Етичні принципи й правила роботи психолога

(Росія)

Сучасний рівень психологічної науки й практики, високий ступінь їхнього впливу на соціальні й економічні процеси по­стійно вимагають спеціальної регламентації дій психологів як у процесі дослідницької роботи, так і в ході практичної реалізації їхніх рекомендацій. Дії психологів можуть не поліпшити, а погі­ршити психологічний клімат у колективі, посилити негативний стан і положення людини, скомпрометувати, в остаточному під­сумку, психологічну науку.

Підвищення ефективності роботи психологів у різних галузях народного господарства, освіти й охорони здоров'я, недопущен­ня випадків дискредитації психології вимагають введення в прак­тику етичних принципів і правил роботи психолога. Це означає, що нині рівень професіоналізму психолога визначається не тіль­ки його теоретичними знаннями, методологічною й методичною підготовкою, а й здатністю будувати свою діяльність із ураху­ванням етичних норм.

У перспективі, мабуть, психологам необхідно ввести у свою діяльність таку ж строгу регламентацію, якої дотримуються наші закордонні колеги практично в усьому світі. Введення атестації психологів, які працюють у науково-практичній галузі, видача ліцензій для психологічної практики актуальні на сьогодні.

Обов'язковою умовою при цьому є знання й дотримання етичних принципів і правил роботи психолога

1. Обов'язки та права психолога.

1. Психолог повинен брати активну участь у вирішенні питань
наукового, соціального, виробничого життя.

Підвищувати засобами психології продуктивність праці і якість продукції, знижувати матеріальні, енергетичні, часові ви­трати й витрати робочої сили.

Сприяти психологічними засобами впровадженню соціа­льних, технічних, технологічних і інших нововведень.

1.3 Поліпшувати якість підготовки фахівців шляхом застосу­вання психологічної профорієнтації, профконсультації, профвід­бору, профнавчання й психопрофілактики.

Сприяти зниженню плинності кадрів, формуванню стабі­льних колективів, регулювати міграції населення, спираючись на психологічні закономірності цих явищ.

Сприяти поверненню до активного трудового й соціально­го життя людей, які потребують психологічної реабілітації та психологічної консультації з професійних питаннях та з проблем особистісного й громадського життя.

Прагнути до досягнення у робітників і фахівців задоволенос­ті своєю працею за рахунок психологічної оптимізації параметрів навколишнього середовища, устаткування, технологічних процесів.

Прогнозувати соціально-психологічні наслідки соціаль­них, наукових і технічних інновацій.

Розвивати теоретичне й методичне забезпечення психоло­гічної науки.

Керуватися у своїй діяльності етичними принципами й правилами законом «не нашкодь».

2. Психолог має право, застосовуючи методи психологічної
науки:

Одержувати конфіденційну інформацію про психологічні властивості особливості й стани людей, які виступають у якості досліджуваних.

Формулювати рекомендації з оптимізації діяльності робі­тників і розподілу їх по робочих місцях.

Брати участь у роботі комісій з обговорення й узгодження проектів, уставів, законів та таке інше.

Проводити дослідження причин трагедій, аварій, різного роду подій і доповідати їх результати на засіданнях комісій по їхньому розслідуванню.

Брати участь у роботі з удосконалювання методів вихо­вання, навчання й впроваджувати їх у практику.

Брати участь у роботі прийомних, кваліфікаційних, атес-таційних комісій у якості їхнього члена.

Вивчати й домагатися, якщо буде потреба, зміни експлуа­таційних характеристик устаткування, параметрів технологічних процесів, оточуючого середовища.

2.8.Використовувати матеріали своєї роботи в процесі індиві­дуально-психологічного консультування на підприємствах, у школах, у консультативних пунктах і в лікувальних установах, повідомляти про них на конференціях, з'їздах і в пресі.

2.9. Розробляти нові методи роботи психолога й одержувати на них авторські права з усіма юридичними наслідками.

II. Організація діяльності психолога.

3. Суб'єкти й об'єкти психологічної діяльності.

Психолог — це особа, яка має спеціальну психологічну освіту, що підтверджено державним дипломом, і представляє на­уково-дослідну, навчальну, виробничу, лікувальну, кооперативну або іншу організацію.

В якості замовника можуть виступати керівники державної або кооперативної організації, приватна особа, які звернулися до пси­холога за консультацією психологічного характеру, ознайомлені з принципами й правилами роботи психолога і погоджуються з ними.

Також в якості замовника може виступати сам психолог, якщо йому доручене здійснення на основі результатів дослідження психокорекційного впливу, або сам досліджуваний, якщо на ос­нові результатів дослідження він має намір здійснювати в тій або іншій формі самовдосконалення (аутотренінг та таке інше).

У якості досліджуваного виступає особа, яка погодилась бути об'єктом психологічного дослідження, з причин особистіс-ного, наукового, виробничого, або соціального інтересів.

В якості результатів дослідження психолога виступає тео­ретичний, методичний, експериментальний матеріал, зафіксова­ний у формі звітних документів прийнятого зразка, який повно, вірогідно й об'єктивно відображає досліджуваного з погляду за­вдань замовника.

Результати дослідження, які свідомо або ненавмисно розпо­всюджені, набувають характеру самостійного компонента психо­логічної діяльності, при цьому позитивні й негативні наслідки яких повинні бути регламентовані.

4. Суб'єкт-об'єктні відносини в психологічній діяльності.

Психолог одержує замовлення від замовника, складає у взаємно погодженій формі технічне завдання на дослідження (роботу), домовляється про розподіл прав і обов'язків між психо­логом, замовником та досліджуваним, про взаємні зобов'язання в спільній діяльності.

Психолог підбирає адекватні завданням психологічної ді­яльності, теоретичні концепції, методи роботи, конкретні мето­дики дослідження й роботи з досліджуваним, способи обробки первинних даних для формування результатів дослідження

Психолог здійснює безпосередню роботу з досліджуваним у формі спостереження, бесіди, анкетування, інтерв'ювання, тес­тування та інших видів дослідження.

Психолог обробляє первинні матеріали, здійснює їхню ін­терпретацію, обговорює отримані дані з компетентними колега­ми, формулює загальні висновки й висновки по факторах, які ці­кавлять замовника.

Психолог передає замовникові свої висновки й рекомендації, які стосуються досліджуваного й відповідають на питання замовни­ка. Вони ґрунтуються на результатах дослідження у формі письмо­вого документа, усного повідомлення, публікації в пресі.

Замовник застосовує до досліджуваного рекомендації психо­лога у вигляді психокорекційного, психолого-педагогічного, навча­льного, адміністративного впливу. У зв'язку з цим може змінити ер­гономічні й інженерно-психологічні фактори робітничого середови­ща, параметри устаткування, умови трудової діяльності та таке інше.

У багатьох випадках психолог сам застосовує до досліджуваного розроблені ним на підставі попереднього дослідження рекомендації (психотерапія, консультування, тренінг і таке інше). Часто сам до­сліджуваний застосовує до себе рекомендації психолога.

III. Принципи і правила роботи психолога.

Етика роботи психолога ґрунтується на загальнолюдських мо­ральних цінностях. Передумови вільного й всебічного розвитку особистості і її поваги, зближення людей, створення справедли­вого гуманного, процвітаючого суспільства є визначальними для діяльності психолога. Етичні принципи й правила роботи психо­лога формулюють умови, при яких зберігаються й усталюються його професіоналізм, гуманність дій, повага людей, з якими він працює, реальна користь від його зусиль.

5. Принцип «Не нашкодь» вимагає від психолога такої органі­зації своєї роботи, щоб ні її процес, ні її результати не наносили досліджуваному шкоди його здоров'ю, стану або соціальному положенню. Виконання принципу регламентують правила відно­син психолога з клієнтом і замовником, а також вибору адекват­них методів дослідження й спілкування.

Правило взаємоповаги психолога і клієнта. Психолог по­винен поважати клієнта, його права і свободи, проголошені й га­рантовані Конституцією РФ. Робота з клієнтом допускається тільки після одержання його згоди. Співпраця пропонується піс­ля повідомлення клієнту мети дослідження, застосовування ме­тодів й способів використання отриманої інформації.

Правило безпеки для клієнта щодо застосовуваних мето­дик. Психолог застосовує тільки такі методики дослідження, які не можуть бути небезпечними для здоров'я і стану клієнта.

Правило попередження неправильних дій замовника щодо досліджуваного. Психолог формулює свої рекомендації, органі­зує зберігання, використання й публікацію результатів дослі­дження таким чином, щоб виключити їхнє застосування поза ти­ми завданнями, які були погоджені між психологом і замовником і які могли б погіршити положення досліджуваного. Психолог інформує досліджуваного про характер переданої замовникові інформації й робить це тільки після одержання згоди останнього.

6. Принцип компетентності психолога вимагає від психолога братися за рішення тільки тих питань, з яких він професійно обізна­ний і для рішення яких володіє практичними методами роботи й на­ділений відповідними правами й повноваженнями виконання пси-хокорекційних або інших впливів. Виконання принципу забезпе­чується правилами, які регламентують відносини психолога із замо­вником, досліджуваним, результатами дослідження.

Правило співробітництва психолога й замовника. Психолог зобов'язаний повідомити замовника про реальні можливості сучас­ної психологічної науки в області поставлених замовником питань, про межі своєї компетентності й своїх можливостей. Психолог по­винен повідомити замовникові про принципи й правила психо­логічної діяльності й отримати згоду замовника керуватися ними при використанні методів і матеріалів психологічного характеру.

Правило професійного спілкування психолога з клієнтом. Психолог повинен володіти методами психодіагностичної бесіди, спостереження, психолого-педагогічного впливу на такому рівні, що дозволяв би, з одного боку, максимально ефективно вирішувати поставлене завдання, а з іншого боку — підтримувати у клієнта по­чуття симпатії й довіри, задоволення від спілкування із психологом. Якщо клієнт хворий, то застосування будь-яких методів досліджен­ня й профілактики припустимо тільки з дозволу лікаря або за зго­дою інших осіб, що представляють його інтереси. Виконувати пси­хотерапевтичну роботу із хворим психолог може тільки узгоджено з лікарем і при наявності спеціалізації по медичній психології.

6.3. Правило обґрунтованості результатів дослідження пси­холога. Психолог формулює результати дослідження в термі­нах і поняттях, прийнятих у психологічній науці, підтверджу­ючи свої висновки пред'явленням первинних матеріалів дослідження, їхній математико-статистичній обробці й позити­вним висновком компетентних колег. При вирішенні будь-яких психологічних завдань проводиться дослідження, яке завжди повинно опиратися на попередній аналіз літературних даних з окресленої проблеми.

7. Принцип неупередженості психолога не допускає упере­дженого відношення до досліджуваного, формулювання виснов­ків і здійснення дій психологічного характеру, що суперечать на­уковим даним, яке б суб'єктивне враження досліджуваний не робив своїм виглядом, юридичним і соціальним станом, яким би позитивним або негативним не було відношення замовника до досліджуваного. Принцип виконується, якщо виконуються пра­вила, що регламентують вплив на результати дослідження особи­стості самого досліджуваного, психолога й замовника.

Правило адекватності методик, застосовуваних психологом. Психолог може застосовувати лише ті методики, які адекватні цілям проведеного дослідження, віку, статі, освіті, загальному стану дослі­джуваного, умовам експерименту. Методики, крім цього, обов'язково повинні бути стандартизованими, нормалізованими, надійними й ва-лідними, адаптованими до контингенту досліджуваних.

Правило науковості результатів дослідження психолога. Психолог повинен застосовувати методи обробки й інтерпретації даних, які одержали наукове визнання й не залежні від його нау­кових пристрастей, суспільних захоплень, особистих симпатій до досліджуваних певного типу, соціального стану, професійної дія­льності. У результатах дослідження повинно бути тільки те, що неодмінно одержить будь-який інший дослідник такої ж спеціалі­зації й такої ж кваліфікації, якщо він повторно зробить інтерпре­тацію первинних даних, які пред'являє психолог.

Правило виваженості відомостей психологічного характе­ру, переданих замовникові психологом. Психолог передає замов­никові результати дослідження в термінах і поняттях, відомих замовнику у формі конкретних рекомендацій, які не дозволяють їх домислювання, розгляду особистості досліджуваного поза ти­ми завданнями, які були поставлені перед психологом. Психолог керується тільки інтересами справи й не передає ніяких відомос­тей, які могли б погіршити положення досліджуваного, замовни­ка, колективу, у якому вони співробітничають.

8. Принцип конфіденційності діяльності психолога означає,
що матеріал, отриманий психологом у процесі його роботи з до-
сліджуваним на основі довірчих відносин, не підлягає свідомому
або випадковому розголошенню поза погодженими умовами й
повинен бути представлений таким чином, щоб він не міг скомп-
рометувати ні досліджуваного, ні замовника ні психолога, ні пси-
хологічну науку. Принцип виконується в тому випадку, якщо
відповідними правилами регламентується процес обміну інфор-
мацією психологічного характеру між замовником і психологом,
між замовником і досліджуваним.

Правило кодування відомостей психологічного характері. Психолог зобов'язаний на всіх матеріалах психологічного харак­теру, починаючи від протоколів і закінчуючи підсумковим зві­том, вказувати не прізвища, імена, по батькові досліджуваних, а привласнений їм код, що складається з деякого числа цифр і букв. Документ, у якому вказуються прізвище, ім'я, по батькові досліджуваного й відповідний йому код, відомий тільки психоло­гові, оформляється в єдиному екземплярі, зберігається окремо від експериментальних матеріалів у недоступному для сторонніх мі­сці й передається замовникові по акту, якщо це необхідно за умо­вами роботи.

Правило контрольованого зберігання відомостей психоло­гічного характеру. Психолог повинен попередньо погодити із за­мовником список осіб, які одержують доступ до матеріалів, що характеризують досліджуваного, місце й умови їхнього зберіган­ня, мету їхнього використання й строки знищення.

Правило коректного використання відомостей психологі­чного характеру. Психолог повинен дійти згоди із замовником про виключення випадкового або навмисного повідомлення до­сліджуваному результатів його дослідження, які можуть його травмувати, і створити умови для виконання цієї угоди. Відомос­ті психологічного характеру про досліджуваного у жодному разі не повинні підлягати відкритому обговоренню, передачі або по­відомленню кому-небудь поза формами, рекомендованими пси­хологом.

9. Принцип обізнаної згоди вимагає, щоб психолог, замовник і
досліджуваний були сповіщені про етичні принципи й правила
психологічної діяльності, цілі, засоби і передбачувані результати
психологічної діяльності й брали в ній добровільну участь

Дата добавления: 2015-05-22