішній українській землі.

Зазначте, що важливим питанням є проблема етногенезу і розселення слов’ян. Вкажіть, що першими про слов’ян писали грецькі, римські, готські вчені. Відомо, що Йордан підкреслював, що слов’яни походили від одного кореня і відомі під трьома назвами: венедів, антів, склавинів.

Аналізуючи соціально-економічний та політичний розвиток східних слов’ян, скажіть, що доба VI-IX ст. в історії східних слов’ян характеризується глибокими якісними змінами, визріваннями та становленням тих факторів суспільного життя, що сприяли виникненню у ІХ ст. Давньоруської держави.

Переходячи до відповіді на друге питання, спочатку проаналізуйте історію племінних союзів, особливу увагу при цьому зверніть на полянський союз. Розкажіть про поступовий перехід цього народу до руської державності. Назвіть основні умови народження Київської Русі, як політичні, так і соціально-економічні. Визначіть основні ознаки існування державності у ранньосередньовічному суспільстві. Охарактеризуйте основні етапи розвитку давньоруської держави.

Зробіть повідомлення про перших київських князів, їх внутрішню і зовнішню політику. Головну увагу зосередьте на характеристиці правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Зазначте, що правління Володимира започаткувало новий етап в історії Київської Русі – період піднесення та розвитку. Проаналізуйте шлях Володимира до християнства, з чого він розпочався. Визначіть позитивні наслідки запровадження християнства.

Характеризуючи правління Ярослава, підкресліть, що всі свої зусилля він спрямовує на посилення єдності, централізацію держави, її європеїзацію. Посилаючись на свідчення літописців, зазначте, що він був не стільки князем-завойовником, скільки князем-просвітителем.

При характеристиці третього, останнього етапу розвитку Київської Русі, зазначте, що розпад великих імперій – закономірне явище у світовій історії, що ці процеси характерні для різних періодів людської цивілізації. Говорячи про початок феодальної роздробленості, зверніться до її причин; зверніть увагу на те, що ці причини носили як внутрішній, так і зовнішній характер, а також були як політичними, соціально-економічними, так і релігійними.

Закінчуючи роботу над другим питанням, зазначте, що одинадцять століть тому східні слов’яни створили свою першу державу, яку літописці називали Руською землею, а вчені-історики – Київською або Давньою Руссю. Варто зауважити при цьому про її велич, економічний, політичний та культурний розвиток.

Вивчаючи літературу до останнього питання зверніть увагу на те, що паралельно з появою нового об’єднуючого центру в районі Володимира і Суздаля, наприкінці ХІІ – на початку ХІІІ ст. навколо Галичини і Волині розпочинається процес формування нової держави – Галицько-Волинського князівства, лідери якого стають на шлях об’єднання південних руських земель. Але раніше, ніж розповісти про це, студенту потрібно розказати про складові цієї країни – Галичину та Волинь, їх самостійний розвиток.

Далі охарактеризуйте правління Романа Мстиславовича (1170-1205 рр.), який у 1199 р., сівши на Галицький престол, об’єднує Волинь і Галичину і створює нову політичну одиницю на карті Європи – Галицько-Волинське князівство. Згодом перейдіть до князювання Данила Галицького, його діяльності зі збирання південних руських міст, формування державного апарату, боротьбу з галицькими боярами, будівництво нових міст тощо. Зазначте, що важливим кроком діяльності Данила Галицького була боротьба з монголо-татарською навалою; назвіть конкретні кроки у цьому напрямку і результати втілення їх у життя.

Наприкінці проаналізуйте політику наступників Данила аж до 1340 р. – часу занепаду Галицько-Волинського князівства. Назвіть причини втрати державності на території сучасної України у 40-х рр. ХІV ст. Насамкінець, покажіть історичне значення Галицько-Волинського князівства.

Література:

Баран В. Давні слов’яни. – К., 1998.

Брайчевський М. Ю. Походження Русі. - К., 1968.

Грушевський М.С. Історія України-Русі. Т. 1. - К., 1991; Т.2. - К., 1992.

Залізняк Л. Від склавинів до української нації. – К., 2004.

Іванченко Р. П. Київська Русь: початки української держави. - К., 1995.

Крип΄якевич І. П. Історія України. – Львів, 1990.

Крип΄якевич І. П. Галицько-Волинське князівство. - К., 1984.

Моця О. П. Давньоруська народність // Укр.іст.журн.- 1990. - № 7.

Повість врем’яних літ. – К., 1990.

Політична історія України.. – К., 2001.

Прицак О. Походження Русі. Т. 1. - К.,2004.

Рибалка І. К. Історія України. Т. 1. - Х., 1995.

Сергійчук В. Національна символика України. - К., 1992.

Таранець В. Арії. Слов’яни. Руси: Походження назв Україна і Русь. – Одеса, 2004.

Толочко А. П. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология. - К., 1992.

Завдання 2. Українська державність у литовсько - польську добу.

ПЛАН

1. Україна у складі Великого князівства Литовського. Політичний і правовий устрій Великого князівства Литовського і Руського.

2. Основні тенденції в розвитку суспільства у Великому князівстві Литовському, формування української народності. Причини занепаду литовсько-української державності.

3. Люблінська унія 1569 р., Берестейська унія 1596 р., та їх політичні наслідки для українського народу. Входження українських земель до Речі Посполитої. Політичний устрій і правові відносини в польському суспільстві. Колонізаційна політика Речі Посполитої на українських землях.

Зробивши короткий аналіз ситуації в українських землях у середині XIV ст., перейдіть до характеристики Литовської держави, її зародження, поступового зміцнення і просування на південь. Назвіть причини створення Литви, як державної одиниці, дату заснування, згадайте про перших князів.

Згадайте про рівень литовського впливу на руські землі. Значну увагу зверніть на князювання Гедиміна (1316-1341рр.), на основні напрямки його внутрішньої і зовнішньої політики, зазначивши при цьому, що Гедимін перший розповсюдив свій вплив на Волинь, одруживши сина Любарта на дочці луцького князя.

Потребує уваги і князювання Ольгерда (1345-1377рр.). З ним пов’язана нова хвиля просування литовців на територію Київської Русі і підпорядкування собі майже усієї території сучасної України.

Зробіть наголос на тому, що дії Литви на Русі не носили характеру експансії, схожої на завоювання монголів, що збройне протистояння в боротьбі за наші землі відбувалося переважно між литвинами та іншими чужинцями-претендентами на руську спадщину. Охарактеризуйте ставлення нової влади до місцевого населення.

Аналізуючи стосунки з русичами, назвіть умови швидкого просування литовського війська на Русі. Серед них, в першу чергу, назвіть знесиленість руських земель за часів монгольської навали та занепад Києва, відсутність єдності, повага литовців до звичаїв і традицій місцевого населення та інші. Важливо, що литовські князі вміло використовували при цьому політику родичання.

Варто підкреслити, що руське населення сподівалося на литовську допомогу в боротьбі з татарами, хоча воно й саме активно допомагало литовцям воювати із золотоординцями, про що свідчить битва об’єднаних русько-литовських полків на річці Сині води.

Цікавим є й той факт, що до кінця XIV ст. на приєднаних до Литви землях, руські князі зберегли свою автономію. Назвіть князя, який відмовився від такої політики і перейшов до централізму.

Зазначте, що паралельно з литовським просуванням на Русь, сюди ж поспішали поляки. Опишіть цей процес, визначіть райони, які підпорядкувала собі Польща у XIV ст., чим відрізнялася польська експансія на Схід від литовської. Вкажіть, що польський уряд з перших днів утвердження у цьому регіоні намагався зробити його своєю провінцією, нав’язати польське право, адміністративну систему, витіснити православ’я шляхом утвердження католицизму.

Розкажіть про взаємовідносини між Польщею і Литвою в XIV ст., про Кревську 1385р. і Городельську 1413р. унії.

Проаналізуйте взаємовідносини Литви і Польщі у XVІ ст. Підкресліть, що вони закінчилися підписанням Люблінської (1569р.) унії і утворенням нової держави - Речі Посполитої. Визначіть, що змусило литовців піти на цей крок.

Зверніть увагу на умови цього договору, вкажіть, що згідно з унією обирався спільний король, єдиними були сейм, сенат, гроші, польська та литовська шляхта отримували право володіти землями у будь-якій частині держави. Водночас зазначте, що Литва зуміла частково зберегти ознаки своєї колишньої держави – адміністрацію та військо, герб, печатку, державну мову (руську), а також Литовські статути, але втратила велику територію багатих українських земель від Волині до Чернігівщини і Полтавщини.

Проаналізувавши умови і наслідки Люблінської унії, перейдіть до висвітлення становища в Українському Православ’ї у другій половині XVІ ст. Визначіть причини підписання Брестської (1596р.) унії, скажіть, що вона привела до створення уніатської (греко-католицької церкви). Дайте відповідь на питання, чому її так назвали і який вплив вона мала на українське суспільство?

Підсумовуючи, підкресліть, що Люблінська і Брестська унії відкрили новий етап у житті українців, етап згортання політичного життя, економічних утисків, дезорганізації і занепаду Православної церкви.

Література:

Грушевський М. С. Історія України-Русі. Т.4. - К., 1993.

Законодательные акты Великого Литовского княжества XV-XVI вв. Сб. материалов. – Л., 1936.

Дата добавления: 2015-05-22