Параметричні індекси якості та формування цін на їх основі

МД

Ц – ЗВ МД

Сума ПВ сума ПВ

Т_б = -------------- = -----------,

де сума ПВ - сума постійних витрат

3В - змінні витрати на одиницю продукції

Ц - ціна виробу

МД -маржинальний дохід на одиницю продукції.

Застосовуючи дану формулу, можна визначити доцільність укладання договорів на поставку продукції. Повертаючись до нашого прикладу, точка беззбитковості дорівнюватиме 9,6 тис. виробам [ 240 /(40-15)]. Це свідчить про те, що підприємству вигідно укласти такий договір тому, що всі постійні витрати будуть компенсовані реалізацією вказаної кількості продукції. Виходячи із цього маржинальний дохід на одиницю решти виробів, по суті являє собою чистий прибуток, загальний розмір якого від продажу 5,4 тис. одиниць продукції становить 135 тис.грн. [(40-15)5,4].

Якщо на ринку є конкуренти, які також прагнуть отримати це замовлення, підприємство може запропонувати замовнику вигідніші умови на основі зниження відпускної ціни про­дукції. Але виробник при цьому повинен урахувати, що для отримання такого ж розміру прибутку йому необхідно укласти угоду на більшу кількість продукції. Ураховуючи, що підприємство має не тільки компенсувати свої витрати, а й отримати цільовий прибуток (П_Ц), для визначення мінімального обсягу замовлення (K_min) використовується формула:

сума ПВ + П_ц

К_min = ------------------

Наприклад, виробник пропонує замовнику зменшити ціну до 35 грн. У цьому разі точка беззбитковості буде знаходитись на рівні 12 тис. виробів [ 240 /(35-15)], а для одержа­ння цільового прибутку в розмірі 135 тис. грн. йому потрібно виробити ще 6,75 тис. оди­ниць продукції [135/(35-15) ]. Таким чином, договір необхідно укласти як мінімум на 18,75 тис. виробів.

Припустимо, що підприємство має можливість на вільних потужнос­тях виробити ще 1,25 тис. виробів. Але така додаткова кількість продукції може бути реа­лізована на ринку тільки за ціною 26 грн. за одиницю. Розрахунки показують, що така ціна навіть менша повної собівартості виробу, яка дорівнює 27 грн. [ 15 + (240 / 20) ]. На пер­ший погляд виробництво такої партії продукції принесе підприємству тільки збитки на кожному виробі в розмірі однієї гривні. У результаті продажу додаткової продукції виро­бник одержить чистий прибуток у розмірі 13,75 тис. грн. [ (26 - 15) 1,25 ].

На практиці параметричні індекси найширше використовуються при встановленні цін на продукцію виробничого призначення, де існує тісна залежність між її споживчими властивостями та ціною. Такі індекси, зокрема лежать в основі визначення цін методом відносного оцінювання технічного рівня продукції. Він базується на порівнянні основних параметрів нового виробу з „ідеальною” машиною, яка має всі ті якісні характеристики, котрі споживач бажав би бачити в ній. Тому спочатку для кожної групи виробів, відповідно до специфіки їхнього функціонування, визначаються технічні параметри, які досить повно відображають споживчі властивості цієї продукції (швидкість, потужність). Значення кожного параметра „ідеальної ” машини приймається за 100, а всі показники нової продукції порівнюються з аналогічними параметрами „ідеальної” машини, і меншими щодо них встановлюються відповідні коефіцієнти.

Але, як правило, визначенні показники технічного рівня продукції не рівноцінні між собою. Тому кожному показнику технічного рівня надається свій ваговий індекс, який відображає значення цього параметра для споживача нової продукції. Сума значень цих індексів має дорівнювати якомусь фіксованому числу, як правило одиниці або сотні.

Дата добавления: 2015-05-22